Головування Данії у Раді Європейського Союзу добігає кінця: протягом наступних шести місяців, починаючи з 1 січня, саме Кіпр визначатиме порядок денний і головуватиме на міністерських та дипломатичних зустрічах держав-членів. Через чотирнадцять років після свого першого мандата у 2012 році країна успадковує важку естафету, адже 2025 рік для блоку був сповнений викликів та вразливості перед дедалі агресивнішим світом, і, схоже, таким буде і 2026-й.
«Сьогодні серце Європи б’ється сильніше на Кіпрі», — заявив президент Нікос Христодулідіс. Він очолює центристський коаліційний уряд і політично пов’язаний з Європейською народною партією, тож, імовірно, буде наслідувати курс, прокладений Європейською комісією впродовж останніх місяців і вже реалізованого польським та данським головуваннями у 2025 році.
У своїй програмі Кіпр визначив п’ять ключових напрямів для зміцнення Союзу, фактично йдеться про його автономію у багатьох питаннях — безпеці та обороні, конкурентоспроможності, відкритій торгівлі, захисті демократичних цінностей та бюджеті ЄС.
«Ключовою метою кіпрського головування є збереження та нарощення автономії ЄС у всіх сферах. У першу чергу це стосується оборони та безпеки, що є першим по важливості пріоритетом. Кіпрське головування засуджує російське вторгнення в Україну і постулює, що подвійні стандарти не можуть бути компасом для ЄС, наголошуючи, що першочерговою задачею для ЄС має бути зміцнення своєї обороноспроможності та обороноздатності. Кіпр також прагне посилення трансатлантичної співпраці, співпраці на рівні ЄС, НАТО та захисту від загроз зсередини», — зазначає у коментарі для Тижня директорка Програми інтеграції з ЄС, заступниця голови Офісу «Української призми» у Брюсселі Марина Ярошевич.
Держава як форпост ЄС у напрямку Близького Сходу розглядає можливості блоку у побудові партнерств та альянсів з позиції сили, спираючись на демократичні цінності та повагу до міжнародного права. Кіпр обіцяє швидке впровадження «Білої книги з оборони» та відданість реалізації всіх ключових оборонних ініціатив: інструменту SAFE, програми EDIP і стратегії розвитку оборонної промисловості.
Ще одним ключовим пріоритетом для острова є ефективне управління міграцією, основна увага приділятиметься повному впровадженню Пакту про міграцію та притулок, а також першому циклу солідарності, який передбачає, що сам Кіпр — разом з Італією, Іспанією та Грецією — може скористатися механізмами релокації мігрантів або фінансовою допомогою з боку інших держав-членів.
Наступний пріоритет випливає з географічного розташування Кіпру. Йдеться про реалізацію Пакту для Середземномор’я та просування його ключових проєктів. Вони будуть представлені у квітні на неформальному саміті серед очільників країн південного сусідства. Крім того, Кіпр прагне зміцнення відносин із регіональними організаціями, зокрема Радою співробітництва арабських держав Перської затоки та Лігою арабських держав.
На думку доцентки Емете Гьозюгюзеллі з Університету соціальних наук Анкари, яку цитує турецьке видання Daily Sabah, Кіпр розглядає головування як стратегічну можливість зміцнити своє геополітичне становище у Східному Середземномор’ї, посилити дипломатичний тиск на Туреччину і переформатувати міжнародний контекст кіпрського питання на свою користь.
Кіпр також підтвердив свою прихильність до порядку денного з дерегуляції, започаткованого Європейською комісією. Метою залишається «суттєве посилення» європейської конкурентоспроможності, якого планується досягти шляхом скорочення бюрократії, насамперед на користь малих і середніх підприємств, які є хребтом європейської економіки. Водночас президент Кіпру намагатиметься залучити держави-члени до підтримки нових угод про вільну торгівлю — він згадав Об’єднані Арабські Емірати та Індію.
Одним із найскладніших питань, з якими доведеться мати справу Кіпру, стане багаторічний фінансовий бюджет на 2028–2034 роки. Переговори традиційно є напруженими й розпочинаються у складних умовах з огляду на радикальні зміни у бюджетній пропозиції Європейської комісії. «Під час нашого головування ми маємо намір працювати над досягненням сильного, амбітного та збалансованого бюджету для майбутнього Європи», — запевнив президент.
Пріоритетом головування Кіпру у Раді Європейського Союзу стане і підтримка України. Як зазначив президент, повномасштабна війна наочно продемонструвала необхідність посилення європейської архітектури безпеки, оборонної готовності ЄС та його здатності захищати власних громадян і інтереси.
«Протягом наступних шести місяців підтримка України залишатиметься пріоритетом для кіпрського головування. Звичайно, не могло бути інакше, враховуючи, що ми, Кіпр, маємо безпосереднє уявлення про те, що означає вторгнення, що означає окупація, що означає порушення основних принципів і прав», — наголосив він.
У цьому контексті на Кіпр покладено завдання завершити реалізацію рішень саміту лідерів, на якому було ухвалено рішення про те, що Союз піде шляхом посиленої співпраці — без Угорщини, Словаччини та Чехії — з метою залучення коштів на ринках і надання гарантій для кредиту Україні на суму 90 мільярдів євро на наступні два роки.