10 жовтня

Донбаська армія Росії

Після авантюри навколо формули Штайнмайєра (яку підписав у Мінську Леонід Кучма) президент Зеленський урочисто обіцяв, що жодних виборів на окупованих територіях не буде, допоки з ОРДіЛО не виведуть усі іноземні війська.
Матеріал друкованого видання
№ 41 (621)
від 10 жовтня

Якби пан президент був послідовним і знав реальну ситуацію та адекватно її розумів, то визнав би, що вибори в ОРДіЛО неможливі в принципі. Там можлива лише комедія «виборів», що цілком влаштовує Кремль.
Росія не стане виводити війська зі створених нею «ДНР-ЛНР», бо це основа їхнього існування. Після виведення військових формувань «республіки» швидко впадуть, бо озброєні Росією люди є «хребтом» цих псевдоутворень. Та й абсолютний російський вплив на Сході України буде втрачено. Таке виведення для РФ рівнозначне припиненню антиукраїнської авантюри та визнанню свого геополітичного провалу. Чому Зеленський та його радники вирішили, що Путін на це погодиться? Для таких висновків немає жодних підстав.

 

Варто придивитися, що становить собою донбаська армія чи угруповання ЗС Російської Федерації. Це 1-й і 2-й армійські корпуси «ДНР» і «ЛНР», які підпорядковуються безпосередньо штабу Південного військового округу російських Збройних сил у місті Ростов-на-Дону. Це типові колоніальні армійські формування, де рядовий склад вербують із місцевого населення, а всі офіцерські посади в руках військових метрополій.

 

Читайте також: Приборкання недоторканного

 

Історичних прикладів та аналогій багато, тут Москва нічого нового не вигадала. Наприклад, британське панування в Індії трималося на колоніальній армії сипаїв. Солдатами цієї армії були місцеві індійці, а офіцерами майже всуціль британці. Сипаї добре проявили себе у війнах Британської імперії, зокрема в Першій світовій. А в Другій саме індійська піхота британської армії винесла головний тягар боротьби проти японської армії в Бірмі. Відомі також елітні підрозділи непальських стрільців (гуркхів) на британській службі. У складі французької армії були підрозділи так званих зуавів. Зуави — це переважно араби й бербери Північної Африки. Вони демонстрували високу боєздатність, зокрема під час Кримської війни та облоги Севастополя. На іспанській службі перебували марокканські формування, які взяли активну участь у війні франкістів проти Іспанської республіки в 1936–1939 роках. Отже, РФ дотримується колоніальних традицій.

на всі зойки Зеленського про «виведення військ» лунатиме стабільна відповідь: «Их там нет». РФ має ще один варіант, задля реалізації якого викручуватиме руки президентові України: оголошення «військ ДНР-ЛНР» «народною міліцією» з посиланням на відповідний пункт мінських домовленостей

 

У 1-му та 2-му армійських корпусах «ДНР-ЛНР», починаючи з роти, на чолі батальйонів, полків і бригад стоять російські кадрові офіцери. Усі команди вони отримують із Москви та Ростова. Із Росії їм надходить зброя, матеріально-технічне забезпечення, гроші на виплати військовослужбовцям тощо. 1-й і 2-й армійські корпуси є органічною частиною військової машини Росії. Це приблизно 30–40 тис. озброєних людей із добряче промитими російською пропагандою мізками.
Є ще один момент, який робить виведення цих військ із України для Росії вкрай небажаним. Ці вояки донбаських корпусів мають не лише досвід війни проти України, а й специфічний досвід «експропріації експропріаторів» у 2014–2015 роках і пізніше. Чимало тих бойовиків «віджимали» майно в «буржуїв», вони відчули смак цього цікавого заняття і навряд чи відмовлятимуть собі в такому задоволенні на теренах Російської Федерації. Ось чому цю публіку краще тримати за межами РФ.

 

Читайте також: За чужим сценарієм

 

До того ж є історичні прецеденти. Наприклад, рейд 5-ї Української радянської армії луганського слюсаря Клима Ворошилова з Донбасу через Донські області на Волгу. У Росії армію переформували в 10-ту. За свідченнями члена Революційної військової ради (РВС) цієї армії Алєксєя Окулова, вона складалася з елементів «декласованої вольниці, яким нічого не треба, тільки «трішки різати». Кого й за що — це абсолютно байдуже. Величезні обози деяких частин, де переховуються тисячі мародерів, дезертирів ледарів, як сарана, спустошують околиці, з’їдають постачання, сіють паніку та розлад. Частково через те, що творить 10-та армія поміж мирного населення, і, може, найбільше саме тому ми ведемо війну з неприятельською країною. Унаслідок цього з наближенням наших військ мирне населення незрідка озброюється, чинить нам відчайдушний спротив, а в разі поразки поголівно тікає, захоплюючи із собою все, що можна, а решту ховаючи й знищуючи. 

 

Тож на всі зойки Зеленського про «виведення військ» лунатиме стабільна відповідь: «Их там нет». РФ має ще один варіант, задля реалізації якого викручуватиме руки президентові України: оголошення 1-го та 2-го армійських корпусів «ДНР-ЛНР» «народною міліцією» з посиланням на відповідний пункт мінських домовленостей. А ще Росія має досвід Абхазії та Південної Осетії, де швидко перевдягала свої війська в шати «миротворців».
То якими чесними, вільними й рівними виборами в ОРДіЛО марять Зеленський та його оточення?