Економіка

  ▪   Маргарита Ормоцадзе

Влада відмовиться від зміцнення енергонезалежності в обмін на газову знижку від Росії?

Схоже, представники влади готують ґрунт для можливої відмови від будівництва LNG-терміналу та виходу із Енергетичного співтовариства з ЄС, у разі досягнення домовленостей із Росією про зниження цін на газ.

Останні події змушують задуматися на загрозою того, що попередні кроки до посилення енергетичної безпеки та реформування енергоринку за певних умов ризикують таки стати предметом торгу у газових переговорах із Росією.

4 лютого Микола Азаров виступив з заявою про можливе перенесення будівництва LNG-терміналу на середземноморське узбережжя Туреччини. У своїй заяві прем’єр-міністр підкреслив, що з реалізацією національного проекту виникли «деякі» проблеми. «Пов'язані вони, перш за все, з тим, що Туреччина не дуже охоче розглядає можливість проходження танкерів із скрапленим газом через свої протоки», — пояснив урядовець.

Таким чином, мова може йти про відмову від будівництва амбіційного проекту на території України. Хоча, голова Держінвестицій Владислав Каськів продовжує наполягати, що  "ніяких змін в плані реалізації цього проекту (LNG-терміналу) не буде. Потрібно політичне рішення. В технічному, економічному та організаційному плані у нас все рухається за встановленим графіком".

Проте, інтригу загострила заява Віктора Януковича. 6 лютого, на прес-конференції у Литві, він піддав різкій критиці Європейське енергетичне співтовариство. Майже у поетичній манері традиційних плакальників, гарант заявив, що «ми не отримали ніякої підтримки, навіть співчуття, в питаннях газових відносин, у які потрапила, я сказав би, форс-мажорні обставини, в які потрапила Україна». Нагадаємо, що Європейське енергетичне співтовариство було створене у 2006 році для диверсифікації джерел постачання енергії між країнами ЄС та Південно-Східної Європи, залучення інвестицій та інтеграції регіонального енергоринку у внутрішньо-європейський. Україна приєдналася до Співтовариства 1 лютого 2011 року.

За словами Януковича, свої зобов’язання перед енергетичним співтовариством Україна виконує. Наприклад, були прийняті законодавчі акти щодо можливого розподілу НАК «Нафтогаз» на декілька компаній, що передбачалося угодою про енергетичну співпрацю. Президент, у свою чергу, нарікає європейцям на відсутність допомоги у діалозі з Росією та на  неврахування інтересів України під час погодження документів з будівництва "Південного потоку" – російсько-італійської системи газопроводів задля постачання блакитного палива у ЄС в обхід України. Зі свого боку, українські можновладці гальмують ратифікацію цілої низки європейських директив з енергетичних питань.

На думку експертів, загострення паливно-геополітичного діалогу виникло через черговий етап торгів по газовим цінам для України. Як відомо, російська сторона неодноразово надсилала сигнали, що бажала б виходу України із Енергетичного співтовариства. Тож існує ризик, що "неможливість" домовитися із Туреччиною про проходження танкерів, як і критика Енергетичного співтовариства можуть свідчити про підготовку влади до досягнення газових домовленостей із Росією в обмін на відмову від ідеї диверсифікації джерел постачання газу і вихід із Енергетичного співтовариства із ЄС.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.