Економіка

  ▪   Андрій Голуб

Дивна війна

Чому «хрестові походи» українських чиновників проти контрабанди не приносять вагомих результатів
Матеріал друкованого видання
№ 24 (604)
від 13 червня

Перелічити всі війни, які влада оголошувала контрабанді, занадто складне завдання. Лише за період каденції попереднього президента на цьому фронті сталося кілька загострень. Перше — після вуличної стрілянини в Мукачевому 2015 року, яка призвела до двох смертей. Хоча суд так і не встановив усіх обставин події, але вся країна переконана, що причиною став переділ контрабандних потоків між різними угрупованнями. До речі, скоро мине чотири роки відтоді, а слідчі так і не встановили винних бодай у вбивствах. Чотирьох осіб засудили (вони вже на свободі) за незаконне зберігання зброї, блокування доріг, погрози та пошкодження майна. Після стрілянини до області відрядили Геннадія Москаля, відомого урочистими перемогами над контрабандою перед об’єктивами камер на Донбасі. Тим самим він зайнявся й на Закарпатті. У результаті це привело до тимчасового перерозподілу потоків контрабанди на кордоні: із закарпатської ділянки потічок попрямував на інші. Коли запал боротьби стих, усе повернулося на свої місця. Згодом фактичний провал у боротьбі визнав і сам Москаль. За його словами, причина в тому, що Рада не захотіла криміналізувати контрабанду, на чому він наполягав. Нині ув’язнення передбачене тільки за контрабанду зброї й боєприпасів, а коли мова про товари широкого вжитку, то покарання — адміністративний штраф.


Зізнання Москаля припали на період іншого «великого походу» проти контрабанди, який оголосив прем’єр-міністр Володимир Гройсман улітку 2018-го. Цього разу з контрабандою заповзялися боротись із центрального рівня. А перемагати вирішили завдяки дозволу одним силовикам наглядати за іншими: поліцейським надали право цілодобового перебування на митних постах. Гройсман не розповів деталей. Наприклад, що ж саме заважало правоохоронцям домовитися між собою, однак пообіцяв додатково 70-100 млрд грн у держбюджет від боротьби з контрабандою. Недоброзичливці подейкували, що насправді йдеться про передвиборчий союз Гройсмана та глави МВС Арсена Авакова проти СБУ, яка перебувала в орбіті тодішнього президента Петра Порошенка. До того саме Служба безпеки віддавна виконувала роль наглядача за митницею. Однак це все чутки. Жодних доказів такої змови немає (звісно ж, немає доказів і того, що стрілянина в Мукачевому була саме через перерозподіл потоків контрабанди, а не будь-що інше).

 

Читайте також: Глобальне та провальне


Півроку по тому, в січні 2019-го, Держфіскалслужба відзвітувала для преси про бюджетні надходження за минулий рік. Виявилося, що платежів надійшло на 96,5 млрд грн більше, ніж 2017-го. Здавалося б, ось і обіцяні прем’єр-міністром мільярди! От тільки погана для прем’єр-міністра новина, що насправді фіскали не виконали навіть власний план по бюджетних надходженнях. Річ у тому, що в грудні 2017-го тодішній в.о. голови ДФС Мирослав Продан назвав «індикативні показники» на прийдешній рік. Серед іншого він зазначив, що закладені в бюджет на 2018-й плани перевищують тогорічні на 123,8 млрд грн. Це сталося задовго до того, як Володимир Гройсман навіть замислювався над новим хрестовим походом проти контрабанди. Іншими словами, замість шалених надходжень до бюджету від цієї кампанії фіскальна служба на понад 27 млрд грн не виконала поставлений перед нею на початку року план. Цікаво поглянути на надходження ДФС минулого року трохи детальніше. Фіскали зібрали на 60 млрд грн більше податків та на 35 млрд грн більше митних зборів, ніж 2017-го. При цьому планували, що податкових платежів вийде лише на 35,6 млрд більше, а митних зборів аж на 88,2 млрд грн. Тобто план із податків перевиконали майже вдвічі, а план по митниці недовиконали майже втричі. Отже, черговий план уряду навести лад на кордоні завершився нічим. Добре, що до того уряд «зберігся» і вніс до Ради законопроект з давньою ідеєю про криміналізацію контрабанди (який парламент не підтримав). Тепер у Гройсмана (як колись у Москаля) є пояснення причин провалу.


Що ж заважає чиновникам різного рівня навести лад? Передусім те, що ми вже давно не живемо за залізною завісою СРСР, однак чимало і політиків, і посадовців, і частина простого люду досі вперто роблять вигляд, ніби нічого не змінилося. Ніби ніякої торгівлі, руху капіталу й безвізового режиму немає, головне — це посилити прикордонні наряди й тримати «границу на замке». Зробити це в нинішніх умовах не може ніхто, а розбиратися в економічному підґрунті контрабанди як явища занадто складно й ризиковано: у процесі розслідування можна вийти на самого себе.


Контрабанда сьогодні така ж різноманітна, як і легальна торгівля. Існують десятки, а може, і сотні її схем, які й описують для зручності одним словом. Цілком можливо, що в той час, коли ви читаєте цей матеріал, браві хлопці посеред чистого поля в Угорщині розвантажують зупинену фуру з медикаментами, які офіційно прямували на продаж в Україні. Медикаменти поїдуть у Сербію, де роздрібна ціна офіційного товару вища. Водій фури поскаржиться в поліцію на розбій. Відстежити, як саме продукція пройшла шлях від Угорщини до Сербії, уже не вдасться. У правоохоронців є серйозніші завдання, ніж крадіжка з фури. Дрібниця порівняно із загальним обігом товарів на цій ділянці.

 

Читайте також: Контрабанда в ОРДіЛО: золоті жили


Цілком можливо, що саме в цей момент кілька мікроавтобусів з автомобільними шинами намагаються перетнути кордон із Польщею на Волині. За бусами слідує кілька легковиків, набитих людьми. Кожен із пасажирів запише на себе по шині, але не більше обсягу, дозволеного для провезення через кордон. За це він отримає подяку від власника вантажу, а ось товар після перевірки поїде на продаж до першого ж ринку. Тут ідеться загалом про цілком легальний перетин кордону.


Можливо, що десь у Чорному морі зараз розвантажують танкер із нафтопродуктами. Це роблять на підході до українських портів. За документами танкер майже порожній. Вантаж підвозять до берега невеликими партіями за допомогою кількох малих суден. Можливо, десь у Галичині повітряний кордон перетинає легкомоторний літак із цигарками, який скине вантаж та приземлиться на новозбудованому для таких «авіасуден» аеродромі, власником якого виявиться колишній директор митного посту.

 

Читайте також: Скандал навколо КПВВ «Майорськ»: де чиї перевізники?


Можливо, можливо, можливо... Між цими випадками немає нічого спільного. Фігурантами стають різні люди, які послуговуються різними засобами, однак усе це за старою звичкою називають контрабандою. Коли Володимир Гройсман оголошував свій «хрестовий похід» проти контрабанди, то описав найпопулярніші схеми. Їх назбиралося аж із десяток. Серед іншого, використання офшорів для перепродажу конфіскованого вже в Україні товару чи заздалегідь неправильне заповнення митних документів. До цих десяти можна додати ще 20. Іноді йдеться суто про корупцію під час оформлення документів, тож жодної романтики.


Банальна правда в тому, що контрабанду, форма якої змінюється так само швидко, як і саме суспільство, не перемогти ніколи. Нормальне бажання кожної людини більше заробити й менше витратити. Тим паче, у доволі бідній країні. Поки є запит і дешевий товар, існуватиме й продавець — контрабандист. Якщо ж така діяльність ще й найвигідніша справа у всій області, то від охочих зайнятися нею взагалі не буде відбою. В Україні сплеск контрабанди за останні роки спричинений частково знеціненням національної валюти, а почасти занадто сильним податковим тиском. Фіскали намагаються виконати план надходжень, як Продан у 2018-му, і телефонують найбільшим платникам податків з «дружніми» нагадуваннями. Ті підвищують ціни на товар. Контрабандисти дивляться на це й завозять той самий товар, але без сплати податків. Покупець купує те, що дешевше. І так по колу. Доти, доки хтось не наважиться боротися з причиною — структурою української економіки та методами формування бюджету. Замість улаштовувати показові виїзди на кордон чи демонструвати перед пресою інфографіку з красивими малюнками про контрабандистів. 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.