Культура

  ▪   Ганна Трегуб

Docudays UA: Свобода і відповідальність у багатопіксельному світі

Які питання та проблеми перебувають у фокусі цьогорічного Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA
Матеріал друкованого видання
№ 12 (592)
від 21 березня

16-й фестиваль Docudays UA, що цього року відбуватиметься з 22 по 30 берез­ня, зосередиться на дослідженні трендів, стратегій та форм захисту прав людини в електронному світі. «Світ обурений втручанням Росії у вибори в США за допомогою цифрових технологій. А тепер наближаються вибори в Україні, і виникає питання: чи існує взагалі в нинішньому світі дієвий спосіб убезпечитися від такого втручання? Тому спочатку тему цьогорічного фестивалю ми сформулювали як «Права людини в цифрову епоху». Зараз на наших постерах стоїть питання: «Дозволити програмі змінити вашу свідомість?». Думаю, це питання нинішньо­­го часу, того, що з нами відбувається», — розповідає Тижню керівник правозахисного департаменту фестивалю Docudays UA Алла Тютюнник. Наразі в цифровій сфері дуже мало інструментів для захисту найбільшого досягнення людської цивілізації — концепції дотримання прав людини. 


Кожна відібрана для показу на Docudays UA стрічка — це таке собі запрошення до подальших роздумів та дискусії. Так, розділ «Мережа» містить документалістику, що безпосередньо висвітлює тему дотримання прав людини в цифровому просторі. Відкриє цьогорічний фестиваль стрічка «Bellingcat: правда у світі постправди» нідерландського режисера Ганса Пула, що розповідає про колектив «громадянських журналістських розслідувань», відомий під назвою Bellingcat. Заснована у 2014 році британським блогером Еліотом Гіґґінсом мережа дослідників розслідує найрезонансніші справи (від катастрофи MH17 до отруєння Скріпалів у Сполученому Королівстві), беручи за основу інформацію з відкритих джерел: соціальних мереж, сайтів, знімків Google Maps тощо. 


Тіньовий бік соцмереж — це вилучення певного контенту, що часом може набирати форм цензурування. Цю тему розкривають у своїй стрічці «Чистильники» режисери Ганс Блок та Моріц Різевік. Їм вдалося проникнути в таємничу тіньову індустрію модерації інтернет-контенту в третьому світі. Вони показують історію п’ятьох «цифрових сміттярів», яких Кремнієва долина відібрала з-поміж тисяч людей, доручивши видаляти «невідповідний» вміст із інтернет-сторінок. 


Режисер Бен Асамоа показує, що криється за явищем інтернет-шахрайства, як воно функціонує в африканській країні Гана. Фільм «Сакава» знайомить нас із трьома підлітками, які з відчаю вдаються до онлайн-ошуку за допомогою чорної магії. 

 

 


Режисери Моніка Гільшер та Маттіас Гідер у стрічці «Потенційний злочин» розповідають про програми, які допомагають передбачити місце злочину та запобігти можливим убивствам. Стрічка режисера Хао Ву «Народна Республіка Бажання» розповідає історії двох китайських інтернет-зірок, які від самотності прийшли до слави й багатства, і порушує питання, чи віртуальні стосунки між людьми замінюють справжні. 

 


З огляду на те що наша держава боронить себе у війні, а інтернет є одним з інструментів гібридної агресії, варто говорити не тільки про свободу та права, а й про відповідальність за дії у всесвітній павутині. Цього року у фестивальній програмі RIGHTS NOW! заплановано 40 різних подій, які дадуть змогу глибше зануритися в тему захисту своїх прав у стрімкому світі розвитку цифрових технологій. Зокрема, йтиметься про торгівлю й захист персональних даних, соцмережі як поле битви за електорат, протидію суспільства новітнім формам насильства в мережі, спрямованого на дорослих та дітей, як-от сталкінг, кібербулінг, кібергрумінг тощо. 

 

Читайте також: Docudays UA: під знаком рівності


Крім того, у межах правозахисної програми під час фестивалю відбудеться презентація стрічок, проекти яких рік тому перемогли в конкурсі CIVIL PITCH: фільми громадської активності». Це унікальний для України формат, коли громадські активісти та режисери об’єдналися для створення документальних стрічок, спрямованих на зміни в суспільстві. Інтернет вимагає критичного ставлення та обережності, а зміни, яких усі ми зазнаємо під його впливом, здебільшого мають бути керованими. Найскладнішим лишається питання, як створити дієвий механізм захисту особистих прав людини в мережі, якщо дуже багатьом цей простір видається зручнішим за фізичний для їх безкарного порушення.