Оприлюднення файлів на покійного американського сексуального злочинця Джеффрі Епштейна сколихнуло Велику Британію. Уряд і королівська родина зазнали великої шкоди через витік інформації про те, що колишній посол Великої Британії у Вашингтоні й брат короля протягом багатьох років підтримували тісні відносини з Епштейном. Обох заарештували.
Звинувачення Ендрю — молодшого брата короля Чарльза і донедавна принца, герцога Йоркського, — явище не нове. Кілька років тому його звинуватили в сексуальних стосунках з неповнолітніми дівчатами, яких постачав йому Епштейн. Раніше принц усе заперечував. Проте заплатив 12 млн. фунтів стерлінгів для врегулювання справи, порушеної проти нього однією з жертв — американкою Вірджинією Джуффре, яка минулого року наклала на себе руки. Скандал обурив Британію, а ще більше погіршило ситуацію телевізійне інтерв’ю 2019 року, в якому принц Ендрю заперечував майже все. Оприлюднені файли Епштейна засвідчують, що брат короля брехав.
Відреагувавши на розлюченість громадськості, король позбавив принца Ендрю титулу і привілеїв і заявив, що відтепер той носитиме прізвище королівської родини — Маунтбаттен-Віндзор. Король також наказав йому виселитися з великої і дорогої королівської резиденції поблизу Віндзорського замку. Ендрю жив там, майже не витрачаючи власних коштів, разом зі своєю колишньою дружиною Сарою Ферґюсон, хоча розлучився з нею багато років тому. Натомість йому запропонували невеликий котедж у селі Сандрінгем, неподалік королівської резиденції на сході Англії. Ферґюсон зникла і, кажуть, зараз живе в Дубаї.
Подвійний скандал неабияк скомпрометував і короля, і британський уряд. Король Чарльз швидко випустив заяву, в якій зазначив, що «глибоко занепокоєний» арештом брата. Сказав, що «відповідні органи» проведуть повне, справедливе і належне розслідування за цілковитої підтримки й співпраці короля.
«Дозвольте мені чітко заявити: закон має превалювати», — додав він і зазначив, що тим часом разом із родиною продовжуватиме виконувати свої обов’язки та служити британському народу.
Тон заяви свідчить про обурення всієї королівської родини поведінкою Ендрю впродовж стількох років. Громадськість вважає його грубим, зарозумілим, егоїстичним, жадібним і безпринципним. За десять років, займаючись просуванням британської торгівлі за кордоном, Ендрю заробив собі репутацію плейбоя, який користувався безкоштовними подорожами і розкішшю, але ображав людей, з якими взаємодіяв. Файли Епштейна, схоже, свідчать, що він зловживав своїми повноваженнями, надсилаючи Епштейну конфіденційні документи про інвестиційні можливості й ринково-чутливу інформацію.
Нині Ендрю не тільки втратив усі свої королівські обов’язки й титули. У парламенті розглядається пропозиція прийняти спеціальний закон, щоб вилучити його з лінії спадкоємства монархії. Це лише теоретична можливість, оскільки в Ендрю восьме місце в черзі на престол, і навряд він колись стане королем. Але пропозиція відображає негативне ставлення громадськості. Під час дебатів у парламенті один із міністрів назвав Ендрю «грубим, зарозумілим і пихатим чоловіком», не здатним розрізняти суспільні інтереси, яким мав служити, і приватні.
Наскільки скандал зашкодив монархії? У короткостроковій перспективі, ймовірно, не дуже. Швидке реагування, рішучий осуд братової поведінки й обіцянка співпрацювати у всіх поліцейських розслідуваннях чітко відокремили короля від скандалу у свідомості громадськості. У день братового арешту король відвідав церемонію відкриття Лондонського тижня моди, щоб продемонструвати, що відданий королівським обов’язкам і продовжує працювати. Інші члени королівської родини також з’являлися на публіці, хоча жоден не прокоментував арешт Ендрю. Монархія намагається передусім донести до громадськості, що король розуміє, що ніхто не може бути вищим за закон.
Це — перший арешт члена британської королівської родини за майже 400 років. У 1647 році, після початку громадянської війни короля Карла I і парламенту, короля заарештували, судили і стратили 1649 року.
Як іронічно зазначають коментатори, така доля навряд спіткає Ендрю. Також поки що не зрозуміло, чи висунуть йому офіційні звинувачення у скоєнні злочину. «Неправомірні дії на державній посаді» надзвичайно важко довести в суді. Колишнього принца затримали лише на один день — до речі, його день народження, — поки поліція обшукувала його майно і будинок у Віндзорі. Ввечері Ендрю відпустили, але на фотографії, де його везуть у поліцейській машині, 66-річний чоловік виглядає вкрай виснаженим, розгубленим і зневіреним.
Майже водночас лорда Мандельсона — колишнього високопоставленого міністра-лейбориста, який упродовж кількох років був представником Британії у Європейській комісії, — теж заарештували за зловживання службовим становищем. Правопорушення розкрилося, коли у файлах Епштейна виявили адресовані американському сексуальному злочинцеві електронні листи Мандельсона, з яких випливало, що, будучи міністром бізнесу в уряді лейбористів 1999 року, він надсилав Епштейну конфіденційну фінансову інформацію, яку той міг використовувати для маніпулювання ринком. Поліція допитувала Мандельсона протягом одного дня, його будинок обшукали, а потім відпустили. Наразі не відомо, чи висунуть йому звинувачення.
Цей скандал особливо згубно впливає на прем’єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера, оскільки його попереджали, що Мандельсон мав набагато тісніші зв’язки з Епштейном, ніж стверджував. Незважаючи на це, Стармер призначив Мандельсона на дуже важливу посаду британського посла у Вашингтоні. Коли було виявлено дружнє особисте листування Мандельсона з Епштейном і з’ясувалося, що британець зупинявся в Епштейновому будинку в Нью-Йорку, поки той сидів за ґратами, а також що вони підтримували зв’язок після звільнення Епштейна, у Великій Британії здійнялася буря.
Стармера звинуватили в наївності й легковажності, оскільки він відправив Мандельсона до Вашингтону, незважаючи на попередження своїх чиновників. Стармер був змушений звільнити Мандельсона всього через сім місяців його перебування у Вашингтоні — це було принизливо як для прем’єра, так і для посла.
Нові електронні листи, судячи з усього, свідчать, що Мандельсон надав Епштейну багато конфіденційної інформації, а також робив неприємні зауваження про Ґордона Брауна — тодішнього прем’єр-міністра від Лейбористської партії, у Кабінеті якого працював Мандельсон. Браун розлютився й образився. Колишні колеги й громадськість кепкують із Мандельсона і зневажають, але він не зробив жодної заяви і сидить удома зі своїм партнером. Спалахнув ще й додатковий скандал, коли спікер Палати громад повідомив поліції, що, на його думку, Мандельсон втече з країни, і тому його негайно заарештували. Виявилося, що ця інформація — абсолютно неправдива.
Обидва скандали зараз затьмарені війною в Ірані й дилемою Стармера, чи варто підтримати Трампа, чи засудити напад на Іран як порушення міжнародного права. Війна домінує на перших шпальтах британської преси й у всіх телевізійних новинах. Але скандали з Ендрю та Мандельсоном не зникли і незабаром знову випливуть на поверхню, особливо якщо обом офіційно висунуть звинувачення у злочинах. Британська політика, як і політика більшості країн Європи — наразі надзвичайно нестабільна й непередбачувана.
