Кілька днів тому я як член Ради розвитку «Мистецького арсеналу» дістав запрошення на її засідання.

Кільканадцять років тому американський психолог Деніел Саймонс провів експеримент, що уславив його. Він зняв відео, на якому дві групи з трьох осіб кожна виконували просте завдання.

У грецькій міфології хаос (гр. Χάος) був бездонною прірвою, у яку все ненастанно падає безладно в усі боки.

Прочитав десь у Facebook, що Global Ukraine підписала договір про співпрацю з Українським культурним фондом.

Учора ввечері перед сном мені несподівано спало на думку слово «самокритика», але, прокинувшись уранці, я зрозумів, що жоден самокритичний сон мені не приснився.

Те, що ми «бачимо», постає здебільшого в нашій голові, а не в очах.

Останнім часом я слухаю на день добрий платівки (безперечно, вінілові) з «Бранденбурзькими концертами» Йоганна Себастьяна Баха в незрівнянному виконанні Берлінського філармонічного оркестру під керуванням Герберта фон Караяна (запис фірми Deutsche Grammophon, 1980). Власне, слухаю 4-й і 5-й концерти, але здебільшого 4-й. Зокрема, allegro створює в мене добрий настрій.

Уявіть собі таку сцену: Giardini della Biennale (Сади бієнале) у Венеції, де містяться національні павільйони учасників 58-ї бієнале мистец­тва, найдавнішої та найвідомішої у світі виставки сучасного мистецтва.

Субота, 7:30 ранку. Мій біологічний годинник повернувся до норми, принаймні якщо йдеться про прокидання вранці.

Міжнародний аеропорт ім. Фредеріка Шопена Варшава-Окенце, ранній вечір.

Середа, початок пополудня, кінотеатр «Жовтень» на Подолі в Києві.

Івано-Франківськ, Коломия, Косів, Пістинь, Шешори, Верховина, Ворохта, Буковель, Рахів, Хуст, Мукачево — маршрут нашої п’ятиденної поїздки в Карпати.

Як добрий родич намагаюся відвідувати близькі мені місця не частіше ніж раз на рік. Так і з Києвом, близьким мені містом, де я, зреш­тою, прожив 13 небанальних років. Кожне повернення сюди — емоційна гойдалка з повним діапазоном переживань. Приблизно через тиждень чутливість притуплюється, а будні стають… буденністю.

Кінець канікул, початок вересня. Відколи я здобув освіту, а це було майже 40 років тому, відчуття канікул майже цілковито розмилося.

Уже п’ятниця, тож пора надсилати наступну колонку до Києва, а в голові порожнеча. Але ж неможливо, щоб цього тижня не було про що писати.

Недавно дивився телевізійне інтерв’ю з польським істориком, професором Варшавського університету Гієронімом Ґралею. Учений красномовно і з ерудицією спростовував думки, які час від часу з’являються в Україні й трактують польсько-українські історичні зв’язки з позиції колоніалізму

Нещодавно донька подарувала мені віничок зі страусових пір’їн. Я подумав, що в тому подарунку може критися якесь приховане послання.

Енді Воргол, славетний американський митець, святкував би тепер своє 90-річчя.

Є багато теорій стосовно обставин винаходу краватки.

Минулого тижня я писав про чуття out of touch у поширеному, можна сказати, молодечому варіанті значення цього звороту, тобто як про усвідомлення (своєї) відсталості.

Існує ідіоматичний англійський вираз out of touch, який можна перекладати по-різному: від дуже гострого варіанта хтось «відірваний від дійсності» до лагідного хтось «не в курсі» або, у дуже розмовному стилі, хтось «відсталий».

Здається, колись Чан Кайші, керівник Республіки Китай, що перебувала в опозиції до комуністичного Китаю, на запитання, що він думає про Велику французьку революцію, відповів: «Ще дуже рано виставляти оцін­­ки». Мені пригадується ця оповід­­ка, коли ми збираємося оцінювати сучасність із погляду нашого досвіду, з дуже короткої відстані від динамічної дійсності довкола нас.

У липні в Торонто втридцяте відбувається The Beaches International Jazz Festival. Я люблю цей фестиваль, багато концертів відбувається безплатно, а останній тиждень — багатогодинний музичний марафон уздовж Queen street неподалік міських пляжів на озері Онтаріо.

У двері постукав листоноша й дав мені невелику, але важкеньку посилку. Відправник: Осередок міжкультурних творчих ініціатив «Роздоріжжя», Люблін, Польща. Я з нетерпінням розгорнув пакунок і побачив у ньому 20 свіженьких жовто-блакитних каталогів проекту «Минущість — тривання», фестиваль мистецтва в публічному просторі «Відкрите Місто», 2014 рік.

Уже тиждень усі інформаційні канали 24 години на добу зосереджуються на висвітленні кризи, яка виникла на кордоні США і Мексики.