Були часи, коли інтелектуальне життя гуртувало людей далеко поза межами інтелігентських кіл та більш-менш освіченої публіки. Правдою також є те, що певна кількість інтелектуалів, мала і велика, аж до 1970-х років характеризувалася політичною позицією, що відповідала фазам великих викликів моменту.

Спочатку референдум щодо Brexit (23 червня 2016-го), потім вибори Дональда Трам­­па в Сполучених Штатах (8 листопада 2016-го) зміцнили тенденції до песимістичного прочитання нинішньої історичної фази.

Після терактів 11 вересня 2001 року в Сполучених Штатах Америки слово «тероризм» стало вживатися переважно в співвідношенні з феноменом ісламізму.

У 2015-му Оксфордський словник визнав «постправду» визначенням року, а 2016-го Collins підставив їй костура у формі «фейкових новин». Відтоді проблемі було присвячено чимало аналітичних розвідок, що зосередилися на її філософських і політичних аспектах.

Французький рух «жовтих жилетів» не лише інтригує назвою, а й викликає у світі водночас інтерес і здивування.

6 червня Едвард Сноуден повідомив про існування програми PRISM, яку Агенство з національної безпеки (АНБ) США використовує для стеження за комп’ютерами і телекомунікаційними мережами в світовому масштабі. Президент Обама почав виправдовуватися, кажучи про «необхідність балансу між гарантуванням безпеки американців і турботою про захист особистого життя […] Необхідні компроміси».

Результат теракту 22 липня 2011 року в Норвегії: 77 загиблих і численні поранені. Зловмисник – один-єдиний Андерс Брейвік.

Чи є корумпованим політичний клас? Питання, яке час від часу порушується в багатьох країнах у всьому світі. Франція не найгірша, але могла б бути кращою, за даними міжнародної організації Transparency International, що поставила її на 22-ге місце у світі і на 9-те в Європі як найменш корумповану після Скандинавських країн, Нідерландів, Бельгії та Сполученого Королівства.

Не так давно від інтелектуала очікували величезної суспільної та політичної відповідальності

Продукти з яловичини, якими торгує компанія Findus, можуть містити коняче м'ясо, і раптом, з цієї причини в Європі розгорілися емоції. В Сполученому Королівстві обурення набуло культурних вимірів: кінь – це ж тварина, чиє м'ясо не споживають в їжу. У Франції головною є та ідея, що французька фірма, яка імпортує м'ясо з Румунії для Findus є жертвою нечесності своїх постачальників. В Румунії вважають, поки не буде доведено протилежне, що французький імпортер в курсі природи м'яса, яке поставляв…

Від Коломбіни (1999, штат Колорадо) до Ньютауна (2012, штат Коннектикут), включаючи Блексберг (2007, штат Вірджинія) та Ред-Лейк (2005, штат Міннесота), випадки стрілянини у школах (school shooting) є доволі незвичайними подіями. Однак всюди фігурує якесь сліпе вбивство. Ці випадки розділені в часі, тож їх не варто намагатися зрозуміти за допомогою статистичних даних чи певних кореляцій. Та увага до них завжди підвищена і висвітлюють їх як украй важливі в суспільному житті і такі, що вимагають найглибшої уваги соціальних студій.

Після «права крові» й «права ґрунту» що є сьогодні нацією?

Старі підручники соціології розглядають лише один тип сучасної родини – нуклеарний: батько, мати, яких єднають подружні зв’язки, та їхні діти. Але сьогодні вже немає єдиної моделі сім’ї і шлюб є тією інституцією, що весь час розмивається.

Соціальна держава в недавньому минулому мала дві головні моделі, які більш-менш доповнювали одна одну, змінюючись від країни до країни, а також від однієї історичної епохи до іншої в межах однієї країни.

Для засновників Європи економіка була засобом, а не метою. На меті вони мали насамперед мораль і політику. Фактично побудові континентальної єдності передувала потужна гуманістична мотивація початку 1950-х років: щоб французи й німці не почали знову вбивати одні одних, найкраще було зблизити їх, створити Європейську спільноту, яка, за словами Робера Шумана, зробила б війну «не лише немислимою, а й технічно неможливою».

У 1980-ті роки популізм безцеремонно за­­явив про себе у Західній Європі, насамперед Франції, Бельгії, Італії та Австрії, а потім вийшов на поверхню в інших країнах у формі рухів, які називали себе націоналістичними або регіональними, зокрема у Фландрії (Бельгія) та на півночі Італії. Ці рухи найбільше звинувачували у внутрішніх економічних негараздах іммігрантів із Північної Африки та Азії

Футбол є неоднозначним явищем, що водночас і сприяє виявам расизму, і бореться з ними