— Гадаю, війна не закінчиться цього року. Може, у 2027-му.
— Українці не переживуть зиму 2027.
Двоє іноземних колег-журналістів у черзі на акредитацію на Мюнхенській безпековій конференції обговорюють, чи я, мої друзі та рідні переживемо наступну зиму. Дивні відчуття, коли хтось обговорює тебе за твоєю ж спиною, не усвідомлюючи цього. Але я стою і слухаю, так цікавіше. До того, як взятися за прогнози, вони обговорювали можливі способи врешті запустити у використання заморожені російські активи. Як і в першому питанні, один був скептично налаштований щодо можливості такого розвитку подій, а інший — навпаки пропонував нові рішення, які, на його думку, могли б остаточно розв’язати це питання.
—А ви звідки? – врешті запитав мене один із колег.
—З України, — кажу.
—То, може, ви нам скажете, коли може закінчитися війна?
Добре, що на цьому моменті відкрилися двері і нас усіх трьох запросили оформлювати акредитацію.
Була п’ятниця 13-те. Ранній, трохи морозний ранок. Хоча у порівнянні із погодою в Україні, у Мюнхені було геть тепло, я вже добряче змерзла. Та й на такі питання відповідати не хотілося. «Сейсмограф політичної ситуації», — саме так охарактеризував конференцію у своїй промові канцлер Німеччини Фрідріх Мерц. Для журналістів — це можливість відчути «тектонічні зміни» не лише у відкритих промовах, але й на полях цього «сейсмографа».
Уже понад 60 років цей захід дає змогу оцінювати найнагальніші виклики. Напередодні конференції аналітики організації готують Мюнхенський безпековий звіт. Якщо минулого року він був присвячений «Мультиполяризації» або ж розшаруванню сформованого після Другої світової війни міжнародному порядку в напрямку багатополярності, то цього року він має назву вже геть «без прикрас» чи додаткових нашарувань: «Under destruction» («У процесі руйнування»). Автори звіту вважають, що світ увійшов у період політики руйнування. Ніхто більше не прагне реформ, світ котиться у напрямку повного знищення повоєнного світопорядку.
З одного боку звіт наштовхує на песимістичне бачення нашого майбутнього, з іншого — принаймні у промовах європейських лідерів тут у Мюнхені чути, що вони усвідомили цю незворотну зміну, яку було видно неозброєним оком ще у 2022 році. «Цей [світовий] порядок, який був недосконалим навіть у часи свого розквіту, більше не існує», — наголосив Мерц на початку промови. Нині набирає обертів політика великих гравців і, як визнає німецький канцлер, США підлаштовуються під неї. Тож європейці та німці повинні нарешті прийняти цю реальність. Для цього треба змінитися ментально, усвідомити власні сили. Емманюель Макрон, який мав свою промову пізно ввечері 13 лютого, вийшов до аудиторії, як видавалося із тим самим меседжем: європейці повинні усвідомити власні сили. «Ми маємо гордитися нашими європейськими досягненнями», — зазначив французький президент.
Справді, як показують останні опитування громадської думки, європейцям вкрай потрібна зміна парадигми мислення. Останні опитування понад 11 тисяч жителів країн ЄС, проведені компанією зі стратегічних комунікацій FGS Global, показують, що європейці бачать своє майбутнє вкрай песимістично. 63 % стверджують, що «кращі роки позаду». Роки безтурботності, може, й позаду, але це не означає, що позитивних змін не буде попереду. Українці, що живуть під постійними російськими атаками, згідно з останніми опитуваннями КМІС, вважають геть навпаки. Більшість бачать Україну процвітаючою країною ЄС через десять років.
«ВВП Росії зараз становить близько 2 трильйонів євро. ВВП Європейського Союзу майже в 10 разів вищий. Але все ж Європа сьогодні не в 10 разів сильніша за Росію. Наш військовий, політичний і технологічний потенціал є величезним. Але ми вже дуже давно не використовуємо його в необхідній мірі», — наголосив у своїй промові Мерц.
Росія прагне, аби європейці вважали себе слабкими. Відомий дослідник дезінформації Пітер Померанцев нещодавно пояснював, наскільки російська пропаганда спрямована на те, аби європейці вважали себе слабкими. «У чому Росія справді досягла значного успіху — це когнітивна війна проти наших народів», — зазначив на одному з обговорень міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський. Здається, промови лідерів країн-локомотивів ЄС (Німеччини та Франції) були спрямовані на те, щоб переконати своїх громадян в іншому. А такі пропозиції, як створення власної ядерної парасольки, свідчать про те, що Європа нарешті зрозуміла: вона муситиме виживати у новому світі, де треба бути сильним.
Читайте також: Когнітивна стратегія. Як Китай готується до нового типу війни без жодного пострілу
Україна — ключова тема Мюнхенської безпекової конференції цього року. «Слон у кімнаті», як сказав голова Мюнхенської безпекової конференції Вольфганґ Ішинґер. Ми живемо в цьому «новому світі» вже майже 12 років. Залишається сподіватися, що за словами буде більше дій. Україна може навчити, яких саме.
