Економіка

  ▪   Любомир Шавалюк

Йоста Люнґман: «Перед Україною стоїть новий виклик — повернути кошти платників податків, витрачені на порятунок проблемних банків»

Фото: Андрій Ломакін
Тиждень обговорив нову програму співпраці України з Міжнародним валютним фондом (МВФ), а також ключові виклики для нашої економіки з постійним представником МВФ в Україні Йостою Люнґманом.
Матеріал друкованого видання
№ 50 (630)
від 12 грудня, 2019

Кілька днів тому було досягнуто домовленості про нову програму співпраці між МВФ та Україною на суму близько $5,5 млрд. Які основні її складові?

 

— Головне, що ми хочемо досягти цією програмою, — стабільність української економіки. Україна повинна стати багатшою, а рівень життя українського народу зрости — ось мета нашої співпраці. Як цього досягти? Інфляція має бути низькою й стабільною, золотовалютні резерви достатніми для обслуговування зобов’язань в іноземній валюті, бюджет збалансованим, а державний борг зменшуватися. Банки повинні бути стійкими, а заощадження, довірені їм українцями, у безпеці й спрямовуватися на продуктивні інвестиції. Усе це ми зазвичай називаємо макроекономічною стабільністю, що є важливою передумовою економічного розвитку. Водночас МВФ хоче, щоб українська економіка функціонувала краще. Головне для цього — зменшити корупцію. Бо, вкладаючи гроші, інвестори мають бути впевнені, що до них буде справедливе ставлення і всі працюватимуть у рівних умовах.


Інший важливий напрям — скоротити державний сектор в економіці, зменшити кількість підприємств у державній власності та їхній масштаб, бо загалом вони менш ефективні, ніж приватні.


МВФ бачить простір для підвищення ефективності роботи державного управління. Тому ми схвалюємо наміри уряду посилити й модернізувати державні податкову та митну служби. Це крок у правильному напрямку.


Також уряд планує провести земельну реформу. Фонд вітає таке рішення. Воно забезпечить вагомий внесок у зростання економіки країни.

 

Ви провели тривалі переговори з нашою новою владою і добре вивчили її. Які ризики для реалізації нової програми існують з українського боку?


— Ми досягли домовленості щодо нової програми на рівні фахівців МВФ. Так званий Staff-Level Agreement означає, що після трьох місяців дискусій з Україною було узгоджено наповнення програми, яку Фонд підтримає. Далі Рада директорів МВФ розгляне її та погодить. Але перед тим Україна має виконати низку дій. У разі їх імплементації ключові ризики вдасться нейтралізувати й ми будемо готові до запуску програми.

 

Уряд і президент оголосили, що планують запровадити ринок землі. На думку МВФ, це хороша ідея, від якої Україна виграє. Але її треба правильно реалізувати. Ринок землі має бути прозорим і відкритим


Тепер повернімося до вашого питання про ризики. Нова українська влада має дуже амбітну програму трансформації економіки. Вона планує багато зробити, а це непросте завдання, для реалізації якого необхідні політична воля та суспільна підтримка реформ на тривалу перспективу.
Як і інші держави, Україна залежить не лише від внутрішніх умов, а й від зовнішнього середовища, зокрема від попиту на сировинні товари та цін на них. І якщо в економіках ваших ключових торговельних партнерів виникатимуть труднощі, це може вплинути й на вашу економіку. Найкращий спосіб керувати такими ризиками — зробити українську економіку стійкою. Тож мета нової програми співпраці України з МВФ полягає в тому, щоб зміцнити економіку й забезпечити стійкість до таких загроз.

 

Читайте також: Без шуму про реформи

 

Чи існують запобіжники проти повернення ПриватБанку колишнім власникам?


— Дозвольте мені відійти на крок назад. У 2014–2016 роках Україна пережила дуже складну фінансову кризу, безпосередні втрати від якої сягнули $15 млрд. Для порівняння: ця сума більш як удесятеро перевищує весь бюджет, виділений у 2015-му на ремонт та будівництво доріг в Україні, й більш як усемеро оборонний бюджет. Коли у фінансовому секторі почалася криза, ваша влада діяла швидко й рішуче, намагаючись вирішити проблему неплатоспроможних банків і забезпечити достатньо сильні баланси тих фінустанов, які залишалися на ринку. І сьогодні ми спостерігаємо позитив від таких дій: українські банки стали значно сильнішими, дедалі більше кредитують економіку країни, а банківський сектор загалом є прибутковим.


Тепер перед Українською державою стоїть новий виклик — повернути кошти платників податків, витрачені на порятунок проблемних банків. Це означає, що особи, відповідальні за їхнє падіння, тобто колишні власники, мають відшкодувати якомога більшу частину тих грошей.


Порятунок ПриватБанку обійшовся українським платникам податків у $5,5 млрд. Держава витратила ті гроші на те, щоб його вкладники, а це понад 20 млн осіб, і їхні депозити, а це більш як половина всіх вкладів у банківській системі України, залишалися в безпеці, щоб у банку було достатньо ресурсів, аби повернути їх клієнтам. І сьогодні завдання полягає в тому, щоб спробувати повернути ці гроші від колишніх власників банку.

 

Яка оптимальна модель реалізації земельної реформи в Україні, зважаючи на неоднозначне ставлення до неї в суспільстві?


— Україна має унікальні запаси орних сільськогосподарських земель із неймовірним потенціалом. Тож реформа повинна стимулювати розвиток стійкого й ефективного фермерства, щоб нинішнє і наступні покоління українських фермерів могли заробляти на життя на землі.
Уряд і президент оголосили, що планують запровадити ринок землі. На думку МВФ, це хороша ідея, від якої Україна виграє. Але її треба правильно реалізувати. Ринок землі має бути прозорим і відкритим. Ті, хто хоче продати землю, повинні бути впевнені в тому, що отримають якомога вищу ціну за свою ділянку, а ті, хто купує, у тому, що зміна власності буде юридично безпечною й права власності будуть захищені.

 

Читайте також: Друг чи ворог: що МВФ вимагає від України і чи винен він у бідності українців?


У будь-якому секторі економіки важлива конкуренція. Це стосується й сільського господарства. Тож коли ринок землі запрацює, важливо, щоб це не призвело до зосередження її в руках невеликої групи власників. Запропонована модель ринку передбачає обмеження на концентрацію землі в руках однієї фізичної чи юридичної особи, тобто уряд намагається створити відповідні запобіжники.


Ще один аспект: малі фермери також повинні мати змогу брати участь у ринку. Але зазвичай у них немає кредитної історії. Тож необхідні механізми фінансування, які допоможуть їм купити землю. І це також частина земельної реформи.

 

Багато аналітиків вважає, що через проблеми з верховенством права в Україні земельна реформа призведе до масового земельного рейдерства. Чи існують інструменти, як вирішити цю проблему?


— Уряд розуміє це. Запропонована ним земельна реформа передбачає заходи, що допоможуть мінімізувати такий ризик.

 

Як ви оцінюєте нинішній стан судової реформи? Чи готова судова система України до проваджень, таких як справа ПриватБанку чи земельне рейдерство?


— Судова реформа — ключова складова процесу трансформації економіки. На нашу думку, дуже важлива. Коли інвесторів запитують, чому вони не вкладають більше грошей в Україну, ті часто відповідають, що стурбовані недоліками судоустрою. Доки вони не впевнені в об’єктивному й справедливому ставленні до себе в українських судах, доти вагатимуться, вкладати гроші у вашу економіку чи ні.


МВФ провів дослідження й порівняв якість інституцій в Україні з аналогами в Центральній та Східній Європі. І його результати підтверджують сказане мною: саме в сфері судоустрою найбільше різниться якість роботи інституцій, що лише підкреслює необхідність судової реформи. 

 

------------

Йоста Люнґман — з 2017 року постійний представник Міжнародного валютного фонду в Україні. У 1998-му здобув економічну освіту в Уппсальському університеті (Швеція). У 1998-2007 рр. працював у Міністерстві фінансів Швеції. У 2007-му приєднався до МВФ і брав участь у роботі над бюджетними реформами в Молдові, Чорногорії, Ірландії, Угорщині, Сербії, Киргизстані, Кувейті, Омані та інших країнах. Протягом 2010–2012 років працював над бюджетними питаннями в Україні.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.