Економіка

  ▪   Олександр С’єдін

Розгортання тарифної війни та сповільнення Японії

Головні новини світової економіки в огляді Тижня

Середній тариф на китайський імпорт в США зросте до 21,2%, відкидаючи результати глобалізації останніх десятиліть.

 

Торгівельна війна між США та Китаєм суттєво загострилась у вересні, коли почали діяти нові тарифи на китайський імпорт. Тарифи розміром у 15% були накладені на китайський імпорт обсягом більше 125 млрд доларів. За планами адміністрації Трампа цей тариф у 15% розшириться на інші товари і до кінця року стосуватиметься китайського імпорту обсягом $300 млрд. До того ж з 1 жовтня планується додаткове підвищення раніше накладених тарифів на товари обсягом$ 250 млрдhttps://tyzhden.ua/History/235212 з 25% до 30%. Таким чином, до кінця року весь китайський імпорт буде обмежений високими тарифами. Китай у відповідь вирішив накласти додаткові тарифи на американський імпорт обсягом 75 млрд доларів, в тому числі 5-відсотковий тариф на сиру нафту зі США, послабивши при цьому тарифи для інших країн.

 

Американські тарифи на іноземні товари вже піднялися вище, ніж будь-коли з 1960-х років. Реалізація вже анонсованих планів адміністрації США підвищить середній тариф на китайський імпорт до 21,2% порівняно з 3,1 % тарифу, який діяв в момент вступу на посаду Дональда Трампа, свідчать дані Інституту міжнародної економіки Петерсона.

 

Читайте також: Розімкнути коло. Що робить Україну відсталою

 

Загалом тарифне протистояння вже призвело до падіння американського експорту до Китаю на 18,2% за перші сім місяців цього року, а імпорт з Китаю знизився на 12,3%, повідомив Департамент торгівлі США. Через падіння торгівлі Китай, який тривалий час був найбільшим торговим партнером США, в першому півріччі опустився на третє місце, після Мексики та Канади. Американські компанії, які донедавна сподівалися на швидке закінчення тарифного протистояння, переносять свої виробництва з Китаю в інші країни, на кшталт В’єтнаму, щоб ухилитися від анонсованих 30-відсоткових тарифів. Те, що спочатку нагадувало тиск на Китай з метою досягнення кращих умов для американських компаній і скорочення торгівельного дефіциту, перетворилося на гостре геополітичне протистояння, аналізує The New York Times. Аргументи на користь тарифів з метою притягнення Китаю до столу перемовин здаються абсурдними тепер, коли відносини сторін перебувають у вільному падінні, підвищуючи ймовірність глобальної рецесії.

 

Новий раунд перемовин між країнами запланований на початок жовтня вже після анонсованого США підвищення тарифів на чутливий для Китаю імпорт до 30%. Очікування від майбутніх зустрічей не надто великі. За минулий рік перемовини декілька разів наближалися до завершення, а потім несподівано зривалися, призводячи до нової спіралі ескалації. Це руйнувало довіру між сторонами, які здається все менше розуміють стратегію один одного. А поки нова торгівельна ситуація в світі відкидає безбар’єрну торгівлю, напрацьовану за десятиліття глобалізації.

 

Китай відмовляється від стримування надлишкового кредитування через тарифну війну зі США

 

Народний Банк Китаю анонсував скорочення ставки обов’язкового резервування – частки готівки від депозитів, які кредитори повинні зберігати у себе – на 0,5 процентного пункту 16 вересня, що означатиме вливання у фінансову систему країни близько 900 мільярдів юанів або 126 млрд доларів.

 

Для деяких банків ставка резервування буде зменшена на один відсотковий пункт, що має сприяти кредитуванню малого бізнесу та підприємництва. Вищі посадові особи Китаю також зазначили, що вони планують зняти обмеження для місцевих органів влади, пов'язані із залученням грошей на інфраструктурні проекти, повідомляє The New York Times.

 

Ці кроки сигналізують про принаймні часткову відмову від політики стримування кредитування, яке в тому числі призвело до сповільнення економічного зростання Піднебесної. Китай змушений балансувати між політикою стимулів задля стійкого проходження шоків торгівельної напруги зі США і політикою стримування через загрозливе зростання непрозорого кредитування всередині країни.

 

Деякі економісти вважають ці кроки відносно скромними, враховуючи розміри китайської економіки, шкоду від тарифної війни зі США та останні статистичні дані щодо суттєвого сповільнення китайської економіки. Також ефективність цієї політики зменшує вже наявне надмірне кредитування і відповідно високі ризики для банківської системи.

 

Читайте також: Україна-Китай. Колоніальний дисбаланс

 

Раніше торговельна напруженість між Китаєм та США була посилена влітку, коли Пекін дозволив своїй жорстко контрольованій валюті ослабнути по відношенню до американського долара до найнижчого рівня за понад десятиліття. Цей стимулюючий крок призвів до шоків на фінансових ринках і посилив політику зниження відсоткових ставок центробанками по всьому світу через побоювання ймовірної світової рецесії.

 

Останнім додатковим стимулюючим кроком стало оголошене у вівторок зняття обмежень для іноземних інвестицій, а саме скасування системи квот при купівлі глобальними фондами китайських акцій та бондів, повідомляє Bloomberg.

 

Економіка Японії сповільнюється у тому числі через економічну війну США та Китаю

 

У другому кварталі економіка Японії зросла на 1,3% у річному виразі, свідчать переглянуті дані кабінету міністрів, що значно слабше, ніж очікуваний рівень у 1,8%. Зростання по відношенню до першого кварталу становило 0,3%.

 

Читайте також: ФРС знижує базову ставку, Трамп загострює тарифне протистояння з Китаєм

 

Існує ймовірність, що у третьому кварталі буде зафіксований спад, що можливо змусить Банк Японії опустити базову відсоткову ставку ще нижче, яка вже й так тривалий час є від’ємною і становить -0,1%, повідомляє Reuters.

 

Нижчим за попередні оцінки виявилося зростання капітальних витрат лише у 0,2% порівняно з попереднім кварталом. Виробники знижують свої витрати на тлі загострення протистояння США та Китаю, припускають економісти. Опубліковані минулого тижня опитування бізнесу в приватному секторі демонструють, що японська виробнича активність зменшується четвертий місяць поспіль у серпні. Водночас експортні замовлення скорочуються дев'ятий місяць поспіль. Чистий експорт відняв від переглянутого зростання ВВП 0,3 відсоткових пункти, сигналізуючи, що Японія страждає від світового сповільнення.

 

Приватне споживання, яке становить близько 60% ВВП, збільшилося на 0,6% порівняно з попереднім кварталом, що відповідає очікуванням. Проте і цей один із небагатьох драйверів зростання може постраждати, коли в наступному місяці відбудеться заплановане урядом підвищення податку з продажу до 10%. На тлі глобальних ризиків, це робить перспективи третьої економіки світу ще більш суперечливими.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.