Естонія протягом останніх тижнів неодноразово фігурувала у новинах щодо безпекових питань. Наприклад, коли естонські прикордонники зафіксували на території Саатсеського чобота активність озброєних російських військових, чи коли повітряний простір країни порушували російські винищувачі МіГ-31.
Тиждень поговорив з експертом Міжнародного центру оборони та безпеки (ICDS) у Таллінні Мареком Кохвом про реальність військової загрози з боку Росії для Естонії, російські провокації, зокрема щодо Саатсеського чобота, військові інвестиції та підготовку населення й інфраструктури до можливого конфлікту.
— Як оцінюєте реальність військової загрози з боку Росії для Естонії у найближчих кілька років? Наскільки країна загалом готова до потенційної ескалації — не обов’язково прямої атаки, а, наприклад, до інцидентів на кордоні чи провокацій у повітрі/морі?
— Військова загроза для Естонії є низькою. У певному сенсі дії Росії це підтверджують. Наразі Росія не прагне традиційного збройного конфлікту з НАТО, і тому намагається діяти проти Альянсу та ЄС в усіх інших сферах.
Естонія вже десятиліттями є ціллю російських операцій впливу, тож для нас це не новина. Важливо, щоб інші європейські країни також усвідомлювали російську загрозу й вживали заходів для її нейтралізації. На щастя, ми бачимо, що це відбувається дедалі частіше.
Протягом багатьох років Естонія готує своє населення і регулярно проводить навчання як на урядовому рівні, так і за участі приватного сектору. Парадоксально, але кожна російська провокація проти Європи призводить до більшої єдності, а не підриває нашу співпрацю. Однак ми повинні щодня працювати над тим, щоб захистити нашу демократію і не дати Росії використовувати демократичні процеси для своїх операцій впливу.
— Естонський уряд вирішив не відновлювати рух через Саатсеський чобіт — ділянку дороги, що проходить територією Росії. Там напередодні естонські прикордонники помітили рух більш чисельного, ніж зазвичай, загону на російському боці кордону. Як це рішення вписується у ширший контекст посилення естонського контролю над кордоном?
— Шкода, що вирішення питання Саатсеського чобота набрало обертів лише тепер — це можна було зробити набагато раніше. Естонія активно розвиває свою прикордонну інфраструктуру та систему оборони. Разом з іншими балтійськими державами та Польщею ми створюємо потужну лінію оборони, розраховану на протидію як звичайним, так і гібридним загрозам.
Крім того, Європейське агентство прикордонної та берегової охорони Frontex відкрило командний центр у районі Нарви. Це знаменує собою фундаментальну зміну в тому, як Євросоюз організовує прикордонний нагляд у Північній та Східній Європі. У співпраці з нашими союзниками по НАТО ми продовжуємо захищати як наші повітряні, так і морські кордони. Вступ Фінляндії до Альянсу також значно посилив оборону повітряних і морських кордонів Естонії.
— Естонія має сильну національну оборону та резервні сили чисельністю 50 000 осіб, які можуть бути швидко мобілізовані. Витрати країни на оборону становлять 3,4 % ВВП цього року і понад 5 % з наступного. На що спрямовані ці інвестиції? І чи достатньо їх у перспективі найближчих років?
— Естонія дуже пишається своєю армією резервістів і сучасною системою призову. Згідно з новим планом розвитку у сфері відповідальності Міністерства оборони, на наступні чотири роки заплановано понад 10 мільярдів євро на розвиток оборонних спроможностей. Усвідомлення ситуації завжди було одним із пріоритетів Естонії, і сфера розвідки отримає значні додаткові інвестиції.
Критичне значення дронів на сучасному полі бою було визнане, і Збройні сили поставили за мету розвинути цю спроможність у комплексі — включно з виявленням та нейтралізацією безпілотників, створенням власних можливостей удару, розвідки та спостереження, а також паралельною інтеграцією всього цього в операції Сил оборони на тактичному рівні — від загону до дивізії.
Естонія вже закупила значну кількість різних дронів, а також протикорабельні ракети Blue Spear, і відповідно до нового плану розвитку будуть придбані додаткові ударні безпілотники. Одним із пріоритетів є посилення протиповітряної оборони: буде створено окрему бригаду ППО, а можливості протиповітряної оборони на ближніх, середніх і далеких відстанях посилять придбанням додаткових пускових установок IRIS-T, Piorun і Mistral, а також боєприпасів. Ми, ймовірно, ще тривалий час залишатимемося на рівні приблизно 5 % внесків у національну оборону. Ця тенденція простежується й у регіоні.
— Багато розмов довкола можливого нападу на місто Нарва, яке Росія нібито може використати під приводом «захисту російськомовних». Тож у мене запитання: наскільки сильно російська пропаганда впливає на морально-психологічний аспект естонців і на їхню здатність до мобілізації у разі конфлікту?
— На жаль, треба зазначити, що наратив «Нарва — наступна» переважно підсилюється журналістами, а іноді й урядовцями з більш віддалених європейських країн. Для тих, хто обізнаний із системою оборони та безпеки Естонії, такий сценарій є вкрай малоймовірним. Нарва не буде наступною, бо зараз уже не 2014 рік, й Естонія — це не Україна того часу. Нарва — це естонське місто на естонській території, а кордон країни надійно захищений.
Ситуація, коли «зелені чоловічки» могли б проникнути на територію Естонії, не може виникнути. Значне обмеження руху через естонсько-російський кордон з 2022 року та додаткові заходи контролю, запроваджені як в Естонії, так і ширше — у Шенгенській зоні, роблять такий сценарій дуже малоймовірним.
Членство в НАТО є головним стовпом безпеки Естонії. У країні дислокується бойова група Альянсу під керівництвом Великої Британії, до складу якої входить також Франція — обидві країни є ядерними державами. Ці підрозділи входять до складу естонської дивізії.
Малоймовірним є сценарій, за якого Росія могла б перевірити дію Статті 5 обмеженим нападом на Естонію, оскільки це недооцінює готовність Естонії та її найближчих союзників. Країна б не чекала на формальний процес прийняття рішення НАТО, а з першої ж миті протистояла б будь-якій агресії з усією своєю силою. Більше того, Естонія не воювала б самотужки. Тісна співпраця у сфері оборони з Фінляндією, Латвією, Литвою та Польщею гарантує, що регіональна відповідь була б негайною та скоординованою.
Стаття 5 неминуче спрацювала б у такій ситуації, але на той момент агресор уже зіткнувся б із об’єднаними оборонними силами кількох країн, до яких швидко додалася б величезна військова потужність Альянсу. Протягом останніх років Естонія здійснила найбільші інвестиції у своїй історії у незалежну обороноздатність. Але обладнання — це лише частина рівняння. Підготовка естонських військовослужбовців та їхніх союзників відповідає високим стандартам. Наша модель армії резервістів гарантує, що ми можемо швидко мобілізувати велику та мотивовану силу, і ця модель — разом із широким оборонним потенціалом країни — регулярно перевіряється на практиці.
Служба внутрішньої безпеки (KAPO) має чітке уявлення про спроби російських спецслужб проводити операції впливу в Естонії, створювати розвідувальні мережі або розколювати суспільство. Вона неодноразово успішно викривала і нейтралізувала такі спроби. Водночас Служба зовнішньої розвідки та Центр військової розвідки Збройних сил постійно відстежують військові й політичні події у Росії, забезпечуючи керівництво країни та союзників своєчасним попередженням про можливі загрози. Їхня щоденна робота гарантує, що Естонія не може бути захопленою зненацька в стратегічному плані. Розвідка Естонії має чітке уявлення про ситуацію та постійно ділиться інформацією з союзниками, що дозволяє адекватно і швидко реагувати на зміни в безпековому середовищі.
— Щодо громадянської оборони, підготовки населення та інфраструктури: які ключові аспекти вже є у цих сферах? Що на ділі означає «інфраструктурна стійкість» у сучасній Естонії?
— Закон про надзвичайні ситуації Естонії визначає послуги, які мають безперервно функціонувати: електропостачання, газопостачання, рідке паливо, національні та місцеві дороги, централізоване опалення, водопостачання та каналізація, телефонні/мобільні/інтернет-мережі, цифрова ідентифікація та електронний підпис, невідкладна медична допомога та системи готівкових розрахунків/платежів. Закон також визначає, хто відповідає за їхнє забезпечення — міністерства, Eesti Pank та великі муніципалітети. Постачальники послуг зобов’язані планувати можливі відключення та взаємозалежності між системами.
Щодо цифрової безперервності, то основні системи обмінюються даними через X-Road (захищений рівень обміну даними, який не базується на блокчейні) та використовують Keyless Signature Infrastructure для забезпечення цілісності даних у кількох системах. Люксембурзьке «посольство даних» — двосторонній договір, ратифікований у 2018 році — зберігає резервні копії критично важливих реєстрів із захистом, подібним до того, що надається посольствам.
Коли йдеться про електроенергію, то тут є європейська синхронізація, кілька міждержавних з’єднань, можливість автономного запуску (black-start) і сумісність диспетчерських систем, а також перевірені процедури реагування на гібридні загрози після підводних інцидентів 2024 року. Щодо газу та палива, то існують подвійні маршрути постачання (трубопровід та скраплений природний газ), аварійні запаси та ринкові правила для пріоритетного забезпечення критично важливих споживачів.
У сфері зв’язку та даних маємо резервні наземні й підводні канали, регульований час безперебійної роботи для операторів життєво важливих послуг, контракти на швидке відновлення, дублювання державних даних за кордоном за міжнародним договором, щоб реєстри й сервіси залишалися доступними навіть у разі виходу з ладу внутрішніх центрів обробки даних. У сфері фінансів платіжні послуги та готівковий обіг визначені як критично важливі. Eesti Pank встановлює мінімальні вимоги до безперервності (резервні майданчики, зв’язок і логістика готівки під час збоїв).
Муніципалітети з населенням понад 10 тисяч осіб зобов’язані забезпечити безперебійність централізованого опалення, водопостачання й каналізації, місцевих доріг, а також планувати евакуацію та надання базових послуг у кризових ситуаціях (нові вимоги уточнені у 2025 році).
— А як щодо підготовки населення?
— Регулярні загальнодержавні навчання включають місцеві органи влади та цивільні установи, а національна оборонна освіта викладається у більшості середніх шкіл. Додаток «Ole valmis!» («Будьте готові!») естонською, англійською та російською надає покрокові вказівки щодо поведінки у кризових ситуаціях і під час навчань підтримує систему повідомлень про повітряні спостереження.
Рада з питань порятунку проводить безкоштовні тренінги з навичок поведінки у кризових ситуаціях по всій країні, також часто організовують спільні заходи з Лігою оборони. Наразі вказівки наголошують на необхідності самозабезпечення протягом щонайменше 72 годин — одного тижня з детальними переліками необхідних речей.
Координацію громадських укриттів та інструкцій щодо укриття здійснює Рада з питань порятунку. Місця розташування опубліковані на геопорталі Земельної ради, а інструкції щодо «укриття на місці» стандартизовані. Новий закон вимагає облаштування укриттів та планів укриття для багатьох будівель у майбутньому.