Економіка

  ▪   Тиждень

Юрій Левченко: «Немає можливості ефективно обслуговувати та покривати наявні борги, оскільки не розвивається внутрішній фінансовий ринок»

Хотів би зосередитися ось на чому. По-перше, звідки в нас з’явилися всі ці борги і що нам потрібно робити, щоб їх не було?
Матеріал друкованого видання
№ 6 (274)
від 7 лютого, 2013

Проблема в тому, що величезна частина економіки в тіні, а ті люди, які вже багато років при владі, відмовляються модернізувати належним чином засоби виробництва, інвестувати в них. Адже має бути не так, що Україна як перевалочний пункт: до нас надходить сировина, ми її трішки переробляємо і відправляємо далі. Повинні бути структури, які могли б від «А» до «Я» випускати готову продукцію.

Бюджет не одержує дуже великих доходів, які повинен би одержувати навіть за сьогоднішньої структури економіки. Натомість люди, які утримують владу і контролюють левову част­­ку наявного виробництва, можуть уни­­кати оподаткування, виводити свої прибутки в офшори. 

Варто також звернути увагу на проблему споживчих позик, ос­­кільки впродовж кількох останніх років в Україні спостерігається якесь божевілля з приводу цього кредитування, коли в кожному великому магазині можна, навіть не маючи відповідного рівня доходів, отримати ту чи іншу річ у кредит. Це величезний тягар для економіки, оскільки, стимулюючи в такий спосіб імпорт відповідних товарів, ми поглиблюємо валютний дисбаланс.

По-друге, як нам покривати ці борги, що з’явилися через, м’яко кажучи, непрофесійну, а насправді здирницьку політику нинішньої влади. Замість того щоб підвищувати довіру населення до держави, робити так, щоб населення було готове купувати облігації внутрішньодержавної позики у великих обсягах, а не тих, які в нас зараз є 1–2%, а на рівні, як у США, Японії, влада поводиться як орда, яка лише вилучає з банківської системи все, що може, а відтак знижує довіру населення. Натомість щоразу шукає кредити за кордоном.

Така сама, до-речі, ситуація з газом. Замість того щоб формувати справедливі внутрішні ціни на блакитне паливо, ми бачимо, що підприємствам Ахметова, Фірташа та інших надаються певні пільги, натомість населення, для якого газ має коштувати значно дешевше, аніж тепер (тому що ми маємо достатній внутрішній видобуток палива для цього), сплачує майже стільки само, як і підприємства олігархів. 

Відтак борги в нас виникли через те, що, по-перше, структура економіки неправильна: розвиваються не ті підприємства, які повинні були б розвиватися, і не так, як мали б розвиватися, а по-друге, є певна культура споживацтва, яка сьогодні процвітає в країні. Водночас не має можливості ефективно обслуговувати та покривати наявні борги, оскільки не розвивається внутрішній фінансовий ринок, не залучаються пенсійні накопичення, щоб звичайні громадяни могли вкладати свої гроші у фінансові ринки, тобто не використовується те величезне нагромадження валюти, яке є в людей.

Щоб вирішити ситуацію, потрібно докорінно змінити систему влади.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.