Вибори 2020: сила громад проти сили еліт

  ▪   Юлія Гаркуша
  ▪   Маріуполь

Місцеві вибори. Маріуполь: заможна дружина мера та стильні замість сильних

У майже півмільйонному місті на півдні Донеччини, найбільшому на неокупованій території краю, уже повним ходом триває передвиборча агітація

Прифронтовий Маріуполь називають «форпостом» на шляху окупаційних військ. Однак це й ключовий індустріальний центр – маріупольський порт є одним з великих гравців на ринку перевалки зерна, тут зосереджено чимало великих підприємств. Також місто є одним із головних донорів бюджету країни, зокрема, й значних валютних надходжень. 

 

Із початком реформи децентралізації, про яку тепер не дуже радо говорить місцева влада, та із налагодженням міжнародних зв'язків протягом останніх п’яти років, у місто зайшли інвестиції та безвідсоткові кредити від міжнародних донорів та грантодавців. І це не дивлячись на близькість війни. Працюють програми розвитку малого та середнього бізнесу, економічної підтримки переселенців, яких у місті проживає майже 100 тисяч осіб.

 

Спадок «регіоналів»

У 2015 році на зміну «Партії Регіонів» у місцеву раду зайшов та отримав більшість «Опозиційний блок». Посаду міського голови здобув Вадим Бойченко. Ще чотири місця раді дісталося депутатам від партії «Наш край» (колишні регіонали на чолі з багаторічним ексмером Маріуполя Юрієм Хотлубеєм). Стільки ж депутатів пройшли від партії «Сила людей» (політсила просуває ідеї територіальної цілісності та демократичних реформ).

 

28 серпня 2020-го, на останній 57-ій сесії міської ради, вся фракція Опоблоку прийшла у сесійну залу в футболках на підтримку «Блоку Вадима Бойченка» та заявила про відповідне перейменування фракції. Серед тих небагатьох, хто прийшов у одязі з власного гардеробу, лише декілька людей. Серед них і колишній міський голова Хотлубей.

 

Голова пресслужби Блоку Бойченка Оксана Грінько запевнила, що нові партійні кольори на депутатах у сесійній залі це нормально: «Згідно чинного законодавства, фракційні об’єднання депутатів мають право інформувати громадян про свою діяльність під час сесій міської ради. Інформування не є агітацією і дозволяється законом». Грінько – учасниця постійної комісії з питань гласності, розвитку місцевого самоврядування та євроінтеграції. Окрім того, у низці місцевих ЗМІ її часто титрують як шефредакторку різних видань, які належать олігарху Рінату Ахметову.

Читайте також: Харків між Кернесом і Кернесом

Блок імені себе

Створення місцевими елітами локальних партій стало трендом останніх років. Дослідники партійної системи почали бити на сполох ще кілька років тому. Однак процес триває та розгортається.

 

«Маріуполь – місто нових можливостей, і усе інноваційне, усе стильне, усе  прогресивне має з'являтися саме тут! Чому? Бо ми покликані бути вітриною оновленого українського Донбасу!» – каже Бойченко.

 

Його політична сила першою почала передвиборчі перегони у Маріуполі. Блок Бойченка використав муніципальну символіку та ледь не кожну зупинку міського громадського транспорту для своєї політичної реклами. Відповідальність за порушення Виборчого законодавства настає після реєстрації кандидатів, яке розпочнеться 15 вересня.

 

Щодо розміщення політичної реклами на зупинках громадського транспорту Оксана Гринько також відповіла місцевому телеканалу ТВ7: «До Блоку Бойченка наразі долучаються різні організації, в тому числі й громадські рухи. Можливо вони сплатили за розміщення реклами». У підсумку, хто сплатив – невідомо.

 

«Маріуполь - місто сильних людей!» - цей слоган Бойченко використовував під час попередньої виборчої кампанії. Металурги – люди «сильної професії», їхня «сила в праці», а піт на чолі – 24/7. Цього року міський голова під час об'єднавчого форуму політичної сили імені самого себе вийшов із новою концепцією: «місто сильних людей» перетворюється на «місто стильних людей». Власне і саме політичне шоу виглядало стильно: форум відбувся у бухті яхт-клубу, мер у стильному синьому, всі присутні у стильних масках з оновленим логотипом міста. 

 

«Ми мріяли про сучасні тролейбуси, а сьогодні вони прикрашають вулиці нашого міста, ми мріяли про те, щоб у парку Веселка квітли 200 тисяч рослин, тюльпанів, нарцисів, і сьогодні вони квітнуть і дають відчуття радощів, відчуття того, що ми живемо в сучасному, європейському місті!” - каже Вадим Бойченко на своєму форумі. Маріуполь та Приазов'я мають стати вітриною Донбасу для мешканців окупованих територій. «З нами краще!» – Маріуполь намагається поєднати та об'єднати, зробити те, про що говорять «експерти з адаптації та реінтеграції» тимчасово окупованих територій.

 

Міський голова один в один повторює електоральні вподобання виборців. Адже сфери, з якими на думку опитаних Рейтингу пов’язані найбільші успіхи діючого мера ­,це оновлення парків та скверів (60%), а також побудова якісної транспортної системи міста (51%).

 

До речі, формальним керівником Блоку Бойченка став Михайло Орліченко - начальник інспекції з благоустрою міста, голова Приморської районної адміністрації Маріуполя з 2018 року, виходець з Метінвесту. Він колишній начальник одного з цехів комбінату Азовсталь (у структурі Метінвесту Ахметова). Родина Орліченків, хоч і не так давно, але вже гривневі мільйонери. Від підприємницької діяльності минулого року дружина чиновника заробила понад 2 млн грн. До того як Орліченко отримав посаду її статки складали 100 тис. грн на рік. Вже у листопаді 2018-го родина придбала будинок площею в 300 квадратних метрів і вартістю майже 1,3 млн грн.

 

«Мер – це місто. Мер – це мешканці міста. Тому моя партія – маріупольці», – записує усіх до своєї політсили Бойченко.

 

Читайте також: Луганщина. ОПЗЖ двома колонами

 

Простий топ-менеджер Ахметова

Сам Бойченко до того як потрапив у політику та на посаду міського голови Маріуполя також працював у структурі Метінвесту. Він був топменеджером з персоналу та соціальних питань на Металургійному комбінаті ім. Ілліча.

 

Родинні зв'язки свідчать, що у 2015 році дружина мера була домогосподаркою, але коли статус чоловіка змінився Галина Бойченко отримала посаду у фінансовому відділку того самого комбінату Ілліча. Вже у 2016-му Галина Бойченко отримала 3 млн грн, але за чотири роки її доход виріс у  чотири рази – у травні 2020-го дружина мера Маріуполя задекларувала 12 млн грн зарплатні, та купила собі Ford Mustang Кабріолет шостого покоління і квартиру в Києві.При цьому дружина мера Львова Катерина Кіт-Садова у 2019 році заробила 2,355 млн грн, дружина мера Дніпра Марина Філатова взагалі безробітна і дохід в сім'ю не приносить. Також не мають доходів дружина мера Києва Наталія Єгорова і дружина міського голови Запоріжжя Майя Буряк. Дружина президента України Олена Зеленська в 2019 році заробила всього 2,197 млн грн.

ЗМІ «окуповані» Метінвестом 

Під впливом Ріната Ахметова та його корпорації не тільки «Приазовский рабочий» з головредкою Грінько. Так чи інакше пов’язані з Метінвестом телеканали МТБ, Сігма та портал mrpl.city. Їх можна вважати «рідними» для чинного мера. Він та команда часто гостюють у студіях двох міських каналів, а також на сторінках газети та сайту.

 

Інформацію про власників викладено у вільному доступі, та за законом на сторінках відповідних ЗМІ - телеканал МТБ, телеканал Сигма, газета Приазовский рабочий. Щодо телеканалів, то там скрізь значаться корпорації Ахметова. Фінансування газети частково відбувається з міського бюджету, про що зазначав ІМІ. У той же час, у співпраці з Метінвестом газета отримує на рік приблизно 20 млн грн на піар двох металургійних комбінатів корпорації – «Комбіната  ім. Ілліча» та Азовсталі. Про це можна почитати просто на сайті видання у відповідному розділі. Сайт  mrpl.city про власність нічого не каже, адже сайти за законом не мають обов'язком оприлюднювати своїх власників. Однак офіс сайту знаходиться безпосередньо у структурі телеканалу МТБ, він є у складі департаменту інтернет-ресурсів цього каналу та має одного редактора. 

Таку медійну підтримку важко побороти. Інші політичні сили навіть не з'являються на сторінках та в телевізійних ефірах.  

 

Читайте також: Дніпропетровщина: Вілкули не здаються

 

Рейтинги кандидатів

За інформацією червневого дослідження соціологічної групи “Рейтинг” серед кандидатів в мери лідером в рейтингу є Вадим Бойченко, якого готові підтримати 77,9% тих, хто визначився і має намір узяти участь у виборах. Рейтинг інших кандидатів значно нижче. За Юрія Тернавського могли б проголосувати 5,5%, Максима Бородіна – 4,7%, Юрія Хотлубея – 3,1%, за В'ячеслава Аброськіна – 2,2%.

 

Але поки що жоден з гіпотетичних кандидатів наочно себе ніяк не проявив, активної візуальної кампанії непомітно.

 

Серед політичних сил лідером є партія «Блок Бойченко», за яку б віддали голоси 39,2% тих, хто визначився і має намір голосувати. За ОПЗЖ проголосували б 26,7%, партію «Слуга народу» – 9,7%, партію Шарія – 7,4%, Опоблок – 5,9%. Рейтинг інших політичних сил – менш як 3%.

 

«Сила Людей», яка несподівано потрапила до міськради попереднього скликання, поки що не вирішила, чи висуватиметься на цих виборах. «Ми партія без «папіка», і повинні думати над фінансовою складовою або платити з власної кишені. Нам потрібні гроші на депутатську заставу та на саму кампанію, плюс застава для висування на посаду міського голови і гроші на цю кампанію. Не знаю, чи потягнемо, маючи тільки ресурс самих членів партії і фандрейзинг. Тому поки що й остаточного рішення ми не маємо», – каже Олена Золотарьова, представниця партії в Маріуполі.

 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.