Економіка

  ▪   Анна Корбут

Фінансові приморозки

Тиждень запитав американських експертів, як російська економіка може змінитися під тиском Заходу, чи зупинить він Путіна й на що в нинішніх умовах сподіватися українському бізнес-середовищу
Матеріал друкованого видання
№ 32 (352)
від 7 серпня, 2014

Стівен Пайфер, старший експерт Центру США та Європи Інституту Брукінґса, колишній посол Сполучених Штатів Америки в Україні:

Оголосивши свої санкції, ЄС, схоже, згуртовується в підході до РФ і зближується з позицією Вашингтона. Такий прогрес, певно, пояснюють два фактори. По-перше, збирається дедалі більше свідчень того, що Росія забезпечує сепаратистів у Східній Україні важким озброєнням, зокрема танками, БТР та зенітно-ракетними комплексами на кшталт того, яким вистрелили в літак MH17. По-друге, збиття малайзійського авіалайнера шокувало Європу, як і груба та нещира реакція російської влади. Тож дальші санкції залежатимуть від дій Москви.

Є свідчення, що західні санкції впливають на економіку РФ, хоча наразі відрізнити їх наслідки від звичайного стану останньої, котра й без них рухалася до стагнації, може бути складно. Цьогорічне різке збільшення відпливу капіталу з Росії, найімовірніше, відображає дію обмежень. Як і той факт, що тамтешні компанії, які 2013 року розмістили облігації в іноземній валюті на $43 млрд, від березня цього року не змогли розмістити жодної. Хоча санкції і не наблизилися до своєї мети – переконати Кремль змінити політику щодо України. Захід досі сподівається, що в міру накопичення їх наслідків, які позначатимуться на російській економіці та перспективах її зростання, Москва змінить курс.

Читайте також: Ні кроку назад. Німеччина як локомотив санкцій проти РФ

Наскільки санкції відрикошетять по західних економіках, буде видно. США і ЄС намагалися мінімізувати шкоду для себе. Російські парламентарії говорять про відповідь на західні обмеження у вигляді націоналізації іноземних активів або інвестицій на російській території. Зважившись на це, вони завдадуть своїй країні величезної поразки, адже заморозять будь-яке кредитне фінансування із Заходу або інвестиції в Росію на роки, якщо не на десятиліття.

Андерс Аслунд, старший експерт Інституту міжнародної економіки Петерсона, Вашингтон:

Гроші з Росії витікатимуть двома основними каналами. Один із них – фінансування боргів державними компаніями. Наразі загальний зовнішній борг Росії становить $720 млрд. Самі тільки компанії мають виплатити за відповідними зобо­в’язаннями $175 млрд упродовж року. Причому половину названої суми – державні, тоді як через санкції вони не матимуть доступу до коштів на покриття цих витрат або рефінансування старих позик. Приватні, що шукають виходу на закордонні ринки або повинні повертати залучені раніше кошти, продаватимуть бізнес у Росії та експортуватимуть капітал. Відтак інвестицій у розвиток буде обмаль. Згідно з оцінками Світового банку, за стресового сценарію відплив капіталу з РФ може сягнути $133 млрд, а інвестиції – зменшитися на 10%. А якщо з Росії буде виведено до $150–180 млрд, інвестиції впадуть на 15–20%. Це знизить ВВП. На початку цього року, за прогнозними оцінками, його зростання в Росії мало б становити близько 2,5–3%. Тепер воно очікується нульове, тобто стагнація.

Читайте також: Санкції сповільненої дії

РФ не знайде рівноцінних джерел фінансування поза Заходом. Навіть звернувшись до Китаю. Нічого доб­рого це її економіці не віщує. Основна проблема, мабуть, у тому, що Владімір Путін не бере до уваги економічний аспект. Схоже, інформацію він дістає від ФСБ, Служби зовнішньої розвідки, Федеральної служби охорони. Але ніхто з них не розуміє, як працює економіка. Оскільки санкції посилюються неспішно, росіяни, можливо, гадають, ніби Захід мало що робить, аби Путін побачив, чого коштують його дії. Але навпаки, зроб­лено буде багато. Обмеження проти Ірану спрацьовували подібним чином. Їх запроваджували повільно, Європа зволікала. Водночас я не думаю, що санкції будуть дуже ефективні у стримуванні Путіна.


Бернард Кейсі, президент Американської торгівельної палати в Україні:

Безумовно, політична нестабільність впливає на реалізацію багатьох інвестиційних проектів в Україні. Ми розуміємо, що будь-яка криза в країні – це величезний виклик для бізнесу. Тому вітчизняні та іноземні інвестори, що тут працюють, наразі намагаються правильно розподілити наявні ресурси й максимально використати нові можливості. Адже нестабільність закінчиться, уряд поступово реалізує антикризовий план, використовуючи міжнародний досвід, а бізнес-спільнота ще активніше залучатиметься до втілення економічних реформ в Україні разом з урядовими структурами та неурядовими організаціями. Сучасний бізнес мислить довгостроковими категоріями, тому для багатьох компаній нині саме час підготувати міцний фундамент дальшого розвитку в країні й тим самим зробити внесок у розвиток економіки України загалом.
Що ж до прогнозів, то Американська торговельна палата в Україні як провідна бізнес-асоціація, основна мета якої забезпечувати сприятливе середовище для ведення бізнесу та залучення інвестицій у розвиток економіки, всіляко допомагатиме входженню Києва до G20 у 2020 році. Наша стратегія економічного розвитку, зокрема, включає п’ять основних напрямів: збільшення обсягу виробництва головних промислових галузей, (зокрема, сільгоспвиробництва від 50 млн т до 100 млн т зерна за рік, розширення масштабів видобутку природного газу від 20 млрд м³ до 50 млрд м³ за рік, розширення масштабів ІТ-аутсорсингу від $2 млрд до $10 млрд за рік тощо); перехід України до більш наукомісткої та експортоорієнтованої економіки; розвиток державно-приватного партнерства у сфері інфраструктури; масштабна приватизація державних підприємств; розвиток малих та середніх підприємств (МСП), що є двигуном економічного зростання і створення робочих місць у розвинених країнах.

Читайте також: Дотиснути разом. Як Україна повинна долучитись до санкцій

Чи інвестувати нині в Україну? Безумовно. По-перше, конкурентні переваги, які вона мала до кризи, залишаються – це багаті природні ресурси, надзвичайний людський потенціал тощо. Із підписанням Угоди про асоціацію Київ здобув нові можливості, і ними потрібно грамотно скористатися. Очевидно, що інвесторам, які нині вирішать іти на український ринок, доведеться багато попрацювати, але зараз вони мають добрі шанси закріпитися на ньому: коли шторм стихне й поступиться місцем сталому розвитку, зайняти гідні позиції новачкові буде куди складніше.
Щоб надолужити згаяне, основні зусилля держава повинна спрямовувати на перехід до економіки знань та експортної економіки. Передусім у цьому плані потребують реформування п’ять зазначених напрямів, і певні кроки вже зроблено.

Говорити про результати проведення реформ поки що рано. Однак позитивна динаміка помітна. Так, ВР прийняла законопроекти «Про безпеку харчових продуктів» та «Про ідентифікацію тварин», ключові у контексті розширення ринків збуту товарів українських фермерів. Американська торговельна палата разом із Програмою розвитку державно-приватного партнерства USAID заснувала Експертний центр з державно-приватного партнерства та інфраструктури, який уже демонструє практичні результати співпраці з керівниками регіонів. Окрім того, з урядом України, а також ЄБРР та іншими бізнес-асоціаціями ми підписали Меморандум про взаєморозуміння для української Антикорупційної ініціативи. Кабмін у свою чергу нещодавно оголосив про наміри приватизувати значну кількість державних підприємств. Основне, про що свідчить ця динаміка: бізнес не боїться інвестувати в Україну, а уряд намагається створювати йому сприятливі умови. Головне не втрачати часу. Ще раз підкреслюю: бізнес-спільнота, яку представляє Американська торговельна палата, завжди готова виділити час і передати досвід для того, щоб реформування української економіки було ефективним, і ми тісно співпрацюємо з урядом та неурядовими організаціями, щоб позицію бізнесу було відображено в тих законодавчих та регуляторних змінах, які приведуть країну до успіху.