Економіка

  ▪   Любомир Шавалюк

Андрій Гундер: «Якщо раніше за суспільство відповідала церква, то тепер цю роль узяв на себе бізнес»

Тиждень розмовляв із президентом Американської торговельної палати в Україні Андрієм Гундером про українські реформи й про те, що саме досі заважає бізнесові розвиватися.
Матеріал друкованого видання
№ 13 (437)
від 31 березня, 2016

Як ви оцінюєте шлях реформ, котрий Україна пройшла за останні два роки?

— Погляньмо, де ми були два роки тому, в якому стані перебувала країна. За Януковича існували величезні загрози для підприємництва. Тоді могли просто відібрати бізнес. Мені розповідали, як син президента приходив до конкретних компаній і казав, мовляв, я хочу частину ваших акцій. Зараз такого немає. У цьому зміни очевидні.

Проаналізувавши, що зроблено в реформуванні країни, можна назвати позитивні й негативні аспекти. Проблема в тому, що очікування реформ, сформовані в суспільстві в результаті Євромайдану, були дуже високими. Багато хто хотів, щоб змінилося все й відразу. Тому українці певною мірою розчаровані й переконані, що трансформація відбувається занадто повільно. Але якщо судити за конкретними фактами, то в деяких напрямах ми бачимо досить багато змін. Американська торговельна палата виділяє щонайменше 19 стратегічних зрушень за минулий рік, які сприятимуть покращенню інвестиційного клімату в країні. Це приклади реальних перетворень.

Можна назвати кілька конкретних нововведень, які позитивно вплинули на бізнес. По-перше, зниження ставки єдиного соціального внеску. До цього року в нас було «40 +»%, зараз маємо 22%. Для роботодавця, який видає зарплату легально, це досить помітна й важлива зміна. По-друге, покращення адміністрування ПДВ. По-третє, дерегуляція в різних галузях, починаючи від енергетики й закінчуючи сільським господарством та харчовою промисловістю. По-четверте, ухвалення низки законів про державні закупівлі медичних препаратів. Я колись займався фармацевтикою, тому добре розумію, які умови держзакупівель були раніше і які зараз. Зміни очевидні й реальні. По-п’яте, збільшення прозорості Антимонопольного комітету України. Перелік позитивного можна продовжувати.

Чи хотіли б ми більше перетворень? Так, однозначно. А щоб реформи відбувалися швидше? Безперечно. Американська торговельна палата працює над вирішенням цілої низки проблем, і ми прагнемо, щоб їх розгляд пришвидшився.

Які пріоритетні пункти потребують вирішення в найближчій перспективі?

— Є низка кричущих проблем, із якими стикається бізнес. Американська торговельна палата постійно опитує своїх членів про їхнє бачення ситуації. Питання номер один для них — корупція. 98% компаній-респондентів вважають, що в Україні вона дуже поширена.

Як подолати корупцію, враховуючи специфіку України?

— Існує правило трьох «Р» (prevent, publicize and punish), що в українському варіанті звучить як превентивність, публічність та покарання. Тобто передусім потрібно запобігати корупції, зменшуючи простір для неї способом дерегуляції та запровадження якомога більшої кількості електронних послуг. Чиновник повинен отримувати відповідну зарплату — це один із найефективніших запобіжників проти хабарництва. Не можна, щоб державні службовці мали низький оклад і при цьому велику відповідальність, інакше в них з’я­вля­ється неймовірна спокуса. Крім того, слід публікувати й максимально розголошувати факти корупції, це робота насамперед ваша — журналістів. Навіть із цією функцією країна сьогодні справляється неідеально, хоча, слід зауважити, за останні кілька років в Україні суттєво збільшилася кількість медійних розслідувань. Нарешті, слід карати корупціонерів. Якщо не існує покарання, то хабарники не відчувають міри ризиків.

Потенційні інвестори, розглядаючи можливість виходу на український ринок, часто звертаються до нас по правдиву інформацію. Цікава річ: найбільше їх відлякує не ризик того, що Хрещатиком їздитимуть російські танки. Головний страх для них — що генерального директора їхнього представництва вивезуть у наручниках і що фотографія цього моменту з логотипом компанії з’явиться на шпальтах західної преси. Тобто корупція не лише роз’їдає економіку країни, а й убиває ненароджені, потенційні інвестиції.

бізнес, насамперед іноземний, повинен стати тим флагманом, який дав би приклад іншим галузям, що можна бути успішним без корупції

Для бізнесу дуже важливо бачити, що відбуваються зміни. Попри те що триває низка позитивних перетворень, у країні є певні речі, які залишилися старими. Корупція — одна з них. 2016 рік, мабуть, стане вирішальним і покаже, бореться Україна з цим явищем чи ні. Якщо така боротьба не стане помітна, то через три роки після Революції гідності (два уже минуло) буде неможливо пояснити, чому нічого не змінилося.
Окрім протидії корупціонерам ми бачимо на 2016 рік іще кілька пріоритетів у проведенні реформ. Серед них судова реформа (частково потрібна й для подолання корупції), дальша дерегуляція, забезпечення захисту прав інтелектуальної власності, гармонізація українського законодавства з європейським у межах виконання Угоди про асоціацію з ЄС, наступні кроки в удосконаленні фіскальної політики, запровадження електронних сервісів у сфері державного управління.

Має Палата низку пріоритетів і за секторами економіки. Наприклад, у фінансовій галузі важливо забезпечити належний захист прав кредиторів, а також продовження розвитку безготівкових розрахунків в Україні. Для успіху вітчизняної енергетики варто поліпшити земельне законодавство з метою ефективної розробки нафтових і газових родовищ. Крім того, Україні поки що бракує повноцінної стратегії у сфері управління відходами. Порушення прав інтелектуальної власності гальмує розвиток фармацевтики, медицини й насінництва. Міжгалузевою є проблема нелегального імпорту.

Чи змінилися за останні два роки масштаби й глибина проникнення корупції, суми хабарів та інші її параметри?

— Із цього приводу ми проводимо регулярні опитування членів Палати. І результати маємо цікаві. Наприклад, на запитання: «Чи вважаєте ви, що рівень корупції знизився в період від березня 2014 року до сьогодні?» 73% респондентів відповіло: «Ні». Водночас на запитання: «Чи вважаєте ви, що компанії в Україні повинні брати участь у корупційних діях, щоб мати більше шансів на успіх?» 65% респондентів теж сказало: «Ні». Це свідчить про те, що можна бути успішним і не займатися корупцією.

На думку 87% опитаних, найбільш корумпованими структурами влади є суди (друге місце у прокуратури: 61% опитаних). Довіри до них як не було, так і немає. Коли навіть українські олігархи вирішують значні спори між собою в судах Лондона чи Стокгольма, то про що мова.

Наскільки боротьба з корупцією залежить від персоналій в уряді та наявності міністрів-технократів?

— Із технократами завжди легше, адже це ті люди, які не мають політичних чи особистих зобов’язань. І ми не раз говорили, що обіймання посад у Кабміні технократами, професіоналами — це хороший сценарій розвитку подій. Водночас є досить сильні кандидатури і з політикуму, яким можна довірити посади міністрів та реформи у відповідних галузях. Головне — дати цим людям змогу працювати.

Які критерії успішності міністрів сьогодні? Ми бачимо, що серед нинішніх членів уряду є ті, хто показав, що здатен працювати на благо країни й добиватися результату в реформах. Чи допоможе їм позитивний результат роботи залишитися в Кабміні? Поживемо — побачимо.
Нині твориться історія. Нещодавно в газеті Financial Times опублікували статтю, присвячену Україні. Автори досить влучно сказали, що цими днями вирішується її доля: чи продовжить Київ рух у напрямку Європи, чи повернеться до минулого, не виключаючи ймовірності відновлення впливу Москви.

Тобто рішення, які зараз ухвалюються, можуть стати епохальними, а люди, які за них відповідають, — увійти в історію. Це дуже відповідальний момент. Знаєте, в історію можна ввійти або вляпатися. Що із цих варіантів виберуть політики, невдовзі з’ясується.

В Україні більшість населення бодай раз у житті давала хабарі. Підприємці виростають у цьому середовищі, тож нормально ставляться до корупції. Чи можна подолати її в бізнесі й державі, не позбувшись на суспільному рівні?

— На мій погляд, бізнес, насамперед іноземний, повинен стати тим флагманом, який дав би приклад іншим галузям, що можна бути успішним без корупції.

У панорамі будь-якого міста найвищі сьогодні бізнес-центри. Щоправда, у Києві є ще низка житлових хмарочосів, але, скажімо, у Лондоні чи Нью-Йорку вони перевершують решту однозначно. Якби ми дивилися на панораму української столиці 100 років тому, то найвищою, мабуть, була б Софія Київська чи ще котрийсь храм. Те саме стосується й інших міст. Що це означає? Якщо раніше за суспільство відповідала церква, то тепер цю роль узяв на себе бізнес. Тобто компанії повинні брати на себе відповідальність: корпоративну, соціальну тощо. І питання боротьби з корупцією не виняток.

Якщо в держави з’явиться політична воля до боротьби з корупцією й вона об’єднає свої зусилля з бізнесом, то можна не сумніватися, що результат прийде. Американська торговельна палата також активно бере участь у цьому процесі. Зокрема, ми долучилися до розробки Закону України «Про запобігання корупції» в частині антикорупційних програм юридичних осіб. І готові надалі працювати в цьому напрямку відповідно до власних ресурсів.

Ви сказали про потенційних інвесторів, які звертаються до Палати по інформацію. Більше чи менше їх сьогодні, ніж було рік-два тому?

— Зацікавленість Україною серед потенційних інвесторів однозначно є. Але наразі вони очікують, що буде далі. Торік економіка стрімко падала, тепер ситуацію вдалося стабілізувати. Якщо цього року за макроекономічними показниками відбудеться невеличке зростання, якого ми очікуємо, це стане поворотним моментом. Отже, надсилаємо нашим партнерам відповідний меседж: заходьте зараз, бо ви маєте змогу зростати разом з економікою, яка відштовхуватиметься від дна. Це одна з головних причин зацікавленості інвесторів в Україні.

Поки що не можна говорити про системні дії інвесторів-нерезидентів і реальний приплив капіталовкладень, але низка позитивних прикладів усе-таки є. Зокрема, кілька тижнів тому Cargill підписала угоду на $100 млн про входження в глибоководний морський термінал. Чогось подібного ми чекаємо й від деяких інших компаній. З’являються інвестиції в інфраструктуру, на ринок заходять такі гравці, як Uber. Тобто реальні приклади інвестиційної активності нерезидентів на сьогодні є.

Інша річ — підприємства, які вже діють у країні. Потрібно створити їм такі умови, щоб вони залишилися тут. Адже коли компанії, які роками в нас працювали, закривають свої представництва, це значно гірший сигнал для потенційних інвесторів, ніж відсутність нових вкладень. Тому вкрай потрібно зосереджуватись і на фірмах, які тут присутні, сплачують податки, створюють робочі місця.

Дає певну надію і приватизація. Дуже важливо, щоб вона відбулась у прозорий спосіб, відповідно до західних стандартів, із конкурентними конкурсами, аби створити довіру до влади не лише всередині країни, а й назовні. Якщо приватизація буде успішною, то може йтися про десятки мільярдів доларів нових інвестицій протягом наступних, скажімо, трьох років. І це реально.

Про неї говорили у 2014 і 2015-му, але процес поки що так і не розпочався. Наскільки ймовірним є велике роздержавлення у 2016 році?

— Американська торговельна палата сподівається, що його таки проведуть. Так само як і коло інвесторів, безпосередньо зацікавлених у відповідних державних активах. Дуже важливо, щоб перший, другий, третій приватизаційні конкурси відбулися на такому рівні, аби заслужити інвесторську довіру. Окремо зауважу, що до Палати зверталися по інформацію деякі іноземні компанії, зацікавлені в тому, щоб узяти участь у таких конкурсах.

  Якою члени Американської торговельної палати бачать нову податкову систему в Україні, що потрібно змінити в цьому напрямку в першу чергу?

 

- Концептуально головним для іноземних компаній є прості, прозорі та передбачувані правила та спрощення адміністрування податків. Разом з тим існують важливі питання, які все ще потребують уваги та спільних зусиль. Так, ми підготували перелік так званих quick wins (заходів із швидким ефектом), які не потребують внесення змін до Податкового кодексу. Забезпечення повноцінного функціонування “електронного кабінету платника податків”, імплементація фінансової (банківської) гарантії як критерію для відшкодування ПДВ (у тому числі, розширення переліку банків, уповноважених надавати таку гарантію), подальше регулювання заліку переплат з податку на прибуток підприємств, які виникли у зв’язку зі сплатою авансових внесків з цього податку при виплаті дивідендів (співпраця стосовно 2014 року була успішною, однак ще залишається 2013 рік, який потребує нашої уваги) – серед прикладів таких quick wins.

  Говорячи про зміни до податкової системи, ви не згадали про ставки податків. Невже вони мають другорядне значення?

- Коли наприкінці минулого року Мінфін і відповідний парламентський комітет обговорювали варіанти змін до податкового законодавства, які увійдуть у бюджетний пакет законів, ми акцентували на тому, що головне - адміністрування. Стосовно ставки, то основною пропозицією було зниження ставки єдиного соціального внеску. Але, ще раз повторюся, для бізнесу головне - спрощення адміністрування і передбачуваність правил оподаткування.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.