Україна входить у фазу, коли ветеранська політика стає питанням не соціальної підтримки, а національної безпеки, демократії та економічного розвитку. Такий головний висновок форуму «Ветерани як новий політичний суб’єкт: правила взаємодії для повоєнної України», що відбувся 16 грудня в Києві. Учасники форуму наголосили: після завершення активної фази війни Україна зіткнеться з безпрецедентним викликом — до 5–6 мільйонів громадян, включно з ветеранами та членами їхніх родин, становитимуть близько 20 % населення країни. Від того, як держава, політична система та громадянське суспільство вибудують взаємодію з цією групою, залежатиме стабільність повоєнної України та якість її демократії.
Ветеранська політика – питання національної безпеки
Учасники форуму дійшли згоди, що ветеранська політика має принципово змінити рамку: ветерани повинні розглядатися не як об’єкт опіки чи соціальної допомоги, а як повноцінний суб’єкт політики та ухвалення рішень. Йдеться про участь у формуванні державної політики, безпекових стратегій, економічного відновлення та демократичних інституцій. Саме ветерани, з їхнім досвідом відповідальності, командування й прийняття рішень в умовах війни, можуть стати основою нових політичних і управлінських еліт, а також рушієм повоєнного економічного зростання та гарантією безпеки України на десятиліття вперед — як у зовнішньому, так і у внутрішньому вимірі. Водночас відсутність системної, стратегічної ветеранської політики створює серйозні ризики: внутрішню дестабілізацію, загострення соціальних конфліктів і зростання політичних маніпуляцій навколо ветеранського середовища. Без чітких правил взаємодії ветерани можуть опинитися у ролі заручників політичної боротьби або об’єктів використання, що становить загрозу як для суспільної єдності, так і для національної безпеки. Саме тому учасники форуму наголосили: час для формування правил взаємодії між державою, суспільством і ветеранами — зараз, а не у невизначеному «після війни». Рішення, ухвалені сьогодні, визначатимуть стабільність, демократичну якість і безпекову спроможність повоєнної України.
Ганна Гопко: ветерани — основа стійкості України та європейської безпеки
Фото Валентини Поліщук
Відкриваючи форум, голова правління Мережі захисту національних інтересів «АНТС» Ганна Гопко задала стратегічну рамку дискусії, наголосивши, що розмова про ветеранів як новий політичний суб’єкт є невід’ємною частиною ширшого контексту — геополітичного тиску на Україну, спроб втручання в її суверенітет та визначення правил повоєнного розвитку. За її словами, форум не має жодного стосунку до виборчої кампанії — навпаки, його мета полягає у збереженні єдності, посиленні стійкості та захисті національних інтересів України в умовах війни та складних міжнародних переговорів.
«Ми категорично проти виборів під час воєнного стану і під час війни. Для нас ключове — це національні інтереси України. Ми чітко бачимо пастки, які сьогодні стоять перед Україною, і спроби втручання в наш суверенітет — від вимог щодо територіальної цілісності й чисельності українських військ до нав’язування рішень про альянси та вибори. Саме тому наша непохитність є важливим елементом не лише української, а й спільної європейської безпеки. Ветерани — завдяки вам Україна міцна і непохитна», — наголосила Ганна Гопко.
Ця позиція, за її словами, виходить із розуміння того, що поступки за рахунок України не принесуть стабільності партнерам, а лише посилять загрози — як для самої України, так і для всієї європейської безпекової архітектури.
«Ветерани можуть стати головним активом держави», – Валерій Залужний
У програмному виступі Валерій Залужний, Надзвичайний і Повноважний Посол України у Сполученому Королівстві Великої Британії і Північної Ірландії, окреслив масштаб ветеранського питання як одного з ключових викликів повоєнної державної політики. За даними Міністерства у справах ветеранів, станом на липень 2025 року в Україні налічувалося 1,56 млн ветеранів. Після завершення активних бойових дій ця цифра зросте щонайменше до 2,5 млн осіб, а разом із членами родин — до 5–6 млн громадян, що становить близько 20% населення України та майже половину наявного трудового ресурсу.
«Ветерани дійсно можуть стати головним активом держави. Активом, який перебуває саме в Україні, а не за її межами. Це близько 20% населення країни і разом із сім’ями — майже половина загального трудового ресурсу», — наголосив Валерій Залужний.
За його словами, саме ветерани здатні стати рушієм повоєнного економічного зростання, основою нових управлінських і політичних еліт, а також фундаментом національної ідентичності, заснованої на відповідальності за державу і культуру її захисту.
«Люди з бойовим досвідом, організовані й вмотивовані відповідальністю за майбутнє країни, можуть забезпечити безпеку, верховенство права і вибудувати довіру. Саме ветерани мають і повинні стати основною гарантією безпеки України у найближчі 25–30 років. Усі оборонні спроможності мають будуватися на досвіді безпосередніх учасників російсько-української війни», — підкреслив він.
Андрій Юсов: Росія веде війну не лише проти України — і готується до довгої конфронтації
Представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Андрій Юсов наголосив, що обговорення ветеранської політики неможливе без тверезого розуміння безпекової реальності. За його словами, попри значні втрати, Росія не демонструє намірів згортати воєнну машину, а навпаки — продовжує нарощувати оборонні витрати та готуватися до тривалої конфронтації із Заходом. Він підкреслив, що економічні проблеми Росії накопичуються, але режим намагається компенсувати їх через мілітаризацію, пропаганду та внутрішню мобілізацію суспільства, перекладаючи тягар війни на майбутнє.
«Путінська Росія зазнає серйозних втрат — і на полі бою, і в економіці. Але при цьому вона не планує згортати військову машину. Навпаки, витрати на оборону зростають, а війна подається вже не як війна проти України, а як війна проти всього ліберального Заходу, НАТО та Європейського Союзу», — наголосив Андрій Юсов.
За його словами, саме тому Україні необхідно мислити стратегічно і готуватися до довгої дистанції — як у безпековій політиці, так і в питаннях реінтеграції ветеранів, які становитимуть основу оборонного резерву держави.
Святослав Паламар (Калина): питання не в тому, чи будуть ветерани в політиці, а як саме
Фото Валентини Поліщук
Заступник командира першого корпусу Національної гвардії «Азов», підполковник Святослав Паламар (Калина) наголосив, що дискусія про участь ветеранів у політичному житті часто починається з хибної постановки питання. На його переконання, ветерани вже є частиною всіх сфер суспільного життя — і політика не є винятком. Водночас ключовим викликом він назвав не формальну присутність ветеранів у політиці, а створення реальних умов для їхнього конструктивного і впливового входу — без декоративних ролей і використання «для списків».
«Нам важливо говорити не про те, чи будуть ветерани в політиці, а про те, як вони там будуть присутні. Не для формальності і не першими номерами для проходження окремих партій, а з реальним впливом у межах тих політичних сил, які готові пропонувати їм можливості», — наголосив Святослав Паламар.
Він також застеріг від ілюзій щодо тривалого миру та підкреслив, що будь-який політичний процес має враховувати реальність безпеки і оборони.
«Я не вірю в реалістичність тривалого перемир’я. Навіть якщо воно буде, нам потрібно бути готовими до оборони. А оборона в країні ґрунтується передусім на людському ресурсі. Український резерв майже на 100% складається з ветеранів», — зазначив він.
Ян «Макгрегор» Клішаєв: «Ветеран не повинен залишитися на узбіччі»
Фото Валентини Поліщук
Ветеран 3-го армійського корпусу Ян Макгрегор Клішаєв у своєму виступі звернув увагу на один із найменш проговорених аспектів ветеранської теми — складність повернення до цивільного життя та брак системної підтримки для ветеранів після поранень і демобілізації. Він підкреслив, що війна і мир — це різні реальності, і після фронту для багатьох ветеранів починається інша, не менш складна боротьба — за повагу, розуміння, лікування і можливість знову знайти своє місце в суспільстві.
«На війні ти чітко розумієш, де твої, де вороги і що ти повинен робити. А після повернення в цивільне життя починається зовсім інша боротьба — за життя, яке вже ніколи не буде таким, як до війни, за повагу і за розуміння, яке часто важко знайти навіть у родині», — зазначив Ян Клішаєв.
За його словами, саме відсутність достатньої кількості патронатних і ветеранських сервісів змушує багатьох ветеранів залишатися наодинці зі своїми проблемами — і це одна з причин створення ветеранського корпусу.
«Ветеран не повинен залишитися на узбіччі. Наш бойовий досвід, здатність ухвалювати рішення в критичних ситуаціях і відповідальність за країну, за яку ми воювали, можуть і мають бути корисними — в освіті, управлінні, бізнесі. Саме тому ми створюємо ветеранський корпус і вже починаємо будувати осередки по всій країні», — наголосив він.
Європейський підхід: ветерани як творці політики
Фото Валентини Поліщук
Голова Представництва Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова наголосила на принциповій зміні підходу до ролі ветеранів у повоєнному суспільстві.
«Ветерани — це не об’єкти політики, а її творці та суб’єкти. Саме тому важливо вже зараз говорити не лише про реінтеграцію, а й про громадянську активність, політичну участь і роль ветеранів у формуванні державної політики», — зазначила вона.
Матернова також підкреслила, що Європейський Союз підтримує ініціативи громадянського суспільства, які створюють простір для таких стратегічних дискусій і допомагають готувати Україну до повоєнних викликів.
Василь Сегін: довіра до ветеранів формує новий політичний суб’єкт
Фото Валентини Поліщук
Про роль громадянського суспільства у формуванні правил взаємодії між ветеранами, політичними партіями та державою говорив Василь Сегін, представник Westminster Foundation for Democracy (WFD). Він наголосив, що питання ветеранської суб’єктності безпосередньо пов’язане з якістю демократії, суспільною єдністю та довірою — ключовим ресурсом у країні, що проходить через війну і глибоку трансформацію. Спираючись на дані соціологічних досліджень, Сегін підкреслив: саме ветерани сьогодні мають найвищий рівень довіри в українському суспільстві, що створює передумови для їхньої активної участі в політичному житті — за умови дотримання демократичних стандартів і «червоних ліній», важливих для суспільної єдності.
«Соціологія показує, що ветерани мають найвищий рівень довіри в суспільстві, і близько 90% громадян готові підтримати участь ветеранів як кандидатів на виборах. Фактично йдеться про формування нового політичного суб’єкта», — зазначив Василь Сегін.
Він також наголосив, що громадянське суспільство чітко окреслює межі цієї участі: підтримка ветеранів не означає запиту на радикалізм чи авторитарні сценарії, а навпаки — на освічене, відповідальне і доброчесне лідерство, здатне зміцнювати демократію навіть в умовах війни та майбутнього повоєнного відновлення.
Ольга Айвазовська: не ветерани мають адаптуватися до політики — політика має змінитися під нову реальність
Фото Валентини Поліщук
Голова правління Громадянської мережі «ОПОРА» Ольга Айвазовська звернула увагу на помилки попередніх політичних циклів, коли ветеранів і військових часто залучали до політики формально — як елемент виборчих списків і кампаній, без реального впливу та пропорційної присутності в ухваленні рішень. Вона наголосила, що сьогодні ключове питання полягає не у створенні «особливих умов» для ветеранів, а в глибшій трансформації самої політики та суспільства, які вже ніколи не повернуться до довоєнного стану.
«Політика інтеграції має бути двосторонньою між цивільними та військовими і будь-які гетто окремих груп суспільства лише буде послаблювати нас. Досвід війни кожного є різним, але від цього не менше цінним. Наше суспільство і громада буде напівмілітаризованою, доки загроза нашого існування в особі Росії та її авторитарної влади. Політика не є брудною, просто нею займаються «брудні» люди. Тому ветеранам варто йти у політику, бо можна роботи помилки, але не свідомо шкодити власній країні, за яку воювали.», — наголосила Ольга Айвазовська.
За її словами, новий суспільний договір має враховувати різний досвід війни, повагу до нього та готовність будувати політичний діалог на основі безпеки й оборони.
«Ми маємо усвідомити, що рухаємося до моделі мілітаризованої демократії. Це не вибір, а умова виживання держави в умовах війни і повоєнного періоду», — зазначила вона.
Лариса Івшина: повоєнна Україна потребує змін усього суспільства, а не лише ветеранської політики
Фото Валентини Поліщук
Головна редакторка газети «День» Лариса Івшина наголосила, що розмова про ветеранів як новий політичний суб’єкт неможлива без ширшого погляду на майбутнє країни. За її словами, йдеться не лише про адаптацію ветеранів до цивільного життя, а про глибоку трансформацію всього українського суспільства, яке має бути готовим прийняти людей із принципово новим досвідом війни.
Вона підкреслила, що стратегічне мислення про повоєнну Україну є необхідним уже зараз — незалежно від сценаріїв розвитку подій у Росії чи тривалості війни.
«Про повоєнну Україну треба думати вже зараз — не сподіваючись на випадкові сценарії. Якщо Росія не зникне як імперія, до влади там може прийти хтось ще гірший. Тому ми маємо бути суворими реалістами з елементами романтизму і готуватися до майбутнього своєї країни», — зазначила Лариса Івшина.
За її словами, ветерани є важливою частиною цього майбутнього, але повоєнна держава вимагатиме змін не лише від них, а від усього суспільства — у політиці, культурі, відповідальності та здатності мислити стратегічно.
«Говорячи про ветеранів як новий політичний суб’єкт, ми маємо усвідомлювати: повоєнна Україна потребує змін для всього суспільства. Саме таким має бути середовище, яке зможе прийняти ветеранів із новим досвідом», — підкреслила вона.