256 депутатів проголосували за державний бюджет України на 2026 рік. Розбираємося, чому документ одразу зазнав нищівної критики, чому військовим не підняли зарплати та чому «ПДВ для ФОПів» може обернутися для України справжньою катастрофою.
Заслужена критика
3 грудня 2025 року Верховна Рада ухвалила закон про державний бюджет на 2026 рік. Це четвертий повноцінний «воєнний» бюджет, що складається в умовах широкомасштабної війни без розуміння термінів її завершення. Україна й далі здійснює бюджетне планування у безпрецедентних умовах, набуваючи досвіду, якого не мала жодна країна НАТО з часу створення Альянсу.
Попри гучні корупційні скандали, історію з мирним планом Віткоффа-Дмітрієва й кадрові перестановки у президентській вертикалі, бюджет усе ж привернув увагу суспільства. Політики й оглядачі розкритикували його через низку недоліків: відмову від підвищення базового грошового забезпечення для військових, популістичні кроки щодо соціальних видатків тощо.
Ми вже описували числові характеристики бюджету-2026 одразу після його передачі на розгляд Верховній Раді у вересні. Нині ж поговоримо про основні проблеми головного кошторису, за які уряд Юлії Свириденко зазнав нищівної критики.
Військовим — нічого, депутатам — усе
Без сумніву, витрати на оборону є пріоритетом номер один, адже на них будуть спрямовані фактично всі очікувані доходи загального фонду. В абсолютному вимірі вони зростуть на 168,6 млрд грн у 2026-му порівняно з 2025 роком. Однак у Центрі економічної стратегії порахували, що в цінах 2021 року оборонні витрати зменшуються: з 1,6 трлн грн у 2025-му до 1,3 трлн у 2026-му. Різниця у близько 300 млрд грн — це видатки на закупівлю озброєння та ремонт військової техніки. При цьому так звані «невоєнні видатки» залишаються приблизно незмінними — на рівні 1,3 трлн грн. Тобто на війну вперше з 2022 року збираються витратити стільки ж, скільки й на тил; раніше воєнні видатки переважали мирні на сотні мільярдів гривень.
Проте найбільше розголосу викликав дуалізм «зарплати військових — зарплати депутатів». У бюджеті на 2026 рік не передбачено збільшення грошового забезпечення для військовослужбовців. Міністр оборони Денис Шмигаль прокоментував це так:
«Проєктом бюджету збільшення грошового забезпечення у 2026 році не передбачається. Ми передбачаємо запровадження нової форми, контрактної, яка буде містити покращені умови для всіх військовослужбовців, зокрема для чинних військовослужбовців буде змога підписувати контракти за новою формою, отримувати по них більше коштів».
Якщо міністр фінансів Марченко вважає, що ухвалення бюджету — це «сигнал», то щодо грошового забезпечення військових сигнал цей є вельми негативним. В умовах стабільно високої інфляції на рівні 10 %+ мінімальний оклад у розмірі 20 130 гривень є недостатнім, щоб мотивувати громадян долучатися до Сил Оборони. Звісно, є система надбавок, наприклад, за перебування на бойових позиціях, але всі наші захисники повинні розуміти, що держава про них не забуває. А ось пропозиція укладати покращені контракти навряд чи найближчим часом буде актуальною для значної кількості військових.
Голова Комітету з питань бюджету Роксолана Підласа пояснила, що виплати військовим можуть бути збільшені протягом року:
«Ми однозначно будемо вносити зміни до державного бюджету в наступному році, я в цьому впевнена майже на 99 %. І це будуть в першу чергу військові зміни, і будемо розглядати питання збільшення видатків як на закупівлю зброї та дронів, так і на підвищення зарплат військовослужбовців».
Разом з тим буде збільшено розмір компенсації витрат на депутатську діяльність — з близько 60 тис. грн до майже 200 тис. грн. Звісно, в рамках бюджету ця сума є незначною. Але народні депутати поряд з представниками уряду та іншими високими чиновниками мають велику символічну вагу. Збільшення їхніх зарплат у понад три рази яскраво контрастує з замороженими виплатами для військових та багатьох інших категорій «бюджетників». Тож такий крок є максимально некрасивим у воєнний час, коли державі доводиться буквально випрошувати кошти по всьому світу.
Готуємося до виборів?
Базові соціальні показники зазнають лише мінімальних змін. Мінімальна щомісячна зарплатня зросте з 8000 грн до 8647 грн. Прожитковий мінімум на одну особу на місяць становитиме 3209 грн (зараз 2920 грн), а для осіб, які втратили працездатність, — 2595 грн (зараз 2361 грн).
У «Дзеркалі тижня» навели перелік відверто популістичних видатків, наявність яких радше свідчить про підготовку до майбутніх виборів, аніж про бажання здобути воєнну перемогу:
- «3000 км Україною» від «Укрзалізниці» — 17 млрд грн;
- безплатне харчування для школярів 5–11 класів — 14 млрд грн;
- «тисяча зимової підтримки» — 10 млрд грн;
- «єОселя» не для ВПО — 11 млрд грн;
- «єЯсла» — 9 млрд грн;
- національний «кешбек» — 6 млрд грн;
- стратегічні комунікації — 4 млрд грн;
- «Пакунок школяра» — 1,2 млрд грн.
Разом — 72,2 млрд грн або понад $1,7 млрд. Знову ж таки, сума ніби й невелика в рамках усього бюджету, але ці витратні статті також є чітким сигналом щодо пріоритетів уряду на 2026 рік.
Дискусії точилися й щодо підвищення зарплат учителів: з 1 січня 2026 — на 30 %, з 1 вересня — ще на 20 %. Середньомісячна зарплатня вчителя наприкінці 2026 року становитиме 25 037 грн. Звісно, роботу вчителів потрібно оплачувати високо (Отто фон Бісмаркові приписують фразу: «Ворог іде туди, де програють учитель і священник»). Але виникає низка запитань: чому збільшення одразу таке велике; чому саме вчителям і тільки вчителям, а не, наприклад, лікарям; і, звісно, чому вчителям, а не військовим? До речі, ініціатива належить особисто президентові Зеленському.
«Як знищити економіку» для чайників
Щодо зовнішньої допомоги все зрозуміло: без неї ми не виживемо. Нехай ми поки не маємо гарантій щодо потрібних нам 40–45 млрд євро, проте в попередні роки ситуація була схожою, та зрештою ми отримували необхідні суми.
Однак у контексті зовнішньої допомоги варто згадати про справді тривожну новину щодо можливого введення податку на додану вартість (ПДВ) для ФОПів. 26 листопада було оголошено про нову чотирирічну програму між Україною та МВФ на $8,1 млрд. У підсумковому меморандумі вказано, що Україна зобов’язується скасувати винятки для ФОПів, які заробляють понад один мільйон гривень на рік, зробивши їх платниками ПДВ.
Ідеться саме про дохід (оборот), а не прибуток. 1 млн грн на рік — це рівень доходу, якого досягають навіть найдрібніші продавці на стихійних ринках. Тобто абсолютно всі ФОПи ризикують стати платниками 20 % податку, що стане величезним збільшенням навантаження для фізичних осіб-підприємців.
Ризики такого кроку неможливо переоцінити. Він іще більше штовхне українську економіку в тінь, частка якої й без того значна: до 40 % загалом, 60–70 % в окремих галузях. Безліч підприємців будуть змушені припинити діяльність, тому що не витримають податкового навантаження. Неймовірно посилиться адміністративний тиск податкових органів. Підприємці робитимуть помилки в звітності й отримуватимуть за це штрафи. Невідомо, як працюватиме традиційно проблемний для України механізм повернення податкового кредиту.
Словом, сама ідея спрощеної системи оподаткування буде знищена. Як і репутація чинної влади. Сподіваємося, що «ПДВ для ФОПів» залишиться тільки на папері меморандуму з МВФ, адже такий крок стане справжнім ударом по економічному, а, отже, й по оборонному потенціалу України.
Дуже невдалий сигнал
Повертаючись до слів міністра Марченка, якщо бюджет є сигналом, то сигнал цей нині є дуже невдалим. Звісно, в умовах тотальної невизначеності кошторис протягом 2026 року неодноразово змінюватиметься. Ймовірно, військові отримають вищі зарплати, більше коштів буде виділено на закупівлю, виготовлення зброї тощо. Однак усе це можна було зробити вже зараз, не ставлячи під удар і без того понівечену репутацію вищого воєнно-політичного керівництва держави.
Повторімо: відверто популістичні ініціативи (зимова тисяча, проїзд залізницею тощо) не личать державі, що водночас прагне досягти і воєнних успіхів, і економічного зростання. А ідеї на кшталт «ПДВ для ФОПів» просто знищать національну економіку. Тож поки агресор кидає на війну всі свої ресурси, ми не можемо діяти так, ніби готуємося до чергових виборів.