Економіка

  ▪   Любомир Шавалюк

Економпропозиція-2013. Суспільство і не пов’язаний із владою бізнес будуть змушені затягнути паски

2012 рік минув під знаком кризи ліквідності, витискання владою з бізнесу по-максимуму для фінансування передвиборчих покращень, погіршення платіжного балансу, безперспективної боротьби Нацбанку з дорогим доларом. Усе це доповнювалося дедалі більшим валом чуток про добровільно-примусове поглинання привабливих активів «Сім’єю».
Матеріал друкованого видання
№ 52 (269)
від 27 грудня, 2012

Як наслідок – інвестори під кінець року остаточно розчаровувалися в можливості, а головне – доцільності вести бізнес в Україні. А зростання мінімальних зарплат і пенсій перед виборами урівноважилося проблемами з їх виплатою після дня голосування, що унеможливило подальше приховування глибокої бюджетної кризи, до якої привів Україну уряд Азарова за два з половиною роки.

Утім, зважаючи на тенденції останнього часу та впевненість правлячого режиму в тому, що впродовж трьох років він рухався правильним шляхом, можна очікувати, що 2013 рік виявиться ще гіршим для економіки, ніж попередній. До «результатів» діяльності влади додалися падіння економік Євросоюзу та туманні перспективи зростання світових важковаговиків – США та Китаю. У таких умовах в Україні ще не було жодного системного обвалу: гривні, промвиробництва тощо, чого наразі вдалося уникнути за одночасного наростання глибинних диспропорцій практично в усіх галузях економіки. Проте ресурс стримування кризових тенденцій адміністративними методами практично вичерпано.

Валове падіння

Темп зростання валового внутрішнього продукту (ВВП), який 2012-го впав мало не до нуля, має всі шанси наступного року стати від’ємним. Високим є ризик зменшення номінальних обсягів експорту українських товарів, особливо у разі подальшого погіршення світової кон’юнктури на основні експортні товари. Проблеми єврозони не зникнуть: навіть оптимістичний прогноз МВФ передбачає економічне зростання в ній лише на 0,2%.

Темп зростання ВВП, який 2012-го впав мало не до нуля, має всі шанси у 2013 році стати від’ємним 

Водночас сповільнюється й економіка Росії, темп збільшення ВВП якої у III кварталі знизився до 2,9% з уже звичних 4–5%, а приріст промисловості (яка поглинає значну частину вітчизняного експорту) в листопаді зменшився до 1,9% (до того самого місяця попереднього року). Щонайменше у першому півріччі 2013-го негативно позначатиметься на макропоказниках значно гірший урожай-2012 (у грудні експорт пшениці де-факто припинено), адже експорт зернових останнім часом суттєво поліпшував торговельний баланс України.

Проблеми зі збутом на зовнішніх ринках доповнить звуження внутрішнього попиту. З бюджету-2013 видно, що період форсованого нарощування номінальних зарплат і пенсій перед виборами завершився.

У 2013-му їхній розмір консервується практично на весь рік (до 1 грудня), а отже, в умовах очікуваного пожвавлення інфляції більшу частину року реальні доходи громадян лише зменшуватимуться. В умовах неминучої оптимізації бізнесу, яка вже розпочалася, можна очікувати звільнення значної частини працюючих. Усе це призведе до скорочення витрат українців, відтак спад може не лише поглибитися у галузях промисловості, які працюють на внутрішній ринок, а й поширитися на роздрібну торгівлю та сферу послуг – останні редути економічного зростання у 2012 році. Причому найбільше падіння вдарить по малому і середньому бізнесу.

Навіть якщо вдасться зібрати хороший урожай, а на зовнішніх ринках у другому півріччі поліпшиться кон’юнк­ту­ра, цього може виявитися замало, щоб українська економіка за результатами року вийшла хоча б у нуль. І методами уряду Азарова/Арбузова цьому не зарадиш.

Бюджетні романси

Дохідну частину бюджету на 2013 рік, вочевидь, знову не буде виконано. Урядовий прогноз номінального ВВП у розмірі 1576 млрд грн видається фантасмагорією, а він є основою для надходжень до зведеного бюджету. Статистика свідчить, що 2012-го ВВП у поточних цінах, імовірно, не вийде з 1420 млрд грн. Тож збільшення його номінального значення наступного року на 12% за браку реального приросту може статися лише завдяки двозначній інфляції, яка в умовах стагнації економіки є нереальною.

Щоправда, уряд знизив на 10 млрд грн план надходжень до зведеного бюджету порівняно з 2012 роком. Але це не убезпечить Кабмін від виникнення касових розривів. Вони з'являтимуться, навіть незважаючи на податки, сплачені бізнесом наперед, та заборгованість із повернення ПДВ, яка знову стала збільшуватися, а з урахуванням цих чинників і поготів. У найгіршому разі реальний дефіцит може бути удвічі вищим, ніж запланований, хоч і наростатиме плавніше, ніж наприкінці 2012 року.

У 2013 році держава мусить погасити $9 млрд зовнішніх позик і 45 млрд грн внутрішніх

Тиснутиме на бюджет і державний борг. У 2013 році держава мусить погасити $9 млрд зовнішніх позик і 45 млрд грн внутрішніх. Навіть за умови відновлення співпраці з МВФ рефінансувати такі суми та ще й профінансувати плановий дефіцит на 50 млрд грн буде досить складно. Імовірно, через зниження міжнародних рейтингів погіршиться ставлення до уряду і приватних іноземних інвесторів, які поглинули майже $5 млрд урядових єврооблігацій у другому півріччі 2012-го. Тож якщо МВФ не дасть коштів, то окрім друку грошей та/або затримки соціальних виплат у влади не залишиться варіантів. За такого сценарію неминучі висока інфляція, різке здешевлення гривні, падіння доходів населення, а під кінець року замаячить перспектива технічного дефолту.

Привид стагфляції

Споживчі ціни за 2012-й не змінилися. Наступного ж року на пришвидшення інфляції працюватимуть чимало чинників. По-перше, очікувана девальвація «проіндексує» ціни на імпортні товари. Однак оскільки на них припадає лише 20% споживчого набору, то падіння курсу гривні навіть на 20–30% призведе до зростання загального рівня цін лише на 5%. По-друге, дуже імовірним є подорожчання позицій з адміністративним ціноутворенням, особливо в контексті відновлення переговорів із МВФ. По-третє, якщо уряд не обмежуватиме експорту збіжжя, то через порівняно низький урожай 2012 року можуть спостерігатися дефіцит і зростання цін на ринках деяких харчових продуктів. Ці чинники діятимуть проти течії, яку визначатиме падіння доходів українців та внутрішнього попиту. Тому загальний рівень споживчої інфляції буде невисоким. Він може виявитися меншим ніж 7,4%, які прогнозує МВФ, і, можливо, не дотягне навіть до 4,8%, які уряд заклав у бюджет. Водночас стимулювання економіки через бюджет, фінансову систему чи зовнішні інвестиції може змінити загальну тенденцію і пришвидшити темпи інфляції, та ці ресурси нині обмежені.

Варто зауважити, що за окремою логікою нині формуються ціни на таких ринках, як нерухомості, автомобільний тощо. Спроби перекроїти останній збільшують ризики дилерів. Помітне звуження ринку змушує їх закладати в ціну дедалі вищі витрати. Ці два чинники можуть призвести до подорожчання автомобілів, навіть попри загальне зниження купівельної спроможності населення. Натомість ціни на нерухомість та кількість реальних угод, імовірно, зменшаться. Зниження ділової активності вже призвело до високої конкуренції за клієнта в бізнес-сегменті, а згодом ця тенденція може поширитися й на житлову нерухомість економ-класу.

Дороге безгрошів’я

Протягом усього 2012 року вартість кредитів та депозитів була надзвичайно високою – наслідки перманентної кризи ліквідності в банківській сфері. І хоча в грудні відсоткові ставки дещо знизилися, однак системних причин для закріплення ці єї тенденції поки що не видно. Українці можуть почати вилучати депозити через зменшення доходів та поглиблення девальваційних очікувань після того, як буде вичерпано ефект загрози введення податку на продаж валюти. Понад те, ті, хто через паніку обміняв значну частину своїх валютних заощаджень на гривні, можуть створити ефект відкладеного попиту в разі чергової актуалізації загрози девальвації. Підприємства забиратимуть гроші з банків через збиткову діяльність та дедалі більші апетити податківців. Іноземці натомість уникатимуть вкладати гроші в економічно нестабільну Україну. Тому фінустанови будуть змушені продовжувати боротьбу за фінансовий ресурс, і це підтримуватиме ставки на високому рівні ще певний час. Навіть новий кредит МВФ не поліпшить ситуації, бо, ймовірно, лише рефінансує кредити, які йому потрібно погасити 2013 року (близько $6,25 млрд).

2013-й з дуже високою ймовірністю буде роком знецінення нацвалюти

Якщо співпраця з Фондом не відновиться, то виплати за зовнішніми зобо­в’я­заннями можуть звузити грошову масу до критичних значень. У такому разі відсоткові ставки битимуть рекорди, можливе банкрутство банків, причому тепер про націоналізацію проблемних фінустанов не йтиметься, бо для їх порятунку в уряду просто немає грошей.Високими депозитні та кредитні ставки, ймовірно, залишатимуться аж до девальвації гривні, що є неминучою.

Вичерпуючи резерви

Протягом 2012-го курс гривні був практично стабільним, хоча диспропорції в платіжному балансі наростали. 2013-й з дуже високою ймовірністю буде роком знецінення нацвалюти. Торговельний дефіцит, мабуть, перестане збільшуватися, адже зниження доходів населення зменшить споживання імпортних товарів. Однак приватний іноземний капітал обходитиме таку Україну десятою дорогою. Ця тенденція зароджувалася в попередні роки, і вона ще згубніша для платіжного балансу, ніж дефіцит поточного рахунку. Картину доповнює погашення владою $9 млрд зовнішнього боргу, заплановане на 2013 рік. Відтак можливими є два сценарії розвитку подій. Перший: уряд домовляється з МВФ про новий кредит. Після цього для усунення дисбалансів проводить плавну керовану девальвацію на 20–30%, яка, цілком можливо, буде однією з умов Фонду. Другий: виснаження золотовалютних резервів із темпом $1–2 млрд на місяць і некероване стрімке знецінення гривні, можливо, ближче до другої половини року. В будь-якому разі у влади немає валюти, а після введення обов’язкового продажу експортерами валютної виручки на міжбанку і дієвих адміністративних заходів для утримання курсу гривні навіть у межах урядових 8,4 UAH/USD. Без допомоги МВФ валюту нині можна одержати лише від Росії, але ціна цих грошей відома. Відтак зупиниться девальвація на контрольованих і стимулюючих 9,5–10,5 UAH/USD чи дійде до хаотичних та руйнівних 12 UAH/USD і більше – відкрите питання.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.