Культурна дипломатія та її фундамент

Кілька порад про те, як створити й розвивати ефективний Український інститут

Українські кінопрем'єри-2018: що варто побачити

У 2017 році українське кіно гучно говорило про себе з широких екранів – у прокат вийшло понад 30 фільмів, а майже повноцінний кінотеатральний сезон успішно закрила воєнна драма "Кіборги".

Чорний день календаря

У неділю в Америці вручили премію зарубіжної кінопреси «Золотий глобус», яка чомусь довгі роки вважалася генеральною репетицією «Оскара», хоча уподобання кіноакадеміків і преси то збігалися, то дуже різнилися. Більше, до речі, різнилися, ніж збігалися. Але в певному сенсі «Золотий глобус», звісно, задає тон усій нагородній гонці 2018‑го — як-не-як перша премія року.

Дорогий колоніалізм

Як сьогодні живе найвіддаленіша заморська територія Великої Британії

Ефект метелика: великі амбіції, дрібні кроки

Які виклики стануть руба перед сферою української культури у 2018 році

Яцек Денель: «Що ліпша література, то складніша вона для перекладу»

Про перекладачів, які творять світову літературу, постання медійних персонажів у XIX столітті, що претендували на політичний вплив, та сучасний історичний роман Тиждень розмовляв із польським письменником Яцеком Денелем.

Різдвяне кіно

Пора свят ― пора, коли ми маємо багато часу, принаймні так має бути.

Пилип Іллєнко: «Забавку» у вигляді кінематографа виключно як артхаусного кіно можна мати маленькій країні задля її престижу»

Тиждень обговорив із головою Держкіно Пилипом Іллєнком зміни в українському кінематографі.

2017-ий у культурі: дерадянізація, розквіт кіно та нові літературні імена

2017 рік загалом був вдалим для української культури. Це якщо говорити про неї як сферу державної політики, адже на глобальному рівні відбулося багато системних змін. Якщо поглянути вужче, розділивши культуру на сектори, то тут не все так однозначно: 2017-ий, безперечно, був вдалим для українського кіно, але дещо "стагнаційним" для музичної індустрії і театру. Але про все по порядку. Спершу по глобальне.

Гармати, музи та бджоли

Кіно з України й про Україну в Москві

Віталій Манскій: «Росія хвора. Фруктами та вітамінами вже не вилікуєш»

Під час показу стрічки молодої режисерки Беати Бубєнєц «Політ кулі» в межах Міжнародного фестивалю документального кіно «Артдокфест» у Москві до зали увійшли якісь люди, хтось у камуфляжі, хтось у цивільному, стали між глядачами та екраном і заявили, що не допустять демонстрації фільму, який очорняє «русский мир».

Ірина Кліщевська: «Театр має вести вперед, а водночас знаходити гармонію»

Про баланс між класикою та модерном у театральному репертуарі, пошук нового прочитання українських театральних корифеїв та актуальність драматургії Миколи Куліша й Володимира Винниченка, п’єсу «Ми, Майдан» як спробу театральної документалістики на камерній сцені Тижню розповіла засновниця й художній керівник Київського академічного театру «Колесо» Ірина Кліщевська.

Пісня добра і зла для львівських вулиць

Як одна книга, перформанс і поїздка повертають місту пам’ять.

Ахтем Сеітаблаєв: «Фільм «Кіборги» присвячено кожному бійцю, кожному волонтеру, кожному лікарю… кожному, кому небайдуже»

Художній фільм Ахтема Сеітаблаєва «Кіборги» про оборону Донецького аеропорту встановив рекорд за касовими зборами (понад вісім мільйонів гривень). За перші вихідні у прокаті картину переглянути понад 106 тисяч українців. Касові збори особливо тішать з огляду на те, що п’ять гривень із кожного проданого квитка будуть передані родинам полеглих у ДАПі через фонд «Повернись живим».

Екзистенціалізм у британському виконанні

Денні Бойл, Джефрі Раш та дрібка несподіваних сюжетів: чим відзначився цьогорічний тиждень Нового британського кіно

Культурна інтеграція. «Креативна Європа» та інші

Як відбувається інтеграція України у сфері культури після Угоди про асоціацію з ЄС, які програми підтримують європейці на рівні грантів і як змінюються підходи нашої держави в управлінні культурою. Ці питання стали предметом дискусії на міжнародній конференції “Культурні відносини України та ЄС: перші досягнення”.

Красиві і пов’язані

Мрія будь-якого фотографа або художника — показувати свої твори через експозиції. І що більше ідей, то більше бажання заявити про себе через полотно або об’єктив.

Антреприза: бізнес, халтура чи незалежний театр?

Як купити квитки на театральну виставу й не потрапити на «Камеді клаб»

Пазл зі вцілілих фрагментів: відкрилася виставка "Бойчукізм. Проект "великого стилю"

Виставка "Бойчукізм. Проект "великого стилю", яка 7 грудня відкрилася у Мистецькому арсеналі, особлива з багатьох причин. Це перша за 27 років масштабна експозиція творчості учнів і послідовників Михайла Бойчука (остання виставка, присвячена бойчукістам, відбулася аж у 1990 році).

Ігор Пошивайло: «Побудувати Музей Майдану за рік чи два – це була б просто утопія і авантюризм»

Ми зустрілися з гендиректором Музею Майдану Ігорем Пошивайлом у Музеї Івана Гончара. Місце зустрічі одразу підкреслює стан справ очолюваної ним інститутції, – «Меморіальний комплекс Героїв Небесної сотні – Музей Революції гідності» (офіційна назва музею) ще досі не має жодного приміщення.

Наталя Пасічник: «Україна — це не лише фолк»

Про практики вітчизняної культурної дипломатії в дії, брак інте­ресу в наших політиків до своєї культури як прогалину в стратегічному плануванні та діяльність Українського інституту у Швеції з Тижнем розмовляла його директорка й відома піаністка Наталя Пасічник.

Дороги щастя Миколи Гоголя

Микола Васильович Гоголь достатньо поїздив Європою. Він любив Відень, Париж, Берлін, але Рим став для нього тим родючим ґрунтом, на якому з новою силою розквітнули його талант і його доля. Рим — це метафора. Рим — це символ. Рим — це нова колиска його біографії та морально-релігійних пошуків.

"Червона Рута-97": Ворота музичного раю

«Червона рута-97» привнесла чимало нових слів і явищ в українське музичне середовище

Говорить і показує Єрусалим

Як саме єврейську столицю бачать сучасні ізраїльські режисери, киянам показали на фестивалі «Дні Єрусалима в Києві».

Історичне повітря “(не)означених”

У львівському Центрі міської історії до 26 листопада триває виставка “(не)означені” про мистецьке та історичне осмислення масового насильства у ХХ столітті

Павло Гудімов: «Музеї мають заробляти гроші, але робити це завдяки своїй програмі, а не займатися виставками котів, фіалок або білоруського трикотажу»

Експертиза, яка дає змогу вийти за межі лише виробництва культурного проекту й піднятися до рівня стратегування і, що головне, втілення тих стратегій у життя, — це дуже рідкісна річ в українському культурному середовищі. У наших реаліях навіть міністр культури має бути бодай трохи митцем, але чомусь не обов’язково професійним менеджером і політиком, здатним аналізувати статистичні дані, розуміти політичні наслідки слів та дій, а також передбачати ефективність інвестицій.