Микола Уманський
Колонки
«Йдемо якось із батьком, дивлюся, а в лісосмузі пшениця ярова росте! Питаю, як так може бути? Хто ж це пшеницю в лісі сіє?! А батько мовчить, ніби не чує. А я ж малий тоді був, цікавий, учепився в нього: скажи й скажи. А він як гаркне: «Не питай! Того тобі знати не треба!» — і як відрізав.
25 листопада  ▪  Микола Уманський  ▪  
«Український тиждень»
№ 47 (575) від 22 листопада
Про те, що ностальгія за СРСР густо замішана на лицемірстві та невігластві, уже сказано й написано достатньо. Із тими, хто тужить за Сталіним та «героїчними чекістами», нема про що дискутувати: це робота для психіатра.
20 жовтня  ▪  Микола Уманський  ▪  
«Український тиждень»
№ 42 (570) від 18 жовтня
Чисту українську мову я вперше почув наживо на початку 1980-х у вагоні потяга «Баку — Москва», повертаючись додому з туристичної мандрівки Кавказом.
23 серпня  ▪  Микола Уманський  ▪  
«Український тиждень»
№ 33 (561) від 16 серпня