Економіка

  ▪   Іван Григор’єв

Декриміналізація в деталях: злочини, за які пом’якшено покарання(повний список)

Загальний тренд нововведень – заміна таких видів покарання, як арешт, виправні роботи, обмеження та позбавлення волі на штрафи, які підвищуються. Суто теоретично вилучення з Кримінального кодексу низки «економічних» формально може призвести до збільшення кількості зловживань

 Податкова міліція, як і раніше, вишукуватиме винуватців, а знаходитиме разом із ними додаткові джерела наповнення держбюджету. При цьому, якщо засуджена особа не матиме коштів, щоб сплатити штраф, до неї застосовуватимуть інше покарання. Так, наприклад, за неможливості сплатити до 51 тис. грн штрафу доведеться працювати на громадських роботах (за формулою 1 година = 17 грн), або ж на виправних (1 місяць = 340 грн). Якщо ж грошове стягнення перевищує означену суму, особа може бути позбавлена волі на термін, визначений за формулою 1 день = 136 грн. За пом’якшувальних обставин суди зменшуватимуть штрафи до 25%.

Також розширюється простір застосування такого інструменту, як застава (що наразі майже не використовується). Її розмір визначатимуть суди в межах від 5,1 тис. до 289 тис. грн, залежно від тяжкості злочину, в якому підозрюється особа (в окремих випадках може бути збільшений). Вноситиметься застава протягом п’яти днів від дня винесення відповідного рішення, якщо ні – особу можуть взяти під варту.

Водночас слід розуміти, що сама по собі декриміналізація економічних злочинів не призведе до покращення умов ведення бізнесу без удосконалення системи розслідування та притягнення винних до відповідальності. В Україні майже не працюють презумпція невинуватості, змагальність сторін у судах відсутня, права правоохоронців та контролюючих інстанцій гіпертрофовані, у них є безліч можливостей для тиску на підозрюваних чи обвинувачуваних. За таких умов навряд чи важливо, умовно кажучи, відрубають руку по лікоть чи по плече.  

Стаття 1, пункти 3, 6, 8

Зміни до Кримінально-процесуального кодексу (КПК)

Органи дізнання затримуватимуть підозрюваних у скоєнні злочинів (за які передбачено штраф до 51 тис. грн) виключно, якщо особи не виконали обов'язків, пов'язаних із застосуванням запобіжного заходу або ж не внесли заставу.

Віднині від взяття під варту можна відкупитися, однак правоохоронці можуть «закрити» в разі невиконання додаткових обов’язків, покладених на особу ст. 149-1 Кримінального кодексу.

При обранні запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, орган слідства має право покласти на особу такі додаткові обов’язки:

– з'являтися на виклик до органу слідства;

– не виїжджати із населеного пункту без дозволу;

– повідомляти орган слідства про зміну місця проживання або роботи

– утримуватися від спілкування із визначеною особою;

– не відвідувати певні місця;

– здати на зберігання до відповідних органів закордонний паспорт.

Такі додаткові обов’язки, що покладаються на підозрювану особу, аж ніяк не завжди можуть бути виправданими, дублюють запобіжні заходи і водночас залишають простір для корупційних зловживань. При цьому порушення цих обов’язків може стати підставою для взяття під варту. Згідно із п. 7 тієї самої статті застава при цьому «звертається в дохід держави».

Запобіжний захід у вигляді взяття під варту не може бути застосований до несудимого підозрюваного чи обвинувачуваного у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 5 років.

Ліберальна новела, яка, втім, не заважатиме застосовувати запобіжний захід, якщо, наприклад, особа «перешкоджає встановленню істини».

Стаття 3, пункти 1, 2

Зміни до Кримінального кодексу (КК)

Статті 202, 203, 207, 208, 214, 215, 217, 218, 220, 221, 223, 225, 226, 228, 234 і 235 виключили з кодексу.

Йдеться про декриміналізацію «Порушення порядку зайняття господарською діяльністю» (максимальне покарання – 2 роки виправних робіт чи обмеження волі), «Зайняття забороненою діяльністю» (5 років), «Незаконне відкриття валютних рахунків за кордоном» (5 років), «Фіктивне банкрутство» (3 роки), «Приховування фінансової неспроможності» (2 роки), «Обман покупців» (3 роки), «Недотримання обов'язкових умов щодо приватизації» (2 роки) тощо. За відповідні дії введено/посилено грошову відповідальність з відповідними змінами до Кодексу України про адміністративні порушення.

Зокрема, за незаконне відкриття (використання) за межами країни валютних рахунків передбачено штраф від 8,5 тис. до 51 тис. грн (ст. 162-2 зміненого КоАП). За умисне приховування фінансової неспроможності (якщо це завдало кредиторові шкоди на понад 8,5 тис. грн) передбачено стягнення з власника бізнесу або директора підприємства від 34 тис. до 51 тис. грн. Осіб, які займаються забороненою господарською діяльністю (за відсутності в діях складу злочину, наприклад, торгівля зброєю) штрафуватимуть на 1,7–8,5 тис. грн (рецидивістів – до 34 тис. грн). «Фіктивне банкрутство» коштуватиме до 34 тис. грн, приховування майна, знищення фінансової документації обійдеться до 17 тис. грн, господарська діяльність без держреєстрації і ліцензії – до 1,7 тис. грн (нині максимальний штраф становить 680 грн) тощо.

Статтю 201 викладено в новій редакції.

Декриміналізована контрабанда товарів (окрім предметів мистецтва, отрути, вибухівки, зброї, прослуховуючих пристроїв). В оновленій редакції Митного кодексу є норма, згідно з якою протиправне переміщення товару через кордон каратиметься штрафами до 200% вартості, з конфіскацією.

Змінено частину 2 статті 2032 КК.

Гуманізовано відповідальність за ведення грального бізнесу. Максимальний штраф за скоєння злочину зменшено з 850 тис. до 680 тис. грн, але введена конфіскація гральних пристроїв. Санкція у 850 тис. грн загрожує тим, хто вчиняє злочин вдруге. У зв’язку з пом’якшенням статті (раніше могли ув’язнити на термін до 5 років) виникають певні запитання, оскільки заборона грального бізнесу передбачає, що така діяльність становить суспільну небезпеку.

Відкоригованостаттю 205 КК.

Посилено відповідальність за фіктивне підприємництво, зокрема, створення, придбання СПД (юросіб) з метою прикриття незаконної діяльності. Штрафи збільшено з 5,1–8,5 тис. грн до 8,5–34 тис. грн (якщо злочин скоєно вперше). Повторне порушення закону загрожуватиме санкцією до 85 тис. грн (нині найжорсткіше покарання – позбавлення волі до 5 років). Можна передбачати, що від новації страждатимуть не лише, наприклад, конвертаційні центри, а й сумлінні дрібні підприємці.

Змінено статтю 206 КК.

Пом’якшено відповідальність за протидію законній господарській діяльності. За вчинення злочину вперше каратимуть штрафом до 51 тис. грн (до цього – виправні роботи до 2 років або позбавлення до 3 років). За повторний злочин, або скоєний групою осіб за змовою (з погрозою вбивства, фізичної розправи) – штраф від 51 тис. до 170 тис грн, або ж позбавлення волі на 3–5 років (нині – лише ув’язнення). Злочин, вчинений організованою групою, або ж службовою особою з використанням повноважень, поєднаний з насильством, потягне за собою грошові стягнення від 170 тис. до 425 тис. грн, або позбавлення волі від 5 до 10 років.

Оновлено статтю 2091 КК.

Гуманізовано відповідальність за відмивання доходів, одержаних у злочинний спосіб, або фінансування тероризму. Наразі за злочин передбачений штраф у 17–34 тис. грн (або обмеження волі до 2 років). В новій редакції – виключно штраф. За розголос інформації Держфінмоніторингу (якщо це завдає суттєвої шкоди) держава стягуватиме до 85 тис. грн, раніше могли позбавити волі до 3 років.

Гуманізовано ухиляння від оподаткування – статтю 212 КК.

За несплату податків на суму понад 470,5 тис. грн штрафуватимуть на 17–34 тис. грн (нині – 5,1–8,5 тис. грн); на суму понад 1,4115 млн грн стягуватимуть 34–51 тис. грн (нині – 8,5–34 тис. грн, чи виправні роботи до 2 років, чи обмеження волі до 5 років). Приховування податків на понад 2,3525 млн грн загрожує штрафом у 225–425 тис. грн (нині – ув’язнення на 5–10 років). На практиці ж навряд чи щось зміниться, адже позбавлення волі за статтею 212 в Україні – це поодинокі випадки. Зазвичай податківців цікавить наповнення держбюджету.

Також зміни до статті 212-1 в рази підвищують штрафи за несплату єдиного соцвнеску – до 8,5–425 тис. грн з одночасною декриміналізацією діяння.

Декриміналізовано незаконну приватизацію держмайна – стаття 233 КК.

Норма залишається в кодексі. Однак замість позбавлення волі на 3–5 років (у разі заниження вартості майна, використання підроблених документів тощо) запроваджується штраф до 170 тис. грн. Ціна незаконної приватизації майна на суму понад 470,5 тис. грн сягає від 425 тис. до 585 тис. грн (зараз передбачено позбавлення волі на 5–12 років). Верхні межі санкцій не виключають можливих зловживань на комунальному та державному рівнях.

Змінено статтю 364-1КК.

Підвищуються штрафи та скасовуються інші санкції за зловживання на рівні керівників й інших службових осіб приватних компаній. За злочин, скоєний вперше, передбачені штрафи до 34 тис. грн (нині максимальне грошове покарання сягає 6,8 тис. грн, або виправні роботи до року, або арешт до 3 місяців, або обмеження волі до 2 років). Діяння, яке призвело до тяжких наслідків, каратиметься штрафом від 170 тис. до 340 тис. грн (нині – від 6,8 тис. до 15,3 тис. грн, або арешт до 6 місяців, або позбавлення волі на 3–6 років). 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.