Поміркований соціаліст Антоніу Жозе Сегуру здобув переконливу перемогу у другому турі президентських виборів у Португалії у неділю, обійшовши свого ультраправого опонента Андре Вентуру та набравши 66,8% голосів проти 33,2%. Голосування відзначилося міжпартійною мобілізацією, яка була покликана не допустити перемоги ультраправої партії «Чега».
«Португальський народ — найкращий народ у світі», — сказав Сегуру журналістам, виходячи з дому у Калдаш-да-Раїнья. Він додав, що люди проявили «величезну громадянську відповідальність» та «прив’язаність до цінностей демократії».
Аналітики зазначають, що перемога Сегуру була частково зумовлена підтримкою його кандидатури основними консерваторами, які прагнули відбити наступ Вентури.
«Це було голосування за поміркованість, а також за демократію. Фактично, у другому турі Сегуру вдалося здобути голоси лівих, а також поміркованого правого електорату, який вважає себе ближчим до принципів та ідей, що їх відстоює Сегуру, ніж до ультраправого кандидата Вентури. Йдеться, зокрема, про голосування за помірковану політику, захист чинної конституції та ліберальних принципів», — зазначає у коментарі Тижню професорка-дослідниця Інституту соціальних наук Лісабонського університету, PhD з політичних наук Оксфордського університету Маріна Кошта Лобу.
Переконлива перемога Сегуру була сприйнята істеблішментом, як у Португалії, так і за її межами, однак присутність ультраправих у другому турі вкотре привернула увагу Європи. Лише шість років тому, у 2019 році, Вентура, колишній коментатор футбольних матчів, став першим членом парламенту від партії «Чега». Відтоді вона зростала на хвилі обурення, переважно у соцмережах, спрямованій проти іммігрантів, ромів та корупції.
Підтримка «Чега» особливо піднялася серед молодих португальців і тих, хто фінансово потерпає. Послання партії проникло навіть у колись ліві бастіони, де робітники, розчаровані цінами на житло та його нестачею, браком роботи та збільшенням імміграції, шукали кандидата, який би прямо відповідав на їхні проблеми.
За словами Маріни Кошта Лобу, сам факт виходу до другого туру Вентури особисто для політика уже є перемогою.
«На цих виборах він показав кращий результат, ніж його партія на попередніх парламентських виборах у 2025 році. Це свідчить про те, що “Чега” здобуває багато голосів у правоцентристському електораті і що стратегія правоцентристського уряду — ухвалювати політики, близькі до позицій “Чега” з метою зменшити привабливість цієї партії — не дала значних результатів. Відтак уряд, імовірно, намагатиметься надалі менше вступати у коаліції з партією, ніж це робитимуть соціалісти», — каже вона Тижню.
Попри те, що це вперше за 20 років у Португалії на виборах президента перемогу здобув соціаліст, майже напевно збережеться урядова стабільність, з огляду на те, що за останні два роки відбулося четверо виборів — двоє парламентських, президентські та місцеві.
«Вони щоразу приносили хороші або дуже хороші результати для “Чега”. Провідні партії, ймовірно, консолідуватимуться, щоб уникнути нових виборів впродовж наступного року. Також можна очікувати більшої співпраці між соціалістами та чинним урядом», — зазначає Маріна Кошта Лобу.
Тим часом, політичний аналітик Програми з європейської політики та інституцій Європейського політичного центру (EPC) Хав’єр Карбонель у коментарі Тижню зазначає, що Португалія є однією з небагатьох європейських країн, де центристські партії досі співпрацюють між собою, формуючи порядок денний, заснований на підтримці ЄС, демократії, підтримці України — хоча, можливо, не настільки рішучій, як було би потрібно — та збереженні статусу-кво.
«Хоча президентство належить лівим, уряд перебуває під контролем правих. Сегуру є поміркованим кандидатом, тож, імовірно, він не зіткнеться зі значними конфліктами з правоцентристською партією. Набагато важливішим є питання майбутнього. Як ця партія відреагує на те, що ультраправі збільшують свою частку голосів і відбирають підтримку у правоцентристів? Чи піде вона на поступки ультраправим? Ця проблема стає ще гострішою з огляду на те, що правоцентристи у Португалії розділені між кількома партіями — саме тому жоден з їхніх кандидатів не пройшов до другого туру президентських виборів», — підкреслює Хав’єр Карбонель.
Він також наголошує Тижню, що ця фрагментація збільшує ймовірність того, що деякі з цих партій почнуть наслідувати «Чега», що, у свою чергу, може ще більше легітимізувати та нормалізувати ультраправих, тим самим збільшивши їхню електоральну підтримку.
«У короткостроковій перспективі Сегуру обіцяє стабільність і співпрацю у центрі. Однак у довгостроковій перспективі зростання ультраправих може стати серйозним викликом для цієї стабільності», — наголошує Хав’єр Карбонель.
Президентська посада традиційно є церемоніальною, хоча президент може накладати вето на закони і наділений особливими повноваженнями під час політичних криз, зокрема під час розпуску парламенту. Щодо зовнішньої політики, то президент у Португалії безпосередньо не відповідає за неї, хоча й відіграє важливу роль «м’якої сили».
«Обрання Сегуру має велике значення з точки зору перспектив, особливо у порівнянні з можливим президентством Вентури. Останній би сприяв зміцненню міжнародної ультраправої мережі, тоді як Сегуру є переконаним європеїстом, навіть якщо під час передвиборчої кампанії він не приділяв багато уваги зовнішній політиці. Сегуру буде рішучим прихильником усіх ініціатив ЄС щодо подальшої інтеграції, багатосторонності та ліберального міжнародного порядку. Отже, це президент, який підтримуватиме подальшу європейську інтеграцію», — зазначає у коментарі Тижню Маріна Кошта Лобу.
