30 січня

Зупинити дракона

У Міжнародному аеропорту «Мінськ» дороговкази трьома мовами: російською, англійською і… китайською. Мені пояснили, що метою є не так гостинність до китайських відвідувачів, як спроба нагадати російським, що навіть їхні скромні молодші брати в Білорусі мають різні опції.
Матеріал друкованого видання
№ 4 (636)
від 23 січня

Балансування між однією автократичною клептократією й другою може спрацювати для Білорусі. Але для решти було би помилкою. Я щойно повернувся зі щорічної безпекової зустрічі в Литві для експертів і лідерів Snow Meeting, де вперше в програму було включено панель, присвячену Китаю. Під час свого виступу наголосив на моральних і практичних підставах для перегляду нашого підходу до пекінського режиму, на виявленні солідарності з жертвами його переслідувань та активній протидії його впливу.


Одна з підстав — власні інтереси. Кожна країна на величезній території від Норвегії до Грузії, яку непокоїть Росія, потребує допомоги США. Будь-який меседж зі словом «Китай» дає більше шансів привернути увагу Вашингтона. Адміністрація Трампа розривається між своїми односторонніми інстинктами («Америка понад усе») та потребою в союзниках. США надто слабкі, щоб самотужки обмежувати цифровий, дипломатичний, економічний, ідеологічний і військовий вплив Китаю, що дедалі зростає. Однак вони можуть створити надійну коаліцію з іншими заможними країнами світу, яка встановлюватиме правила. Союзники, які виявлятимуть зацікавленість у допомозі американцям у вирішенні китайської проблеми, підживлюватимуть бажання Вашингтона провадити багатосторонню міжнародну політику, що останнім часом похитнулося. Такі країни також мають (дещо) більше шансів на здобуття американської підтримки в їхніх знегодах.

 

До того ж Китай — це не далека загроза для європейських демократій. Вона вже насувається чи навіть відчувається. Литовці досі не відійшли від акту вандалізму, вчиненого в грудні проти релігійної святині країни — Гори Хрестів. Туристка з Піднебесної зруйнувала хрест, присвячений Гонконгу, і ще один понівечила, та ще й похвалилася вчинком у соціальних мережах. У серпні китайське посольство вдалося до зухвалої спроби завадити мітингам на підтримку гонконгівців у центрі Вільнюса, спровокувавши дипломатичні суперечки.

Союзники, які виявлятимуть зацікавленість у допомозі американцям у вирішенні китайської проблеми, підживлюватимуть бажання Вашингтона провадити багатосторонню міжнародну політику, що останнім часом похитнулося


Ще серйознішою підставою для дій, зокрема з боку держав, що входили до складу радянської імперії, є моральні аспекти. Іноземна окупація в країнах Балтії, Україні, Центральній Європі й деінде лишається свіжим і болісним спогадом. Люди пам’ятають придушення релігійної свободи, примусове психіатричне лікування, спроби знищити національну мову, культуру та історію, концентраційні табори, депортації та багато іншого. Усі ці та гірші жахіття можна спостерігати в материковому Китаї просто зараз. Протестувальники в Гонконгу намагаються уникнути такої долі; народ Тайваню проголосував проти цього на нещодавніх виборах.


Я закликав учасників Snow Meeting поміркувати про практичні й символічні кроки. Китай залякує й ізолює Тайвань, вважаючи його своєю бунтівною провінцією. Маленьким і великим містам треба піти слідом за відважною Прагою й підтримати столицю Тайваню Тайбей чи інші осередки сміливої протидії на китайському демократичному острові. Країни Балтії мають створити там спільну торговельну місію. НАТО слід заохотити до відкриття місцевого представництва. Я похвалив хоробрих литовських парламентаріїв — чи не єдиних європейських політиків, які досі готові, нехтуючи невдоволенням Китаю, зустрічатися з тибетськими лідерами у вигнанні, які потерпають від величезного тиску.


Світові уряди мають бойкотувати згубну програму «17+1», у межах якої країни Східної та Центральної Європи змагаються за (сумнівні й задорогі) китайські інфраструктурні проекти. Натомість варто розвивати конкурентну, але простішу «Ініціативу трьох морів», що об’єднує 12 країн — членів ЄС, а також Німеччину й США. Інтеграція нових членів (особливо України), представництво на високому рівні, змістовний план дій та деякі практичні результати на цьогорічному саміті, що відбудеться в червні в Естонії, завдадуть пекінським агресорам заслуженого головного болю. 


Теги