22 січня в український прокат виходить філософсько-історична драма «Вічник», в основу якої покладено роман Мирослава Дочинця «Вічник. Сповідь на перевалі духу» — відомий літературний твір, який було перекладено чотирнадцятьма мовами та неодноразово перевидано. Над створенням екранізації працювала команда кінокомпанії Constant Productions, а режисером стрічки виступив Іван Ніколайчук, для якого ця робота стала першим досвідом повнометражного кіно.
Як зазначає департамент інформації УГКЦ, за підтримки якої і виходить фільм, у ньому розповідається про долю реальної історичної постаті — Андрія Ворона, який прожив понад сто років (його в різному віці в кіно зіграли Павло Текучев та Олег Мосійчук). Водночас «Вічник» виходить за межі традиційної біографії людини, яка прожила понад століття, брала участь у боротьбі за Карпатську Україну, зазнала репресій і таборів у Сибіру та зуміла повернутися на батьківщину. Це радше філософська подорож, що спонукає глядача зупинитися, відірватися від повсякденної метушні та замислитися над сенсом життя і категоріями вічності.
Мирослав Дочинець так розповів Суспільному про свою книгу: «Там десятки тем, можливо, навіть сотні. Не просто тем, а сенсів. Це все — життя, дух, це книга століття, як назвав її відомий видатний український літературознавець Євген Сверстюк. Це століття української боротьби на європейському полі через долю однієї людини, унікальної людини, нашого краянина, карпатянина, який обійшов і завоював світ».
За режисерським задумом, у центрі стрічки перебувають не зовнішні події, а внутрішній вимір людського буття — шлях самозбереження, духовної стійкості й цілісності в умовах постійних випробувань долі. Сам Іван Ніколайчук наголошує, що його метою було створити фільм про людину та її призначення, про здатність пройти крізь крайні межі страждання й не втратити людяність у світі, розділеному між протилежними полюсами добра і зла.
Робота над картиною тривала близько дванадцяти років, а завершальний етап зйомок припав уже на період повномасштабної війни. Знімальний процес відбувався в різних регіонах України — у Карпатах, на Буковині, у Київській та Житомирській областях.
«Вічник» став знаковим явищем і з технічного боку: це перша українська стрічка, створена з використанням системи просторового звучання Dolby Atmos. Завдяки цьому глядач занурюється в акустичний простір фільму — від природних звуків карпатської природи до музичних творів Мирослава Скорика у виконанні провідних українських колективів, а також вокальних композицій «Піккардійської Терції».
Автори фільму підкреслюють, що стрічка адресована насамперед тим, хто шукає у кіно не зовнішніх ефектів, а глибоких смислів, внутрішньої тиші та можливості спільного осмислення тем віри, людини і вічності. Картина вже здобула схвальні відгуки кінокритиків і була високо оцінена на міжнародних кінофестивалях в Одесі та Варшаві.