Економіка

  ▪   Любомир Шавалюк

Бюджетний розлад

Темпи виконання державного кошторису викликають велике занепокоєння
Матеріал друкованого видання
№ 37 (357)
від 11 вересня, 2014

Від часу формування нового українського уряду минає вже півроку. І хоч би як увагу суспільства відволікала війна на Донбасі, нині неозброєним оком видно, що Кабмін затягує з проведенням фундаментальних реформ і навіть дечим поступається «папєрєднікам». Це стосується, зокрема, фіскальної сфери, адже бюджет уже виконується з хронічним відставанням.

За даними Державної казначейської служби України, у січні – серпні 2014-го до скарбниці надійшло 230 млрд грн з урахуванням відшкодованого ПДВ (див. «Фінансові американські гір­ки»). Це на 5,7% більше, ніж торік, але до виконання плану в загальному фонді держбюджету бракує 8 млрд грн, у спеціальному – 8,8 млрд грн. Зважаючи на понад 50-відсоткове знецінення гривні, яке через інфляцію зберегло позитивний приріст номінального ВВП (попри падіння реального), такі показники є занадто слабкими.

Основним, на перший погляд, фактором малих надходжень до скарбниці є війна на Донбасі. За даними голови Державної фіскальної служби (ДФСУ) Ігоря Білоуса, на початок вересня держбюджет України недоотримав 4,4 млрд грн із Донецької та Луганської областей. Щомісячна недоїмка лише зростає: якщо у травні вона становила 420 млн грн, у червні – 630 млн грн, то в липні – 1,2 млрд грн, а в серпні, за поперед­німи підрахунками, – 0,9 млрд грн. За словами Білоуса, за час бойових дій на Донеччині знищено близько 400, на Луганщині – до 200 компаній (загалом в Україні налічується близько 700 великих, понад 20 тис. середніх і до 350 тис. малих підприємств), які не вдасться швидко відновити. І вони потребуватимуть мільярди доларів на відбудову.
Загалом же до кінця року, за оцінками міністра фінансів Олександра Шлапака, внаслідок подій на Сході України скарбниця недоотримає тільки податкових платежів близько 18 млрд грн. Сума значна, але не критична, бо становить лише 4,8% запланованих доходів (та 26% планового дефіциту). Зважаючи на те що частина ВВП, яка виробляється на Донеччині й Луганщині, – близько 16% загальноукраїнського, така недоїмка більш-менш відповідає тій частині території Донбасу, яку контролюють бойовики та російські війська. Однак падіння за основними статтями доходів помітно вище, ніж ці 4,8% (див. «Конкретний недобір»). От його війна не пояснює.

Одна з основних причин недовиконання бюджету – звуження податкової бази, спричинене загальним спадом в економіці

Звідси друга об’єктивна причина недовиконання бюджету – звуження податкової бази, спричинене загальним спадом в економіці. Наприклад, надходження від податку на прибуток підприємств (ППП) до зведеного бюджету за перше півріччя 2014-го зменшилися на 18,9% порівняно з аналогічним періодом 2013-го (за сім місяців темп падіння залишився незмінним, за січень – серпень даних поки що немає). Результат закономірний, адже прибуток до оподаткування великих та середніх підприємств України (понад 80% усього бізнесу за оборотом і ще більше – за прибутками) за січень-червень був від’ємним (збиток) і становив -136 млрд грн на тлі 8,7 млрд грн у першому півріччі 2013-го. Падіння, ймовірно, було «паперовим» (балансовим) і враховувало переоцінку активів та пасивів підприємств у зв’язку зі знеціненням гривні. При цьому була частина бізнесу, який одержав майже 160 млрд грн прибутку, що на 90% більше, ніж торік. Із нього можна було спокійно збирати більше податків (хоча «паперовий» прибуток і не забезпечує необхідною для цього ліквідністю). Але була й інша частина – збиткові підприємства із сумарним збитком 296 млрд грн, що майже вчетверо перевищує торішній показник. Результат таких компаній зменшить податкову базу наступних періодів.

Читайте також: Золотий захист

Іншим суттєвим приводом для падіння надходжень від ППП стали податкові аванси. Коли 2013-го режим Януковича запровадив їх як черговий засіб для збільшення фіскального тиску на бізнес, підприємці справедливо нарікали на те, що аванси з податку на прибуток вимивають обігові кошти. Торік за шість місяців їх було сплачено на 20,7 млрд грн. 2014-го вони принесли зведеному бюджету 15 млрд грн, зокрема у I кварталі – 8,5 млрд грн, у II – 6,5 млрд грн. І хоча це негативно вплинуло на загальну суму та динаміку ППП, отриманого скарбницею, проте сьогодні таке зменшення можна розглядати не інакше, як свідоме послаблення державою фіскального тиску на бізнес, що, безумовно, є позитивним сигналом.

Водночас недобір за левовою часткою податкових і неподаткових надходжень не можна пояснити падінням дохідної бази. Візьмімо податок на доходи фізичних осіб (ПДФО). У першому півріччі 2014-го надходження від ПДФО до зведеного бюджету майже не змінилися порівняно з 2013-м (зросли на 0,47%). Основ­ним елементом його податкової бази є заробітна плата. Середньомісячна зарплата в Україні за шість місяців збільшилася на 5,9%. Оплата найманих працівників як елемент ВВП у I кварталі (дані за II квартал поки що не оприлюднено) в номінальному виразі підвищилася на 2,1%. Чому ж тоді надходження від ПДФО не зросли? Мабуть, із третьої причини, а саме через погану роботу ДФСУ. Прикметно, що левова частка цього податку спрямовується в місцеві бюджети. Тож, можливо, недоїмка виникає саме на місцях як наслідок неповного або м’якого контролю за регіонами з центру. У такому разі ми на ділі спостерігаємо перші, поки що спонтанні вияви децентралізації, про яку нині так багато говорять.

Читайте також: Курс на рівновагу

Подібна ситуація й з іншими податками. Надходження від ПДВ із вироблених в Україні товарів та послуг за півроку зменшилися на 4,8%. При цьому номінальний ВВП, очевидно, зріс (+3,4% у I кварталі, даних за II квартал поки що немає, але, схоже, підвищення цін компенсувало пришвидшення реального падіння). Надходження від акцизного податку з виробленої в Україні продукції за півроку знизилися на 13,4%. Наприклад, від компаній, що випускають тютюн та вироби з нього, за шість місяців надійшло 7,7 млрд грн акцизного податку, що на 21% менше, ніж торік. При цьому, за даними Держстату, обсяг промислового виробництва тютюнових виробів збільшився на 10,3%, а ціни на згадану товарну групу – ще на понад 10%. Що стало причиною падіння надходжень у зазначеній галузі – непрофесійність нових керівників чи масштабна корупція? Згодом це стане явним.

Ситуація з надходженнями до бюджету від імпорту взагалі критична. Обсяг ПДВ з імпортних товарів та послуг за півроку впав на 5,6%. Так, за даними НБУ, ввезення товарів в Україну у першому півріччі скоротилося на 17%, ще 13% втратив імпорт послуг. Але ж це в доларовому еквіваленті! Враховуючи знецінення нацвалюти на понад 50%, база оподаткування імпортних товарів та послуг, виражена в гривні, мала збільшитися на 20–30%. І надходження від відповідних податків також. Однак окрім зменшення імпортного ПДВ маємо й зниження надходжень від мита (на 12%). Нехай не вводить в оману приріст акцизного збору з імпорту на 75,6%, адже він на 91% забезпечений надходженнями від увезених нафтопродуктів. Сталося це завдяки руйнуванню схем тіньового імпорту останніх, на яких «сидів» режим Януковича. І хоча це заслуга нової влади, однак в іншому її немає за що хвалити, бо за рештою статей імпорту акцизний податок приніс лише на 7% більше надходжень, ніж торік, замість 20–30% з огляду на девальвацію гривні.

Тож недарма ще кілька місяців тому заговорили про те, що давні митні схеми (контрабанда, «пільгове» розмитнення тощо) режиму Януковича існують надалі, тільки втілюють у життя їх тепер люди з нової влади. І наведена статистика підтверджує це.

Читайте також: Вільні, але не зовсім. Українська економіка досі не є самодостатньою

Прикметно, що переважна частина митних органів розташовані на місцях. Тож, можливо, нова влада ще не встигла міцно взяти віжки управління у свої руки й розставити лояльних і компетентних керівників регіональних митниць. Може, вона просто вчиться на власних помилках. Або ми є свідками явного недоліку у стилі управління нинішнього керівництва порівняно з вертикаллю влади Януковича. В обох випадках позитивним побічним ефектом є те, що гроші не йдуть єдиним потоком у центр, а лишаються розпорошеними в різних, хай і не дуже чистих, руках, що дає можливість бізнесу дихати вільніше. Якщо ж усі ці недоїмки є тільки зовнішнім виявом схем відмивання бюджетних грошей, які «кришує» нинішня влада, то справи зовсім кепські. Тоді лише переміщення зони АТО на територію Києва, а також Кончі-Заспи та Пущі-Водиці здатне вирішити проблему.

Залишається надіятися, що теперішня ситуація – то лише наслідок недосвідченості нового керівництва та свідомого послаблення ним фіскального тиску. І заплющувати очі на повністю вибрану квоту коштів, які повинен за рік перерахувати до бюджету НБУ (22,8 млрд грн), та скорочення відшкодування ПДВ, обсяг якого за вісім місяців менший, ніж торік, на 2% навіть з урахуванням випущених на 6,7 млрд грн ПДВ-ОВДП.

 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.