29 листопада
Едвард Лукас   ▪   Старший віце-президент Центру аналізу європейської політики (CEPA, Варшава й Вашингтон)

Російські шпигуни в Сербії

Уявіть себе лідером країни, яка спіймала російського шпигуна. Ось що ви маєте сказати послові Росії.
Матеріал друкованого видання
№ 48 (628)
від 28 листопада

 По-перше, висловити своє невдоволення. Скасувати запланований візит, заморозити торговельні переговори, відкласти інші заходи. Порушити тему вислання: щонайменше один, а може, й кілька посадовців російського посольства чи інших місій має спакувати валізи. Можна обговорити, чи робити подію публічною, чи лишити приватною (щоб не ганьбити РФ).


Далі слід розглянути обмін. Якщо ви затримали російських шпигунів, можливо, обміняти їх до чи після суду на західних агентів, які скніють у в’язниці, схожій на радянську: цього місяця було досягнуто згоди про обмін двох литовців та одного норвежця на двох росіян. Можна звернутися до інших союзних країн: можливо, ваші розвідники мають якусь інформацію, яка буде корисною їхнім контррозвідувальним управлінням. У будь-якому разі слід сповістити союзників, адже це свідчення того, що ви серйозно ставитеся до оборони.

 

Читайте також: Die Welt: Тривожний ренесанс соціалізму

 

Треба спілкуватися з громадськістю своєї країни. Новина буде нагадуванням про те, що Кремль не вступає в альянси, а тлумачить приязне ставлення як слабкість і квапиться цим скористатися. Спіймавши шпигунів, ви мусите пояснити, що то успіх, а не провал. Це наочно показує, що система працює. Влада вашої країни має донести до народу, що розслідування тривають. Покарання суворі, але той, хто думає, що скомпрометував себе, має здатися зараз, а не чекати, доки його спіймають.

 

Вочевидь, викриття шпигуна не є справою рук сербської контррозвідки, що не могла зняти зустрічі Клєбана на відео з огляду на ефективну систему безпеки росіянина. Схоже, була допомога ззовні — майже напевне від західної країни. натомість Вучич поскаржився, що захід теж шпигує за Сербією


От чого робити не варто, то це просто питати «чому?» і казати, що надалі все буде як завжди. Такою була слабкодуха реакція президента Сербії Александара Вучича після того, як цього місяця на YouTube розмістили відео, де підполковник Ґєорґій Клєбан, колишній помічник військового аташе російського посольства в Белграді, передає гроші відставному офіцерові сербської армії. Як повідомив президент, у Клєбана було 10 контактів із трьома джерелами, він тричі передавав гроші, інші російські розвідники мали загалом дев’ять джерел у ЗС Сербії. Вучич аж ніяк не ганьбив російського посла, натомість сумно зазначив, що Сербія була єдиною європейською країною, яка ніколи не застосовувала проти Росії санкцій. Він переконаний, що Владімір Путін не знав про операцію. Сербія не змінить політики щодо «братньої й дружньої» РФ. Запланований на наступний місяць візит до Москви відбудеться за розкладом.


Вочевидь, викриття шпигуна не є справою рук сербської контррозвідки, що не могла зняти зустрічі Клєбана на відео з огляду на ефективну систему безпеки росіянина. Схоже, була допомога ззовні — майже напевне від західної країни. Однак президент Вучич не подякував їм. Натомість поскаржився, що західні країни теж шпигують за Сербією.


Може, і добре, що шпигують: найбільша країна колишньої Югославії — розсадник кремлівських підступів у регіоні.

 

Читайте також: Диктат монстрів


Нерозважлива зовнішня політика Сербії, що балансує між Брюсселем, Пекіном і Москвою, не міняється. В інтерв’ю Der Spiegel Александар Вучич відкинув припущення про те, що сербський антифашизм і симпатизування жертвам конфліктів мають передбачати підтримку України в боротьбі проти російської агресії. «Мені байдуже до світової арени, — сказав він. — Мене турбують тільки Сербія і Балкани. Крапка». Це нагадує репліку Ріка Блейна у фільмі «Касабланка», який ухиляється від прохань про допомогу: «Я ні за кого не підставляю свою шию. З проблемами цього світу не до мене». Може, Вучича й не хвилює зовнішній світ, але біда в тому, що інші країни, зокрема Росія, не реагують на це готовністю тримати шанобливу відстань. Вони сприймають Сербію як геополітичну іграшку. Викриття шпигуна було нагодою змінити таке становище, а не підкреслити його.

 

-----------

Едуард Матюха, колишній «народний мер» окупованої Горлівки, яка наразі перебуває під «владою» самопроголошеної «ДНР», несподівано опинився на підконтрольній території й повідомив, що співпрацював із Головним управлінням розвідки Міністерства оборони України. Цю інформацію пізніше підтвердили й самі українські розвідники, підкресливши, той передав багато важливої інформації. При цьому зазначалося, що весь час із моменту «обрання» 2014 року Матюха вдавав, ніби підтримує проросійських бойовиків, а насправді збирав необхідні дані, зокрема повідомив про способи координації дій РФ в Абхазії, Південній Осетії, Придністров’ї та «ДНР» і «ЛНР». За словами Матюхи, для цього були задіяні осередки Комуністичної партії. Крім того, він розповів, що російські «гуманітарні конвої» перевозили й готівку для фінансування окупаційної влади на Донбасі. Втім, сам факт розкриття агента й нетривалий термін перебування Матюхи на посаді «народного мера» можуть свідчити про те, що передана ним інформація не становить великої цінності. А ажіотаж довкола нібито розвідника штучний і має на меті захистити його від імовірних переслідувань.