Угорщина офіційно визначила дату парламентських виборів — вони відбудуться 12 квітня. Хоча офіційний період передвиборчої кампанії розпочинається 21 лютого, перегони фактично тривають повним ходом уже кілька місяців.
Ці парламентські вибори відбуваються на тлі серйозної політичної конкуренції, яка загострилась після багатьох років домінування чинного прем’єр-міністра Віктора Орбана і його правлячої партії «Фідес». Орбан уперше стикається із сильним суперником на парламентських виборах.
Їхній результат матиме серйозні наслідки не лише для Угорщини, а й для Європи та її ультраправих політичних сил. Опитування показують, що «Фідес» усе ще не може відновити втрачені позиції, попри численні популярні серед виборців заходи після трьох років економічної стагнації.
Згідно з останніми даними, головна опозиційна партія Угорщини «Тиса», очолювана колишнім представником урядових кіл Петером Мадяром, збільшила відрив від «Фідес» на 12 % та отримала підтримку 51 % виборців, які вже визначилися. Дослідники соціологічної служби Median зазначають, що «Тиса» переважно переманює виборців у інших опозиційних партій, а не у «Фідес», однак правляча партія не здатна залучити нових прихильників, попри бюджетні подачки та спроби зіграти на страхах виборців щодо війни в Україні.
Так, наприклад, кілька днів тому стало відомо, що уряд Орбана планує запустити «національні консультації» для того, щоб угорці могли висловитися проти фінансової підтримки України з боку ЄС у найближчі роки. У червні 2025 року подібний «референдум» уже засвідчив, що проти вступу України в ЄС висловилися 95 % угорців, які проголосували.
Читайте також: В Орбана заявили, що Угорщина здалася б Росії, опозиція обурена
Водночас Мадяр заявив, що прагне зберегти Угорщину міцно інтегрованою в Європейський Союз і НАТО та домагатися «прагматичних відносин» із Росією — на відміну від Орбана, який вважає серед своїх союзників президента США Дональда Трампа, підтримує дружні зв’язки з Москвою та часто вступає у конфлікти з Брюсселем.
Хоча Мадяра розглядають як того, хто може об’єднати «мости» у напружених відносинах між Брюсселем і Будапештом, він аж ніяк не є беззастережним прихильником ЄС. На внутрішньополітичному фронті Тарр Золтан, друга особа «Тиси», заявив виданню POLITICO, що партія хоче «зберегти прикордонний паркан, виступати проти обов’язкових міграційних квот і прискореного вступу України, домагатися миру, боротися з російською пропагандою, зміцнювати Вишеградську групу (Угорщина, Польща, Чехія та Словаччина) і Центральну Європу, не будучи “поганим хлопцем” Європи».
Це перегукується з оцінкою політолога Рудольфа Меца, який заявив, що перемога Мадяра «не означала б радикального розвороту чи повернення до якогось ідеалізованого минулого».
«Роль Угорщини як постійного дестабілізатора в ЄС, ймовірно, зійшла б нанівець — не тому, що зникли б національні інтереси, а тому, що їх відстоювали б через переговори та інституційну взаємодію, а не через політику постійних вето й символічних конфліктів», — додав він.
Угорські аналітики також зазначають, що зміни можуть відбуватися повільно. Золтан Васалі з Університету Мільтона Фрідмана заявив, що демонтаж чинної системи буде «юридично та інституційно складним». «Основні конституційні органи збережуть свої повноваження після наступних виборів, а ключові посади залишаються за особами, лояльними до чинного уряду, що обмежує можливість швидких змін», — зазначив він.
Тож масштаб перемоги Мадяра може стати вирішальним. Рудольф Мец зазначив, що дві третини місць у парламенті, які дозволили би новому уряду змінювати конституцію, стали б «грою, що змінює правила».
«Це дало б уряду Мадяра юридичну спроможність відновити ключові елементи верховенства права, відбудувати систему стримувань і противаг та запровадити такі гарантії, як обмеження термінів для ключових посад», — додав він.
Читайте також: «Острів миру» Орбана: як переговори Трампа та Путіна можуть вплинути на угорські вибори
Інші помітні учасники виборчих перегонів — це Демократична коаліція, ультраправа партія «Наша Батьківщина» та сатирична Угорська партія двухвостого собаки, створена переважно для висміювання політики Орбана. Однак вони борються за виживання, адже можуть не подолати виборчий бар’єр, необхідний для здобуття місць у парламенті. У такому разі угорський законодавчий орган може опинитися під повним контролем двох правих партій.
Тож парламентські вибори в Угорщині можуть стати переломним моментом у політичному житті країни. Результат визначить не лише баланс сил у Будапешті, а й напрямок зовнішньої політики та роль Угорщини в ЄС і Центральній Європі. Крім того, ці вибори стануть перевіркою для угорського суспільства на спроможність до політичних змін.