Тарас Лютий
Колонки
В оповіданні «Перетворення» Франц Кафка раптом розгортає перед читачем доволі макабричну картину: прокинувшись уранці від полохливого сну, комівояжер Ґреґор Замза заскоченим тим, що з якоїсь причини більше не володіє своїм людським тілом, адже обернувся на почварну комаху.
17 жовтня  ▪  Тарас Лютий  ▪  
«Український тиждень»
№ 42 (622) від 17 жовтня
Джон Леннон народився під виття сирен, які сповіщали про бомбардування Ліверпуля. Родинні стосунки не складалися: батьки поокремо влаштовували життя, через що їхньому нащадкові рано довелося спізнати самотність і потрапити під опіку тітки.
11 жовтня  ▪  Тарас Лютий  ▪  
«Український тиждень»
№ 41 (621) від 10 жовтня
Значну частину людського життя відведено під сон. Але й тоді психічна активність надалі триває.
3 жовтня  ▪  Тарас Лютий  ▪  
«Український тиждень»
№ 40 (620) від 3 жовтня
Наприкінці XV століття, коли духовидець Джироламо Савонарола остаточно втратив владу, місце другого консула Флорентійської республіки посів маловідомий 29-літній Нікколо Макіавеллі.
26 вересня  ▪  Тарас Лютий  ▪  
«Український тиждень»
№ 39 (619) від 26 вересня
Дійсність нашого оточення зветься життєсвітом. Запроваджене Едмундом Гусерлем, це слово вживав Альфред Шюц, вивчаючи людські дії, скеровані на зміну світу за посередництвом тіла. Позаяк на тому шляху виникають обмеження у вигляді інших людей і речей, не залишається нічого, як шукати порозуміння й об’єднувати зусилля в оцій трансформації.
19 вересня  ▪  Тарас Лютий  ▪  
«Український тиждень»
№ 38 (618) від 18 вересня
Звичайна реальність нерідко видається чимось найбільш бажаним та обжитим.
12 вересня  ▪  Тарас Лютий  ▪  
«Український тиждень»
№ 37 (617) від 12 вересня
«Обмовка за Фройдом». Цей вислів уживається тоді, коли хтось знагла бовкне таке, чого насправді промовити зовсім не хотів. Французький психоаналітик Жак Лакан про це сказав так: «несвідоме структуроване, як мова». І хоча під несвідомим найчастіше розуміють ірраціональні потяги, чи не доцільніше було б уявляти його цариною, де на свій лад формуються мислення і мовлення?
5 вересня  ▪  Тарас Лютий  ▪  
«Український тиждень»
№ 36 (616) від 5 вересня
Самітники, нехай вони з погляду й видаються безпристрасними, часто носять у собі закоркований тривожний світ. І якщо дати йому вирватися назовні, його бурхливий вир ладен наробити чималого шурхоту. Проте чи багатьом є діло до того, як народжується, вибухає й згасає щось потужне?
2 вересня  ▪  Тарас Лютий  ▪  
«Український тиждень»
№ 35 (615) від 29 серпня
Вислів Авґустина Аврелія зі «Сповіді» водночас бентежить і захоп­лює: «Я знаю, чим є час, допоки хтось не спитає мене про нього». Зважаючи на цю неоднозначність, прочитання розвідки норвежця Трюльса Вюллера «Що таке час» годилося б визнати новою нагодою пізнати таємничість часоплину з урахуванням різних підходів до нього.
22 серпня  ▪  Тарас Лютий  ▪  
«Український тиждень»
№ 34 (614) від 21 серпня
Оскільки ми звикли ставитися до повсякденної інформації здебільшого пасивно, приміром починаємо ранок із того, що мало не одночасно зазираємо в медіа і варимо каву, то й очікуємо, щоб нас трошки розторсали новини чи повідомлення.
16 серпня  ▪  Тарас Лютий  ▪  
«Український тиждень»
№ 33 (613) від 15 серпня
Книжка розмов між Тімоті Снайдером і Тоні Джадтом «Роздуми про XX століття» — це особливий жанр, у якому поєднані біографістика, історія ідей, дискусія про політичне життя та роль інтелектуалів у ньому
8 серпня  ▪  Тарас Лютий  ▪  
«Український тиждень»
№ 31 (612) від 8 серпня
Коли йдеться про моральні чесноти, то серед мудрості, поміркованості та мужності неодмінно згадується і справедливість
7 серпня  ▪  Тарас Лютий  ▪  
«Український тиждень»
№ 31 (611) від 1 серпня
«Все тече, все змінюється». Цей вислів Геракліта донині затребуваний якнайбільше.
26 липня  ▪  Тарас Лютий  ▪  
«Український тиждень»
№ 30 (610) від 25 липня
Однією з чи не найбільших суперечностей, які доводиться вирішувати людині, є питання доцільності запровадження заборон, а водночас і доречність їх порушення. Запит на визначеність вимагає фіксованості. А щоб рухатися далі, треба знову скасувати чи трансформувати внормоване.
19 липня  ▪  Тарас Лютий  ▪  
«Український тиждень»
№ 29 (609) від 18 липня
Доволі часто між тими, хто досліджує людину з протилежних позицій, точаться запеклі суперечки такого штибу: наскільки вона є підпорядкованою біологічним чинникам істотою і, навпаки, якою мірою вона здатна хоча б якось відсторонитися від природних перешкод? Інакше кажучи, чи достатньо ми володіємо свободою, щоб протистояти детермінізму? Або ще інакше: чим ми завдячуємо вмінню витримувати навалу неприємних обставин?
12 липня  ▪  Тарас Лютий  ▪  
«Український тиждень»
№ 28 (608) від 11 липня
Часто-густо в нашому житті вирішального значення набуває міра захопленості.
4 липня  ▪  Тарас Лютий  ▪  
«Український тиждень»
№ 27 (607) від 4 липня
Ніщо часом так добре не ілюструє радикальну ідеологію, як теорія Кузанця про збіг протилежностей. Саме тому переконання, що два крайні крила політичної ідеології (праве та ліве) ніколи не сходяться, може слугувати показовим прикладом поспішного висновку.
26 червня  ▪  Тарас Лютий  ▪  
«Український тиждень»
№ 26 (606) від 26 червня
Не лише міфологія, а й історія містить чимало свідчень звитяги якоїсь унікальної особи, котру сприймають мало не як визволителя. Утім, якщо в прадавній оповіді звитяжець, виконавши свою місію, зникає, то в політиці підхожий рятівник воліє залишитися при владі якнайдовше, нехай би йому й не вдалося щось змінити на краще.
21 червня  ▪  Тарас Лютий  ▪  
«Український тиждень»
№ 25 (605) від 20 червня
Чи задумувалися ми бодай раз над тим, що означає мислити? На перший погляд, схоже запитання повіває тривіальністю. Якщо ж людина – розумна істота, то хіба мислення не є її невід’ємною частиною? Тоді дивно було б стверджувати, що ми геть ніколи не міркуємо. Та чи зводиться мислення до оперування думками або їхнього коментування?
13 червня  ▪  Тарас Лютий  ▪  
«Український тиждень»
№ 24 (604) від 13 червня
До того, що знання оцінюються, ми звикаємо ще зі школи. Утім, з приводу твердження, чи можна перетворювати їх на предмет купівлі-продажу, нерідко виникають якісь неоднозначності.
6 червня  ▪  Тарас Лютий  ▪  
«Український тиждень»
№ 23 (603) від 6 червня
Насолоду й панування нерідко визнають чинниками, за допомогою яких людина реалізує свої життєві потреби. Та чи залишатимемося ми, всякчас розкошуючи та владарюючи, достоту унікальними істотами? І чи зводиться наша стратегія існування лише до того, щоб узяти від життя геть усе?
31 травня  ▪  Тарас Лютий  ▪  
«Український тиждень»
№ 22 (602) від 30 травня
Годі думати, що існує бодай щось найдосконаліше у світі. Позаяк чи не кожне досягнення може легко зійти на пси, і немає на те ніякої ради. Неперевершеними можуть бути хіба що ідеології чи реклама. Та й то коли їх відповідним чином подати.
24 травня  ▪  Тарас Лютий  ▪  
«Український тиждень»
№ 21 (601) від 23 травня
Що робити з капіталізмом? Ось запитання, на яке намагаються відповісти теоретики впродовж кількох століть. Чи пошириться ця система на весь світ? Чи залишиться успішною тільки на Заході та, може, ще деінде?
22 травня  ▪  Тарас Лютий  ▪  
«Український тиждень»
№ 20 (600) від 16 травня
У далекі доісторичні часи сила інстинктів була вагомою передумовою людського виживання в природному бутті. Тепер без інстинктів, певна річ, теж не обійдешся, втім, як виявляється, менше покладатися на них майже ні в кого не виходить. А що як саме через це люди й досі не спроможні вишпортатися зі своїх депресій і песимістичних настроїв?
8 травня  ▪  Тарас Лютий  ▪  
«Український тиждень»
№ 19 (599) від 8 травня
Нині дехто говорить про спад колишньої популярності друкованої книжки, все менше й менше визнаючи її цінність, адже багатотисячних накладів уже майже не існує. І річ не так у розвоєві електронних носіїв, як у концентрованій силі впливу новочасних медійних образів. Як колись друк підважив рукописну традицію, так кіно, телебачення та інші медійні форми зображення кинули виклик надрукованим на папері текстам.
25 квітня  ▪  Тарас Лютий  ▪  
«Український тиждень»
№ 17 (597) від 24 квітня
1234567 Наступні 25 →