10–12 березня тривав Лондонський книжковий ярмарок (ЛКЯ), найбільша англомовна видавнича виставка у світі, і ця подія насамперед важлива тим, що коло порушених під час неї питань — це найактуальніші питання сучасної видавничої галузі. На ЛКЯ був і український стенд, на якому були представлені 12 видавництв і одна літературна агенція: (Саміт-Книга; Artbooks; «Навчальна книга – Богдан»; Видавничий дім «ОРЛАНДО»; «Видавництво Старого Лева»; Vivat; «Видавництво Ukraїner»; Creative publishing; Ukrainian Fashion Publishing; «Ранок»; Creative Women Publishing; Freimut Books; літературна агенція OVO).
Як і торік, штучний інтелект знову спровокував чимало дискусій під час ярмарку, а символічною подією стала поява видання «Не крадіть цю книгу», у створенні якого взяло участь близько десяти тисячі письменників. Примірники книги роздавали відвідувачам ЛКЯ у вівторок, за тиждень до того, як уряд Великої Британії має опублікувати оцінку економічних витрат від запропонованих змін до закону про авторське право. Найцікавіше, що її зміст — це список імен письменників, серед яких є, зокрема, Кадзуо Ішіґуро, Філіпп Ґреґорі та Річард Осман. Ця «порожня» книга це знак протесту проти використання творів авторів без дозволу компаніями, що займаються ШІ. Так організатор цього видання, Ед Ньютон-Рекс, композитор і активіст, який захищає авторські права митців, зазначив, що галузь штучного інтелекту «побудована на вкрадених роботах… взятих без дозволу та оплати». На його думку, «це не злочин без жертв — генеративний штучний інтелект конкурує з людьми, на чиїх роботах він навчається, позбавляючи їх засобів до існування, і тому уряд повинен захищати творчих працівників Великої Британії і відмовитися легалізувати крадіжку творчих робіт компаніями, що займаються штучним інтелектом».
The Bookseller цитує думку Перміндер Манн, генеральної директорки Simon & Schuster про те, що темні романи, жахи, «проза дивних дівчат» і цифрові серіали лишаються у центрі уваги, і «подібні тенденції в молодіжній літературі продовжують стирати межу з дорослою літературою». Також серед популярних жанрів — графічні романи та нонфікшн про історію.
Серед різних тем для обговорення часто згадували успіх телесеріалу «Запекле суперництво», який є екранізацією книги Рейчел Рід. Однак треба розуміти, що існує прірва між тим, що є популярним у видавничій справі, і тим, що є популярним у світі телебачення та кіно. Ця прірва, зрештою, має значний вплив на екранізацію творів. BookTok, куточок TikTok, за яким стежать мільйони шанувальників по всьому світу і який може зробити або зруйнувати кар’єру автора, відіграє в цьому ключову роль. Спікери наголошували на тому, що існує величезна розбіжність між тим, що зараз вимагає телебачення, і тим, що пишуть автори. Адже BookTok передусім цінує романтику, тугу і романтичну фантастику (romantasy, роментезі), а це не те, чого хоче телебачення. Тож видавнича та теле- і кіноіндустрія нині не повністю узгоджені, бо телеканали та стримінгові сервіси хочуть потужні «трилери про змови», а сильні трилери зараз доволі важко знайти.
Також на ЛКЯ неодноразово говорили про те, що роментезі домінує як жанр у певному віковому сегменті, однак Голлівуд повільно реагує на це, хоча зараз кожна студія має свій проєкт з екранізації, та чекають, щоб побачити, що з цього вийде. Романтична фантастика, в якій поєднано магічні пригоди та пристрасну історію кохання, вже кілька років домінує в чартах, але жодна з книг цього жанру не потрапила на екран, бо ринок «насичений», а такі історії «важко адаптувати». Так Джейсон Річман, партнер і співголова відділу медіаправ UTA, каже, що студії досі телефонують йому щодо романтезі, але занепокоєння залишаються: «Романтику досі важко продати за медіа-права. Якщо щось буде створено і стане популярним, то хто знає. Люди розуміють, що це життєздатний тренд, але ми всі чекаємо, чи вийде “Четверте крило”. Якби це був хіт, це б викликало лавину інтересу».
Втім, є і зворотні процеси, коли видавництво створюють відділ інтелектуальної власності, в якому ідеї, натхненні телебаченням, розробляються власними силами, а потім передаються авторам для написання книг на основі цих ідей. Буває і так, щоб замість того, щоб адаптувати попередню роботу певного автора, студія замовляє йому написати коротке оповідання, на яке вона володітиме правами на адаптацію, а він збереже права на публікацію. Тобто це передбачає залучення агентів і продюсерів до процесу написання на набагато ранішому етапі, ніж зазвичай. І це все робиться з метою зблизити екранну індустрію та видавничу справу.
Загалом учасники цьогорічної ЛКЯ описали ярмарку як «енергійну» і «дуже жваву» та нагадали, що «книги є місцем, де люди можуть знайти притулок» на тлі «страшної» глобальної ситуації, як зазначила Кетлін Фаррар, виконавча директорка з продажу та маркетингу видавництва Bloomsbury.
