Щороку литовський Департамент державної безпеки (VSD) та Другий департамент оперативних служб (AOTD) представляють Національну оцінку загроз, у якій окреслюють основні виклики для країни та регіону. Останній звіт наголошує, що Росія впродовж найближчих трьох-п’яти років здатна розвинути достатні спроможності для обмежених військових дій проти НАТО.
«У середньостроковій перспективі Росія навряд чи зможе наростити спроможності, необхідні для широкомасштабної звичайної війни проти НАТО. Проте вона може розвинути військовий ресурс, достатній для запуску обмеженої військової акції проти однієї чи кількох країн НАТО. Це може підштовхнути російське керівництво до застосування військової сили, якщо воно помилково вирішить, буцімто НАТО не зможе вчасно відреагувати, а Росія зможе локалізувати конфлікт і швидко та вигідно його завершити», — зазначили відомства у своїй Національній оцінці загроз на 2025 рік, які цитує литовський мовник LRT.
Безпекову ситуацію у регіоні, однак, протягом останніх місяців дестабілізують не тільки російські безпілотники, а й повітряні кулі з Білорусі. 24 листопада аеропорт Вільнюса двічі призупиняв роботу, а у Національному центрі кризового управління Литви (NKVC) зафіксували понад 40 таких метеозондів.
«Ми мали, мабуть, найінтенсивнішу ніч за весь цей місяць, за весь листопад, тому що запуск метеорологічних балонів почався близько 17-ї години з Білорусі й тривав до другої години ночі», — заявив керівник NKVC Вільмантас Віткаускас 24 листопада в етері LRT RADIJAS.
Результати опитування, проведеного Vilmorus на замовлення BNS, дані якого наводить LRT, свідчать, що 38,5 % респондентів відчувають підвищену загрозу безпеці через ці повітряні кулі. Почуття загрози частіше відчували школярі та студенти, фахівці й державні службовці з вищими доходами, а також мешканці Вільнюса та великих міст.
У коментарі Тижню литовський безпековий експерт, позаштатний науковий співробітник Ініціативи трансатлантичної безпеки в Центрі стратегії та безпеки Скоукрофта Атлантичної ради Вітаутас Лешкявічюс заявив, що нальоти повітряних куль не є ані непередбачуваними, ані символічними. Також вони вписуються у ширший шаблон гібридного тиску, який застосовується у регіоні для зондування повітряного простору, тестування правових «сірих зон», провокування політичних реакцій і вимірювання часу реагування.
За його словами, хоч самі по собі кулі не мають військового значення, мета їх запуску полягає у тому, щоб спостерігати, як реагує держава.
«Важливо, щоб Литва реагувала рішуче, а не символічно. Закриття пунктів пропуску демонструє, що суверенітет — це дієва, а не переговорна категорія. І це працює в обидва боки: НАТО та ЄС не становлять загрози для Білорусі, але якщо з її території походять ворожі дії, Литва повинна бути готова захищатися з усіх напрямків без зволікань», — каже він.
Вітаутас Лешкявічюс наголошує, що завдяки оновленій правовій базі Литви збройні сили можуть негайно реагувати на порушення повітряного простору або гібридні інциденти, не залишаючи «сірих зон».
«І ця готовність — не лише національна: Baltic Sentry, Eastern Sentry та посилені місії пильності НАТО спрямовані на закриття будь-яких регіональних прогалин, гарантуючи, що спробам зондування протистоятиме єдина реакція союзників. Це — стримування через готовність», — каже він Тижню.
Литва нарощує безпекові спроможності
Загалом зараз литовські пріоритети ґрунтуються на ширших змінах, що відбуваються в НАТО та ЄС. Оборона — вже не про мінімальну присутність, а про передове розміщення. Литва нарощує реальні бойові спроможності, а не декларативні витрати. Наприклад, країна розширює виробництво 155-мм артилерії та боєприпасів, посилює протиповітряну оборону, оскільки прагне, як погоджено на самітах НАТО, перетворити місію повітряної поліції Альянсу у балтійському регіоні на справжню місію протиповітряної оборони.
Крім того, Литва створює навчальні майданчики для сил Альянсу, формує домінування у сфері дронів і протидронових систем на малих висотах, а також інвестує у високотехнологічні спроможності та сприяє виробникам у доступі до капіталу, ноу-хау та партнерств.
«Це відображає повернення НАТО до колективної оборони як своєї основної місії та зростання амбіцій ЄС у галузі оборонної промисловості після років недостатнього фінансування», — зазначає Вітаутас Лешкявічюс.
Важливий блок діяльності Литви зараз стосується союзницької передової присутності разом із національною дивізією. Зокрема, йдеться передусім про її розбудову. Так, Німеччина розгортає свою п’ятитисячну бригаду у країні до 2027 року, є безперервна ротаційна присутність США, діє місія Baltic Air Policing, що цілодобово та 24/7 охороняє повітряний простір.
Литва дбає про кібероборону. Діють багатонаціональні підрозділи НАТО, відбуваються навчання та інтеграція спроможностей у сухопутному, морському, кібер- та повітряному просторах, зокрема Baltic Sentry, Eastern Sentry.
«Також ми, разом із союзниками по НАТО та партнерами в ЄС, приділяємо значну увагу швидкому пересуванню військ, щоб у разі кризи — або, що гірше, її ескалації — підкріплення союзників могло прибути сюди з необхідною швидкістю та у відповідних масштабах», — зазначає Вітаутас Лешкявічюс Тижню.
Крім того, Литва активно надає допомогу Україні. З 24 лютого 2022 року її обсяг сягнув майже 1,8 мільярда євро, що становить близько 2 % литовського ВВП. «За цим показником Литва входить у трійку країн світу, які найактивніше підтримують Україну», — заявила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко.
«Підтримка України залишається найвищим стратегічним пріоритетом. Україна є передовою лінією Європи. Підтримка України зменшує наші довгострокові ризики, змушує Росію адаптуватися під тиском і запобігає більш небезпечному майбутньому», — переконаний Вітаутас Лешкявічюс.
Калінінград: загроза чи тягар?
Стратегічно важливим та небезпечним анклавом для Литви та НАТО залишається Калінінград, який створює безпосередню загрозу ракетних ударів, блокади та гібридних операцій. Його використовують як вузол для вторгнень дронів у повітряний простір НАТО, кібероперацій впливу, тиску в Балтійському морі через логістику «тіньового флоту», а також потенційного втручання у роботу підводної та портової інфраструктури.
«Водночас деякі коментарі можуть бути неправильно трактовані, адже вони не враховують принцип того, як працює стримування у сучасній війні. Мета оборонного альянсу — не погрожувати знищенням, а зробити будь-яку ворожу військову авантюру проти Альянсу чи його союзників безглуздою та самогубною від самого початку», — переконаний Вітаутас Лешкявічюс.
За його словами, цього можна досягти через постійну передову присутність НАТО, союзницьку, у випадку Литви — німецьку та американську — присутність військ і бронетехніки на місці, спільні потужності з виробництва боєприпасів та через швидші навчання й адаптацію, ніж у російських збройних сил.
«Якщо НАТО зберігає готовність, Калінінград перетворюється на дорогий тягар, а не на перевагу для Москви», — додає аналітик.
Цивільна оборона та стійкість інфраструктури Литви: що це означає сьогодні?
Стійкість сьогодні є такою ж важливою, як бронетехніка, артилерія чи винищувачі. Сучасна оборона — це не лише здатність витримати удар, а й можливість залишатися операційно дієздатним під час бою, каже Вітаутас Лешкявічюс.
Тому Литва проводить підготовку інструкторів, які мають навчати громадян поведінки у надзвичайних ситуаціях чи під час війни, вишколи з евакуації цивільного населення, під час яких учасників перевозять до Каунаса, де на них чекають укриття, ковдри та безпечні місця в соборах.
Для Литви стійкість інфраструктури означає захист енергетичної й підводної інфраструктури, забезпечення безпеки цифрових мереж і систем обробки даних, гарантування логістики подвійного призначення (дороги, порти, залізниця) для військової та цивільної мобільності, інвестування у виробництво оборонної продукції разом із союзниками та партнерами, а також підготовку суспільства до функціонування під тиском зі збереженням безперервності управління.
«Останній пункт не можна ігнорувати. Якою б міцною не була наша броня, саме воля суспільства до перемоги робить націю стійкою та здатною перемагати», — наголошує Вітаутас Лешкявічюс у коментарі Тижню.