За повідомленнями багатьох світових видань, данські чиновники все більше стурбовані тим, що адміністрація Дональда Трампа останніми днями перейшла до все більш активних дій з метою захоплення Гренландії, автономної території Королівства Данія. «Абсолютно безглуздо говорити про те, що США повинні захопити Гренландію. США не мають права анексувати жодну з трьох країн, що входять до складу Датського Королівства», — заявила в інтерв’ю 4 січня прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен. А після того, як американський президент Дональд Трамп знову згадав, що США потребують найбільший острів світу з точки зору «безпеки», Фредеріксен наголосила: «Якщо США вирішать військовим шляхом атакувати іншу країну НАТО, все зупиниться». За словами політикині, безпека, яка існувала з часу закінчення Другої Світової, за таких умов також припинить існувати. 7 січня європейські лідери вийшли із заявою на підтримку Королівства і також наголосили про те, що справи Данії та Гренландії «вирішують Данія та Гренландія», а не хтось інший.
Як пише The Washington Post, держсекретар США Марко Рубіо на закритій нараді 5 січня повідомив конгресменам, що ескалація публічної риторики є частиною більш широкої стратегії, спрямованої на те, щоб змусити Данію продати Гренландію Сполученим Штатам. Історично США вже розширювали власну територію через купівельні угоди. Так, у 1867 році Аляска стала американською, а 1917 року Вашингтон купив у Данії Віргінські острови.
Сьогодні, 8 січня, зʼявилися повідомлення про те, що Марко Рубіо планує наступного тижня зустрітися із лідерами королівства, аби обговорити зацікавлення США Гренландією.
З огляду на це американське видання The Wall Street Journal опублікувало матеріал про те, яким чином США можуть отримати владу над Гренландією. Варіанти включають купівлю, політичний тиск та військову операцію. Тиждень подає найцікавіше зі статті The WSJ.
Так, купівля — теоретично можливий варіант і він має історичні прецеденти, хоча і сторічної давнини. Так, одна із останніх територій, яка опинилася у складі США, — Віргінські острови, стала американською шляхом купівлі у Данії. «Принаймні двічі до цієї угоди США розглядали можливість купівлі Гренландії, спочатку в рамках невдалого плану 1867 року, запропонованого держсекретарем Вільямом Г. Сьюардом, якого зараз найбільше пам’ятають за купівлю Аляски у Росії у тому ж році. Під час Другої світової війни США взяли під військовий контроль Гренландію, розмістивши там свої війська. Після війни Вашингтон знову розглядав можливість придбання острова, але Данія відхилила цю пропозицію. Натомість у 1951 році дві країни уклали договір, який дозволяв американським військам залишатися на острові і надавав Вашингтону широкі повноваження щодо експлуатації військових об’єктів на острові», — пише The WSJ. Як засновники НАТО, обидві країни також вважають Гренландію основою безпеки Альянсу.
Але якщо купувати, то скільки міг би коштувати острів? У 1946 році тодішній президент Гаррі Труман пропонував купити Гренландію за $100 млн. З огляду на інфляцію, сьогодні це $1,6 млрд. Американське видання також називає оцінки деяких економістів, які коливаються від $12 млрд до $1 трлн.
Історично території частіше переходили з рук у руки внаслідок завоювань, але США унікальні якраз тим, що територія цієї країни збільшувалася через купівлі неодноразово. Придбання Луїзіани у Франції у 1803 році додало США понад чверть сучасної континентальної площі. Данія теж історично активно торгувала власними територіями. Однак все це було понад сторіччя тому. З часу Другої світової війни таких прикладів майже немає. «Однією з останніх значних угод з продажу земель між державами була купівля Пакистаном у 1958 році за $3 млн в Оману порту Гвадар, розташованого на південному заході країни», — пише The WSJ.
Але постає питання, чи може Копенгаген продати острів? З огляду на те, що Гренландія домоглася самоврядування в складі Данського королівства у 2009 році, будь-яке рішення про відокремлення від Данії може прийняти лише народ Гренландії. Згідно з опитуванням, проведеним у січні 2025 року агенцією Verian на замовлення данської газети Berlingske, лише 6 % гренландців хотіли б стати частиною США, ще 9 % — не визначилися, а от більшість — 85 % — взагалі не хочуть такого сценарію. «Прихильники приєднання до США стверджують, що Гренландія виграє від асоціації з провідною світовою супердержавою, і що можливі різні варіанти зв’язків. Одним з підходів, який обговорюють як американці, так і гренландці, які відкриті до приєднання до США, є «угода про вільну асоціацію», подібна до тих, що існують між США та малими тихоокеанськими острівними державами», — пише The WSJ. Так, такі угоди США, наприклад, мають із Федеративними Штатами Мікронезії та Маршалловими островами. Згідно з ними, держави є технічно суверенними, але покладаються на фінансову підтримку та захист з боку США.
Чи можливий військовий сценарій? 6 січня прес-секретарка Білого Дому Каролін Левітт не виключила такий сценарій, заявивши, що «звичайно, використання американських збройних сил завжди є варіантом, який залишається у розпорядженні головнокомандувача».
Як пише BBC, блискавична операція з захоплення Гренландії може бути проведена відносно легко. Незважаючи на величезну територію, населення Гренландії становить лише близько 58 тис. осіб. Територія не має власних збройних сил, а охороняється данським спецпідрозділом. Однак якщо цей сценарій такий «уможливлять» у Вашингтоні, це буде «ще один гвіздок у домовину НАТО».