31 березня

Розмаїтість і єдність тероризму

Після терактів 11 вересня 2001 року в Сполучених Штатах Америки слово «тероризм» стало вживатися переважно в співвідношенні з феноменом ісламізму.
Матеріал друкованого видання
№ 13 (593)
від 28 березня

Джихадизм навіює жах та однаково приносить смерть як у мусульманські суспільства, де він конфліктує з панівни­­ми режимами, так і в західні країни, проти яких «Аль-Каїда», «ІДІЛ» та інші апологети джихаду ведуть безжальну війну. Але є сенс згадати про чотири інші правди.
Перша правда: коли релігія підживлює терор, це не завжди й не обов’язково іслам. Зокрема, від 2006–2007 років індуїстські терористи скоюють теракти та вбивства як мусульман, так і інтелектуалів, або ж «раціоналістів», себто осіб, критично налаштованих до їхньої релігії. У тій самій Індії існує сикхський тероризм, найбільшим злочином якого є вбивство в 1995-му 16 осіб, з-поміж яких прем’єр-міністр Індії. Вбивцею став молодий охоронець політика Ділавар Сінґ. 


Того самого року група японських сектантів «Аум Сінрікьо» отруїла газом зарин пасажирів метро в Токіо, щоб наблизити Армагеддон, як вони думали, і підготувати очищення світу. В Ізраїлі радикалізовані крайні праві сповідують сіоністський месіанізм та/або расистську й апокаліптичну теологію, що стали причиною таких терористичних актів, як убивство Іцхака Рабина (4 листопада 1995 року, скоїв Єґал Амір) та смертоносні розстріли на Могилі патріархів (25 лютого 1994 року, скоїв Барух Гольдштейн; 19 загиблих, 125 поранених).

Сучасний тероризм розмаїтий із погляду сенсу, який намагається втілити: релігійний, політичний, ідеологічний, соціальний, культурницький, психологічний або ж дуже персональний


Друга правда: сучасний тероризм необов’язково релігійний. 22 липня 2011-го крайній правий Андерс Брейвік знищив 77 осіб в Осло. Брентон Тарант, який розстріляв 15 березня з півсотні осіб у двох мечетях Крайстчерча в Новій Зеландії, називає себе прихильником фашистської ідеології й каже, що діяв в ім’я вищості білої раси. У своєму маніфесті він претендує на опір «великій заміні»: цей концепт Тарант запозичив у французького ідеолога Рено Камю, який пише про ймовірне поневолення мігрантами західних країн. Під мігрантами розуміються «неєвропейці», себто чорношкірі, араби та загалом мусульмани.


Третя правда: тероризм може бути виразно соціальним та культурницьким значно більше, ніж суто релігійним, навіть якщо він має пов’язані з вірою мотивації. У такий спосіб діють, скажімо, деякі групи, що виступають проти абортів у Сполучених Штатах.

 

Читайте також: Сучасний тероризм: напівдержави, вовки-одинаки та атаки смертників


Четверта правда: тероризм необов’язково є політичним та ідеологічним. Це може бути індивідуальна дія, покликана вирішити особисті проблеми, як в американських шкільних убивствах, що були увічнені документальним фільмом Майкла Мура «Боулінг для Колумбіни». У цьому випадку йдеться про молодого вбивцю, який поставив собі за мету знищити якомога більше учнів та викладачів школи, з якою він зводить рахунки, перед тим як його застрелять правоохоронці.


Сучасний тероризм розмаї­тий із погляду сенсу, який намагається втілити: релігійний, політичний, ідеологічний, соціальний, культурницький, психологічний або ж дуже персональний. Об’єднавчий принцип, що виявляє себе поза відмінностями змісту, полягає в тому, що наданий сенс незалежно від того, про що йдеться, виступає абсолютним пріоритетом щодо всього у світі, є цілковитим імперативом і не стає предметом переговорів. З цього моменту він може супроводжуватися певним мучеництвом, коли йдеться про самогубство одночасно з убивством інших. Цей принцип пов’язаний із тим, що аналітик тоталітаризму Ганна Арендт назвала логікою ідеї.

 

Читайте також: Терористи-смертники: хто вони й що ними керує


Що також об’єднує терористів, то це методи, які передбачають використання дуже скромних засобів, щоб досягти видовищного впливу на колективне життя: трохи зброї, трохи вибухівки та цілковите нехтування будь-яким демократичним ідеалом. Ось чому в таких країнах, як наші, тероризм може спиратися тільки на релігійні та інші сили, що демонструють стриманість або ворожість до демократії. 

 

-------------------------------

Уже другий школяр, який вижив після масового розстрілу в школі Паркленда, штат Флорида, покінчив із собою. Як зазначають представники правоохоронних органів, причинами самогубства є так званий комплекс провини того, хто вижив, і посттравматичний психічний стресовий розлад. Раніше, за кілька днів до цього, так само скоїла самогубство 19-річна Сідні Айєло, яка втратила двох найкращих друзів унаслідок торішніх подій у Паркленді. За словами батьків дів­чини, вона тривалий час страждала через те, що їй вдалося вижити.