Економіка

  ▪   Максим Бугрій

Рада збільшила імпортне мито заради лояльних олігархів

Збільшення тарифів імпортного мита вигідне передовсім бізнес-структурам Дмитра Фірташа та Ігоря Коломойського

Внесення Верховною Радою змін до Закону  ”Про Митний тариф України”  супроводжувалося коментарями політиків щодо можливої негативної реакції торговельних партнерів України внаслідок порушення «дозволеного» рівня середньозваженого митного тарифу.

Небезпека широкомасштабного конфлікту є малоймовірною, адже підняття імпортних мит до рівня дозволених стосується насправді відносно невеликої частини товарних груп. З іншого боку, як раніше інформував урядовий уповноважений з питань євроінтеграції Валерій Пятницький, ставка «дозволеного» СОТ середньозваженого імпортного тарифу становить близько 6%, а не 3,44%, як було поширено у пресі. Одначе, після прийняттям закону Україна може мати проблеми з торговельними партнерами, не виключено, що з Росією, яка є одним з основних експортерів в Україну міндобрив.

Прийнятий Радою закон відрізняється за суттю від раніше анонсованого урядом масштабного перегляду умов членства в СОТ – ставки мита цим законом підвищуються у дозволених межах, тоді як процес перегляду Україною умов членства в СОТ, критично сприйнятий практично усім світом, передбачає можливість підняття граничних значень ставок мита.

Великою мірою Закон «Про внесення змін до Закону України «Про Митний тариф України» лобіює інтереси лояльних до влади олігархів та середніх промисловців. Так, поряд з підвищенням митних ставок, Рада знизила з 2% до нуля ввізне мито на марганцеву руду і концентрати.Це передусім вигідно феросплавним заводам Ігоря Коломойського, група якого володіє запасами марганцевої руди в Австралії. Інша позиція закону передбачає підвищення митних ставок з 5% до 6,5% на неорганічні азотні мінеральні добрива, основні виробництва яких в Україні належать підприємствам Фірташа. Традиційно основну конкуренцію українським міндобривам складав російський імпорт – росіяни мають перевагу дешевого газу, основної сировини для виробництва азотних добрив. Слід зауважити, що азотні добрива не увійшли до переліку вилучень у ратифікованій угоді про зону вільної торгівлі СНД.

Вигоду від підвищення ставок мита на металеві компоненти литва для виробництва залізничної транспортної продукції можуть мати підприємства вагонобудівного бізнесу Сергія Тігіпка.  Також Закон підвищує ставки мита на шасі для тракторів причепи для сільськогосподарської техніки та іншу подібну продукцію, що може бути в інтересах «Укравтозапчастини», яка є частиною групи компаній Петра Порошенка «Укрпромінвест». Водночас, законопроектом непередбачено підняття митних ставок на комбайни, основним виробником яких є херсонське підприємство, що входить у групу компаній сільськогосподарського машинобудування регіонала Олександра Олійника.

З іншого боку, прийнятий Радою закон має й фіскальну мету залучення коштів для «латання дір» бюджету. Досить контроверсійно у цьому контексті виглядає підняття мита на деякі позиції, наприклад, пластилін чи стоматологічні гіпсові вироби високої якості, що не виробляються в Україні.