Існує щонайменше три загальні способи визначати й критикувати капіталізм. Вони відрізняються, але не обов’язково суперечать один одному.

У багатьох країнах соціальні протести та блокади поєднуються з політичною кризою. Навіть у Чилі, де нова Конституція має бути затверджена через референдум, градус напруження дуже високий. Не надто зрозуміло, яке інституційне лікування може покласти край провалам і труднощам ліберальної демократії в цілому світі. Де ж коріння глобальної кризи систем політичного представництва?

Після падіння в 1989 році Берлінського муру інтелектуальне, соціальне та політичне життя дуже змінилося.

Антисемітизм не зник. Цілком очевидно, що нині він, навпаки, міцніє.

Чи вистоять інституції правової держави та посередницькі механізми репрезентативної демократії перед зустрічними вітрами?

Упродовж багатьох років найпомітніші вбивства в Сполучених Штатах відбувалися насамперед у навчальних закладах.

Ми більше не можемо жити без інтернету та соціальних мереж і мали б радіти з цього грандіозного прогресу. Проте гігантські інновації викликають і справедливу тривогу: нові технології пропонують амбівалентний внесок комунікації та інформації.

Були часи, коли інтелектуальне життя гуртувало людей далеко поза межами інтелігентських кіл та більш-менш освіченої публіки. Правдою також є те, що певна кількість інтелектуалів, мала і велика, аж до 1970-х років характеризувалася політичною позицією, що відповідала фазам великих викликів моменту.

Спочатку референдум щодо Brexit (23 червня 2016-го), потім вибори Дональда Трам­­па в Сполучених Штатах (8 листопада 2016-го) зміцнили тенденції до песимістичного прочитання нинішньої історичної фази.

Після терактів 11 вересня 2001 року в Сполучених Штатах Америки слово «тероризм» стало вживатися переважно в співвідношенні з феноменом ісламізму.

У 2015-му Оксфордський словник визнав «постправду» визначенням року, а 2016-го Collins підставив їй костура у формі «фейкових новин». Відтоді проблемі було присвячено чимало аналітичних розвідок, що зосередилися на її філософських і політичних аспектах.

Французький рух «жовтих жилетів» не лише інтригує назвою, а й викликає у світі водночас інтерес і здивування.

6 червня Едвард Сноуден повідомив про існування програми PRISM, яку Агенство з національної безпеки (АНБ) США використовує для стеження за комп’ютерами і телекомунікаційними мережами в світовому масштабі. Президент Обама почав виправдовуватися, кажучи про «необхідність балансу між гарантуванням безпеки американців і турботою про захист особистого життя […] Необхідні компроміси».

Результат теракту 22 липня 2011 року в Норвегії: 77 загиблих і численні поранені. Зловмисник – один-єдиний Андерс Брейвік.

Чи є корумпованим політичний клас? Питання, яке час від часу порушується в багатьох країнах у всьому світі. Франція не найгірша, але могла б бути кращою, за даними міжнародної організації Transparency International, що поставила її на 22-ге місце у світі і на 9-те в Європі як найменш корумповану після Скандинавських країн, Нідерландів, Бельгії та Сполученого Королівства.

Не так давно від інтелектуала очікували величезної суспільної та політичної відповідальності

Продукти з яловичини, якими торгує компанія Findus, можуть містити коняче м'ясо, і раптом, з цієї причини в Європі розгорілися емоції. В Сполученому Королівстві обурення набуло культурних вимірів: кінь – це ж тварина, чиє м'ясо не споживають в їжу. У Франції головною є та ідея, що французька фірма, яка імпортує м'ясо з Румунії для Findus є жертвою нечесності своїх постачальників. В Румунії вважають, поки не буде доведено протилежне, що французький імпортер в курсі природи м'яса, яке поставляв…

Від Коломбіни (1999, штат Колорадо) до Ньютауна (2012, штат Коннектикут), включаючи Блексберг (2007, штат Вірджинія) та Ред-Лейк (2005, штат Міннесота), випадки стрілянини у школах (school shooting) є доволі незвичайними подіями. Однак всюди фігурує якесь сліпе вбивство. Ці випадки розділені в часі, тож їх не варто намагатися зрозуміти за допомогою статистичних даних чи певних кореляцій. Та увага до них завжди підвищена і висвітлюють їх як украй важливі в суспільному житті і такі, що вимагають найглибшої уваги соціальних студій.

Після «права крові» й «права ґрунту» що є сьогодні нацією?

Старі підручники соціології розглядають лише один тип сучасної родини – нуклеарний: батько, мати, яких єднають подружні зв’язки, та їхні діти. Але сьогодні вже немає єдиної моделі сім’ї і шлюб є тією інституцією, що весь час розмивається.

Соціальна держава в недавньому минулому мала дві головні моделі, які більш-менш доповнювали одна одну, змінюючись від країни до країни, а також від однієї історичної епохи до іншої в межах однієї країни.

Для засновників Європи економіка була засобом, а не метою. На меті вони мали насамперед мораль і політику. Фактично побудові континентальної єдності передувала потужна гуманістична мотивація початку 1950-х років: щоб французи й німці не почали знову вбивати одні одних, найкраще було зблизити їх, створити Європейську спільноту, яка, за словами Робера Шумана, зробила б війну «не лише немислимою, а й технічно неможливою».

У 1980-ті роки популізм безцеремонно за­­явив про себе у Західній Європі, насамперед Франції, Бельгії, Італії та Австрії, а потім вийшов на поверхню в інших країнах у формі рухів, які називали себе націоналістичними або регіональними, зокрема у Фландрії (Бельгія) та на півночі Італії. Ці рухи найбільше звинувачували у внутрішніх економічних негараздах іммігрантів із Північної Африки та Азії

Футбол є неоднозначним явищем, що водночас і сприяє виявам расизму, і бореться з ними