Андрій Домаранський, Олександра Сухенко
Галереї
Окрім усієї очевидної природної унікальності, Олешківські піски є ще й чудовим прикладом розумного підходу до використання такого роду територій. Так вже сталось, що нині на цих теренах (передовсім на Козаче-Лагерській арені Нижньодніпровських пісків) зійшлись інтереси кількох потужних спільнот: військових (потреба відновити старий авіаційний полігон радянських часів), лісівників (лісорозведення для утримування рухомого піску), науковців (збереження ландшафтів, унікальних в національному і європейському вимірах) та туристів (такий об’єкт хочеться бачити, це очевидно).
19 жовтня, 2017  ▪  Андрій Домаранський, Олександра Сухенко  ▪  
Олешківську Січ 1711 року заснували запорожці, які підтримали Івана Мазепу і разом з ним долучилися до повстання проти Росії. Зараз це місце в колишньому Цюрупинську (віднедавна, знову Олешках) мало би бути священним і недоторканим: все-таки одне з трьох вцілілих місць розташуваня козацьких січей, проте, крім кількох невигадливих пам'ятників, флагштоків без прапорів, бетонних парканів, бур'янів та свіжого будівництва тут нічого немає. Його рідко відвідують туристи, нечасто - чиновники. Що казати, коли про нього не знає навіть Google maps. Про всяк випадок, даємо координати: 46.63094, 32.75846.
16 жовтня, 2017  ▪  Андрій Домаранський, Олександра Сухенко  ▪  
З чим не асоціюється український степ, так це з водоспадами. Все логічно, для їх утворення необхідно побільше води і крутий східчастий ухил поверхні по якій би вона текла. Звідси й поширена теза: “кому водоспади - тому в Карпати і на Поділля”. Але.
25 вересня, 2017  ▪  Андрій Домаранський, Олександра Сухенко  ▪  
“Олександріявугілля” з середини 70-х видобувало буре вугілля відкритим (кар'єрним) способом. Все майже ідеально: запаси бурого вугілля - найбільші в Україні, пласти доволі потужні (2 - 10 м), залягають неглибоко (15 - 200 м від поверхні), закладено 7 розрізів та 3 шахти, працюють брикетні фабрики, поруч - велике місто Олександрія. Морозівський вуглерозріз біля села Пантаївка - найбільша й найуспішніша ланка холдингу. А далі щось не склалося: зниження ефективності, борги, кредитори, передача в оренду, нові борги, відключення енергопостачання, затоплення, вивезення чи розпил на метал техніки, бур'яни, спогади про кращі часи. Тепер це фактично геологічний музей палеогену під відкритим небом посеред степів Центральної України: шестикілометрова Г-подібна рана з водою кольору бірюзи чи смарагду, дзвінка тиша, естетика “кін-дза-дза”. Можливо, найбільш вражаюче місце цих країв.
21 вересня, 2017  ▪  Андрій Домаранський, Олександра Сухенко  ▪