«Настав час», – сказав днями президент США Дональд Трамп, і закликав Україну провести президентські вибори. Власне, схожу думку глава Білого дому озвучив уже не вперше. Бувало, він навіть називав «диктатором без виборів» очільника Української держави. Цього ж разу Трамп просто апелював до того, що Зеленському варто бути реалістом, бо вибори, яких «уже давно не проводили», нібито як можуть стати запорукою завершення російсько-української війни. Після цих сигналів від Сполучених Штатів президент України попросив Верховну Раду підготувати законодавство про можливість виборів під час воєнного стану. Тиждень поцікавився думкою експертів щодо цього.
Жодних чернеток і жодних доручень
«Навіщо президент України як гарант Конституції робить такі заяви, мені важко сказати. Можливо, пояснення в тому, що він хоче зайти в дискусію з Адміністрацією Білого дому, яка наполягає на цих моментах. Але треба заходити винятково з позиції аргументів, які відштовхуються від конституційного та міжнародного права», – розмірковує в розмові з Тижнем колишній заступник голови Центральної виборчої комісії, експерт з конституційного права Центру політико-правових реформ Андрій Магера.
За його словами, Трампу запросто можна було би навести приклад з історії, коли президент США Франклін Рузвельт під час Другої світової війни в 1940 році не вимагав від прем’єр-міністра Великобританії Вінстона Черчилля проведення виборів до Палати громад (у той час саме сплив п’ятирічний строк її обрання). «Палата громад тоді мала “довге” скликання – з 1935 по 1945 рік. І лише 8 липня 1945 року відбулися вибори до Палати громад – уже після капітуляції нациської Німеччини та завершення воєнних дій», – додає Магера.
Повертаючись же до українських реалій сьогодення, за добу після заяви Зеленського «слуги народу» все ж не поклали йому на стіл жодних напрацювань законодавчих змін про перші воєнні вибори. Ба більше, безпосередніх завдань щодо цього, кажуть у монобільшості, й не було. «Станом на зараз підкомітет не отримував жодного доручення», – підтвердила Тижню голова парламентського підкомітету з питань виборів, референдумів та інших форм безпосередньої демократії Аліна Загоруйко.
Про відсутність навіть чернеток такого штибу документів повідомляв телеканалу «Рада» й перший віцеспікер українського парламенту Олександр Корнієнко, а вже згодом у коментарі «Суспільному» уточнив: «Це було більше дорученням своїй політичній команді. Але такого, щоб ми от сьогодні терміново розробляли законопроєкт, – такого немає».
При цьому він підкреслив, що цьому має передувати досить серйозне обговорення між парламентом, урядом і представниками громадськості. «Щоб розпочати цей процес, треба всім разом сісти, поговорити і зрозуміти, куди ми можемо далі рухатися», – зазначив Корнієнко.
Своєю чергою голова Комітету виборців України (КВУ) Олексій Кошель звертає увагу на те, що впродовж останніх років чинна українська влада вже неодноразово пробувала підготувати підґрунтя для виборів.
«Ми вже бачили і старт виборчої кампанії, й активізацію роботи виборчих штабів, і загальної дискусії, і низку заяв представників влади про те, що, мовляв, для проведення виборів достатньо змінити лише законодавство, а не Конституцію. Зокрема таку позицію займав голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, який у 2023 році заявляв, що Конституція не забороняє проведення виборів. На чому базував свою позицію глава вищого законодавчого органу? Зрозуміти важко», – пригадав політичний експерт.
Так, зокрема в липні 2023-го спікер Стефанчук переконував, що Конституція заборони проводити такі вибори не передбачає. «Ця заборона міститься лише в законі України “Про правовий режим воєнного стану”. І тому конституційної заборони проводити вибори під час воєнного стану немає», – пояснював тоді голова ВР в ефірі єдиного телемарафону.
Неможливо допускати вибори під час війни!
То чи є насправді юридичні можливості провести перші воєнні вибори? Це питання стосується навіть не гіпотетичних змін до закону «Про правовий режим воєнного стану» чи Виборчого кодексу – йдеться передусім про Конституцію України. Так, Андрій Магера звертає увагу на те, що в статтях 64, 70 і 71 Основного закону є перелік «захищених» прав і свобод, які навіть в умовах дії воєнного стану не можуть обмежуватися.
«І в цьому переліку немає виборчих прав. До того ж, зміни до Конституції не можуть вноситися під час воєнного стану. Це чітко визначає стаття 157 Конституції, забороняючи їх», – каже він.
Читайте також: Післявоєнні вибори: що чекає на громадян, якщо влада ризикне застосувати нинішній Виборчий кодекс?
За його словами, під час активних бойових дій жодним чином не можна допускати проведення виборів, тому що процес, який не ґрунтується на принципах виборчого права, таким і не може вважатися.
«До принципів виборчого права належать принцип вільних виборів, які поєднує можливість вільно сформувати для виборця свою волю, та принцип гідно її реалізувати. Обидва цих елементи неможливо реалізувати під час повномасштабної війни, коли існує небезпека для життя та здоров’я громадян. І питання ще ж у тому, що Конституція ці принципи виборчого права не зі стелі взяла. Вона відштовхується зокрема від Міжнародного пакту про громадянські та політичні права ООН 1996 року», – додає колишній заступник голови ЦВК.
На тому, що Конституція України містить пряму заборону проводити парламентські вибори, а отже, логіка Основного закону поширюється й на президентські та місцеві, наголошує й голова КВУ.
«Саме тому навіть у тих громадах, де була нагальна потреба, вибори не проводилися. До прикладу, в місті Гостомелі запроваджена військова адміністрація насамперед з тієї причини, що неможливо проводити вибори в умовах воєнного стану. Але з іншого боку, я не виключаю, що може бути ухвалене політико-правове рішення щодо такої можливості», – зазначає Кошель.
Читайте також: Де Україні взяти професійну еліту
Водночас такі вибори стають певною розмінною монетою потенційних домовленостей про завершення війни в Україні. Зокрема один із останніх драфів «мирного плану» США передбачав проведення виборів за 100 днів після підписання угоди. Тож черговий заклик Трампа щодо воєнних виборів Кошель називає «обміном ударами» задля пошуку компромісу в переговорному процесі. Водночас він пояснює, що виборчий процес у межах мирних переговорів може означати, що вони затягнуться до п’яти місяців. «Нам потрібно кілька місяців для підготовки виборів, плюс – виборчих процес», – уточнює керівник КВУ.
Безпека + легітимність + законність
У Верховній Раді констатують: готові забезпечити законодавчу «рамку» для проведення виборів під час війни. Водночас, як зауважує перший віцеспікер Олександр Корнієнко, без безпекової зробити це буде досить важко.
«Йдеться і про безпеку виборців за кордоном, які вочевидь, не захочуть повертатися в країну під обстрілами, з якої вони й виїхали. Це й питання військових на фронті (кількома сотнями тисяч виборців ми також не можемо нехтувати). Це й питання внутрішньо переміщених осіб (ВПО), реєстру виборців, що передбачає розширення повноважень Центральної виборчої комісії (ЦВК), а також критеріїв безпеки виборів, зокрема йдеться про агітацію, роботу виборчих дільниць (особливо у прифронтових районах)», – конкретизує він.
На існуванні значних ризиків втручань Росії у виборчий процес акцентує й голова КВУ Кошель. Він переконаний, що країна-терористка в такий спосіб вдаватиметься до делегітимізації українських виборів.
«І на відміну від країн Європейського Союзу чи Заходу, де Росія втручається через кібермеханізми, в Україні це можуть бути реальні теракти й замінування виборчих дільниць, щоб суттєво зменшити явку», – додає експерт.
З іншого боку, проведення воєнних виборів тягне за собою не лише питання легітимності, а й легальності, тобто відповідності конкретним положенням Конституції України. Екс-член ЦВК Магера зазначає, такі вибори має визнати як українське суспільство, так і міжнародна спільнота.
«Інакше – Путін першим заявить, що не визнає результатів виборів, які проведені невідповідно до принципів. Він це зробить цинічно і нахабно. Ми повинні це розуміти», – застерігає Магера.
***
Що вийде з цієї ідеї з воєнними виборами в Україні, вочевидь, покаже час. Причому зовсім незначний його проміжок, бо іншого нам і не дано. А ще – зміна позицій президента США (цього виключати аж ніяк не варто). Та одне із разу в раз стає дедалі очевиднішим: провести такі вибори без ризиків і не порушивши Конституції, – дуже непросто (якщо взагалі можливо).