ШІ-компанії вкотре заговорили про випуск власних гаджетів. Їх поява стане черговим витком технологічної монополії, де користувач стає водночас власником пристрою і джерелом даних.
Ще декілька років тому головною точкою входу в цифровий світ був смартфон. І хоча останніми роками розробники смартфонів намагаються різними методами інтегрувати штучний інтелект у свої продукти, ШІ-компанії хочуть змінити цю ситуацію та «пересадити» користувачів на власні гаджети. Для цього розробники чатботів проєктують власні пристрої, які також називають персональними ШІ-компаньйонами.
Перші чутки про можливу появу таких гаджетів виникли ще у 2024 році, коли стало відомо про співпрацю між OpenAI та легендарним дизайнером Apple Джоні Айвом. У травні 2025 року OpenAI оголосила про придбання io Products — апаратного стартапу, заснованого Айвом. Угода обійшлася у $6,4 млрд. На основі цього стартапу власник ChatGPT планує створити свій гаджет із підтримкою ШІ.
У статтях про «залізну» новинку від OpenAI журналісти часто називали її «вбивцею iPhone», а новий етап розвитку технологій — постсмартфонною ерою. За задумом OpenAI новий пристрій не лише замінить звичні смартфони, але й стане інструментом повсякденного використання.
Не лише OpenAI задумується над тим, аби «імплементувати» свій ШІ у гаджет, яким люди користуються щодня. Meta вже продає мільйони «розумних окулярів», що збирають аудіо і відео у повсякденному середовищі носія, і схожі пристрої розробляють Google, Apple і Samsung.
Усі ці техногіганти намагаються сформувати новий ринок ІТ-продуктів. Їх використання відрізнятиметься від звичних мобільних застосунків чи смартфонів, якими користуються, коли їх запускають чи беруть до рук. Новий концепт ШІ-новинок — це ринок присутності, інструменти, які живуть у контексті та просторі користувача, знають про його звички та щоденні рішення. В цьому випадку контроль над гаджетом означає контроль над тим, як людина взагалі сприймає реальність навколо себе.
Невдалий запуск гаджетів — ШІ-піонерів
Насправді ідея OpenAI не нова. Відразу після появи ChatGPT різні компанії намагалися представити власні так звані носимі ШІ-гаджети — пристрої, які людина носить на тілі постійно. Перший «бум» ШІ-пристроїв припав на 2024 рік. Тоді, до прикладу, компанія Humane випустила AI Pin — брошку з проєктором і мікрофоном, яка мала замінити смартфон. Стартап Rabbit показав власне бачення ШІ-асистента: ним став R1 — яскравий помаранчевий пристрій за $199 з «широкими можливостями», здатний замовляти таксі й бронювати ресторани. Обидва продукти зібрали тисячі передзамовлень і цілу низку публікацій у медіа.
Проте перші власники цих гаджетів виявилися розчарованими. AI Pin з запізненням реагувала на голосові команди, пристрій R1 неточно розпізнавав об’єкти. Перші покупці стали масово повертати новинки. У лютому 2025 року Humane продала свої активи HP за $116 млн, а всі реалізовані компанією пристрої було «заблоковано» — вони більше не одержували оновлень чи підтримки. Rabbit продала 100 тисяч одиниць своєї моделі R1, проте через п’ять місяців активними залишалися всього 5 тисяч користувачів. Вочевидь ці гаджети випереджали можливості тодішніх систем штучного інтелекту, які ще не працювали достатньо якісно й швидко. Окрім того, ймовірно концептуальною помилкою була ідея розробників цих пристроїв, які намагалися просто «замінити смартфон». Досвідченим юзерам не потрібна заміна звичного смартфона, який отримав ШІ-функції. Натомість їм потрібен гаджет, який уміє розв’язувати проблеми користувачів краще за вже наявний пристрій у кишені.
Чому OpenAI та Джоні Айв мають більше шансів на успіх
OpenAI намагається вийти на ринок ШІ-гаджетів в інших стартових умовах, аніж у стартапів-попередників. По-перше, у неї є ChatGPT — популярний онлайн-сервіс, аудиторія якого перевищує 500 млн активних користувачів щотижня. По-друге, Джоні Айв — це людина, яка за часи своєї роботи в Apple переконала мільярди людей перейти від кнопкових телефонів до сенсорних, перевинайшла персональний комп’ютер і зробила безпровідні навушники масовим явищем.
Новий пристрій, за описами з джерел, матиме кілька формфакторів. Можливо, це взагалі будуть два пристрої замість одного. Перший — аудіопристрій, схожий на безпровідний навушник (кодова назва Sweetpea), другий варіант — ручка-стилус (Gumdrop). Перша модель дозволить взаємодіяти із ChatGPT голосом, без екрана. Gumdrop задуманий як «третій основний пристрій» поряд із ноутбуком і смартфоном. Це безекранна ручка, яка пропонує цілу низку цікавих можливостей. До прикладу, вона зможе конвертувати рукописні нотатки у текст і миттєво синхронізувати їх із ChatGPT, підтримувати двосторонній голосовий діалог із ШІ-асистентом, а наявні в ній сенсори здатні розуміти контекст середовища.
Сем Альтман, пояснюючи концепт своїх новинок, стверджував, що вони забезпечать менше екранного часу й більше голосової та контекстної взаємодії. У листопаді 2025 року він написав: «Нарешті є перші прототипи. Не можу повірити, якою захопливою є ця робота».
Випускаючи такий пристрій, OpenAI прагне створити власну екосистему навколо гаджета та контролювати не лише «залізо», але й програмне забезпечення. Мета компанії доволі прагматична: позбутися залежності від рішень Apple і Google щодо того, який доступ надавати стороннім ШІ-асистентам на своїх платформах. Це та сама логіка вертикальної інтеграції, яку колись вибудував Apple і яка перетворила її на найдорожчу компанію у світі. OpenAI робить ставку на те, що той самий принцип спрацює і в наступному технологічному циклі.
Окуляри Meta і поворот від гаджета до агрегатора даних
Поки OpenAI готується до релізу власної новинки, Meta вже зайняла свою нішу в цьому сегменті. Компанія представила нещодавно розумні окуляри Ray-Ban Meta, створені Meta у співпраці з EssilorLuxottica. Пристрій містить камеру, мікрофони, голосовий ШІ-асистент і початкові функції доповненої реальності. Ця модель стала доволі популярною: у 2025 році тираж її продажів перевищив 7 млн одиниць. Для порівняння, за весь період від запуску наприкінці 2023 року до початку 2025-го було продано близько 2 млн пристроїв.
Попри успіх новинки, до її політик роботи з даними є дуже багато запитань. У квітні 2025 року Meta тихо оновила умови конфіденційності, в яких зафіксовано неперервний збір даних. Окрім того, функції ШІ-камери розумних окулярів від Meta тепер увімкнені за замовчуванням, щойно активується голосова команда «Hey Meta». Ще показовіше інше: Meta прибрала опцію відмови від збереження голосових записів у хмарі. Якщо ви не хочете, щоб компанія навчала свій ШІ на вашому голосі, вам доведеться вручну видаляти кожен запис через додаток. Голосові повідомлення зберігаються в хмарному сервісі Meta «до одного року з метою покращення продуктів».
Паралельно журналістські розслідування встановили, що відеозаписи, зроблені через окуляри, переглядаються підрядниками у Кенії, Колумбії та Індії для анотування даних, що тренують ШІ-моделі. Дослідники виявили, що серед цих матеріалів трапляються вельми особисті сцени з повсякденного життя, явно не призначені для сторонніх.
Приклад окулярів від Meta не лишає сумнівів, що розробники ШІ-гаджетів планують отримувати не лише гроші за пристрій, а й аудіовізуальні дані користувачів — голоси, поведінкові патерни, оточення. Усе це потрібно, аби покращувати ШІ-моделі й отримувати конкурентну перевагу. Носимі гаджети переносять збір даних з онлайну в офлайн-середовище, в якому живе власник пристрою. На «цифру» та паливо для ШІ перетворяться маршрути, розмови, обличчя людей і повсякденна поведінка.
Новий клас пристроїв — новий клас залежності
Плани OpenAI щодо запуску власного ШІ-гаджета — це теж спроба контролювати не лише програмне забезпечення і дані, а й саму фізичну точку доступу людини до штучного інтелекту. Річ у тому, що ШІ-гаджети принципово відрізняються від попередніх моделей смартфонів та ноутбуків — вони за визначенням стануть пристроями безперервного збору даних. Звісно, смартфон теж збирає дані свого власника, проте це переважно відбувається в момент, коли людина ним користується. Навіть попри спроби розробників смартфонів організувати неперервний збір даних, у смартфонах доступ до них усе ж обмежений. Хіба користувач сам вирішує увімкнути стан постійного прослуховування оточення та реакцій на нього. Це потрібно, наприклад, для активації голосових помічників (відповідей на «Hello, Siri»). Проте в налаштуваннях можна відключити активацію сенсорів і вимагати, аби мікрофон чи камера вмикалися лише за використанням.
Натомість прототипи майбутніх розробок від OpenAI — навушники з ШІ-функціями чи смартокуляри — постійно слухають і бачать усе, що перебуває в їхньому полі доступності, а ще — аналізують та використовують, і, звичайно, навчаються для власного самовдосконалення. Іншими словами, усі ці розробки — це пристрої постійної присутності. Вони знають, де перебуває власник, що він чує, що говорить та з ким розмовляє.
Така ситуація є не лише джерелом системної проблеми, що виходить далеко за межі приватності окремого користувача. Це надконтроль монополістів, які уже й так контролюють понад 90 % ринку генеративного ШІ, спираючись на три головні «кити» свого панування —накопичені за десятиліття дані, обчислювальні потужності й фінансові ресурси, що дозволяють їм поглинати конкурентів. ШІ-гаджети додають до цього четвертий вимір: фізичну точку контакту, що перетворює повсякденне середовище людини на сировину для вдосконалення моделей.
Для ШІ-пристроїв межа між «я користуюся пристроєм» і «пристрій збирає дані про моє середовище» стає практично невидимою. А якість ШІ-моделі прямо залежить від обсягу й деталізації цих даних та, звісно, від здатності аналізувати та використовувати цю інформацію. Це означає, що, створюючи та продаючи ШІ-гаджети, компанія OpenAI отримує не лише нові способи поширення власних ШІ-моделей, але й конкурентну перевагу.
ШІ-гаджети змінюють принцип взаємин власника із технологіями. Якщо користувач смартфону сам вирішує, які застосунки встановити та коли їх відкривати, то носимий ШІ-пристрій функціонує за іншою логікою. Він сам вирішує, коли доречний, пропонує і вловлює контекст без явного запиту. Залежність від нього формуватиметься непомітно, адже тут практично неможливо підрахувати «екранний час» — час використання пристрою. До того ж концепт ШІ-гаджета знищує саму ідею екранного часу, точніше, вбиває ідею часу без гаджета. Адже оскільки це пристрій постійного використання, його присутність перетворює користування ним на постійний неперервний процес.
Заручники прогресу
ШІ-компанії лише обережно говорять про майбутні ШІ-пристрої. Проте вже зараз у комунікації про них використовують наратив, покликаний переконати юзерів, що ці пристрої звільнять їх — від відволікань, від екранної залежності, від перевантаження сповіщеннями. Проте за цим «звільненням» насправді лежатиме ще глибший і постійніший доступ до повсякденного життя людей, їхніх даних, а отже — палива для нових ШІ-моделей.
Причина популярності смартфонів була пов’язана з тим, що вони стали незрівнянно кориснішими за будь-що, що існувало раніше. ШІ-гаджети мають пройти той самий тест. Перші спроби «продати» користувачам зручність у вигляді ШІ-пристрою провалились. Проте цілком імовірно, що співпраця OpenAI та Джоні Айва це змінить, і черговий пристрій таки знайде своїх користувачів.
Тоді розробник пристрою отримає доступ до розмов, звичок, контексту людей, які купили його. Тож мета випуску ШІ-пристрою полягає в отриманні безперервного доступу до людського досвіду, який неможливо замінити жодним іншим джерелом даних. І це не наступне покоління смартфонів, а спроба перемістити точку входу в ШІ-екосистему з пристрою, який ви свідомо дістаєте з кишені, на пристрій, який просто завжди поряд.
