11 травня

Не існує історичної логіки

Спочатку референдум щодо Brexit (23 червня 2016-го), потім вибори Дональда Трам­­па в Сполучених Штатах (8 листопада 2016-го) зміцнили тенденції до песимістичного прочитання нинішньої історичної фази.
Матеріал друкованого видання
№ 19 (599)
від 8 травня

І навіть відродили ідею історичної логіки: чи не приречені ми на популізм, а разом із ним — на його різноманітні націоналістичні, екстремістські, авторитар­ні, диктаторські відгалуження, імовірно, обтяжені насильством або геть не секуляризованою релігійністю?

 

 


Вибори, схоже, підтверджують такий діагноз. Владні структури — більш або менш демагогічні, антисистемні, аж поки не постають до дії, антикорупційні, аж до приходу до влади — маніпулюють людьми за допомогою ненависті, расизму, фейкових новин, підозр і викриттів, а також штовхають націю до самоізоляції. «Ілліберальна» демократія від виборів до виборів дає змогу легітимно існувати в публічному просторі сумнівним течіям, тоді як класичні партії — і ліві, і праві — не знаходять аудиторії. Демократична репрезентативність втратила колишню впливовість, а прагнення прогресу, соціальної справедливості, рівності та свободи видаються марними.

 

Владні структури — більш або менш демагогічні, антисистемні, аж поки не постають до дії, антикорупційні, аж до приходу до влади — маніпулюють людьми за допомогою ненависті, расизму, фейкових новин, підозр і викриттів, а також штовхають націю до самоізоляції

 


Проте не існує невідворотної історичної логіки. Час відмовитися від еволюціонізму зразка «єдиного доброго шляху» — one best way (або нехай би і «єдиного поганого шляху» — one worst way), згідно з яким усі суспільства мали б рухатися тими самими рейками. Звичайно ж, Бразилія Жаїра Болсонаро, Італія Маттео Сальвіні, Туреччина Реджепа Таїпа Ердогана, Ізраїль Біньяміна Нетаньягу, Польща Анджея Дуди, Угорщина Віктора Орбана та інші країни, де міцніють екстремізм, авторитаризм, націоналізм, формують образ планети, що віддаляється від універсальних і гуманістичних цінностей, успадкованих від християнства, епохи Просвітництва та різних інших проек­тів з емансипації та соціальної справедливості.
Проте в Алжирі, спустошеному близько 20 років тому тероризмом та антитероризмом, демократичний рух, далекий від будь-якого насильства, поборює владу корумпованих військових. У Судані протестувальники вимагають «свободи, миру, справедливості» та сподіваються від військових поступок народові. У Венесуелі режим диктатора Ніколаса Мадуро, що довів державу до глибокої соціальної, економічної, санітарної кризи, наражається на спротив опозиції, яка має широку народну підтримку. У Туреччині місцеві вибори засвідчили поразку Ердогана, він навіть зчинив спробу скасувати провальний результат своєї партії в Стамбулі.


У Мексиці президент Андрес Мануель Лопеc Обрадор втілює лівий популізм, проте не корумповане або авторитарне правління. І в Україні прихід до влади Володимира Зеленського станом на сьогодні не дає привід уже робити висновок про небезпечні відхилення: виборці виявили до нього довіру, більше сподіваючись на цілковиту новизну, яку він уособлює, ніж через інтерес до його непевної та дуже туманної програми чи проекту. 

 

Читайте також: Врятувати НАТО


Ми вийшли з класичної індустріальної епохи, із колоніалізму, із радянськості, із холодної війни. Політичні системи, що народилися в їхньому контексті, доживають свій вік, із великими труднощами забезпечуючи задовільну демократичну репрезентативність. Проте в масштабі планети політичні зміни є якими завгодно, крім одновимірних, вони формують пейзаж, сповнений контрастами. Не існує єдиної історичної логіки. 

----------

На президентських виборах у Північній Македонії переміг академік та чиновник Стево Пендаровський, кандидат від правлячої коаліції та прихильник прозахідного вектора країни. Він уже тривалий час обіймає державні посади та зміг набрати більше ніж 51% голосів у другому турі, обігнавши таким чином Гордану Сіляновську-Давкову, що набрала близько 44% голосів виборців. Вона висувалася від націоналістичного руху «Внутрішня македонська революційна організація — Демократична партія за македонську національну єдність». Перегони в Північній Македонії набули додаткового резонансу після нещодавньої кампанії щодо перейменування країни, яка значно посилила політичні та ідеологічні розбіжності між кандидатами. Тепер влада країни розраховує продовжити переговори щодо вступу до Європейського Союзу. Йоганнес Ган, комісар ЄС із питань розширення, привітав Пендаровського з перемогою та наголосив, що країна може розраховувати на постійну підтримку Євросоюзу щодо перспективи вступу. Крім того, наразі триває процес ратифікації приєднання її до НАТО.


Теги