23 травня
Ріхард Герцінґер   ▪   кореспондент розділу «Політика та суспільство» німецьких видань Die Welt та Welt am Sonntag

Передчуття бурі

Дональд Трамп виголошує войовничі погрози на адресу Ірану, однак усі розуміють, що він їх навряд чи реалізує.
Матеріал друкованого видання
№ 21 (601)
від 23 травня

 Адже найменше, що хоче перед переобранням президент Сполучених Штатів, так це бути втягнутим у велику війну. Пов­торюється схема, уже відома в поведінці Трампа з північно-корейським диктатором Кім Чен Ином: він спекулює войовничими погрозами в Twitter, сподіваючись так залякати режим Ірану, щоб той дав слабину й погодився на «угоду».


Тоді Трамп планує сенсаційно з’явитись у світових медіа з готовими до переговорів муллами, які усвідомили свою помилку. Що з цього вийшло стосовно Кіма, відомо: через погано підготовлену й по-дилетантськи проведену зустріч він ушанував кривавого деспота й обурливо співав йому хвалебні оди («блискучий керівник», «мій добрий друг»).

 

Читайте також: Іран: Економіка опору


Поступками, як-от відмовою від американо-південнокорейських маневрів, він хотів заохотити його до денуклеаризації корейського півострова. Та коли Трамп уже вихвалявся, що легко змусив Кіма до ядерного роззброєння, той насправді не зробив у цьому напрямі ні найменшого кроку. Навіть більше, нещодавно відновив випробування ракет. За підтримки Китаю та Росії Кім намагається змусити США, як попередня умова для справжніх переговорів, до послаблення санкцій і гарантування безпеки для його диктатури.


Значний розрив існує й між агресивною риторикою США та реальними варіантами дій, на які готовий Вашингтон у питанні іранської атомної програми. У Сирію, де Іран закріпився своїми військами, США втручатися не хочуть, а отже, передають усе в руки Тегерана та його союзниці Росії. Держсекретар Майк Помпео нещодавно в Сочі звернувся до Владіміра Путіна, щоб після дружнього рукостискання домовитися з ним про «спільні дії» в Сирії. І це в той час, коли за наказом російського президента його військова авіація прицільно вражає в Ідлібі цивільні об’єкти, як-от школи та лікарні, а на землі проти цивільного населення лютують проіранські воєнізовані угруповання.
Однак наскільки політика США стосовно Ірану не здавалася б позбавленою глузду, настільки правильною є відмова Вашингтона від укладеної 2015 року ядерної угоди з Іраном і настільки ж хибним та безперспективним є вперте бажання європейців цю погану угоду зберегти. Адже умови, за яких її було підписано, виявились, як показав час, невідповідними. Замість знизити напругу в регіоні угода призвела до ще більшого її загострення.

Наскільки політика США стосовно Ірану не здавалася б позбавленою глузду, настільки правильною є відмова Вашингтона від укладеної 2015 року ядерної угоди з Іраном і настільки ж хибним та безперспективним є вперте бажання європейців цю погану угоду зберегти


Очікування від угоди з Іраном тодішнього уряду Барака Обами та задіяних країн ЄС базувалися на небезпечних ілюзіях. Вона не привела до сподіваної внутрішньої лібералізації країни, не змогла відвернути іранський режим від його деструктивної ролі на Близькому Сході, а також не спромоглася залучити його як надійного партнера у бажаний розвиток регіональної архітектури безпеки.
Навпаки, режим мулл та Корпус вартових ісламської революції, який фактично править країною, сприймали укладення угоди як відпускну індульгенцію для того, щоб форсувати в регіоні свою агресивну, експансивну політику. Не випадково незабаром після укладення цієї угоди в Сирії почався координований наступ Ірану та РФ на стороні режиму Асада з подальшим російським військовим вторгненням у вересні 2015 року, що стало вражаючим поворотним пунктом у сирійському театрі воєнних дій.


Кошти, які надходили в Іран завдяки послабленню міжнародних санкцій, режим спрямовував не на економічний розвиток власної країни й аж ніяк не на суспільні реформи, а на масштабне підсилення проіранських озброєних сил у регіоні — в Лівані та в Іраку, в Ємені та Сирії, — значна частина яких зараз перебуває під владою військових формувань, що представляють Тегеран.

 

Читайте також: США розширили санкції проти Ірану. У переліку опинилися дві українські авіакомпанії


Європейці надто довго закривали очі на такий розвиток подій. Кард