Культура

  ▪   Алла Пушкарчук

Мистецтво української діаспори та старовинна кераміка. Найважливіші культурні події11-17 лютого

Цього тижня культурний простір країни майже повністю заповнять собою виставки, кінопокази та концерти, присвячені Дню закоханих. Втім Тижню вдалося зібрати інформацію про важливі мистецькі заходи, актуальність яких не обмежується одним днем.

12 лютого у "Музеї історії міста Києва" відкривається виставка  «Традиційні ґаджети», яка представляєяє найбільшу колекцію керамічних іграшок у Києві. Експонати доповнені їхніми 3D-моделями, скориставшись QR-кодами можна розглядати іграшки на персональних ґаджетах.


Організатори зазначають, що експозиція складається з дрібної керамічної пластики від давньоруської доби (Х-ХІІІ ст.) до нового часу (ХVIIІ-ХІХ ст.) з колекцій Музею історії міста Києва та Інституту Археології НАН України, а також роботи сучасних художників-керамістів. Більшість іграшок експонується вперше.

Крім того, у виставці наявна музична складова, покликана створити відповідну атмосферу. Так, у виставковому залі звучатимуть мелодії, зіграні лідеркою гурту ONUKA Натою Жижченко на традиційних українських інструментах свищиках ХVII-ХVIIІ ст.

Атмосферу виставки створюють також фотографії дітей, одягнених у одяг різних епох, які бавляться керамічними іграшками.

Куратори виставки – Аліна Сушко та Олександр Пашковський.

 

Ознайомитися з "Традиційними ґаджетами" можна до 14 березня.

 

13 лютого у Києві у "Музеї української діаспори" розпочинає свою роботу виставковий проект «The Ukrainian Canadians: Україноканадці”.

Проект є першою спробою представити у музейному просторі різні сторони життя української діаспори, історію її становлення і розвитку: від перших поселенців кінця 19 ст. і до сучасних відомих діячів-україноканадців – науковців, політиків, письменників, громадських діячів.

Широкому загалу будуть доступні для огляду унікальні видання найстаріших українських видавництв у Канаді, а також архівні документи, фото, особисті речі та відзнаки останнього Президента УНР в екзилі Миколи Плав’юка, політика, канцлера Альбертського університету Петра Саварина, відомої письменниці та громадської діячки Лесі Храпливої-Щур, фізика та громадського діяча Олега Кандиби та ін.

 

Читайте також: "Схід читає" та "Майдан Inferno": найважливіші культурні події

 

Мистецька спадщина представлена творами видатних митців-україноканадців - Курилика, Молодожанина, Доброліжа, які отримали визнання у Канаді та відомі за її межами.

Особлива увага приділена темі канадського Пласту, а також видатним досягненням канадців українського походження у “головному” канадському виді спорту – хокеї.

Виставковий проект “The Ukrainian Canadians: Україноканадці” реалізується за підтримки Посольства Канади в Україні.

 

 

Виставка діятиме до 12 березня.

 

14 лютого у Києві в галереї "Щербенко Арт Центр" відкриється виставка Олександра Ройтбурда "День закоханих", яка презентує нову серію робіт художника, присвячених темі кохання.

Ця серія є своєрідним логічним продовженням попередньої під назвою "Копії для підміни", що постала реакцією Ройтбурда на безпідставні звинувачення у намірі підмінити колекцію Одеського художнього музею, директором якого начебто саме для цього він і став. Серія «копій» дійсно з’явилася, але дещо несподіваною. Замість точного відтворення глядачі побачили «супрематичні алюзії», що водночас і звели нанівець звинувачення, і підтвердили гармонійне поєднання директора державного музею і художника-постмодерніста в одній особі.

 

Читайте також: Кінофестивалі у Харкові та Ройтбурд у Львові



"У серії "День закоханих" розповідається гіпертекстова історія кохання. Історія довжиною в день, у ніч, або в нескінченність. У ній є спокуса, відвертий еротизм, страждання, пожертва, флірт і романтичність, пропущені крізь призму світового мистецтва. Інакше й бути не могло, адже життя коротке, мистецтво вічне, а любов… вона різна", - зазначають організатори заходу.

 



Виставка триватиме до 16 березня.

 

15 лютого в "Музеї історії міста Києва" киянам та гостям столиці буде вперше презентовано унікальну колекцію новоствореного музею «Київський фарфор». Музей створено на базі приватної збірки сім’ї Сазонових, основу якої становлять вироби Київського експериментального кераміко-художнього заводу.
 

У 1924–2006 роках Київський експериментальний кераміко-художній завод був головною художньою лабораторією фарфорової промисловості України та розробляв унікальні виставкові і подарункові вироби.
 

На виставці будуть представлені скульптури і вази в авторському виконанні провідних митців заводу – Олександра Сорокіна, Лідії Мітяєвої, Галини Головіної, Світлани Голембовської, Владислава Щербини, Оксани Жникруп, Ольги Рапай, Григорія Молдавана. Частина виробів експонується вперше за півстоліття. Особливу увагу слід звернути на скульптурні композиції «Лісова пісня» Щербини, «Шахтар» Молдавана, «На старт» Рапай, живописні блюда Пахарєвої і Головіної.

 

Читайте також: Найважливіші культурні події країни. «Крути 2018» та Kyiv Photo Book

 

Одним з важливих аспектів показу збірки є презентація петриківського народного розпису, внесеного до реєстру Світової спадщини ЮНЕСКО.

Цікаво, що свого часу завод першим запросив до себе народних майстрів з села Петриківка – Віру Клименко, Ганну та Віру Павленко, Марфу Тимченко, – і тим самим забезпечив умови для розвитку та розквіту нового унікального напрямку у декоративному мистецтві.
 

За словами організаторів, основною метою виставки, окрім демонстрації унікального надбання фарфорового мистецтва України, є також необхідність представити публіці новий музей – «Київський фарфор», колекція якого є основою експозиції. Заснований у 2015 році, музей має на меті зібрати найповнішу збірку художньої продукції КЕКХЗ та авторських робіт його митців, упорядкувати архівні матеріали та об’єктивно представити вироби підприємства в контексті історії українського фарфору. Місією музею є збереження пам’яток київського фарфору, їх популяризація, а також дослідження у цій галузі.
 

Під час роботи виставки передбачена програма спеціальних заходів: зустріч із засновниками музею «Київський фарфор», кураторські екскурсії, перегляд відеофільмів та майстер-класи.

 

Виставка діятиме до 14 березня.

 

15 лютого у Дніпрі стартує літературно-мистецький проект "Пограниччя.308", що включає в себе виставки художніх робіт, літературні читання та публічні обговорення за участі відомих українських письменників, художників, громадських діячів.

 

Організатори повідомляють, що метою цього проекту є створення єдиного інтелектуального простору, де люди культури зможуть гуртуватися, вести діалог на теми, що є актуальними для локальних спільнот і на загальнонаціональному рівні; формувати спільні наративи і спільний порядок денний сучасної української культури.

 

Відповідні заходи упродовж лютого-травня 2019 року пройдуть у дев’яти містах України, а саме: Дніпрі, Харкові, Тернополі, Івано-Франківську, Херсоні, Одесі, Ужгороді, Вінниці та Києві.

 

 

Проект розпочинається у Дніпрі невипадково, адже у 2014-му році це місто стало осердям формування волонтерського руху і форпостом оборони проти російської військової агресії. Саме тема волонтерства буде фокусною в обговоренні, яке відбудеться після кураторської екскурсії та літературних читань.

 

Серед учасників заходу:


• Олена Герасим'юк, письменниця, журналістка, громадська діячка, парамедик Медичного батальйону «Госпітальєри»;
• Борис Гуменюк, письменник, колишній заступник командира Добровольчого батальйону ОУН, голова Української Військової організації – ОУН;
• Андрій Єрмоленко, куратор візуальної частини проекту «Пограниччя.308», художник, ілюстратор, дизайнер, арт-директор видання «Український тиждень»;
• Яна Зінкевич, начальниця Медичного управління та реабілітації Української Добровольчої Армії, командирка Медичного батальйону "Госпітальєри";
• Олег Короташ, куратор літературної частини проекту «Пограниччя.308», поет, філософ, громадський діяч;
• Максим Паленко, художник, графік та ілюстратор;
• Радослава Чекмишева, керівниця проекту «Пограниччя.308», менеджерка Ініціатив у сфері культури Міжнародного фонду «Відродження».

 

"Пограниччя.308" реалізується Міжнародним фондом "Відродження".