Війна проти Ірану вже стала шоком для світової економіки, однак наскільки глибоким буде цей шок? Розбираємося зі сценаріями розвитку подій та наслідками для України.
Американська СВО
28 лютого 2026 року США та Ізраїль почали війну проти Ірану з очевидним наміром усунути від влади в Тегерані чинний режим Ісламської республіки. Донині ми не знаємо, якою буде розв’язка. Нехай режим зазнав великих втрат у вигляді десятків убитих провідних військових і політичних діячів на чолі з верховним лідером Алі Хаменеї, та поки чинний уряд демонструє готовність воювати стільки, скільки буде потрібно.
Іран — це країна з понад 90-мільйонним населенням і величезною територією. Завдяки своєму географічному положенню Іран здатний чинити значний вплив на світову економіку, зокрема через контроль над Ормузькою протокою. Позаяк нині проти Ірану не планується масштабних наземних операцій, а очікуваного внутрішнього повстання поки не сталося, тегеранській владі, по суті, мало що загрожує (тут говоримо про владу загалом, а не про окремих її представників).
Хай якими є політичні плани США та Ізраїлю, війна на Близькому Сході вже спричинила шок на ринку енергоносіїв із наслідками в усіх куточках світу. Нині ми поговоримо про два сценарії для світової економіки, а також їх вплив на Україну.
Сценарії розвитку подій
Хоча ситуація швидко змінюється, економічну складову війни можна звести до одного питання: наскільки швидко все це закінчиться? Йдеться про кілька тижнів чи про довгострокове протистояння, в яке буде втягнутий весь регіон?
Сценарій 1: війна проти Ірану закінчується протягом кількох тижнів.
Згадана ліквідація політичних лідерів, виснаження запасів озброєння, ефективні удари по іранських військових об’єктах… Шкода може виявитися достатньою, щоб Тегеран швидко пішов на угоду про припинення вогню. Це може бути схоже на венесуельський сценарій, коли формально влада залишиться в руках представників чинного режиму, але вони стануть лояльними до Вашингтона. Дональд Трамп уже говорив про свою прихильність до такого варіанту подій.
У такому разі Іран швидко зніме блокаду з Ормузької протоки. Його власна нафта повернеться на ринок. Тегеран фактично буде виведений зі складу вісі зла Росія-Іран-Північна Корея-Китай.
Це ідеальний сценарій для всіх, у тому числі для України. З одного боку, Москва втратить одного зі своїх найсильніших союзників. З іншого, з іранської нафти можуть бути зняті санкції, її видобуток збільшиться — а відповідно, буде зменшуватися світова ціна.
Глобально це нагадуватиме події червня 2025 року — короткочасне зростання цін на енергоносії зі швидким поверненням до норми без довготривалих наслідків.
Сценарій 2: війна переходить у затяжну фазу.
Після початку бойових дій Дональд Трамп заявляв, що війна може тривати 4–5 тижнів або довше. У західній пресі повідомляли, що Пентагон розраховує воювати кілька місяців, приблизно до вересня. Дії Ірану, який уже завдав ударів по десятку різних країн, вказують на готовність воювати довго.
За цього сценарію сторони почнуть завдавати ударів не тільки по військових об’єктах, а й по цивільній інфраструктурі. В Ірані це може обернутися зростанням популярності режиму. Тегеран не лише далі блокуватиме Ормузьку протоку, але й заохочуватиме своїх проксі хуситів у Ємені активізувати терористичну діяльність проти перевізників у Червоному морі.
Через Ормузьку протоку проходили 20 млн барелів нафти на день (20 % світового споживання) та понад 100 млрд кубометрів скрапленого газу на рік. Зупинка такого потоку є шоком історичних масштабів. Протягом 28 лютого — 6 березня ціна на нафту марки Brent зросла з близько 73 до 88 доларів за барель (понад 20 %) і зростатиме далі.
Таке стрімке подорожчання енергоносіїв автоматично означає зростання інфляції в усіх куточках світу, адже виробники одразу стикаються з підвищенням витрат на перевезення. Центральні банки будуть змушені переглянути політику облікових ставок у бік їх підвищення. Це призведе до подорожчання банківських кредитів і загального падіння економічної активності.
Читайте також: Деградація оборонного потенціалу, ключові переговорники та зміна режиму: чого очікувати від ударів по Ірану
Звісно, США готувалися до такого розвитку подій і вже заявили про намір допомагати вразливим нафтоперевізникам. Зокрема, американський уряд надаватиме їм страхові послуги, а військово-морські сили США супроводжуватимуть нафтові танкери у небезпечних ділянках. Також Саудівська Аравія та інші країни ОПЕК нібито погодилися збільшити видобуток нафти, щоб пригальмувати зростання цін. Серед негативу — США послабили санкції проти російської нафти, яку купує Індія.
Однак навіть за умови успіху контрзаходів масштабна війна на Близькому Сході буде великою проблемою для світової економіки. І ця проблема тільки поглиблюватиметься зі збільшенням масштабу та тривалості війни.
Наслідки для України
Україна так само зацікавлена в якнайшвидшому усуненні іранського фактора. Нам не потрібно, щоб ціни на нафту зростали до понад $100 і трималися протягом довгого часу. З іншого боку, швидке усунення Ірану як військово-економічного партнера Росії стане ще одним ударом по геополітичних амбіціях Кремля (після Сирії, Венесуели).
Позаяк Україна значною мірою залежить від імпорту бензину та дизпалива, подорожчання енергоносіїв призведе, зокрема, до зростання витрат на перевезення, вартості посівної кампанії та військових витрат. Автоматично через транспортну складову зростуть ціни на товари в магазинах. Втім, варто зауважити, що ціни на пальне в Україні поки зростають нижчими темпами, ніж у Європі. Станом на 6 березня у нас подорожчання склало близько 6 гривень за літр, а, наприклад, у Німеччині — близько 0,31 євро (16 грн).
Інший ризик — продовольство. Близький Схід і Північна Африка є традиційними ринками збуту українського зерна. Небезпеки в регіоні Червоного моря та Перської затоки підвищать вартість страхування суден та фрахту. Дестабілізація економік імпортерів може знизити їхню спроможність купувати українську агропродукцію.
Чи не найбільшою проблемою може стати переспрямування ресурсів Заходу на Близький Схід. США та ЄС мають обмежені запаси ракет до Patriot та інших засобів ППО, а також артилерійських снарядів. Війна на Близькому Сході змусить союзників перенаправити частину фінансової та військової допомоги з України на підтримку Ізраїлю чи власних баз у регіоні. Увага світових медіа та політиків зміститься на Близький Схід, що може ускладнити лобіювання Україною нових пакетів підтримки.
Читайте також: Марк Воллес: «Між Росією, Іраном і Китаєм існує нечестивий союз»
Так чи інакше, нині дуже складно спрогнозувати, якою буде розв’язка. А вона може бути як позитивною для України та світу в разі швидкого завершення війни й падіння Ісламської республіки, так і негативною у випадку затягування тривалості бойових дій.
