Вибори 2020: сила громад проти сили еліт

  ▪   Марина Довженко

Місцеві вибори. Львівщина: четверте коло Садового та анонсоване протистояння

Найголовніші питання виборів на Львівщині - чи зможе хтось посунути Андрія Садового з мерського крісла, на кого поставлять місцеві олігархи та чи повернуться в політику брати Дубневичі?

Згідно з опитуванням, проведеним 3-12 липня соціологічною групою «Рейтинг» у Львові, 48% опитаних задоволені роботою міського голови Андрія Садового. Він політичний довгожитель — очолює місто більше 14 років. Вперше Садовий був обраний на посаду міського голови 2006 року як керівник ГО «Самопоміч», член «Нашої України». Тоді він заручився підтримкою обласного осередку НСНУ та блоку «Пора-ПРП», в 2010 році очолив місто як висуванець від Республіканської християнської партії. В грудні 2012 року було створено партію «Самопоміч», яку Садовий очолив і в 2015 році став мером як її лідер. В 2014 році партія увійшла до парламенту, спочатку була в коаліції, а в 2016 році перейшла в опозицію. В 2018 році Андрій Садовий заявив, що ця його каденція на посаді мера третя і остання — вочевидь, він планував кар’єру на загальноукраїнському рівні. Брав участь у президентських виборах 2019 року, але запам’ятався лише кількома мемами, зокрема про «маленького Ісусика», який прийшов до дружини Садового і сказав «йти і перемагати», про що вона заявила на партійному з'їзді «Самопомочі» в січні 2019 року. Зрештою, зняв свою кандидатуру на користь Анатолія Гриценка. Той у підсумку набрав менше 7%. 

 

Питання, чи балотуватиметься Андрій Садовий на виборах міського голови 2020 року довший час висіло у повітрі. 19 серпня, в день свого 52-річчя Андрій Садовий підтвердив інформацію про те, що висуватиме свою кандидатуру на посаду, бо має чимало незавершених справ, зокрема місто так і не отримало сміттєпереробний завод.

 

Найчисельнішою фракцією львівської міської ради є політична партія «Об'єднання Самопоміч» — до кінця травня 2020 року складалася з 24 депутатів. 28 травня п'ятеро представників вийшли з фракції і створили групу позафракційних депутатів в ЛМР, мотивуючи свої дії тим, що не погоджуються з партійною позицією і не бажають діяти за подвійними стандартами. «Ми командні гравці, і підтримуємо демократичний принцип ухвалення рішень. Проте, насправді, думку професійних середовищ не завжди чують через авторитаризм та популізм заради рейтингів. Власна принципова позиція, чи окрема думка депутата фракції може тягнути за собою ігнорування об’єктів та напрямків ініціатив та програм, які він відстоює», — заявив під час сесії міськради один з п’яти депутатів, Тарас Кльофа. Садовий пообіцяв що «Самопоміч» ще побореться і «вставить всіх по повній програмі». 

 

Тарас Кльофа – сам претендент на посаду міського голови. 31 серпня його кандидатуру затвердили на з'їзді політичної сили «Слуга народу» як представника партії на посаду очільника Львівської ОТГ. Кльофа переміг у публічних праймеріз керівника Служби автомобільних доріг у Львівській області Олега Березу. Ще один учасник праймеріз, заступник голови ОДА Юрій Холод, зняв свою кандидатуру раніше, мотивуючи це тим, що має підозру на коронавірус. 

 

Позиція «Слуги народу» на Львівщині не така міцна, як по всій Україні. На виборах 2019 року з 12 виборчих округів партія отримала двох мажоритарників, а за партійний список проголосували 22% мешканців Львівщини (другий результат після «Голосу»). І хоча очільником обласної організації «слуг» став голова обладміністрації Максим Козицький, особливої популярності в регіоні партія не має і, вочевидь, її представники не можуть розраховувати на серйозні портфелі. 

 

Серед депутатів та депутаток міської ради Львова є ще кілька осіб, які заявили про намір балотуватися на посаду мера Львова. Один з них — представник фракції УКРОПа Ігор Зінкевич, який балотуватиметься від політичної сили «Варта». Її сформували влітку 2020 року на базі фейсбук-спільноти «Варта1». Сам Зінкевич балотувався у мери в 2015 році, тоді здобув 3,3% голосів. Ще однією депутаткою, що заявила про мерські амбіції стала представниця «Української галицької партії» Юлія Гвоздович. На виборах до Верховної ради в 2019 році УГП працювала разом з «Голосом», втім на виборах очільника Львівської ОТГ зусилля команди розділилися. «Голос» представив власного кандидата – нардепа Ярослава Рущишина. Він пройшов до парламенту, вигравши вибори в 117 виборчому окрузі у Львові (отримав 25,1%). Другою з результатом 23,8% на цьому ж окрузі стала Оксана Юринець, яка також балотується на виборах мера Львова від партії «Удар». На виборах 2015 року Юринець набрала 4,4%. 

 

Очільником Львівської обласної державної адміністрації з грудня 2019 року є Максим Козицький, який очолює місцевий осередок «Слуг народу». Втім, Козицький, як і його попередник Маркіян Мальський, який очолював ЛОДА з липня по грудень 2019 року, малопомітний у регіоні. Натомість їхній попередник, Олег Синютка, який очолював адміністрацію з грудня 2014 до липня 2019 року, залишається важливим гравцем. І навіть не так сам Синютка, як партія, яку він представляє — «Європейська солідарність», рейт инг якої вдвічі вищий за його персональний. Політсила, під старим брендом «БПП «Солідарність», представлена і у Львівській міськраді (ЛМР), і в облраді: 10 та 20 депутатів відповідно. Один із членів фракції в ЛМР — бізнесмен Григорій Козловський, найбагатший депутат міськради, співвласник тютюнового бізнесу, готельного бізнесу у Львові та інших, людина, яка дуже пильнує власні бізнес-інтереси. БПП є найбільшою фракцією облради, її представник Олександр Ганущин з 2015 року очолює орган. Самого Ганущина пов'язують з місцевими олігархами братами Дубневичами, які попри те, що більше не є народними депутатами, зберігають контроль над облрадою. Богдан Дубневич не став депутатом в 2019 році, програвши мажоритарку на 118 виборчому окрузі представниці «Голосу» Галині Васильченко. Ярослав Дубневич пройшов до парламенту як самовисуванець, увійшов до депутатської групи «За майбутнє» (віднедавна «Партія «За майбутнє»). Восени 2019 року його звинуватили у причетності до розкрадань в Укрзалізниці на суму понад 93 млн грн, позбавили депутатської недоторканності і заарештували. Екснардеп вийшов під заставу в 100 млн грн. За інформацією місцевих медіа, на місцевих виборах Богдан Дубневич вирішив балотуватися на посаду голови Солонківської ОТГ та увійде до виборчого списку партії «За майбутнє» до львівської обласної ради. 

 

Повертаючись до політичної сили Петра Порошенка, то вона має у Львові певний авторитет і запас шанувальників – на парламентських виборах за Євросолідарність на Львівщині проголосувало майже 20% (третій результат після «Голосу» та «Слуги народу»). Зрештою, сам Порошенко на виборах багато в чому завдячує результату в 25% саме Львівщині – це був єдиний регіон, де експрезидент переміг, за нього проголосували майже 63%. Тому не дивно, що партія вже активно присутня в регіоні і влітку лідирувала (за даними руху «Чесно») за кількістю зовнішньої реклами в місті.

 

Читайте також: Місцеві вибори. Кропивницький: нейтральні кандидати та неактуальність перейменування

 

У неділю, 6 вересня, Синютка під час мітингу, на який запросили і Порошенка, оголосив про висунення кандидатом у мери. За даними «Чесно», наприкінці липня саме він уже був лідером за кількістю рекламних бордів серед кандидатів. Сам Синютка свого часу долучався до критики діючого мера. Зокрема в період так званої «сміттєвої кризи» 2016-2017, будучи очільником ЛОДА, він виступав фактично стороною протистояння з ЛМР. Нагадаємо, що Андрій Садовий тоді неодноразово заявляв, що проблеми зі сміттям має вирішувати центральна влада, а «сміттєва блокада» — це спроба тиснути на нього з Банкової як на лідера «Самопомочі», що тоді перейшла в опозицію до пропрезидентської коаліції.

 

Немає й офіційного рішення по тому, чи братиме участь у виборах мера Львова представник «Громадянської позиції» та депутат облради Володимир Гірняк. Він заявив про готовність брати участь у виборах, але остаточне рішення приймуть вже в вересні. В 2015 року Гірняк на виборах мера був третім, набрав 11% голосів. 

 

Ще один депутат облради, Руслан Кошулинський від ВО «Свобода» визначився – на вибори йде і знову протиставляє себе діючій міській владі. На попередніх виборах саме свободівець вийшов з Андрієм Садовим до другого туру голосування, проте програв, отримавши 36,8% голосів проти 61,1%. Конфронтація «Свободи» з Садовим виходить за межі протистояння навколо посади мера. Свого часу партія отримала більшість в міськраді і вступила в конфронтацію з міським головою. Коли на минулих виборах більшість здобула партія мера, конфлікт не припинився і перейшов у публічну площину. До конфронтації часто залучені і представники парамілітарних організацій, які сформовані довкола ВО «Свобода».

 

Читайте також: Луганщина. ОПЗЖ двома колонами

 

Опитування «Рейтингу» зафіксувало, що до Садового як до кандидата на посаду міського голови позитивно ставляться 43% опитаних. Тих, хто позитивно ставиться до Руслана Кошулинського – 32%, позитивне ставлення до Олега Синютки – на рівні 25%. Інших кандидатів не знають більше половини опитаних. В «Рейтинзі» зазначають, що у динаміці за останні чотири роки ставлення до міського голови Львова Андрія Садового практично не змінилося, а ставлення до Кошулинського і Синютки покращилося. Тож, можна робити припущення, що саме ці три кандидати стануть основними претендентами на посаду міського голови Львова. 

 

Частина місцевих медій є політично заангажованими, позаяк пов’язані з учасникам виборчого процесу. Зокрема, дружина міського голови, Катерина Кіт-Садова є бенефіціарною власницею ТРК «Люкс», до складу якого входять «24 канал», радіо «Lux FM», інтернет-видання Zaxid.net та інші медіаактиви. Натомість є пул медій, які активно критикують Садового та його команду. Ще наприкінці 2019-го координатор спостерігачів ОПОРА у регіоні Тарас Радь зазначає зростання популярності телеканалу НТА, фінансування якого пов’язують з бізнесменом та колишнім депутатом від ВО «Свобода» Ігорем Кривецьким. Контент каналу критичний до міської влади загалом і Садового зокрема. На НТА вже зараз почали говорити про тиск з боку міської влади. Також критичну позицію щодо Андрія Садового зайняли низка місцевих інтернет-видань та друкованих ЗМІ. 

 

Шанси кандидатів скласти конкуренцію Садовому стануть зрозуміліші, коли вони почнуть не просто хаотично розміщувати борди та матеріали в медіа, а розгорнуть повномасштабну кампанію. Офіційно вона стартувала у суботу, 5 вересня.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.