Спадкове покликання. Британська письменниця про відповідальність письменників за імідж країни та західні стереотипи в ставленні до українців

Творчість Анни Шевченко, британської письменниці українського походження, західні літературні критики визначають по-різному. Її роман «Спадок» про змагання різних держав за спадщину гетьмана Полуботка французи вважають детективом, британці – родинною сагою, німці – політичним трилером, американці – шпигунською історією

Книга скресає

Друга всеукраїнська трієнале книжкової графіки дарує дві надії.

Поезії вистачить на всіх

Торік з’явилося понад чотири десятки помітних українських поетичних книжок. Вельми добре число.

Передбачувані сеанси магії

Гурт Nick Cave and the Bad Seeds нещодавно видав альбом «Push the Sky Away». Справжня подія? Не зовсім, адже свіжий диск відрізняється від попереднього приблизно так само, як той від іще ранішого. Музикант-філософ від самого себе протягом кар’єри «відхиляється» приблизно на 5–7%, а якщо різниця сягає 10–15% (у бік мелодійності та зрозумілості), така пісня потрапляє у поп-чарти.

Живе виконання. Режисер Том Гупер про «Знедолених» як прорив у жанрі мюзиклу

Іще напередодні виходу стрічки «Король говорить» (2010) та її дальшого феноменального успіху – 12 номінацій на «Оскара» й 4 статуетки, зокрема за найкращий фільм і найкращу режисерську роботу, – режисер Том Гупер почав шукати новий виклик.

Depeche Mode. Етап просвітлення

Ось він, перший і такий очікуваний сингл «Heaven» зі свіжого 13-го альбому Depeche Mode «Delta Machine», який потримати в руках можна буде вже 26 березня. Одночасно вийшло і відео, певно, щоб ще більше підігріти інтерес фанів до нової платівки. У ньому Дейв Ґаан нагадує Міка Джаґґера – рухається так само несамовито-солодко, ніби намагається передати, наскільки він у раю.

Cто років нестабільності. Чому найвідоміший роман Ґабріеля Ґарсіа Маркеса варто перечитати у зрілому віці

«Сто років самотності» читають, як правило, у студентському віці. Ця книжка давно стала негласним обов’язковим твором не лише для філологічних факультетів. Проте це якраз один з тих романів, до яких варто повернутися пізніше. Перечитати у віці, в якому його писав автор: у 40 років, хоча, можливо, не завадить і ще раз після 60. Про крах надій, самотність, старіння та смерть більше і відважніше не сказано в жодному іншому романі.

Культурна домінанта. Мартін Айхтінґер про зростання ролі культури у міжнародній дипломатії

Австрія – одна з небагатьох європейських країн, де культуру субсидують на державному рівні, а видатки на неї перевищують оборонний бюджет. Мартін Айхтінґер про зростання ролі культури у міжнародній дипломатії, її особливий статус в Австрії та митців як рушіїв розвитку суспільства

Квентін справедливий

Якщо ви вже наважилися йти дивитися Тарантіно, проведіть заздалегідь роботу над помилками – своїми та чужими.

Мирослав Дочинець: «Українського читача неможливо обдурити»

Дехто з тих, хто мав справу з бестселерами Мирослава Дочинця, уявляв їхнього автора схожим на Вічника з його однойменного твору-заповіту. Але письменник на позір мало чим нагадує 104-річного карпатського старця, настанови якого так полюбилися українському читачеві.

За стокгольмським рахунком

Навряд чи якась інша відзнака більше уособлює оціночні інституції в літературі, ніж повсякчас критикована і, попри те, завжди авторитетна Нобелівська премія. Тижню вдалося поспілкуватися з Петером Енґлундом, секретарем Шведської академії, яка й присуджує нагороду.

Жорстка арифметика. Як будуються ієрархії на ринку інтелектуальної літератури

Наприкінці року годиться підбивати літературні підсумки, надто тому, що цей час збігається з врученням основних книжкових премій, як національних, так і міжнародних.

Любко Дереш - булька 2012

Вкотре підбито підсумки літературного рейтингу "ЛітАкцент року". Церемонія нагородження переможців відбулася в київській книгарні "Є"

Химери п’ятої влади

Що гірші справи у державі, то більше грошей вона витрачає на замовне кіно

Від архаїки до Голлівуда. Культурні мандри українського «Щедрика»

Український «Щедрик» в останні десятиліття поширився у світі як одна з найпопулярніших новорічних мелодій під назвою «Сarol of the bells» («Колядка дзвіночків»). У такій англомовній версії наша пісня конкурує за звання головного (дарма що неофіційного), «планетарного» різдвяного гімну з іншими всюдисущими «Дзвіночками» – «Jingle Bells» (буквально «Передзвін дзвіночків»).

Чужі очі як криве дзеркало

Нещодавно прокотилася новина: у Чехії побачив світ роман Петри Гулової про українських заробітчан.

Двоє в човні включно із тигром

Режисер Енґ Лі про історію дорослішання і нову естетичну форму в кінематографі

Боротьба із соцапатією. Олександр Ярмола з «Гайдамаків» про огламурення українських музикантів і важливість соціальної лірики

Скрутні в політичному, соціальному та економічному сенсі часи, які нині переживає Україна, здається, май­же не знаходять свого відображення в музичному мистецтві.

Книжкова батрахоміомахія

Як американські книговидавці та розповсюджувачі борються за ринок е-книжок

Музичний календар-2013

Найочікуваніші фільми 2013–го

За версією Українського Тижня

«Дах» у Парижі: Франція продовжує відкривати для себе сучасну українську культуру

Цьогорічна французька осінь здивувала яскравими українськими барвами. Виставка скульптур Іоанна Георга Пінзеля в Луврі, Фестиваль європейських літератур у місті Коньяк з Україною як спеціально запрошеним гостем і паризькі гастролі театру «Дах» дещо врівноважили нашу недолугу політику та не зовсім конкурентну економіку успішними культурними проектами.

Енді Серкіс: «Ґолум нікуди не зникав, я завжди відчував його присутність»

Актор і другий режисер фільму «Гобіт: Несподівана подорож» про міфологію та реалістичність світу Середзем’я

Алхімія в добу технічної відтворюваності

Новим персональним проектом художника Павла Макова стала авторська книжка «Тижневик», а оригінали графічних робіт, що прикрасили її сторінки, з 19 грудня будуть виставлені в київській «Я Галереї».

Антихрист зі стажем

Чи існує для зірки життя після смерті? Відповідь без підказок: «Так. В Україні…» І хоча цей старий жарт стосується здебільшого невмирущості російської естради на наших теренах, але, напевно, спрацьовує й для зірок із інших широт.

Чеський фотохудожник Роберт Вано: «Єдине безумство, яким я займаюся – фотографія»

Фотографії Роберта Вано прикрашали сторінки журналів Harper’s Bazaar, Vogue, Elle та Cosmopolitan. Зробивши кар’єру в Нью-Йорку, Парижі та Мілані, він повернувся у рідну Чехію, щоб викладати у школі й у сонячні дні друкувати на власному балконі платинові фотовідбитки.