В Україні продовжують напрацьовувати нове «виборче» законодавство. Відповідна робоча група при Верховній Раді 12 лютого зібралася на своє чергове засідання за результатами роботи шести профільних підгруп. Цього разу обговорювали передусім, яким чином адмініструвати такі (після)воєнні вибори та якими мають бути безпекові критерії їх проведення. Тиждень зібрав найголовніші акценти.
«Ніхто не біжить проводити вибори завтра»
Британське видання Financial Times днями сповістило про те, що Україна нібито готується до 15 травня провести президентські вибори та референдум стосовно мирної угоди. Більше того, за даними цього медіа, дату голосувань президент Володимир Зеленський оголосить уже 24 лютого. На цю інформацію вже відреагували і в Офісі президента, і, власне, сам глава Української Держави. Все знову зводиться до головного – безпекових гарантій.
Разом з тим цілком логічно, що свою позицію мали озвучити й у парламенті, де вже близько півтора місяця працюють над оновленням законодавства щодо виборів і референдуму.
«Ніхто не біжить “завтра” вибори проводити абсолютно, що б там не писали шановані ЗМІ з посиланням на шанованих людей, анонімних. Точно нема такого завдання», – прокоментував перший заступник голови ВР і керівник робочої групи Олександр Корнієнко під час її засідання 12 лютого.
Читайте також: Вибори та референдум під час війни: що кажуть українські вчені-правники
Водночас, за його словами, упродовж найближчих тижнів робгрупа має на меті підготувати певний «кістяк» і концептуальний документ щодо виборів в особливий або повоєнний період.
Два роки в’язниці – за неправду про виборчу адресу
Вказуєте неправдиві дані щодо своєї виборчої адреси? Готуйтесь понести за це реальну кримінальну відповідальність. Наприклад, сплатити штраф, отримати до трьох років обмеження волі або ж навіть до двох років в’язниці. Зокрема такі зміни до Кримінального кодексу України обговорюють нині в підгрупі з питань адміністрування виборів та виборчої інфраструктури, яка входить до складу великої робгрупи при парламенті.
«Ми багато про це дискутували – й Олег Діденко, голова Центральної виборчої комісії, співголова нашої підгрупи, запропонував відповідні зміни до Кримінального кодексу, які вводять нову статтю, що стосується надання виборцем неправдивих відомостей про свою виборчу адресу», – сказала співочільниця підгрупи, народна депутатка Олена Шуляк.
При цьому керівник робочої групи Олександр Корнієнко закликав спонукати виборців змінювати виборчу адресу на реальну. «Маємо тричі проінформувати виборця чи навіть 107 разів, тому що є ризик втрати частини явки через незмінення адреси», – додав він.
Заразом Корнієнко нагадав, що 2019 року в Державному реєстрі виборців налічувалося приблизно 39 мільйонів осіб, з яких близько п’яти мільйонів були ВПО різного ступеня і «мабуть, лише два мільйони реально проголосували». Він припустив, що навіть за наявності 39 мільйонів виборців у Реєстрі явка може бути дуже низькою.
«Якщо з них не проголосує шість-сім мільйонів, це вже стане питанням для демократії та міжнародних стандартів», – наголосив перший віцеспікер.
Заборонити участь у виборах проросійським партіям
Громадяни, які до 20 лютого 2014 року очолювали обласні осередки заборонених судом політичних партій, мають задекларувати відповідну інформацію. Ці ж відомості у форматі «короткого викладу» мають бути відображені й у виборчому бюлетені як ризикові обставини щодо кандидата. Із такою пропозицією на засіданні виступив співголова підгрупи з питань забезпечення реалізації виборчих прав військовослужбовців Роман Лозинський.
«Є величезний запит суспільства на люстрацію. І, за даними дослідження фонду “Демократичні ініціативи”, близько 86 % українців підтримують заборону балотуватися представникам заборонених партій. Я думаю, що це більше ніж консенсус у суспільстві. Але, на жаль, найбільш жорсткі та дієві інструменти люстрації можуть стати предметом дуже непростих дискусій з нашими партнерами… Пропозиція відображення в бюлетені – це принаймні інструмент, щоб цю декларацію побачили виборці й, можливо, врахували під час голосування», – пояснив Лозинський.
Відповідні пропозиції нардеп подав зокрема до підгрупи з питань адміністрування виборів та виборчої інфраструктури.
Читайте також: Вибори за нинішніх умов неможливі з безпекової точки зору та не зможуть бути демократичними, – нардепка Ірина Геращенко
Безпека, фінансування і зовнішнє втручання
Своєю чергою віцеспікерка ВР Олена Кондратюк акцентувала на необхідності надати особливої уваги безпеці проведення виборів і референдуму.
«Цьому питанню варто приділити більше уваги, бо воно буде дуже похідним із іншими, які стосуються проведення виборів, їх результативності. Бо запобігання зовнішньому втручанню передбачає необхідність визначити повноваження і тих, хто за це відповідатиме», – уточнила вона.
Водночас вона зауважила й на питаннях фінансування виборчого процесу та передвиборної агітації, бо вони пов’язані одне з одним. Наприклад, можливості фінансування з криптовалюти.
«Основний акцент: це не спішити з дуже контроверсійними речами, які треба насправді дуже добре виписати», – резюмувала Кондратюк.
Наступні засідання робочої групи заплановано на 17 і 20 лютого. Тоді мають заслухати напрацювання ще кількох підгруп. Наскільки український парламент близький до фіналізації оновленого потенційного закону, питання наразі відкрите.
