Вікторія Малишева
Галереї
24 січня  ▪  Вікторія Малишева  ▪  
15 жовтня, 2018  ▪  Вікторія Малишева  ▪  
Це своєрідна «мекка» для луганських безробітних, для багатьох з них знайти метал і здати його – єдиний спосіб заробітку
11 червня, 2018  ▪  Вікторія Малишева  ▪  
28 травня, 2018  ▪  Вікторія Малишева  ▪  
10 травня, 2018  ▪  Вікторія Малишева  ▪  
23 квітня, 2018  ▪  Вікторія Малишева  ▪  
22 березня, 2018  ▪  Вікторія Малишева  ▪  
26 лютого, 2018  ▪  Вікторія Малишева  ▪  
22 січня, 2018  ▪  Вікторія Малишева  ▪  
Це історична частина Луганська, де кожен дім дихає старовиною, а, по-друге, майже в кожному з цих невеличких домівок жили люди того літа, які не здатні були кинуті єдине, що в них було - їх невеличкі маєтки, які будували понад сто років тому ще їх діди. Це Мала Вергунка, а дорога - це межа між Великою та Малою Вергунками. На цій дорозі був блок-пост, а далі вже Красний Яр, Зелена Роща, Сіверський Донець... 39-я школа Луганска найстаріша у місті, вона так і не оговталась після того літа. Без світла, опалення, скла та учнів вже четвертий рік. Майжі всі шибки забиті атласами - що змогли найти тоді по класах, а великі діри в стінках то скоріше очі цієї школи, які дивляться через час та безмежні обрії, що як і двісті років тому дихають пилом та багаттям. Заправка після того літа теж примара, а кільце трамвая 3-ки - серця Вергунки, який "ходив" ще до липня 2014 - памятник цій війні і тому літу...
14 грудня, 2017  ▪  Вікторія Малишева  ▪  
5 грудня, 2017  ▪  Вікторія Малишева  ▪  
Вулиця Фрунзе - це вулиця робітничого класу. По ній роками ходили у великих чоботях тисячі працівників двох великих заводів - Автозбірного та завода Жовтневої революції. Крім гігантів промисловості на цій вулиці були два навчальник заклади - машинобудівний коледж та майже навпроти ПТУ схожої спрямованості та сторічне підприємстве із своєю бібліотекою та худоджніми гуртками - трамвайний парк. Уявіть лише, довга, пряма, усаджена тополями вулиця великих заводів, робітничих їдалень та людей із важкою ходою, які роками вставали вдосвіта аби встигнути на робочі місця пішки до гудку заводу. Зараз це сплячий район сплячих заводів, майже вмерлого трампарку, який використовують під сховище будівних матеріалів та вщент розбитої дороги, по якій частіше їздять самогубці. Хоча є, навіть, у таких реаліях щось майже невловиме. Колишній кінотеатр "Жовтень", у якому раніше, лише уявіть, у холі грав орекстр, а у буфеті давали червону ікру. Ще ця вулиця відома підземним рестораном, який пройшов цікавий шлях у девяності, збираючи діячів мафіозної структури та яскравих жінок. Зараз усе це - порожнеча, довгий та майже летаргічний сон та спогади тих, хто ще може пригадувати минуле.
9 листопада, 2017  ▪  Вікторія Малишева  ▪  
30 жовтня, 2017  ▪  Вікторія Малишева  ▪  
Вологий, жовто-багряний, затишний – такий для мене Луганськ зараз, бо у Луганську мій дім. А ще він темний та порожній вечорами, небезпечний та змучений війною. Для заможних він комфортний, для бідних він голодний та невтішний. Різний, бо кожен бачить його різним. Сьогодні зранку по місцевому радіо повідомили номер гарячої телефонної лінії, куди можна повідомити про диверсантів та завербованих іноземними державами під час поїздок на територію України, а ще вкотре попередили про ризики затримання та зникнення людей за межею між самовизнаною «республікою» та територію, підконтрольну Україні.
13 жовтня, 2017  ▪  Вікторія Малишева  ▪  
Сьогоднішній Луганськ дуже схожий на збірну солянку із минулого, фантастичного, вигаданого та контрабандного. У місті торгують усім, що може зворушити спогади про прекрасне минуле, нагадує "героїчну" військову сучасність та ввезене сюди більшою частиною контрабандою. Над усім цим великими літерами "Дякуємо Росії". І все це продають оптом і вроздріб усім містом. Монополіст із продажу зворушливих почуттів - великий магазин (майже гіпермаркет) з продажу військових товарів "Воєнторг". Працює 12 годин на добу, чим рідко можуть похвалитися великі продуктові супермаркети. До речі, місце це дуже символічне - колишній ресторан "Принц". Червоні стіни, барна стійка, атмосферне освітлення. Навіть, тримач для келихів з минулого над прапорцями "ЛНР" вже із сьогодення. Придбати там можна усе - шкарпетки, захисні окуляри для снайперів, спіднє, сланці, адидасівські шорти та безліч всього - на всі смаки. Навіть освітлення із гільз та снарядів. Тож наразі дивіться самі.
27 серпня, 2017  ▪  Вікторія Малишева  ▪  
3 серпня, 2017  ▪  Вікторія Малишева  ▪  
Десь у 1985 роціочалося масштабне будівництво цілодобового пансіонату радянського рівня «Лазурний берег». Будівництво тривало 10 років, і в середині 90-х закінчено на 95%. 12 поверхів із усіма комунікаціями – трьома ліфтами: двома пасажирськими та вантажним, трьома поверхами їдалень з відкритою терасою, своєю котельною та великим автобаном на реях. Окрім повного обладнання кімнат, меблів, мармуру та дубового паркету, на столах їдальні вже стояв посуд… Ніби ці 12 поверхів розкоші охороняли ще якийсь час. Це те, що залишилось від нього.
1 серпня, 2017  ▪  Вікторія Малишева  ▪  
10 липня, 2017  ▪  Вікторія Малишева  ▪  
13 червня, 2017  ▪  Вікторія Малишева  ▪  
10 травня, 2017  ▪  Вікторія Малишева  ▪  
8 травня, 2017  ▪  Вікторія Малишева  ▪  
20 березня, 2017  ▪  Вікторія Малишева  ▪  
Сьогодні квартал Волкова - це форпост між Станицею Луганською та Луганськом. Цей район постраждав від бойових дій влітку 2014-го. Поруч із ним місце зберігання горюче-змазувальних матеріалів для військової техніки - колишня трикотажна фабрика "Лутрі" та згорілий "Епіцентр".
15 березня, 2017  ▪  Вікторія Малишева  ▪  
6 березня, 2017  ▪  Вікторія Малишева  ▪  
11 лютого, в суботу, на одній із головних вулиць Луганська (вулиця Курчатова) з'явився свіжий напис антиросійського змісту, який до 13 лютого вже частково ліквідували.
13 лютого, 2017  ▪  Вікторія Малишева  ▪  
12 Наступні 25 →