Як організувати книжковий фестиваль: досвід Черкас

18–19 жовтня в Черкасах відбувся книжковий фестиваль «Змістовно». Для міста це був перший за минулі чотири роки захід такого масштабу, що минув у складних умовах воєнного часу, але з великим успіхом. Про те, як вдалося організувати книжковий фестиваль за обмеженого фінансування та безпекових ризиків, про активність покупців і головні тематичні акценти розповіла Ірина Білоусова —  співорганізаторка фестивалю, засновниця та модераторка книжкового клубу «Cheтальня».

— Яка була головна місія фестивалю?

— Точкових завдань у фестивалю було багато, але головна місія — об’єднати в одному місці людей, небайдужих до книги (звідси й назва «Змістовно» — це метафора мосту між читачами та авторами, видавцями та покупцями, змістом та обкладинкою, між людьми загалом), а також показати, що міста обласного значення теж мають культурне життя, читають, цікавляться літературним процесом і спраглі до таких заходів. Думаю, це було помітно з кількості відвідувачів. Хочеться бачити більше локальних подій, і зараз їх справді стає більше. Цьогоріч літературні фестивалі пройшли у багатьох містах України.

— Які теми були особливо важливими для програми?

— Оскільки це наш перший фестиваль, ми свідомо вирішили не обирати основну тему заходу, а охопити якомога більше різних напрямів. Проте були теми, які відображають цінності організаторів фестивалю і які обов’язково мали бути представлені: розмови про війну в Україні, фемінізм, дитячу літературу. Ці теми надзвичайно актуальні та потребують висвітлення.

Читайте також: Франкфуртський книжковий ярмарок 2025: фестиваль захопливих історій

— Чи була представлена ветеранська література?

— До нас долучився автор книжки «Усе на три літери» (Ukraїner) Дмитро Крапивенко з презентацією. Так склалося, що одночасно з нашим фестивалем відбувався Франкфуртський книжковий ярмарок, і деякі автори, які водночас є військовослужбовцями, поїхали представляти Україну в Німеччині та не змогли приїхати до нас. Крім цього, відбулася розмова з Іриною Білоцерківською про досвід чекання з війни («Книга обіймів»), з Вадимом Денисенком — про Україну та її майбутнє поруч із країною-агресором («Постпутін. Росія, з якою нам доведеться жити наступні 50 років»), а також дискусія з військовим-блогером Артуром Дмитришиним про те, чи є на війні місце для книг. Модерували ці події також діючі військовослужбовці ЗСУ.

Читайте також: Дмитро Крапивенко «Усе на три літери»: воєнні дух і буква

— Які найбільші організаційні виклики були при підготовці цьогорічного заходу?

— Організаційних викликів було справді багато — насамперед через брак досвіду команди у проведенні подібних масових заходів. Серед основних — певний скепсис з боку деяких видавців, які не знали, чого очікувати від локального фестивалю, і сумнівалися, чи варто їхати. Ми намагалися забезпечити для видавців та авторів максимально комфортні умови, щоб їм захотілося приїхати до Черкас. Також бюджет був досить обмежений, адже спонсори звертають увагу на попередній досвід проведення подібних заходів. Звісно, зробити все на високому рівні за обмеженого фінансування — це великий виклик. Команда обговорювала можливі безпекові ситуації та дії у разі повітряної тривоги, обстрілів чи блекауту. Волонтери пройшли короткий курс домедичної допомоги, була зібрана аптечка з усім необхідним. Ми намагалися врахувати всі деталі.

— Скільки видавництв та авторів брало участь у ярмарку цього року? Яка географія учасників? Які локальні видавці, майстри були представлені?

— На стендах було представлено книги від 25 видавництв. Також була книгарня «Перший том», книжкова гуртівня, а ще стенди з книгами авторів, які видавалися самостійно. Авторів, перекладачів та інших спікерів було близько 50 осіб — приблизно стільки ж модераторів подій. Було багато учасників із Києва, приїздили також зі Львова, Харкова, регіонів і, звісно, з Черкас та області. З місцевих видавців свої стенди мали «ІнтролігаТОР» та «Майстерня друку». Усі майстри крафтових виробів були черкаські, а два локальні бізнеси приєдналися як фудкорти. Також були автори та спікери, які представляють Черкаси та Черкащину: кінорежисер, історик і автор Владислав Чабанюк, тренерка семінарів з ефективних комунікацій Ірина Тітовська, поетки Оксана Осмоловська, Зоя Щербиніна, Анастасія Велес, поет Олексій Юрін, дитяча письменниця Анна Григорович. Майже всі модератори — черкасці, дотичні до культурної сфери. У межах фестивалю також відбувся допрем’єрний показ документального проєкту від команди «Суспільне Черкаси» — «Непроявлена історія».

Вахтанг Кіпіані на фестивалі розповідає про меморіал розсіяних по світу борців за Україну. Фото тут і далі: Facebook | «Змістовно» Черкаський книжковий фестиваль

— Наскільки покупці були активні?

— За словами видавців, покупці були дуже активними. Були люди різного віку — з дітьми та без — але всі цікавилися новими, раніше невідомими для себе видавництвами та книжковими новинками. У середині другого дня я отримала повідомлення від представниці видавництва «Ukraїner» про те, що всі книги на стенді вже розкупили. Це було надзвичайно приємно почути. Книги авторів, які мали події на фестивалі, розліталися найшвидше, адже люди хотіли отримати автограф.

— Які зміни ви помітили цього року порівняно з минулими книжковими подіями в Черкасах?

— Попередній книжковий фестиваль у Черкасах відбувся в жовтні 2021 року, тобто чотири роки тому. За цей час у місті відбулося багато змін. Загалом, мабуть, додалося більше воєнного контексту, а також з’явилися відвідувачі, які переїхали на Черкащину з регіонів, ближчих до лінії фронту. Обов’язковим атрибутом подій також стають донати для військових. Цьогоріч команда «Змістовно» долучилась до збору, а також був стенд від Культурних сил «Книги на фронт». Відвідувачі купили та подарували книги, які заповнили чотири коробки.

— Яким ви бачите майбутнє фестивалю «Змістовно»?

— Туманним (жарт). Насправді минуло ще замало часу, щоб говорити про майбутнє — потрібно відрефлексувати цей досвід. Майбутнє зараз невизначене для всіх українців. Тож наступний фестиваль залежатиме від фінансування, складу команди, безпекової ситуації та багатьох інших чинників. Проте наразі ми бачимо, що потреба в такому заході точно є. Про це свідчить шалена кількість гарних відгуків — як особисто, так і в соцмережах.

Неля Раіна на своєму стенді під час фестивалю. Фото з фейсбука

Засновниця видавництва «Читай українською» Неля Раіна прокоментувала для Тижня:

«Черкаси дуже скучили за подіями такого формату. Останній книжковий фестиваль у місті відбувся чотири роки тому. Знаю, що багато місцевих книголюбів неодмінно відвідують “Книжкову країну” у столиці, оскільки сумують за цією атмосферою та настроєм. Але, звісно, не всі мають для цього час та можливості. Відтак, два дні фестивалю стали справжнім святом! Можливість поспілкуватися з авторами, видавцями у теплому дружньому колі… У наш час це безцінно.

Для видавця це ще більш важливо, адже дозволяє зустрітися з читачем і не лише отримати живий відгук, але й зрозуміти запит авдиторії, а відтак і адекватно реагувати на нього».

Відвідувачі та гості фестивалю також ділилися враженнями в соцмережах. Письменниця Поліна Кулакова написала: «Поїздка в Черкаси на “Змістовно” — це найкраще, що трапилося зі мною цього року. Так багато тепла, щирості та гостинності випромінюють люди, які втілили у життя це книжкове свято, а також ті, хто безпосередньо його відвідав».

Письменниця Світлана Тараторіна прокоментувала: «Чудова подія. Я стаю фанаткою місцевих літературних фестивалів. Все відбувалося у Черкаському художньому музеї. Літературні зустрічі – паралельно в трьох залах. До всього – книжковий ярмарок. Людей було! Аудиторія – різна і змінювалася від події до події. Всі події зі 100% заповненими залами і людьми під стіночками».

Досвід Черкаського книжкового фестивалю «Змістовно» переконливо засвідчує потужний розвиток регіональних культурних ініціатив. Запит на це точно є. Хочеться подякувати небайдужим до читання організаторам і закликати видавців, авторів і відвідувачів активно підтримувати регіональні фестивалі. Такі локальні події неабияк живлять читацьку спільноту.