22 серпня

«Ядерна батарейка» чи ядерний реактор?

Коли я писав статті про переддень аварії на ЧАЕС і про те, як СРСР приховував ядерні катастрофи, то не думав, що незабаром доведеться повернутися до цієї теми. Та схоже на те, що в Росії стався ядерний вибух і вони використали свою стару схему: відмовчуватися, відбріхуватися і заплутувати.
Матеріал друкованого видання
№ 34 (614)
від 21 серпня

Одразу як з’явилося відео, друзі надіслали його мені зі словами «у них там ядерний вибух». Я не повірив, але на ньому видно характерний ядерний гриб. Вибух стався 8 серпня на полігоні поблизу міста Сєверодвінськ на Білому морі, і лише через два дні «Росатом» відреагував коротким повідомленням про загибель п’ятьох працівників під час «робіт, пов’язаних з інженерно-технічним супроводом ізотопних джерел живлення на рідинній реактивній установці». Перекладаючи українською, вибухнув ракетний двигун, що мав радіоактивні елементи живлення. Відтоді на сайті «Росатома» не з’явилося жодного повідомлення про інцидент. Російські телеканали або не відреагували на вибух узагалі, або ж випустили короткі сюжети цілком у стилі їхнього реагування на неприємні новини всередині країни. Влада міста спочатку написала про підвищений рівень радіації, а потім видалила повідомлення з коментарем, що лише Міноборони може писати про ситуацію. Останнє, звісно, жодної конкретної інформації не надало. Greenpeace, своєю чергою, заявив про 20-кратне перевищення радіаційних норм.

 

Читайте також: Енергетична дилема

 

Telegram-канали, що спеціалізуються на «зливах інформації», опублікували імена загиблих та світлини людей у костюмах радіаційного захисту на місці вибуху. Потім ЗМІ повідомляли про доставлених у шпиталі людей з ознаками радіоактивного ураження та підписки про нерозголошення від тамтешніх лікарів. А мешканці Сєверодвінська й Архангельска про всяк випадок скупили препарати з йодом задля зменшення шкоди від випромінювання (слід зазначити, дуже розумно з їхнього боку). Голова Організації Договору про всеосяжну заборону ядерних випробувань Лассіна Зербо сказав про відключення двох російських станцій від моніторингу радіаційного фону, пов’язавши це з тим, що, можливо, таким чином влада намагалася приховати справжню ситуацію. Він також виклав карту моделювання поширення радіонуклідів, де в зоні ризику опинилася й частина України. Цікаво, що деякі видання прийняли цю карту не за модель, а за реальне поширення радіаційних речовин. 

Директор одного з інститутів «Росатома» назвав подію в білому морі «вибухом ядерної батарейки» під час випробовувань нового двигуна. Цілком можливо, що таким чином він намагався применшити наслідки інциденту й  приховати справжній стан речей


Західні ЗМІ, як-от The New York Times і The Guardian, пов’язали вибух із випробуванням двигунів для «Буревестника» — російської ракети, яку 2018 року Путін анонсував для «зламу протиракетної оборони». Було кілька припущень: або там вибухнув невеликий ядерний реактор, на основі якого могли робити ядерний двигун, або ж це був радіоізотопний термоелектричний генератор.

 

Найімовірніше, наслідки вибуху невеликого реактора були б значно серйознішими. Ядерний ракетний двигун справді розробляли в США та СРСР під час холодної війни, але обидві країни відмовилися від планів. Надто ненадійна конструкція і надто небезпечна. У США був проект SLAM (Supersonic Low Altitude Missile) — надзвукова керована ракета. Після кількох невдалих запусків проект закрили. Також у 1950-х роках американці намагалися створити імпульсний ядерний двигун у межах проекту «Оріон». Кілька ядерних вибухів мали розганяти ракету з космонавтами, проте випробування показали, що навряд чи хтось в ній залишиться живим. І фінансування припинили. Коли Путін говорив про новітню ракету, натякаючи на той самий «Буревестник», чимало науковців пригадало ці випадки, вказуючи на нереалістичність планів. 

 

Читайте також: Північна Корея вдається до ядерного хуліганства

 

Інша версія — вибух двигуна, у якому використовувався радіоізотопний термоелектричний генератор. У таких генераторах енергія виділяється не завдяки ланцюговій реакції, а через розпад радіоактивного матеріалу. Ними обладнують космічні апарати, як-от місія New Horizons. Працюють вони десятиліттями, проте мають невелику потужність. Генератор тих самих «Нових горизонтів» дає в середньому лише 220 Вт. Вибух такого генератора призведе до підвищення радіаційного фону. Директор одного з інститутів «Росатома» назвав подію «вибухом ядерної батарейки» під час випробовувань нового двигуна. Цілком можливо, що таким чином він намагався применшити наслідки інциденту й приховати справжній стан речей. Адже «ядерна батарейка» звучить не так страшно, як «ядерний реактор». 

 

У будь-якому разі я маю сумнів, що ракетний двигун на ядерній тязі вдасться створити, принаймні в найближчі десятиліття. Він поки що залишиться на сторінках науково-фантастичних романів. Щоправда, це не значить, що не буде спроб його сконструювати. Деякі з них можуть закінчитися «вибуховими» наслідками. Можливо, ми й спостерігали за одним із них на полігоні в Сєверодвінську.