Економіка

Євгеніус Сікоцкас: «Контрабандні потоки й сфера нелегальної торгівлі постійно змінюються»

Тиждень обговорив із Євгеніусом Cікоцкасом, директором із питань протидії нелегальній торгівлі у Східній Європі компанії Japan Tobacco International, тіньовий обіг сигарет у регіоні й методи боротьби з контрабандою.
Матеріал друкованого видання
№ 24 (604)
від 13 червня

Як контрабандна тютюнова продукція потрапляє до кінцевого споживача на ринку ЄС? Чи є в цьому контексті різниця між «старою» й «новою» Європою?

 

— Коли ми говоримо про нелегальну торгівлю, слід вести  мову не тільки про контрабанду — нелегально завезені цигарки, а й про контрафакт, тобто нелегальне виробництво сигарет. І якщо контрабанда завдає шкоди легальним виробникам і державному бюджету країни, де вона продається, то контрафакт ще й створює підвищений ризик для здоров’я споживачів. Адже немає жодної гарантії, що такі цигарки виготовлено з якісного тютюну з використанням якісних фільтрів, паперу і т. д. Нелегальне виробництво існує, зокрема й у межах Євросоюзу.


Основними ринками збуту є країни, в яких висока ціна на сигарети. До таких належать переважно західноєвропейські держави з високим рівнем акцизних ставок. Приміром, в Україні пачка цигарок коштує трохи більше одного євро, у більшості ж країн Європи — €4-5, а у Великій Британії — £10. Тому навіть у самому ЄС існує нелегальна торгівля між країнами. На жаль, суттєва різниця у вартості одного й того самого продукту, а також можливість порівняно легкого заробітку породжує нелегальну торгівлю.

 

Читайте також: Глобальне та провальне

 

Припустимо, я звичайнісінький мешканець Лондона й вийшов із дому по цигарки. Я можу придбати нелегальну продукцію будь-де чи існують підпільні місця збуту?


— Звичайно, що великі мережі контрабанду не продають, оскільки вони працюють із перевіреними постачальниками, бережуть свою репутацію й піклуються про покупців. Нелегальні цигарки розповсюджуються переважно через інтернет, зокрема, через соціальні мережі. Для цього там існують спеціальні майданчики, де  й збувають значну кількість нелегальної продукції. Також такі цигарки продають у невеличких приватних крамницях або ж їх доставляють кур’єри. Буває, що контрабандну продукцію привозять із собою мігранти, які самі ж її й реалізовують.


Однак відповідальні покупці не купують нелегальний продукт. Вони розуміють, що коли сигарети в їхній країні зазвичай коштують €5, то із сигаретами по €2 щось не так: вони контрафактні або ж контрабандні, тому держава недоотримує податки, а легальні виробники й дистриб’ютори втрачають частку ринку. Крім того, якщо це контрафактна продукція, то це ще й небезпечно, бо немає жодного уявлення, із чого ж виготовлені ці сигарети. Але через високі ціни на легальну продукцію споживач усе ж таки з’являється. Насамперед це особи, для яких питання вартості є вирішальним.


Яка частка України в ринку контрабандної тютюнової продукції ЄС загалом? Звідки інші потоки і як вони розподілені?


— Незалежні дослідження Euromonitor і KPMG показують, що впродовж останніх років Україна й Білорусь посідають лідируючі позиції у сфері контрабанди сигарет (згідно з даними дослідження ринку тютюнової продукції ЄС компанії KPMG, обсяг контрафакту й контрабанди з України та Білорусі в 2018 році становив 4,2 і 3, 6 млрд штук сигарет відповідно. — Ред.).


Дуже суттєву роль у контрабанді грає фіскальна політика певної держави та дії відповідальних органів. У деяких випадках вона створює підґрунтя для виникнення нелегальних потоків, як це сталося в країнах ЄАЕС. Приміром, Росія ще недавно (7-9 років тому) була джерелом контрабанди в країни Євросоюзу, однак тепер вона стала «прий­маючою» країною внаслідок різкого підвищення акцизного податку та цін на сигарети. Усередині Митного союзу немає кордонів, тож контрабанда з Білорусі хлинула потоком у РФ.

 

Читайте також: Контрабанда в ОРДіЛО: золоті жили


Якщо ж говорити про Україну, то існує цілий комплекс причин, які призвели до нинішньої ситуації. Стан справ безпосередньо на кордонах — це тільки наслідок, але самі причини криються в системі регулювання галузі та недостатній реакції на порушення. Курс валюти теж має значний вплив на ціноутворення й різницю вартості в різних країнах.


Хто контролює контрабанду всередині ЄС? Це транснаціональна мафія чи місцеві угруповання?


— Ми як бізнес не аналізуємо такі питання детально. Для цього є компетентні контролюючі органи, це їхня робота. Зі свого ж досвіду можу сказати, що трапляються дуже різні схеми. Існують і великі міжнародні угруповання, коли кожен діє на території своєї країни й відповідальний за транзит сигарет тільки там. Якщо говорити про Україну, то поза сумнівом, що в разі контрабанди, приміром через кордон із Польщею, є учасники з обох сторін. Є й групи, які займаються тільки ввезенням нелегальної продукції на територію Євросоюзу, натомість за подальше її розповсюдження беруться зовсім інші угруповання.


Також слід урахувати, що контрабандні потоки й сфера нелегальної торгівлі постійно змінюються. Повторюся, що нині є проблема не тільки контрабанди легальної продукції, а й нелегального виготовлення сигарет. Купують лінії для їх виробництва, облаштовують підпільні цехи, не платять податки... Цю продукцію потім намагаються продавати, зокрема й під виглядом відомих брендів.

 

Наскільки актуальне питання контрабанди з неконтрольованих територій, таких як «ДНР-ЛНР»? Чи можна відстежити масштаби?


— Це питання також слід поставити насамперед правоохоронцям. Безумовно, ми припускаємо, що на цих територіях існує нелегальне виробництво. Але відстежити обсяги можуть тільки відповідальні за це органи влади. Ми ж не проводимо жодної діяльності й моніторингу на цих територіях, оскільки для нас важливе передусім питання безпеки наших працівників, яку там забезпечити не можуть. Тому визначити точно або хоча б із високою ймовірністю обсяги нелегальної продукції, яку виробляють на цих територіях, ми не можемо.

 

Читайте також: В Україні посилили відповідальність за незаконну вирубку та контрабанду лісу

 

Як співпрацюють транснаціональні корпорації, зокрема й ваша, в питаннях боротьби з контрабандою тютюнових виробів в ЄС? Що заважає цій роботі?


— Чотири найбільші компанії-виробники продукції — а це близько 80% європейського ринку — підписали договір з Єврокомісією й країнами ЄС про співпрацю в сфері боротьби з нелегальною торгівлею тютюновою продукцією. По суті, чотири найбільші компанії галузі взяли на себе зобов'язання допомагати Євросоюзу боротися з незаконною торгівлею. Першопрохідцем була Philip Morris, а ми — Japan Tobacco International — приєдналися 2007 року. Згодом підписали договір British American Tobacco та Imperial Tobacco.


Наша компанія веде соціально відповідальний бізнес, тому ми надаємо компетентним органам усю інформацію щодо нелегальної торгівлі, навіть якщо вона не пов’язана з підробкою чи контрабандою наших брендів. Річ у тому, що всі законні виробники й постачальники зацікавлені в тому, щоб нелегальної торгівлі не було, адже це несе ризики для репутації кожного з нас. Тому в цьому напрямку ми відкриті до співпраці й із держорганами. Звичайно, не всі виробники поводяться так, як ми. На деяких, навіть офіційних, виробництвах можуть випускати невраховану продукцію, яка згодом надходить у нелегальний обіг. В Україні є виробник, ціна на продукцію якого нижча від суми податків. Тобто в їхній ціні не закладено не тільки прибуток, а й навіть собівартість! У нормальному бізнес-середовищі так не повинно бути. І цим питанням мають займатися державні органи, щоб забезпечити чесну конкуренцію й збір платежів.

 

Наскільки ефективно борються в ЄС із контрабандою тютюнових виробів? Що ефективніше — директиви Євросоюзу чи рішення національних урядів?


— Однозначної відповіді тут немає, адже це комплексне запитання. Зазвичай кожна держава самостійна в ухваленні рішень щодо нелегальної торгівлі. Приміром, Угорщина, де років п’ять тому не дуже ефективно боролися з контрабандою, оскільки в них був інший пріоритет — незаконна міграція. Відповідні органи влади простежували нелегальні потоки, але оскільки ця країна переважно не є кінцевою точкою збуту такої продукції, то на проблему просто закривали очі. Нині ж ситуація там значно покращилася. Є успішний приклад Польщі, де влада змінила підхід до регулювання тютюнової галузі. Важливу роль зіграли дії й місцевих правоохоронців, і учасників ринку. Такі процеси сприяли хорошим результатам, тож рівень нелегального обороту тютюнової продукції в країні за останні роки суттєво знизився — з 18% до 11,3%. Водночас підвищилися легальні продажі, бюджет отримав більше податків, врешті, з’явилися робочі місця. Тому існують різні приклади, але головне — це зацікавленість влади, бізнесу й суспільства в тому, щоб подолати негативні явища. Тут дуже важливу роль відіграє соціальний діалог.

 

Якщо говорити про таку співпрацю на прикладах України й Польщі, то наскільки ситуації в цих країнах різняться?


— Співпраця, про яку я кажу, — це не якісь тіньові домовленості. Ми бізнес, який за своєю суттю налаштований на довірче співробітництво із владою. Та й узагалі зацікавлений у тому, щоб корупції було якомога менше, адже ми легальний виробник, який платить податки. І що менше корупції, то комфортніше бізнесу спілкуватися з владою. Від правильної й відкритої співпраці, про яку я кажу, виграють усі сторони: нелегальний ринок скорочується, зростають законні продажі, створюються робочі місця, споживач користується якісним продуктом, а держава отримує більше податків.


Якщо ж порівнювати Польщу й Україну... Я повторюся, що велику роль грають реальні кроки влади й щирий інтерес суспільства до проблеми. Коли ми бачимо, що існує нібито й легальна продукція, однак яку в точках збуту продають нижче від податкової ставки, то розуміємо, що тут щось не так. Іншими словами, якщо порахувати собівартість такого товару, врахувати сплату акцизів і зборів, то абсолютно очевидно, що компанія не зможе виставити надто низьку ціну порівняно з конкурентами. І з цим потрібно щось робити державним органам, щоб забезпечити чесну конкуренцію... Усі хочуть жити, як у Німеччині, водночас не всі хочуть платити податки, як у Німеччині. 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.