Економіка

  ▪   Ігор Гонтар

Закон про валюту: революційні зміни та негатив

Фото: УНІАН
Чи справді істотними є інновації на валютному ринку

Нещодавно в Україні почав діяти досить цікавий Закон «Про валюту і валютні операції», який ще задовго до ухвалення Верховною Радою його автори називали мало не революційним. Адже саме ним значно пом’якшено вимоги до валютних операцій і надано зелене світло в цьому контексті як для бізнесу, так і для простих українців.

 

Старі норми

 

Слід нагадати, що до появи цього документа валютне законодавство нашої країни було, так би мовити, дещо застарілим. Так, усі ці роки і Нацбанк України, і банки керувалися у своїх діях Декретом про валютне регулювання, який було ухвалено ще далекого 1993-го. Головним його принципом було таке: «Дозволено виконувати різноманітні операції з іноземною валютою, які прямо регламентовано цим документом. Всі інші заборонено». Зрозуміло, що в перші роки та навіть у перше десятиліття незалежності України, яка лише починала відбудовувати свій фінансово-банківський ринок і не мала до 1996-го власної валюти, ця мета себе виправдовувала. Адже треба було всіляко обмежити відплив капіталу та іноземної валюти за кордон. А для цього досить жорстко контролювати всі валютні операції, що й робив увесь цей час наш головний фінансовий регулятор.

 

Читайте також: Порошенко підписав закон про валюту

 

Проте сьогодні такої великої необхідності в таких діях немає. Навпаки, тепер Україні треба значно пом’якшувати своє валютне законодавство та скасувати різні обмеження, бо інакше не розвиватиметься відповідним чином ні фінансова система, ні економіка загалом. І головне — в Україну не надходитимуть такі необхідні їй іноземні інвестиції. Тому новий закон увів золоте правило: дозволено все, що прямо не заборонено цим документом.

 

Нові можливості  

 

Цей закон, як зазначають фахівці, безперечно, надає великі переваги для бізнесу, бо тепер вони мають можливість без індивідуальних ліцензій інвестувати кошти за кордон для купівлі компаній. Також підприємці можуть відкривати представництва, дочірні компанії. А це, своєю чергою, спонукає до розширення ринків збуту різноманітної продукції та послуг.

 

Крім того, бізнес має іншу велику можливість — інвестувати без якихось перешкод кошти за кордон у купівлю цінних паперів, нерухомості, майна. Цим законом було регламентовано також розміщення валюти за межами України. Нарешті, скасовано граничний термін проведення валютних операцій. Як відомо, раніше він становив лише 180 днів.

 

Як зазначає керівник прес-служби ПриватБанку Олег Серга, особливо важливо, що спрощено роботу для представників малого та середнього бізнесу. Зокрема, скасовано норму про подання документів у відповідний банк, що підтверджують наявність зобов’язань перед нерезидентами, якщо сума платежу за кордон не перевищує еквівалента 150 тис. грн.

 

Читайте також: Епохальна забавка. Чи є майбутнє у криптовалют

 

Для звичайних українців цей закон також відкрив чимало цікавинок. Так, населення тепер має право інвестувати свої кошти за кордон у цінні папери, нерухомість, різні майнові права. Досі, щоб зробити це, фізичній особі треба було отримати спеціальну ліцензію від Нацбанку України. І, слід сказати, часто-густо головний фінансовий регулятор відмовляв.

 

Також (і це, можливо, є для населення головним) фізичним особам тепер можна відкривати рахунки в іноземних банках і спокійно тримати там свої кошти, зокрема й на депозитах.

 

Масового відкриття рахунків в іноземних банках не спостерігається

 

Цікаво, як такою нагодою скористалися прості українці? Чи не кинулися вони масово вивозити валюту за кордон та відкривати в іноземних банках депозити? Звісно, що саме це може стати фактором ризику, адже українці й так, за різними даними, тримають удома (а не у вітчизняній банківській системі) до $50 млрд.

 

Як вважає експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Єгор Киян, за це хвилюватися не слід, сьогодні ми можемо з великою часткою впевненості сказати, що масового відпливу валюти з України саме через фізичних осіб не сталося. «Таке «вивезення» валюти за кордон було й до ухвалення закону, люди знаходили різні шляхи. Проте не можна сказати, що воно було надто великим. Звісно, ухвалений документ сприятиме цьому, проте розміщувати депозити в закордонних банках українцям поки що невигідно, бо там занадто низькі ставки», — зазначив Киян.

 

Однак сьогодні можна посперечатися з експертом щодо розмірів річних ставок за валютними депозитами в Україні. Так, приміром, за останні три місяці чимало вітчизняних банків значно знизило їх: тепер вони коливаються в доларах від 3% до 5%, у євро від 1,7% до 2,5%. І вже не набагато вищі, ніж за кордоном. Тому можна припустити, що певна частина населення, не довіряючи нашій банківській системі, найближчим часом розміщатиме свої кошти на депозитах у закордонних банках, які, на відміну від українських, ніколи не надурять своїх клієнтів і не залишать сам на сам після їх ліквідації.

 

Купити день у день

 

Як зазначає виконавчий директор Незалежної асоціації банків Олена Коробкова, найпомітнішим нововведенням стала доступність купівлі іноземної валюти населенням день у день через термінали самообслуговування. «Однак цю послугу, на превеликий жаль, надають ще не всі банки. Та й обсяги таких операцій залишаються ледве помітними. Втім, тут важливий сам факт, що таке вже є», — зазначає вона.

 

Читайте також: Парламент ухвалив закон, що скасовує контроль для багатьох валютних операцій

 

Не змінилися суттєво й обсяги перерахувань валюти за кордон. Експерти кажуть, що мало змін відбулося з операціями юридичних осіб. Справді, згідно з новим законом є спрощення, проте у випадку великих і нестандартних операцій для нашого бізнесу банки все ж таки витребують великий пакет документів.

 

Крім того, законом передбачено значне спрощення для нерезидентів. Так, юридичні особи-нерезиденти дістали право відкривати рахунки в наших банках. Проте, за словами Олени Коробкової, порядок ще не затверджено. Звісно, це не може надалі не відлякувати потенційних іноземних інвесторів, тому треба негайно затвердити такий нормативний документ.

 

Подвійне списання погіршує картину

 

Проте деякі моменти, пов’язані з фізичними особами, що є клієнтами вітчизняних банків, стали лише погіршуватися. Зокрема, почастішали випадки так званого подвійного списання сум, коли українці розраховуються картками українських банків за кордоном. Приміром, у тих самих супермаркетах.

 

Олег Серга зазначає, що йдеться не про подвійне списання, а про подвійну конвертацію, коли сума таких відрахувань переводиться за відповідним курсом з гривні у євро чи якусь іншу валюту країни перебування особи. Фахівець зазначає, що в цьому випадку клієнт платить двічі: і рідному банку, і європейському чи американському, який проводить конвертацію. Звісно, що такого подвійного «дійства» треба уникати.

 

Проте саме списання подвійних сум є дуже широкою практикою, і нещодавно автор статті, перебуваючи у Франції, також став його жертвою. Потім довести банку це дуже складно, а якщо і вдасться, то гроші він повертає протягом 120 днів. Часто-густо ці питання взагалі ніяк не вирішуються.

 

Отже, Закон «Про валюту і валютні операції», який уже «крокує» Україною, загалом можна вважати досить позитивним. Проте Нацбанк має ухвалити ще низку нормативних актів, щоб пришвидшити та покращити дію цього документа.