Юрій Макаров
Колонки
Барикада — слово французьке й винахід французький. Висловлювати своє невдоволення владою саме в такий дієвий спосіб — якоюсь мірою частина їхньої національної культури.
13 грудня  ▪  Юрій Макаров  ▪  
«Український тиждень»
№ 50 (578) від 13 грудня
Днями газета Kyiv Post надрукувала вражаючий матеріал із посиланням на експертів міжнародної дослідницької групи Bellingcat.
7 грудня  ▪  Юрій Макаров  ▪  
«Український тиждень»
№ 49 (577) від 6 грудня
У понеділок я пережив короткий момент пекучого сорому. Після роботи заїхав у супермаркет, щоб поповнити запаси, бо позакінчувалося геть усе.
1 грудня  ▪  Юрій Макаров  ▪  
«Український тиждень»
№ 48 (576) від 29 листопада
У мене вдома над письмовим столом висить прапорець, пам’ять із Євромайдану: гібрид нашого національного синьо-жовтого й прапора ЄС із зірочками по колу — ну ви всі бачили, а дехто має такий самий.
19 листопада  ▪  Юрій Макаров  ▪  
«Український тиждень»
№ 46 (574) від 14 листопада
Коли в перші місяці війни я знайомився зі свідченнями тих, хто зі своєї волі чи під тиском обставин залишився там, під окупацією, мене не полишало відчуття того, що я це вже колись читав або чув, тільки про інший час.
3 листопада  ▪  Юрій Макаров  ▪  
«Український тиждень»
№ 44 (572) від 1 листопада
Якщо робити висновки з приголомшливої кількості білбордів на квадратний метр і душу населення, передвиборча кампанія в Україні вже почалася. Ідеться, звісно ж, про президентські перегони.
27 жовтня  ▪  Юрій Макаров  ▪  
«Український тиждень»
№ 43 (571) від 25 жовтня
Колись усі ми вже обпеклися. З найкращими намірами. Із найсвітлішими сподіваннями. І навряд чи буде чесно стверджувати, що ідеї соціальної справедливості було привнесено в Україну на московських багнетах.
21 жовтня  ▪  Юрій Макаров  ▪  
«Український тиждень»
№ 42 (570) від 18 жовтня
Зізнаватися в тому, що ти помилявся, зазвичай неприємно. Проте є винятки: зараз я констатую із задоволенням, що схибив, причому тоді, коли ознаки зміни ситуації вже були, роздивитися можна було.
11 жовтня  ▪  Юрій Макаров  ▪  
«Український тиждень»
№ 41 (569) від 11 жовтня
Я й сам так думав та інших переконував: усе закінчиться, коли кремлівський пацюк сконає або піде на відпочинок, уся вертикаль посип­леться, оголосять знову якусь «розрядку» чи «перестройку», заберуть назад за «поребрик» своїх моторол разом із «воєнторґом», а там, либонь, імперія розвалиться на 50 улусів.
5 жовтня  ▪  Юрій Макаров  ▪  
«Український тиждень»
№ 40 (568) від 4 жовтня
Питання не лише «скільки нас?», не менш цікаво «де?». На тлі потужної хвилі еміграції з України, оцінка масштабів і перспектив якої ще попереду, відходить на другий план проблема, що помітна багато десятиліть поспіль: відплив населення з периферії до великих міст, передусім столиці.
29 вересня  ▪  Юрій Макаров  ▪  
«Український тиждень»
№ 39 (567) від 27 вересня
Уперше я про це замислився, коли вже чимало років тому в театрі до мене звернулася жінка елегантного віку: «Юрію Володимировичу, ви мене не пам’ятаєте? Я ваша студентка…».
22 вересня  ▪  Юрій Макаров  ▪  
«Український тиждень»
№ 38 (566) від 20 вересня
Украй неприємна історія, адже це про цензуру, а цензура заборонена не просто законом, а Конституцією. Тобто легально наразі це неможливо взагалі. Ніяк.
13 вересня  ▪  Юрій Макаров  ▪  
«Український тиждень»
№ 37 (565) від 13 вересня
Кожен українець, намагаючись на безлюдді визначитися з тими, кого він ладен терпіти над собою чергові п’ять років, не може рано чи пізно не порушити це питання, хай наодинці із дзерка­лом: чому я не бажав терпіти Януковича, але маю намір і далі терпіти Порошенка? Або не маю такого наміру, а погоджуюся на якусь іншу, так само вразливу постать із тієї самої колоди?
6 вересня  ▪  Юрій Макаров  ▪  
«Український тиждень»
№ 36 (564) від 6 вересня
Я почав їм заздрити ще до того, як потрапив уперше до Америки, живлячись враженнями лише з кіно. А коли потрапив, то зміцнів на думці: прапор, який представник вищого середнього класу щоранку піднімає на галявині перед своїм будинком; або маленький значок із тим самим прапором, який безліч чоловіків носять на лацкані просто так, не заради того, щоби комусь сподобатися; або гімн, який співає дівчина-підліток із бомбезним сопрано на шкільному стадіоні перед якимось місцевим турніром з баскетболу — це все зовнішні прояви, але за ними переконання, що твоя країна найліпша в світі попри всю її недосконалість, властиву носіям перворідного гріха
30 серпня  ▪  Юрій Макаров  ▪  
«Український тиждень»
№ 35 (563) від 30 серпня
Comparaison n'est pas raison (порівняння — не доказ, не аргумент), — зрозуміли ще в XIII столітті французи, які й вигадали це прислів’я. Але як утриматися? Для свого унікального становища ми, українці, безупинно шукаємо аналогій — часом в історії, часом у географії, — це загалом раціональний шлях учитися не на власних помилках.
25 серпня  ▪  Юрій Макаров  ▪  
«Український тиждень»
№ 34 (562) від 22 серпня
Кілька тижнів тому мене присоромили. Я запостив із дороги фоточку заправки на Одеській трасі, де нас із дружиною нагодували смачнющим обідом за 300 грн на двох.
21 серпня  ▪  Юрій Макаров  ▪  
«Український тиждень»
№ 33 (561) від 16 серпня
Серпень — місяць депресій. Люди, потроху повертаючись із відпусток, розуміють, що в щоденному житті їх чекає те саме, що й до відпочинку.
11 серпня  ▪  Юрій Макаров  ▪  
«Український тиждень»
№ 32 (560) від 9 серпня
Будь-яка теорія має враховувати, що її втілюватимуть у життя не лише розумні й не лише сумлінні люди.
21 липня  ▪  Юрій Макаров  ▪  
«Український тиждень»
№ 29 (557) від 19 липня
Усі ідеологічні суперечки припиняються на порозі раю. Там немає місця сваркам, з’ясовуванню стосунків, уточненню позицій. Так кажуть, сам не бачив і навряд чи побачу.
12 липня  ▪  Юрій Макаров  ▪  
«Український тиждень»
№ 28 (556) від 12 липня
«Смерть циганчука викликала більший резонанс, ніж щоденне вбивство наших воїнів на війні! Вдумайтеся в рівень маніпуляцій масами...» — таке повідом­лення минулого тижня активно розганялося в соціальних мережах. 8,7 тис. поширень!!!
5 липня  ▪  Юрій Макаров  ▪  
«Український тиждень»
№ 27 (555) від 5 липня
Теоретики, які ділили Україну на дві частини — за мовною ознакою, за проросійськістю/проєвропейськістю, за стажем руйнівного радянського досвіду (мовляв, на захід від Збруча народ не такий зіпсований), — на мою думку, помилялися.
14 червня  ▪  Юрій Макаров  ▪  
«Український тиждень»
№ 24 (552) від 14 червня
А тепер я сам себе буду спростовувати. Стосовно того, що Україна нікому в світі не потрібна й має покладатися лише на власні сили, як я писав у одному з попередніх чисел (див. Тиждень, № 20/2018). Безумовно, має покладатися, я на цьому досі наполягаю, а от потрібна чи ні — це ще питаннячко.
9 червня  ▪  Юрій Макаров  ▪  
«Український тиждень»
№ 23 (551) від 7 червня
Всупереч ходовому афоризму Геґеля, історія, яка вперше мала вигляд фарсу, вдруге набула ознак трагедії.
31 травня  ▪  Юрій Макаров  ▪  
«Український тиждень»
№ 22 (550) від 31 травня
Джордж Буш-старший у стінах Верховної Ради УРСР переконував не розвалювати Радянський Союз. Білл Клінтон у Будапешті гарантував Україні безпеку після відмови від ядерної зброї. Буш-молодший зазирав Путіну в очі й відчував його душу. Барак Обама довго морозився, а його посланець Вікторія Нуланд на Євромайдані не лише роздавала печиво, а й закликала утриматися від конфронтації.
19 травня  ▪  Юрій Макаров  ▪  
«Український тиждень»
№ 20 (548) від 17 травня
Усі ми живемо міфами. Усі незалежно від міри просунутості та освіти. Міф — це не лише те, що вивчали Фрезер і Пропп, — продукт колективної творчості народів на певній стадії розвитку.
10 травня  ▪  Юрій Макаров  ▪  
«Український тиждень»
№ 19 (547) від 10 травня
123456789101112131415161718 Наступні 25 →