З 1 травня рішенням НКРЕКП в Україні вчергове були підвищені граничні ціни (прайскепи) на електроенергію. Розбираємося, як це впливає на стабільність енергосистеми та якими були наслідки аналогічного заходу минулої зими.
Складний крок у складній ситуації
Січень 2026 року. Ситуація в українській електромережі наближається до критичної через люті морози та безперервні російські обстріли. Особливо складно в Києві, цілі райони якого залишилися без світла й тепла. Країною шириться паніка щодо можливих довготривалих блекаутів.
У цій ситуації уряд в особі органа-регулятора Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) ухвалює рішення різко підняти граничні ціни (прайскепи) на ринку електроенергії. 16 січня максимальна ціна у пікові години, що становила близько 7500–8250 грн/МВт·год, була збільшена до 12500 грн/МВт·год (мова про ринок «на добу наперед» та внутрішньодобовий ринок). А на балансуючому ринку граничну ціну встановили на рівні 15000–17000 грн/МВт·год, щоб стимулювати генерацію в моменти критичного навантаження.
Термін дії підвищених граничних цін закінчився 1 квітня, однак уже 23 квітня НКРЕКП ухвалила постанову про нове підвищення. Від 1 травня максимальні ціни на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку становитимуть 15000 грн/МВт·год. На балансуючому ринку — 17000 грн/МВт·год.
Нині ми розберемося, яким був вплив підвищення граничних цін на ринок електроенергії у січні та що означає новий етап їх збільшення для бізнесу та побутових користувачів.
Рішення, що стабілізувало мережу
Зміна граничних цін у січні була продиктована передусім бажанням збільшити імпорт електроенергії із Заходу. Позаяк у Польщі, Угорщини, Словаччини та в інших наших постачальників ціни зростали через холодну зиму, українські трейдери фізично не могли купити там енергію, наприклад, за 10000 грн і продати в Україні зі збитком за 8000 грн.
Крім того, в Україні зросла собівартість розподіленої генерації, передусім через подорожчання палива. Її переважно використовують для покриття дефіциту в мережі, а старі ціни робили її роботу невигідною.
Результат одразу став очевидним з огляду на обсяги імпорту. У грудні 2025-го він складав 640 тис. МВт·год, у січні — вже 894 тис., а в лютому — 1,3 млн. У січні 2026 року було зафіксовано рекордний добовий імпорт, а потім ще раз у лютому (зростання на 41 % до січня 2026 і вп’ятеро — до січня 2025-го).
Унаслідок підйому цін вдалося додати від 1,5 до 2,0 ГВт потужності щогодини в пікові періоди (споживання тоді сягало 18-19 ГВт з дефіцитом 7-8 ГВт). Передусім ми досягли цього завдяки імпорту, але це також пожвавило роботу приватної генерації (власникам стало вигідно продавати надлишки у мережу). Повних блекаутів у пікові години вдалося уникнути, дещо зменшилася кількість черг відключення для населення. Звісно, відключення не зникли зовсім, оскільки навіть максимальний імпорт не може покрити дефіцит, спричинений руйнуваннями електростанцій та транзитних потужностей.
Проте з’явилася інша проблема: подорожчання всієї електроенергії, не тільки імпортної. Оскільки на ринку з’явився дорогий імпорт, ціна виробленої в Україні енергії також почала зростати, і раніше дешеві атомна та гідроенергія почали продаватися дорожче. НБУ вказував на пов’язану з енергетикою інфляцію у своєму Макроекономічному та монетарному огляді за квітень 2026 року: «У лютому промислова інфляція стрімко пришвидшилася до 34,5 % р/р. Це зумовлювалося значним підвищенням цін у галузі постачання е/е, газу та пари (до 73.4 % р/р) унаслідок енергодефіцитів. Зростання цін у переробній промисловості пришвидшилося до 10.0% р/р (з 8.9 % р/р у січні), перервавши тривалу тенденцію до сповільнення». Втім, банк прямо не звинувачує в цьому підвищення граничних цін.
Варто зауважити, що для побутових споживачів вартість електроенергії в Україні є фіксованою на рівні 4,32 грн/кВт·год незалежно від обсягу споживання. Відповідно, зміни граничної ціни прямо стосуються тільки бізнесу. Однак у підсумку кінцевий споживач усе одно несе тягар інфляції, адже бізнес закладає вартість енергії у ціни своїх товарів.
Таким чином, рішення підвищити граничні ціни у січні дозволило частково стабілізувати енергосистему в обмін на зростання вартості енергії для бізнесу.
Що буде далі?
Як ми вже зазначили, 23 квітня НКРЕКП ухвалила рішення про нове підвищення граничних цін, що набуло чинності 1 травня. У публікації на сайті комісії процитовано її голову Юрія Власенка: «В умовах воєнного стану та постійної загрози атак на енергетичну інфраструктуру важливо забезпечити стабільну роботу ринку. Додатковим фактором є ситуація на світових енергетичних ринках, зокрема вплив цін на газ. Пріоритет — збалансування енергосистеми та мінімізація відключень споживачів, у тому числі за рахунок додаткових інструментів балансування, зокрема імпорту електроенергії».
Директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко у коментарі для Тижня висловив схвалення рішення НКРЕКП: «Маніпуляції прихильників жорстких адміністративних методів регулювання цін на електроенергію шляхом встановлення граничних цін провалено. Упродовж усього квітня ми чули гарно зрежисовану постановку із організованого плачу у ЗМІ, що підвищення прайскепів із 1 травня призведе до нібито різкого стрибка цін на електроенергію. Нічого цього не сталося. Навпаки, якщо 29 квітня цього року базова ціна на ринку “на добу наперед” була 132 євро/МВт·год, то після 1 травня вона знизилася до 74 євро (станом на 5 травня) і становить найнижчий показник у торгівельній зоні регіону Центральної Європи. Це свідчить, що попри всі проблеми ринок в Україні працює, й ціни визначаються у комерційному сегменті попитом та пропозицією. А те, що трапляються окремі зловживання, то це вже робота НКРЕКП та АМКУ — слідкувати й не допускати цього».
Читайте також: До наступної зими треба готуватися вже! Поради експерта, як пережити холод і відключення світла
Володимир Омельченко наголошує на негативному впливі низьких граничних цін: «Через українську специфіку встановлення цін Україна за останні 7 років втратила мільярди євро інвестицій у генерацію. Тільки після необґрунтованого зниження НКРЕКП прайскепів з 1 квітня інвестори відмовилися від десятків проєктів у розподільну генерацію, що є критично необхідною для проходження наступних опалювальних сезонів. Вже давно було треба відмовитися від українського “велосипеда” в регуляції енергетичних ринків. Але тільки після нещодавнього ухвалення закону про комерційну інтеграцію українських енергетичних ринків з ринками ЄС засяяв промінь надії, що market coupling нарешті станеться у 2028 році. Але це ще далеко не факт, якщо враховувати специфіку українського чиновництва».
Болючі, але потрібні зміни
Без сумніву, наступної зими ворог знову спробує занурити всю Україну в холод і темряву, тому заходи щодо зміцнення енергосистеми повинні відбуватися безперестанно. Підвищення граничних цін на електроенергію сприятиме стабілізації мережі щонайменше завдяки двом чинникам:
- доступності імпорту,
- стимулюванню створення приватної розподіленої генерації.
До того ж вищі ціни, ймовірно, допоможуть енергокомпаніям фінансувати відновлення пошкодженого обладнання.
Позаяк механізм регулювання цін сам по собі є економічно неприродним, негативні наслідки його послаблення (наприклад, підвищення вартості енергії) є закономірним результатом. Тільки поступове скасування обмежень може збалансувати ринок, створити здорове конкурентне середовище і в підсумку сформувати справедливу вартість електроенергії. Шкода, що ці потрібні, але болючі зміни не були реалізовані до початку широкомасштабної війни.
