Юрій Макаров
Колонки
Російська шпана — вона ж не дарма російська: це особливий біологічний вид, який поводиться однаково від Калінінґрада до Южно-Сахалінска й від пітерських підворіть до кремлівських коридорів.
30 липня  ▪  Юрій Макаров  ▪  
«Український тиждень»
№ 31 (663) від 29 липня
Отже, з прем’єрою нас! У неділю на «UA: Першому» Суспільного показали дві перші серії 10-серійного документального філь­му «На східному фронті».
10 липня  ▪  Юрій Макаров  ▪  
«Український тиждень»
№ 28 (660) від 8 липня
Італійці при зустрічі обіймаються. Не всі, дехто вважає це трохи вульгарним, але загалом такі вони сердечні люди.
4 липня  ▪  Юрій Макаров  ▪  
«Український тиждень»
№ 27 (659) від 1 липня
Минулого четверга російський диктатор опублікував статтю «Фактичні уроки 75-ї річниці Другої світової війни» (щось негаразд із цифрами, але так в оригіналі). Моя перша асоціація — виступи Іосіфа Сталіна в партійній періодиці («Запаморочення від успіхів», «Марксизм і питання мовознавства» тощо) або «документальні» книжки Леоніда Брєжнєва про етапи його партійної кар’єри. Але радянських лідерів друкували в радянській газеті № 1 «Правда», натомість Владімір Путін чомусь запропонував плід своїх роздумів американському журналу The National Interest. Часопис видає впливовий мозковий центр, відомий як «Ніксонівський центр», його вважають рупором неоконсерваторів, близьким до республіканців. Тобто списати факт публікації на дурість ліваків, які зазвичай купуються на кремлівський шарм, ніяк не вдається.
25 червня  ▪  Юрій Макаров  ▪  
«Український тиждень»
№ 26 (658) від 24 червня
Я себе постійно запитую: то вони переможці чи переможені? З одного боку, переможці, бо Україна, за яку вони віддали життя чи здоров’я, нині є, вона вже відбулася попри всі відкати й реванші.
18 червня  ▪  Юрій Макаров  ▪  
«Український тиждень»
№ 25 (657) від 17 червня
Я не зрозумів: ми прагнемо в Європу чи ні? Ми хочемо в Євросоюз, який, серед іншого, передбачає цілком вільний рух не лише товарів, а й робочої сили? У такому разі, чому саме слово «заробітчани» має такі негативні конотації? Хіба заробляти своєю працею принизливо? Хіба це гріх?
14 червня  ▪  Юрій Макаров  ▪  
«Український тиждень»
№ 24 (656) від 10 червня
Можна багато розповідати про любов і повагу до вітчизняної культури, залучаючи як моральну підтримку тінь Вінстона Черчилля, про що я тут уже згадував кілька місяців тому.
4 червня  ▪  Юрій Макаров  ▪  
«Український тиждень»
№ 23 (655) від 3 червня
Я зарікся вправлятися у футурології. Не Курцвайль, м’яко кажучи. Але в чомусь із моїх особистих, «для внутрішнього вжитку» передбачень я все ж переконаний.
27 травня  ▪  Юрій Макаров  ▪  
«Український тиждень»
№ 22 (654) від 27 травня
Той рідкісний випадок, коли я не можу погодитися з більшістю колег, зокрема тих, кого безмежно поважаю і з ким зазвичай солідарний: Дмитро Гордон — не посередність і тим більше не ватник.
21 травня  ▪  Юрій Макаров  ▪  
«Український тиждень»
№ 21 (653) від 20 травня
А тепер їжте, хоч повилазьте: ви хотіли генпрокурора з профільною освітою, ви його, точніше її, маєте. Не з якоюсь там другою вищою заочно, а з дипломом доктора юридичних наук.
15 травня  ▪  Юрій Макаров  ▪  
«Український тиждень»
№ 20 (652) від 13 травня
Взагалі-то, якби якось по-дорос­лому ставитися до наслідків послаблення карантину, нас мала б більше непокоїти динаміка пандемії: скільки з нас захворіє, скільки одужає, скільки помре? Або, скажімо, війна: чи активізуються провокації, чи чекати переходу до широкомасштабних бойових дій?
7 травня  ▪  Юрій Макаров  ▪  
«Український тиждень»
№ 19 (651) від 6 травня
Останні кілька тижнів трохи розрядили напруженість карантину, але ще додали дискомфорту й підстав для паніки: Київ спромігся вийти на перше місце у світі (!) за рівнем забрудненості повітря.
30 квітня  ▪  Юрій Макаров  ▪  
«Український тиждень»
№ 17 (649) від 22 квітня
Дивно, що скандал вибухнув тільки тепер, хоча підстави для нього були вже кілька місяців.
30 квітня  ▪  Юрій Макаров  ▪  
«Український тиждень»
№ 18 (650) від 29 квітня
До Тані Чорновол прийшли з обшуком у найкращих традиціях: ранесенько-вранці. Вилучили пістолет і гвинтівку загиблого на фронті чоловіка. Вручили виклик на засідання з обрання запобіжного заходу, яке мав проводити суддя Вовк: той самий Сергій Вовк, якого неодноразово відстороняли від роботи за порушення закону й заздалегідь неправосудні рішення.
16 квітня  ▪  Юрій Макаров  ▪  
«Український тиждень»
№ 16 (648) від 15 квітня
Щойно Володимир Зеленський на врученні Шевченківської премії процитував Черчилля, нібито коли прем’єрові Сполученого Королівства принесли держбюджет, припустімо на 1942 рік, він запитав: «А де видатки на культуру?». Йому кажуть: «Але ж війна…». Сер Вінстон дивується: «А за що ж ми тоді воюємо?».
7 квітня  ▪  Юрій Макаров  ▪  
«Український тиждень»
№ 14 (646) від 1 квітня
Усе не просто погано, а дуже погано. Проблема не у відсутності інформації — її достобіса, а в здатності її перетравити й зробити висновки. Я вже не кажу: почати діяти в розумний спосіб. Крихітна навіть не істота, а всього лише комбінація молекул, яку не в кожний мікроскоп роздивишся, поставила догори дригом щоденний порядок речей в окремих сім’ях, країнах і для цілого людства.
26 березня  ▪  Юрій Макаров  ▪  
«Український тиждень»
№ 13 (645) від 26 березня
Вірус — вірусом, а війна за розкладом. Щось я не помітив, щоби бойові дії на Сході якось ущухли, хоча біологія найманців нічим не відрізняється від нашої й імовірність підхопити заразу для них не менша. Спорадичні вогневі контакти тривають, а подекуди башибузуки не відмовляють собі в задоволенні побавитися чимось крупнокаліберним.
19 березня  ▪  Юрій Макаров  ▪  
«Український тиждень»
№ 12 (644) від 19 березня
«Тріумф профанації! Попса перемагає!» — ось відгуки на оголошення цьогорічних лауреатів Шевченківської премії.
5 березня  ▪  Юрій Макаров  ▪  
«Український тиждень»
№ 10 (642) від 5 березня
Я так само вважаю «теплий прийом», який влаштували потенційним носіям новітнього вірусу мешканці Нових Санжар, ганьбою національного масштабу.
27 лютого  ▪  Юрій Макаров  ▪  
«Український тиждень»
№ 9 (641) від 27 лютого
Шість років — не кругла дата, але достатня, щоб відсторонитися й оцінити події холодним розумом. Навіть якщо висновки здаватимуться банальними, є сенс виписати їх у стовпчик.
20 лютого  ▪  Юрій Макаров  ▪  
«Український тиждень»
№ 8 (640) від 19 лютого
Я потрапив на війну мало не через шість років після її початку, та й то як турист. Гаразд, як журналіст, у моєму випадку різниця невелика. Чому так пізно?
7 лютого  ▪  Юрій Макаров  ▪  
«Український тиждень»
№ 6 (638) від 6 лютого
«Свой парень не профессия», — учив мене колишній шахтар, потім мій колишній шеф, а нині громадський активіст Олександр Тертичний. У них на шахті в Горлівці так казали. Так от, тепер уже професія.
23 січня  ▪  Юрій Макаров  ▪  
«Український тиждень»
№ 4 (636) від 23 січня
Дозволю собі поділитися образою. Наприкінці грудня, коли інформаційний порядок денний залишив легеньку паузу в розгоні зради, здійнявся скандал довкола мультику «Король-віслюк».
16 січня  ▪  Юрій Макаров  ▪  
«Український тиждень»
№ 3 (635) від 16 січня
Спокуса футурології не полишає найтверезіших. Чому тільки не передрікали смерть останніми роками: театру, кіно й телебаченню, паперовій книжці, газеті й професійній пресі. І щоразу виявляється, що пророцтво — невдячний вид самоствердження.
7 січня  ▪  Юрій Макаров  ▪  
Люди старшої генерації, безумовно, впізнають цитату. Так, це Владімір Ульянов-Лєнін, параноїдальний руйнівник старого порядку й не менш маніакальний творець божевільного ладу, який, попри своє божевілля, проіснував із певними модифікаціями 74 роки.
28 грудня, 2019  ▪  Юрій Макаров  ▪  
«Український тиждень»
№ 52 (632) від 25 грудня, 2019
123456789101112131415161718192021 Наступні 25 →