Економіка

  ▪   Надія Баловсяк

Деформація чи еволюція

Як зміниться онлайн-бізнес після завершення карантину
Матеріал друкованого видання
№ 18 (650)
від 29 квітня

Офлайн-світ сьогодні став «на паузу», натомість перед онлайн-бізнесом відкрилися нові можливості. Карантин може суттєво змінити інтернет-підприємництво в Україні та світі.


Переселенці з Криму Яшар Фазилов та Ірина Пет­рашко уже п’ять років живуть у Львові. Вони заснували громадську організацію Club Lumière, що займається освітніми проектами. Подружжя вчителів французької мови три-чотири рази на рік організовувало табір Club Lumière у Карпатах і в одному з регіонів Франції, де їм допомагали ще кілька викладачів. Також Ірина кілька років проводила Skype-уроки французької мови. Ідея запуску власної школи вивчення французької в подружжя була давно, вони шукали шляхи, щоб систематизувати й монетизувати свій величезний досвід у роботі з різною аудиторією. В реалізації цього рішення сім’ю переселенців зупиняли початкові вкладення, необхідні як мінімум на оренду офісу. І саме карантин через коронавірусну інфекцію дав цій ідеї змогу реалізуватися онлайн. Так народилася École Lumière — онлайн-школа французької, що розпочала свою роботу наприкінці березня. До кінця квітня навчання у школі безплатне. Нині шестеро викладачів займаються із 230 слухачами віком від 6 до 60 років, загалом працює 13 груп, кожна з яких має заняття двічі на тиждень. Несподіванкою для засновників школи стало те, що серед їхніх слухачів є багато українців, які живуть у Франції. Запуску школи передували інтенсивні консультації щодо методики роботи онлайн. Для занять вони використовують групові відеочати в Zoom і комунікацію через Facebook.

 

«Ми живемо в дуже динамічному світі, нам хочеться втиснути якомога більше всього в обмежений час. Наша школа, яка народилася в такі складні для всього світу дні, дає нашим слухачам змогу економити час і зусилля. Після завершення безплатного періоду, тобто після 28 квітня, ми плануємо перейти на платний режим роботи. Розуміємо, що не всі слухачі залишаться з нами, проте ми готові збільшити кількість викладачів, щоб зробити менші групи й більше уваги приділяти кожному нашому учневі», — коментує організатор École Lumiere та Club Lumière Яшар Фазилов.

 

Повний онлайн


Більш ніж успішний старт школи École Lumiere — це далеко не єдиний приклад трансформацій, які переживають традиційні українські бізнеси в період карантину. Ейфорія перших тижнів, коли багато активних користувачів інтернету планували онлайн-навчання й підвищення кваліфікації в мережі, знайшла відповідь у адміністраціях багатьох навчальних проектів, які або перевели навчання в онлайн зі зниженням ціни, або запропонували взагалі безкоштовні курси чи зробили доступними для всіх окремі навчальні модулі.
Про перехід в онлайн також почали думати бізнеси, які досі успішно існували лише в реальному просторі. На дверях невеликих магазинів масово з’явилися оголошення про роботу онлайн і доставку. Часто при цьому вказують або адресу сайту, або, що частіше, назву акаунта в Instagram. Можна припустити: якщо карантин затягнеться, то частина таких магазинів залишиться в онлайн і не витрачатиме грошей на оренду фізичного приміщення. А це означає зростання конкуренції і для тих проектів, що вже давно працюють онлайн, і для тих, що тільки планують вийти в нове для себе середовище.


Андрій Здор, керівник маркетплейсу Bigl.ua, зазначає, що «після послаблення карантину звичка замовляти все через інтернет може залишитися. Але це залежить від якості обслуговування зараз: якщо досвід онлайн-покупок буде позитивним, то люди не захочуть повертатися до офлайн-магазинів. Під час кризи покупці більше довіряють перевіреним брендам, тому зростання онлайн-замовлень сильніше відчувають великі торговельні майданчики, а не нові маленькі сайти».

 

Читайте також: Перезавантаження після кризи: почати із «зеленої» сторінки

 

Цифрові платежі


Натомість Євген Шевченко, засновник і генеральний директор агенції інтернет-реклами UAMASTER, вважає, що «звичка купувати товари й оплачувати комуналку онлайн залишиться в більшої кількості людей, ніж до карантину. Це дасть новий поштовх розвитку електронної торгівлі в Україні». Водночас, на його думку, «загалом обсяг торгівлі, швидше за все, знизиться, адже купівельна спроможність українців може стати меншою через кризу. Проте частка онлайн-бізнесу зросте. Цьому сприятимуть зокрема зміни у способі життя».
Такі тенденції підтверджує статистика Українського процесінгового центру (UPC), який відзначив, що в березні українці здійснили на третину більше онлайн-операцій (на 29,3%), а їхні витрати зросли в 2,7 раза (див. «Торгівля в ізоляції»). Середній чек становив 1400 грн, натомість іще рік тому він був 500 грн. У березні найбільше зростання показали онлайн-платежі за продукти харчування: їхні обсяги збільшилися вдвічі, а кількість операцій зросла на 126%. На другому місці за показниками зростання — замовлення готової їжі: кількість операцій зросла на 63%, а витрати — на 93%. А ще українці на 51% частіше оплачували послуги таксі й витратили на цю послугу на 46% більше грошей. Загалом кількість операцій за картками збільшилася на 8,6%, а їхні обсяги — на 10%. У квітні фахівці UPC очікують іще більшого зростання.

 

Інфраструктура для онлайну


Із початком карантину в різних частинах світу використання відео і стрімінгових сервісів активно зросло, і це відбувалося на тлі збільшення використання інтернету загалом. Час, який люди витрачають на перегляд потокового відео, зріс більш ніж на 40% в Іспанії та Австралії, а у США, за даними дослідницької агенції Nielsen, після запровадження карантинних заходів споживання відео збільшилося на 60%. Дані провайдерів деяких країн ЄС свідчать про зростання активності гравців у комп’ютерні й відеоігри, що також збільшило трафік. Така динаміка призвела до того, що провідні відеоплатформи YouTube та Netflix були змушені знизити роздільну здатність свого відео, принаймні на території Євросоюзу, щоб забезпечити якісний сервіс і доступність проекту всім користувачам. Натомість український медіа-сервіс Megogo повідомив про незначне зростання кількості користувачів в Україні, проте його внутрішня статистика свідчить, що користувачі почали переглядати відео на платформі довше й частіше.


Такі тенденції свідчать про наявну потребу в покращенні інфраструктури інтернету: і всередині окремих країн, і в тому, що стосується трансконтинентального сполучення. Цей напрям за останні тижні отримав зростання інвестицій. Компанія Samsung нещодавно запропонувала прогноз щодо найближчих фінансових результатів. У ньому передбачено зниження доходу від продажів смартфонів, яке буде компенсоване зростанням продажу мікросхем пам’яті для дата-центрів.

 

Читайте також: Коронавірус підштовхує світ до рецесії


Однак зростає активність не лише добропорядних користувачів. Максим Благонравін, керівник відділу маркетингу й PR компанії «Хостмайстер», адміністратора українського домену.UA, зазначає, що вже зараз фіксується посилення DDOS-атак і активізація зловмисників. На його думку, це пов’язано із тим, що в інтернеті збільшилася кількість недосвідчених користувачів. «Раніше люди працювали всередині корпоративних мереж, захищених засобами мережевої безпеки підприємства, а зараз багато з них змушені використовувати власне обладнання. А домашні комп’ютери й мережі гірше захищені від усіляких уторгнень», — наголосив він. Про збільшення кількості атак, пов’язаних із темою коронавірусної інфекції, говорять також фахівці корпорації Microsoft, до того ж віртуальні зловмисники розгортають окрему інфраструктуру, що спекулює на темі вірусу. Серед основних загроз — віруси-вимагачі, фішингові листи й багато іншого. До прикладу, за останній місяць у мережі з’явилося понад 50 тис. доменних імен, реєстрація яких почалася вже після початку пандемії, і 9% із них, за даними IT‑компанії Check Point, відзначено як підозрілі.

 

Цифрові розваги


Першими на нові карантинно-обмежувальні умови, у яких довелося жити майже всьому світу, відреагувала онлайн-освіта. А другою хвилею переходу в цифровий простір можна вважати онлайн-активності музикантів і співаків. Багато з них узялися організовувати живі трансляції своїх домашніх концертів, найчастіше в Instagram. Так зробили і зарубіжні зірки (Pink чи Роббі Вільямс), і вітчизняні (Юлія Саніна з The HardKiss чи Джамала). Деякі відомі люди показували, як вони готують чи займаються спортом. А українська поп-співачка Оля Полякова запустила у своєму Instagram-каналі постійну щоденну рубрику «ПоляВидение». У першій половині дня співачка на камеру займається спортом або куховарить, увечері організовує прямий ефір із кимось з українських зірок, а о 22:00 читає наживо казку. Наразі Полякова не називає статистику аудиторії свого експерименту, але в неї з’явилось оголошення про вакансії режисера-постановника й інженера монтажу саме для цього напряму. Це може свідчити якщо не про однозначний успіх ідеї, то принаймні про плани працювати далі й навіть вкладати в це кошти. Імовірно, такі авторські проекти на популярних онлайн-платформах отримають новий поштовх і залишатимуться популярними й після завершення карантину.


Сфера розваг доволі активно відреагувала на обмеження карантину, та не просто перейшла в онлайн, а й запропонувала нові формати роботи з клієнтами. Якщо організованими дорослими Zoom- та Skype‑посиденьками для дітей після чотирьох тижнів карантину вже нікого не здивуєш, то Zoom-аніматори (погодинні або такі, що працюють увесь день) — це бізнес, про який іще кілька місяців тому мало хто задумувався. Проте кількість таких пропозицій зростає щодня, адже батьки змушені працювати з дому, а тому більш ніж зацікавлені в їхніх послугах. Поява таких сервісів розширює географію і для їх організаторів, і надає більше можливостей для їхніх замовників. Якщо домашня вихователька не може приїхати додому, то іноді вона займається дитиною в режимі онлайн.

 


Організатори деяких дитячих тематичних таборів, які не змогли провести свої заплановані на весняні канікули активності, також перейшли в онлайн. Серед запропонованих програм є театр блогерів, навчання іноземним мовам, заняття спортом, танці, онлайн-курси й багато іншого. Такий формат для організаторів таборів — це вимушене рішення, хоча він може залишитися й після завершення карантину, наприклад як елемент додаткової освіти.


Карантинні обмеження змусили музикантів шукати інших способів взаємодії з аудиторією на різних платформах. Live-концерти через Instagram організовують автори популярних телевізійних шоу (наприклад, команда «Голосу країни») та інтерактивні музеї, як-от Музей премії Ґреммі на власному сайті і в YouTube. Є вже приклади концертів навіть на ігровій платформі Twitch. Ба більше, дехто з музикантів почав продавати квитки на онлайн-трансляції, до того ж із диференціацією цін: від найдешевшої пропозиції $10 за квиток на один концерт до $35 на кілька, $55 — на кілька плюс постер з автографом. Така пропозиція актуальна для концерту інді-рок гурту Sure Sure. А за $75 можна купити квиток на Live-концерт, постер і участь у Zoom‑зустрічі з музикантами.


У Білорусі до початку квітня тривав футбольний чемпіонат. Оскільки це було чи не єдине спортивне змагання у світі, яке ще не скасували, його дивилися по всій планеті. Права на трансляцію купили 11 країн світу. Проте нові фанати, які з’явились у білоруських футболістів, не можуть потрапити на матчі. Один із футбольних клубів цієї країни перед півфіналом запустив продаж віртуальних квитків. Покупці отримають паперовий квиток, журнал і відео з матчу, а ще їм пообіцяли віртуальну присутність на стадіоні: безпосередньо перед грою працівники стадіону розсадили на трибунах манекени й наклеїли на них фотографії власників віртуальних квитків. Цю ідею адміністрація клубу «Динамо» з міста Брест планує повторити на фіналі й відправити частину виручених коштів на боротьбу з коронавірусною інфекцією.

 

Читайте також: На півдорозі до Європи


Тенденція щодо організації повноцінних цифрових розваг нікуди не зникне, ба навіть розвинеться й після карантину. Можна очікувати на появу платних трансляцій популярних музичних фестивалів і концертів світових зірок. Доступність таких квитків, порівняно з квитками на відвідування реальних подій, з одного боку, дасть митцям змогу розширити свою аудиторію, а з іншого — можливість усім охочим відвідати хоча б у віртуальному просторі фестивалі на зразок Sziget Festival, Atlas Weekend чи Dekmantel. Над інструментами монетизації замислюються також такі платформи, як Instagram і YouTube: у результаті кожен організатор події без зайвих зусиль матиме змогу організувати продаж її «онлайнового» відвідування.

 

Телемедицина, віддалений туризм і багато іншого


Ситуація з пандемією й вимоги щодо соціального дистанціювання дали поштовх телемедицині. Українцям пропонують контактувати зі своїм сімейним лікарем у разі виникнення симптомів, схожих на зараження коронавірусною інфекцією, приватні клініки й окремі лікарі консультують онлайн. Нещодавно Google запустив нові функції своєї пошукової платформи й сервісу карт, які передбачають відображення посилань на національні платформи віртуальної медичної допомоги. Коментуючи ці зміни, топ-менеджери Google відзначили інтерес до віртуальної й телемедицини, а також той факт, що багато американських страхових компаній почали покривати вартість віртуальних візитів до лікарів, кількість яких значно зросла за останні тижні. Google пропонує лікарям у своєму Google-профайлі розміщувати пропозицію про віртуальну допомогу пацієнтам із вказуванням вартості такого онлайн-візиту.


До того ж почали з’являтися нові онлайн-послуги, та ще й такі, які раніше ніхто навіть не подумав би переносити у віртуальний простір. Серед них — онлайн-гіди й екскурсоводи, які організовують карантинні «відвідування» цікавих місць Києва та низки європейських столиць. Такі пропозиції — це лише початок. Імовірно, у майбутньому ми побачимо віртуальні салони краси й фітнес-клуби, платформи для цифрових побачень і послуги віртуальних дизайнерів інтер’єрів та багато іншого.


Криза — це можливість. Саме таке сприйняття в період нових обмежень і неможливості стратегічного довготривалого планування може стати поштовхом для багатьох компаній і бізнесів. COVID-19 дав усім змогу побачити можливості, які були на поверхні, проте про них ніхто не замислювався до появи тих обмежень, із якими ми живемо останні декілька тижнів. Першою на нові карантинно-обмежувальні умови відреагувала онлайн-освіта. А другою хвилею переходу в цифровий простір можна вважати онлайн-активності музикантів і співаків. Багато з них узялися організовувати живі трансляції своїх домашніх концертів, найчастіше в Instagram. 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.