В Україні сьомий рік триває реформа освіти – «Нова українська школа». Нині вона завершилася у початковій школі, проходить у середній. З 2027-го розпочнеться реформування старшої профільної освіти. Зокрема, планується, що старшокласники навчатимуться протягом трьох років – 10-12 класи. Здобуватимуть освіту за двома спрямуваннями на вибір: академічним або професійним.
Нинішній 11-річний термін навчання не відповідає практиці країн ЄС, частиною якого планує стати Україна. При цьому 11 років продовжують навчатися росіяни, білоруси та азербайджанці.
«Ця реформа не лише про те, як буде виглядати профільна середня освіта, а й про те, як буде формуватися наше суспільство, як учні будуть підготовлені до майбутнього життя. Це все закладатиметься під час навчання у профільній школі. Адже результати подібних глобальних реформ можна побачити через 3-4 чи п’ять, а іноді й 12 років. І наше завдання – забезпечити сталість змін, підготувати систему освіти до її наступних етапів», – сказав під час обговорення Стратегії реформи профільної середньої освіти в Україні Євген Кудрявець, перший заступник міністра освіти і науки. Захід відбувся днями в Києві за ініціативи Міністерства освіти і науки та експертної підтримки Швейцарсько-українського проєкту DECIDE.
Реформування системи освіти передбачає створення мережі закладів профільної середньої освіти, оновлення освітньої інфраструктури, запровадження нової моделі організації освітнього процесу, посилення кадрового потенціалу.
Учні зможуть обирати профіль навчання, предмети й курси для поглибленого вивчення. Таким чином, ще у школі готуватися до опанування майбутньої професії.
Важливо, щоб після 9 класу більше учнів хотіли отримувати професійну освіту. А профтехи та коледжі стали місцями, де молодь здобуватиме високооплачувані та затребувані професії.
До прикладу, зараз тільки 35 % українських випускників 9 класу обирають професійну освіту, свідчать дані Міністерства освіти та науки. Водночас у Швейцарії, Німеччині та Австрії таких близько 70 %. При цьому більшість європейських країн ставлять за мету, щоб професійну освіту мали більше 50 % студентів. Адже це відповідає потребам ринку праці.
Щоб змінити ситуацію в Україні, необхідно розділити профільну середню освіту від базової. Тоді співпраця між коледжами та школами стане набагато ефективнішою, а профорієнтація буде активною вже у 8-9 класах, наголошують в уряді.
Нині ж українські старшокласники перевантажені великою кількістю годин та предметів. При цьому їхні батьки змушені наймати репетиторів, аби діти могли успішно здати зовнішнє оцінювання та вступити у виші.
При цьому за даними міжнародного дослідження якості освіти PISA-2022 існує розрив між результатами навчання дітей у школах сіл та міст. Завдяки реформі профільної середньої освіти різницю в успішності сільських та міських учнів з часом вдасться подолати.
Адже діти зможуть обирати, де продовжувати навчання – в академічному ліцеї, де готуватимуть до вступу в університет, чи ліцеї професійного спрямування, після якого можна буде вийти на ринок праці. При цьому учні зосереджуватимуться на предметах, які їм будуть необхідні.
«У 2029-2030 навчальному році вперше розпочнеться етап, коли зі шкіл буде випускатися більше учнів, ніж вступатиме в академічні ліцеї. Через демографічну кризу відбуватиметься зменшення кількості учнів, тож особливу увагу зараз приділяємо плануванню мережі закладів освіти в сільській місцевості. Першочергове завдання – побудувати якісну мережу ліцеїв для учнів», – пояснює Дмитро Завгородній, заступник міністра освіти і науки.
Нині у 4-6 класах навчаються 1,2 мільйони учнів. Саме ці діти у 2027-2030 роках будуть вчитися в ліцеях академічного чи професійного спрямування, свідчать дані дослідження компанії CIVITTA.
Однак надалі кількість учнів у профільній середній освіті буде скорочуватися й це потрібно враховувати під час планування мережі ліцеїв. На сьогодні вже існує проблема нерівномірної наповненості шкіл. Наприклад, в закладах середньої освіти Тернопільської та Черкаської областей навчається 53-57 % учнів від їхньої проєктної потужності. Київська та Волинська області мають найвищу наповнюваність – 78-83 %.