Економіка

  ▪   Любомир Шавалюк

Жан-Ерік де Загон: «Наші кредити тісно пов’язані з пріоритетами об’єднаної Європи»

Фото: Олег Петрасюк
Тиждень зустрівся з головою представництва Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) в Україні Жаном-Еріком де Загоном, щоб обговорити діяльність та плани банку, а також методи, якими він допомагає боротися з коронакризою.
Матеріал друкованого видання
№ 29 (661)
від 15 липня

Який масштаб діяльності Європейського інвестиційного банку в Україні?

 

— Європейський інвестиційний банк — інституція Євросоюзу. Тому роль нашого банку — підтримувати політику ЄС, фінансуючи життєздатні проекти, що їй відповідають. Ось чому ми працюємо в Україні та виділяємо для неї фінансування. ЄІБ має значний портфель вкладень в Україну. Ідеться про близько €6,5 млрд підписаних кредитних договорів. Коли говорити про галузевий розподіл цього фінансування, то левова частка припадає на інфраструктуру: €1,1 млрд вкладено в енергетику; €1,5–1,6 млрд — у транспорт; €1,3 млрд — у муніципальні проекти та охорону довкілля. Крім цього, €2,0 млрд спрямовано на підтримку малого й середнього бізнесу та понад €500 млн — на кредитування різного приватного сектору. Такий кредитний портфель чітко відповідає тому, чого прагне Євросоюз. І це не межа.

 

Мабуть, Україна потребує ще більшого фінансування інфраструктури, зокрема будівництва доріг. Коли я подорожую вашою країною, то бачу величезну потребу в розвитку інфраструктури. Очевидно, що у великих містах, як-от у Києві чи Львові, її стан доволі непоганий. Але щойно ви виїжджаєте за їхні межі та рухаєтеся, скажімо, на схід чи на південь, то дефіцит якісної інфраструктури стає дедалі помітнішим. Ідеться не тільки про дороги, а й, наприклад, про школи та лікарні, а також громадський транспорт. Для місцевих адміністрацій дуже важливо мати можливість закуповувати екологічний громадський транспорт — це також один із ключових напрямів, який підтримує ЄІБ. Ось чому ми настільки зосереджені на підтримці транспортної галузі.

 

Читайте також: Дволикий долар США

 

Які плани має ЄІБ стосовно України на найближчі роки?


— Наші програмні плани доволі суттєві. Цього року в Україні плануємо видати кредитів на понад €1 млрд. Це дуже амбітне завдання, але я думаю, що в контексті COVID-19 дуже важливо ставити такі цілі. Бо всі ці кредити підтримають економіку України, яка, як і всі інші країни світу, зазнала важкого удару від коронакризи. Тож ми повинні бути амбітними, і це дуже добре, що ЄІБ розгорнув тут настільки масштабну діяльність. Із цієї суми близько €600 млн буде виділено на інфраструктурні проекти, зокрема €200 млн на розвиток громадського транспорту. Також ми зараз обговорюємо одну ймовірну угоду — модернізацію Укрпошти. Ідеться про кредит на €30 млн. Крім цього, ЄІБ виділить фінансову підтримку на розвиток Міжнародного аеропорту «Бориспіль». Це складний проект, бо на сьогодні обсяг авіаперевезень падає. Але ми повинні готувати Україну до майбутнього, тому беремося й за це.


Також хотів би звернути увагу на два інші проекти. По-перше, ми розглядаємо можливість виділити близько €300 млн на підтримку енергоефективності в державних та муніципальних будівлях. На мою думку, це одна з ключових ініціатив. З одного боку, для збільшення ефективності енергетики важливо розвивати відновлювані джерела енергії. З іншого — споживати енергію також слід ефективно.


По-друге, ми маємо Надзвичайну кредитну програму для відновлення України (Ukraine Early Recovery) обсягом €200 млн, у межах якої східним регіонам України виділяють гроші, щоб підтримати внутрішньо переміщених осіб та громади, які їх приймають. Це складний проект, бо на сьогодні на Сході України досить непросто працювати. Але водночас він дуже важливий, бо сфокусований на лікарнях, дитячих садочках та школах, де є додаткове навантаження на інфраструктуру через наявних внутрішньо переміщених осіб. Дотепер ця програма була успішною, тому ЄІБ розглядає можливість її масштабування додатковими €340 млн які підуть на багато різних проектів підтримки внутрішньо переміщених осіб у східноукраїнських містах. Я побував у багатьох містах і містечках Сходу України та на власні очі бачив їхню потребу в інфраструктурі, передусім школах, садочках та лікарнях. Тож цей проект має для нас надзвичайне значення.

 

У якій формі ви фінансуєте Схід України?

 

— Ми видаємо кредитні кошти Міністерству розвитку громад та територій України, а воно обговорює можливі проекти з місцевими адміністраціями. У цьому процесі надзвичайно важливо, що ми маємо стратегічну координацію з міністерством. Воно повністю занурилося в цей проект та успішно реалізувало його в рамках перших €200 млн.

 

Кілька тижнів тому Україна розпочала нову програму співпраці з МВФ. Чи пов’язані умови виділення кредитів ЄІБ нашій країні з її співпрацею з Фондом?


— Як я сказав раніше, Європейський інвестиційний банк — інституція Євросоюзу, що працює в Україні для реалізації політики ЄС. Тому наші кредити прямо не залежать від співпраці з МВФ, а тісно пов’язані з пріоритетами об’єднаної Європи. Утім, Євросоюз також пропонує Україні пакети макрофінансової допомоги. Умови їх виділення дуже близькі до того, що вимагає МВФ. Тому на практиці якщо Фонд не задоволений виконанням Україною певних умов, то, ймовірно, ЄС також не буде задоволеним, що впливатиме на рішення європейських інституцій, зокрема перешкоджатиме виділенню ними кредитів. Отже, прямого зв’язку немає, але на практиці вимоги МВФ та ЄС подібні, тому взаємозалежність між кредитами ЄІБ і співпрацею з Фондом існує.

 

Читайте також: Увімкнути інстинкт виживання

 

Для подолання економічних наслідків пандемії COVID-19 Євросоюз запроваджує багато програм допомоги різним контрагентам, зокрема в країнах, що розвиваються. Що це за програми, на кого вони націлені та яка роль ЄІБ у їхній реалізації, особливо в Україні?


— Зараз тривають дискусії між членами ЄС, Єврокомісією та Європейською радою про те, яким має бути загальний розмір фінансового пакета для стимулювання економіки. Ідеться про суми від €500 млрд до €750 млрд. У цьому контексті внесок ЄІБ становитиме €25 млрд у формі так званого Пан’європейського фонду гарантування. Що ми хочемо зробити з цими грошима — мобілізувати ще €200 млрд для підтримки європейської економіки. Наша мета — щоб увесь європейський малий і середній бізнес пережив цю кризу. Це причина заснування цього фонду. Поза межами Євросоюзу ЄІБ планує витратити на боротьбу з економічними наслідками пандемії €6,7 млрд. Це суттєва сума. Понад те, історично ми завжди були інтенсивно залученими в усіх проектах, що стосуються охорони здоров’я, тож маємо тривалі традиції роботи із цією галуззю. Наприклад, торік на фінансування охорони здоров’я ми виділили загалом €30 млрд. Очевидно, робитимемо це й надалі. Також ЄІБ працює над довгим переліком спеціальних тем в охороні здоров’я, наприклад глобальним партнерством зі Всесвітньою організацією охорони здоров’я з роботи в Африці, співпрацею з Фондом Білла Ґейтса в Африці тощо.


Тепер до України. Передусім нас попросили виділити €50 млн кредитів українській галузі охорони здоров’я здебільшого на медичні потреби, пов’язані з пандемією COVID-19. Щоб швидко відреагувати на цей запит, ми переорієнтуємо ці кошти з портфеля, відведеного для місцевих адміністрацій, і спрямуємо їх на закупівлю медичного обладнання. Це питання має вирішитися протягом найближчих тижнів. Також ЄІБ розглядає можливість виділити додаткові €200 млн на покращення роботи лікарень. Зараз ми обговорюємо це з українськими Міністерством фінансів та Міністерством охорони здоров’я.

 

Також ЄІБ має програми на €800 млн для підтримки малого й середнього бізнесу. Ми намагаємося пришвидшити освоєння кредитних коштів за цими програмами, адже сектор малих і середніх підприємств (МСП) був серед найбільш постраждалих від нинішньої кризи, тому він гостро потребує допомоги. Щодо цього ми ведемо дуже конструктивні переговори з НБУ та Мінфіном. Річ у тому, що МСП здебільшого потребує фондування в гривні, а ми кредитуємо в євро або доларах США. Тому зараз намагаємося знайти рішення цієї проблеми. Отже, наразі ЄІБ в Україні активно працює над фінансуванням охорони здоров’я, малого й середнього бізнесу та намагається зробити все, щоб ці кошти в обсязі понад €1 млрд, договір про виділення яких було підписано, у підсумку освоїли українські контрагенти. Це стане суттєвим стимулом для економіки України загалом.

 

Запровадження карантину завдало важкого удару по багатьох країнах. Чи можете ви оцінити нинішню ситуацію та перспективи в економіках ЄС і поза ним, зважаючи на внутрішню інформацію ЄІБ?


— Європейський інвестиційний банк — це особливий банк. Не впевнений, що ми можемо оцінювати ситуацію з найкращою точністю. Тому це питання було б краще адресувати комерційним банкам в Україні. Однак я хотів би назвати один показник, бо він украй важливий. У II кварталі 2020 року у світі було втрачено 14% робочих годин. Це відповідає 400 мільйонам робочих місць в еквіваленті повної зайнятості. Це значні величини. На відновлення після кризи такого масштабу піде чимало часу. Цього року світова економіка впаде на 6–8%. Існує імовірність, що може бути й гірше, бо поки що невідомо, чи ми матимемо U-, V- чи W-подібне відновлення економіки.

 

Читайте також: Зменшення облікової ставки: покаянне пом’якшення

 

В останньому випадку ситуація буде справді складною, бо якщо матимемо другу хвилю поширення коронавірусної інфекції, то спад економіки може сягнути двозначних чисел. Україна належить до країн, що розвиваються. Тому тут падіння може бути дещо меншим. Утім, усе одно воно буде дуже значним. Ось чому ми повинні мобілізувати так багато ресурсів на боротьбу із цією кризою. Це також причина того, чому баланс ЄІБ не є найкращою базою для оцінки масштабу падіння економіки. У кризові часи ми діємо вкрай активно, намагаємося розширити наш баланс, підтримуючи різні країни та проекти. ЄІБ — дуже антициклічна інституція. 

 

Як ви ставитеся до відставки Якова Смолія з посади голови НБУ?

— Я не хочу коментувати особистості. Це не справа ЄІБ. Але ми високо оцінюємо роботу НБУ. Ми вважаємо, що під керівництвом цього голови український Центробанк мав багато досягнень. Цільовий рівень інфляції було досягнуто, тепер інфляція під контролем. Провівши реформу банківського сектору, НБУ зміг забезпечити належну стабілізацію фінансової системи. На сьогодні в НБУ існує високий рівень корпоративного управління: голова, правління та різного роду комітети добре справляються зі своїми функціями.

Для ЄІБ дуже важливо, щоб при новому голові НБУ продовжував нинішню політику. Це те, на що сподіваються й інші міжнародні фінансові організації.

 

-------------------------

Жан-Ерік де Загон — голова представництва Європейського інвестиційного банку в Україні. Має ступені бакалавра філософії та магістра права Католицького університету Лувена (Бельгія), ступінь магістра бізнес-адміністрування бізнес-школи Солвей при Брюссельському вільному університеті. Працював у юридичній компанії Nauta Duthil (Роттердам), банку Banque Nagelmackers 1747 (Брюссель), Banque Nationale de Paris, JP Morgan. З 1995 року працює в ЄІБ. 16 березня 2018 року призначений головою постійного представництва ЄІБ у Києві.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.