У третій лекції циклу про російський нігілізм у межах проєкту «Skovoroda auditorium» філософ Тарас Лютий говорить про феномен російського нігілізму XIX століття як складного і суперечливого ідеологічного явища, що сформувалося на перетині західноєвропейських впливів, російської інтелектуальної традиції та політичної кризи імперії.
Нігілізм постає як «зона заперечення» без цілісної позитивної програми, що викликає різку реакцію консервативного середовища та породжує масштабну антинігілістичну літературу. У лекції говоримо про ключові інтелектуальні осередки — журнали «Русское слово», «Современник», «Русский вестник».
А також про:
• формуванню «розколу в нігілістах»;
• антинігілістичні романи і публіцистику XIX століття;
• зв’язок нігілізму з революційністю, терором і анархізмом;
• постаті Бакуніна та Нечаєва як радикальне продовження ідеології заперечення.
Ця лекція є частиною курсу про російський нігілізм і допомагає зрозуміти, як нігілізм у російській інтерпретації став не лише філософською течією, а й політичним і культурним конструктом, пов’язаним зі страхом перед модерністю, змінами та західними ідеями.
