Станіслав Козлюк
Галереї
Приблизно три тисячі хасидів приїхали цього року до Умані, аби відсвяткувати юдейський Новий рік - Рош га-Шана, який цього року припав на 18-20 вересня. Святкування відбулося спокійно, за повідомленням поліції Черкаської області поліцейські склали сім адміністративних протоколів, зокрема за незаконний в'їзд в Україну, порушення правил карантину та дрібне хуліганство. За порядком стежили близько 600 поліцейських з кількох областей України та шестеро правоохоронців з Ізраїлю. Крім того, через карантинні обмеження у місцях святкування були закриті більшість кафе, ресторанів та магазинів. Нагадаємо, 27 серпня Кабінет міністрів оголосив про заборону в'їзду в Україну іноземцям з 28 серпня по 28 вересня через пандемію коронавірусної хвороби. Заборона припала на початок масового паломництва хасидів зі всього світу в Умань на святкування юдейського Нового року. Попри обмеження, паломники намагалися потрапити в Україну через кордон з Білоруссю, проте так і не змогли цього зробити. Водночас, частина віруючих змогла потрапити до України - вони приїхали заздалегідь, здавши тести на COVID-19. За інформацією мера міста, коронавірусну хворобу виявили у 10 хасидів. Як відомо, представники однієї з течій юдаїзму — брацлавські хасиди — здійснюють паломництво до Умані на юдейський Новий рік, оскільки тут розташована могила засновника цієї течії цадика Нахмана з Брацлава. Хасиди вважають своїм обов'язком хоча б раз у житті побувати у місці його поховання.
21 вересня  ▪  Станіслав Козлюк  ▪  
У суботу, 12 вересня, близько 50 людей зібралися на Марш солідарності із жінками Білорусі. Учасники акції заявили, що не визнають перемоги Аляксандра Лукашенки на виборах президента та додали, що вони виступають в підтримку дівчат та жінок у Білорусі, які виходять на акції протесту. Після нетривалого мітингу на Майдані Незалежності протестувальники рушили маршем до посольства Білорусі. Серед учасників акції також були білоруси, які, за їх словами, були вимушені залишити свою країну через політичні переслідування. Як відомо, 12 вересня у столиці Білорусі, Мінську, відбувся Марш жінок, під час якого місцева міліція почала затримувати протестувальників. Учасники маршу в Мінську виступали проти фальсифікації виборів та насилля поліції проти протестувальників.
12 вересня  ▪  Станіслав Козлюк  ▪  
Кілька сотень людей зібралося ввечері 10 вересня біля в’їзду до Конча-Заспи, де розташована резиденція президента України Володимира Зеленського. Активісти протестували проти домовленостей Тристоронньої контактної групи (ТКГ), якими передбачено спільну з бойовиками «ДНР» інспекцію українських позицій, та вимагали покарати людей, причетних до цього рішення. Під час акції мітингарі запалили фаєри та розмалювали кількаметровий паркан, який перекриває в’їзд до резиденції голови держави. Організаторами мітингу виступив "Рух опору капітуляції". Як відомо, напередодні Офіс президента заявив, що 10 вересня має відбутися спільна з проросійськими бойовиками інспекція позицій українських військ в селищі Шуми (Донецька обл.). До таких домовленостей прийшла ТКГ після того, як проросійські бойовики звинуватили Україну у зриві так званого всеохопного перемир’я та погрожували обстріляти позиції української армії. Втім, 10 вересня інспекція не відбулася начебто через бойовиків, які «відмовилися дотримуватись досягнутих домовленостей». Як відомо, "всеохопне перемир'я" почалося на Донбасі 1,5 місяці тому. Вздовж лінії фронту діє заборона на відкриття вогню і на обладнання нових укріплень. Водночас, українські військові неодноразово заявляли, що проросійські бойовики порушують досягнутих угод. Наприклад, 6 вересня бойовики обстріляли осколковими гранатами позиції ЗСУ поблизу Красногорівки, один військовий отримав поранення. Того ж дня зі стрілецької зброї обстріляли позиції української армії поблизу селища Причепилівка, один військовий убитий.
11 вересня  ▪  Станіслав Козлюк  ▪  
24 серпня, у День незалежності України, в Києві відбувся Марш захисників. Участь в акції взяли ветерани війни на Донбасі, родичі загиблих та зниклих безвісти військових та волонтери - загалом понад 20 тис людей. Колони пройшли від парку Тараса Шевченка до Майдану незалежності. Вздовж маршруту маршу вишикувалися глядачі, які аплодували військовим та скандували "Дякую". Марш захисників відбувся окремо від державних святкових заходів, які проводилися кількома годинами раніше за участі президента.Ініціатором акції став Рух ветеранів України.
24 серпня  ▪  Станіслав Козлюк  ▪  
Тиждень з’їздив на Світлодарську дугу (Донецька область) аби побачити, як живе українська армія під час всеохопного перемир’я. Нагадаємо, 22 липня представники тристоронньої контактної групи в Мінську заявили про старт "повного і всеохопного перемир'я". 27 липня о 00:01 почав діяти режим припинення вогню. І проросійським бойовикам, і українській армії заборонено відкривати вогонь з усіх видів зброї, впроваджено заборону на польоти безпілотників та інженерні роботи (будівництво нових укріплень). Разом з тим, Збройні сили мають дозвіл відкривати вогонь у разі загрози життю та здоров’ю військових. Водночас Україна неодноразово заявляла, що проросійські бойовики порушують умови перемир'я. Зокрема стріляють в сторону українських позицій та копають нові окопи.
15 серпня  ▪  Станіслав Козлюк  ▪  
У п'ятницю, 31 липня, під Міністерством внутрішніх справ відбулася акція "Два роки з дня нападу на Катю Гандзюк". На мітинг зібралося близько сотні людей, серед яких були друзі убитої активістки. Учасники акції вимагали покарати винних у злочині: від працівників поліції, які могли покривати злочинців, до замовників і організаторів нападу. Перед входом до будівлі МВС мітингувальники написали фарбою прізвища людей, які можуть бути причетними до вбивства Гандзюк або ж могли приховувати цей злочин. На завершення акції протестувальники запалили димові шашки та фаєри. Нагадаємо, 31 липня 2018 року у Херсоні невідомий напав на Катерину Гандзюк біля під'їзду її будинку: чоловік вилив на активістку літр сірчаної кислоти. За кілька місяців вона померла в лікарні у Києві. Слідство встановило, що до нападу були причетні п'ятеро людей: Сергій Торбін, Володимир Васянович, Микита Грабчук, Віктор Горбунов та В'ячеслав Вишневський. Згодом за підозрою у замовленні цього нападу затримали голову Херсонської обласної ради Владислава Мангера. Водночас друзі активістки заявляють, що до злочину можуть бути причетні й інші херсонські чиновники.
1 серпня  ▪  Станіслав Козлюк  ▪  
У середу, 29 липня, в одній з військових частин неподалік Києва відзначали 4 річницю створення Сил спеціальних операцій – наймолодшого роду військ Збройних сил. На території частини для військових, курсантів та їхніх родин влаштували виставку техніки та різних видів озброєння. Також представники влади вручили бійцям ССО нагороди та відзнаки.
29 липня  ▪  Станіслав Козлюк  ▪  
У понеділок, 27 липня, близько двох тисяч людей зібралися під Офісом президента на акцію "Ні роззброєнню". Учасники акції виступили проти відведення техніки від лінії фронту та нібито заборони відкривати вогонь у відповідь на обстріли бойовиків. Крім того, мітингувальники вимагали звільнення з-під арешту фігурантів справи Шеремета, звільнення з посад першого заступника секретаря РНБО Руслана Демченка, керівника Офісу президента Андрія Єрмака, міністра оборони Андрія Тарана та головнокомандувача Збройних сил Руслана Хомчака до 24 серпня. Після мітингу під Офісом президента понад 1 тис людей рушила до будинку президента Володимира Зеленського, а звідти - на Майдан Незалежності.
27 липня  ▪  Станіслав Козлюк  ▪  
Зранку 20 липня, на перехресті вулиць Івана Франка та Богдана Хмельницького на акцію пам'яті журналіста Павла Шеремета зібралися кілька десятків журналістів та активістів. Учасники акції поклали квіти до місця, на якому чотири роки тому підірвали автомобіль, в якому їхав журналіст. Крім того, на перехресті відкрили пам'ятник убитому журналісту. Монумент виглядає як білий аркуш, на якому великими літерами написано "Павло Шеремет", а у правому нижньому кутку напис: "На цьому місці 20 липня 2016 року загинув журналіст".
20 липня  ▪  Станіслав Козлюк  ▪  
Понад 1 тис людей зібралися у суботу, 4 липня, у парку Шевченка в Києві на мітинг в підтримку добровольця та музиканта Андрія Антоненка, бойової медичної сестри Яни Дугарь та волонтерки Юлії Кузьменко. Перед присутніми виступили музиканти та співаки, після чого мітингувальники рушили до будівлі Міністерства внутрішніх справ. Там вони зробили на асфальті великий напис "Досить брехні" й закликали поліцію "не фальсифікувати докази" у справі Шеремета та відпустити на свободу всіх трьох фігурантів справи. Після цього хода рушила до Офісу президента, який наприкінці грудня минулого року був присутній на брифінгу МВС, під час якого лунали заяви про затримання "убивць Шеремета". Там перед присутніми виступили адвокати Антоненка, Дугарь та Кузьменко. Вони розповіли про докази слідства, які викликають сумніви: різницю у зрості між їх підзахисними та реальними злочинцями (яких зафіксували камери спостереження), про різницю у зовнішності, про суперечливі результати експертиз тощо. Після цього виступу навпроти будівлі Офісу президента активісти розвісили плакати, на яких були наочно продемонстровані аргументи захисту. Як відомо, 12 грудня 2019 року Нацполіція затримала Андрія Антоненка, Юлію Кузьменко та Яну Дугарь за підозрою у вбивстві журналіста Павла Шеремета. Того ж дня керівництво МВС дало брифінг, під час якого лунали заяви про затримання "убивць" журналіста й обіцянки надати низку доказів вини затриманих. Вже під час судових засідань до аргументів слідчих і прокуратури виникла низка претензій, як от щодо різниці у зрості між реальними злочинцями та затриманими.
4 липня  ▪  Станіслав Козлюк  ▪  
У п'ятницю, 3 липня, київський апеляційний суд залишив в силі запобіжний захід одеському активістові Сергієві Стерненку. Відтак хлопець лишатиметься під цілодобовим домашнім арештом до 13 серпня. Під час засідання судді заслухали кілька десятків людей, які висловили бажання взяти Стерненка на поруки, однак усі ці клопотання не задовольнили. Разом із тим, під будівлею суду відбувалася акція на підтримку одеського активіста. Понад 100 людей зібралися біля входу до будівлі, вони тримали в руках плакати "Самозахист не злочин", "Це вже повний бєспрєдєл" тощо. Після оголошення рішення суду активісти почали скандувати "ганьба" та запалили димові шашки. Як відомо, два роки тому в Одесі на Стерненка скоїли три напади. Під час останнього один із нападників загинув. Активіст запевняє, що це сталося внаслідок самооборони. Водночас низка проросійських ЗМІ переконує, що "Стерненко наздогнав і убив" одного з нападників. За фактом цієї смерті Нацполіція почала розслідування, яке згодом віддали у роботу Службі безпеки України. 11 червня цього року СБУ вручила Стерненкові підозру в умисному убивстві одного з нападників та незаконному носінні холодної зброї. 15 червня Шевченківський райсуд Києва відправив активіста під домашній арешт.
3 липня  ▪  Станіслав Козлюк  ▪  
Близько 2 тис людей зібралося у середу, 1 липня, на мітингу на підтримку п'ятого президента України Петра Порошенка під Печерським районним судом у Києві. Мітингувальники тримали в руках плакати "Ні політичним репресіям", "Зе! - уходи", "Зеленський - неякісний президент" тощо. Як відомо, цього дня суд мав обирати запобіжний захід Порошенку. Йдеться про кримінальне провадження, яке стосується нібито незаконного призначення Сергія Семочка першим заступником голови Служби зовнішньої розвідки України кілька років тому.
1 липня  ▪  Станіслав Козлюк  ▪  
Близько 2 тис людей зібралося у четвер, 18 червня, на мітингу на підтримку п'ятого президента України Петра Порошенка під Печерським районним судом у Києві. Мітингувальники тримали в руках плакати "Ні політичним репресіям", "Зеленський=Янукович", "СтопЗенукович" тощо. Як відомо, цього дня суд мав обирати запобіжний захід Порошенку. Йдеться про кримінальне провадження, яке стосується нібито незаконного призначення Сергія Семочка першим заступником голови Служби зовнішньої розвідки України. Втім, суд відклав засідання до 1 липня для того, аби захист Порошенка ознайомився з матеріалами справи. Після цього учасники мітингу рушили до Офісу президента на вул. Банкову.
18 червня  ▪  Станіслав Козлюк  ▪  
У четвер, 18 червня, близько сотні людей зібралися під будівлею Верховної Ради на мітинг проти міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. Протестувальники вимагали, аби депутати парламенту не підтримували програму Кабінету міністрів і, таким чином, не давали уряду імунітет на звільнення. Крім того, мітингарі вимагали відставки очільника МВС. Під час протесту вони перерахували гучні скандали, пов'язані з поліцією: вбивство у Кривому озері, стрілянину в Княжичах, катування у райвідділку в Кагарлику, розборки перевізників у Броварах, знущання поліцейських над вихованцями дитбудинку в Одесі тощо. Парламент, між тим, не підтримав програму дій уряду і, таким чином, не надав Кабміну імунітет. Активісти анонсували низку акцій проти голови МВС через кілька тижнів.
18 червня  ▪  Станіслав Козлюк  ▪  
12 червня Шевченківський районний суд Києва почав обирати запобіжний захід одеському активістові Сергієві Стерненку. Засідання почалося близько 14:00, однак до зали суду через карантинні обмеження пустили лише учасників процесу і близько 20 журналістів. Водночас біля будівлі суду зібралося кілька сотень активістів, які вимагали справедливого суду для Стерненка й хотіли потрапити на відкрите судове засідання. Проте їх, як і працівників ЗМІ, до приміщення не пропустили, мотивуючи це "карантином" та "заповненістю судової зали". Протестувальники спробували зайти до суду силою, в результаті перед входом та у холі будівлі сталося кілька сутичок із Службою судової охорони. Між тим під час судового засідання Стерненко разом із адвокатами намагалися відвести суддю Володимира Бугіля, відомого по справах щодо активістів Майдану, та прокурора Миколу Бозовуляка. Однак суд відмовив. Врешті, прокуратура зачитала своє клопотання, в якому вимагала цілодобового домашнього арешту для активіста, адвокати Стерненка допитали низку свідків і суд пішов на перерву до 10:00 15 травня. Як відомо, два роки тому в Одесі на Стерненка скоїли три напади. Під час останнього один із нападників загинув. Активіст запевняє, що це сталося внаслідок самооборони. Водночас низка проросійських ЗМІ переконує, що "Стерненко наздогнав і убив" одного з нападників. За фактом цієї смерті Нацполіція почала розслідування, яке згодом віддали у роботу Службі безпеки України. 11 червня цього року СБУ вручила Стерненкові підозру в умисному убивстві одного з нападників та незаконному носінні холодної зброї.
13 червня  ▪  Станіслав Козлюк  ▪  
У п'ятницю, 5 червня, в урядовому кварталі відбулося кілька мітингів проти очільника Міністерства внутрішніх справ Арсена Авакова. Близько 9 ранку біля Верховної Ради, де перед депутатами мав звітувати Аваков, зібралося близько 500 людей. Серед них були активісти, народні депутати від фракцій "Голос" та "Слуга народу", представники "Правого сектору", представники руху "Хто замовив Катю Гандзюк", люди постраждалі від дій поліції тощо. Вони вимагали відставки голови МВС. Мітингарі також привезли автомобіль УАЗ, розмальований у кольори старої міліції. Учасники протесту заявили, що це - символ правоохоронних органів, у яких так і не відбулася реформа. Згодом протестувальники спробували спалити це авто, закинувши в салон фаєри. Однак людей відтіснила поліція й загасила вогонь. Згодом, близько 14:00, біля Кабінету міністрів відбувся іще один мітинг, на який прийшли правозахисники, представники ЛГБТ-спільноти та активісти - загалом понад 100 людей. Вони також вимагали відставки голови МВС.
5 червня  ▪  Станіслав Козлюк  ▪  
У неділю, 24 травня, в центрі Києва близько 2 тис людей зібралися на акцію "Ні - капітуляції: Рік реваншу". Учасники акції виступали проти переговорів з представниками бойовиків з ОРДіЛО, відводу українських військ, проти олігархів, які утримують проросійські медіа в Україні тощо. Мітингарі тримали в руках партійні та національні прапори, а також саморобні плакати з надписами "Стоп реванш", "Руки геть від армії" тощо. На початку акції зі сцени протестувальників закликали дотримуватися дистанції в 1,5-2 м, а перед початком акції позначили жовтим скотчем мітки, на яких можна стояти. Згодом учасники акції рушили вул. Грушевського до будинку, у якому нібито живе президент Володимир Зеленський. Там мітингарі зробили написи на асфальті "Ні реваншу" та запалили фаєри. Серед організаторів мітингу були представники Європейської солідарності та молодіжне крило цієї партії "Солідарна молодь", "Демократична сокира", "Національний корпус", "Справа громад".
24 травня  ▪  Станіслав Козлюк  ▪  
Близько 200 людей зібралися на акцію підтримки активіста Сергія Стерненка, якого повісткою викликали до Головного слідчого управління СБУ 18 травня. Як відомо, два роки тому в Одесі на Стерненка скоїли три напади. Під час останнього один із нападників загинув. Активіст запевняє, що це сталося внаслідок самооборони. Водночас низка проросійських ЗМІ переконує, що "Стерненко наздогнав і убив" одного з нападників. За фактом цієї смерті Нацполіція почала розслідування, яке згодом віддали у роботу Службі безпеки України. Власне, саме в цьому провадженні активіст і отримав повістку до СБУ. Він з посиланням на власні джерела у правоохоронних органах заявляв, що 18 травня йому можуть вручити обвинувачення в умисному убивстві нападника, проте цього не сталося. Як заявив сам Стерненко, йому прислали повістку аби "ознайомити з матеріалами справи". Його адвокати заявили, що активіст досі не має процесуального статусу у цьому кримінальному провадженні: свідок, потерпілий чи підозрюваний. Поки Стерненко перебував у будівлі СБУ, на вулиці відбувалася акція на його підтримку. Активісти тримали в руках саморобні плакати "Маю право на захист", "Руки геть від Стерненка", "Де справедливість?" тощо. Також під час мітингу на підтримку Сергія грав діджей Тапольський.
18 травня  ▪  Станіслав Козлюк  ▪  
З 18 березня в Україні впровадили жорсткий карантин. Зупинилося міжміське сполучення і громадський транспорт, закрилися кафе й ресторани. Частина людей втратила роботу й опинилася на вулиці, поповнивши лави бездомних . Тиждень від початку карантину спостерігав за їхнім життям і за волонтерами, які взялися допомагати таким людям.
4 травня  ▪  Станіслав Козлюк  ▪  
Християни східного обряду святкують Великдень. Тиждень спостерігав, як це відбувалося у Михайлівському соборі, Володимирському соборі та Києво-Печерській лаврі.
19 квітня  ▪  Станіслав Козлюк  ▪  
Станом на 9 квітня у Києві пацієнтів з підозрою на COVID-19 доставляють у кілька лікарень, зокрема Олександрівську міську клінічну лікарню та Київську міську клінічну лікарню №9. Тиждень подивився, як до цих медзакладів приїжджають пацієнти. Нагадаємо, станом на ранок 9 квітня за даними Міністерства охорони здоров’я в Україні зафіксовано 1892 випадки захворювання на COVID-19, 300 з них – у Києві.
9 квітня  ▪  Станіслав Козлюк  ▪  
Понад 100 людей, евакуйованих з Катару та Балі через пандемію, відправили 30 березня на обсервацію до готелю "Козацький", що у центрі Києва. Вдень до готелю приїхало кілька автобусів у супроводі поліції. Деякі з евакуйованих не погоджувалися лишатися на обсервацію, відтак, за інформацією поліції, на них склали адміністративні протоколи. Частина людей скаржилася на погані умови у готелі: іржаву воду з кранів, відсутність опалення та високі ціни за харчування. Водночас, міністр інфраструктури Владислав Криклій запропонував евакуйованим альтернативні варіанти: залишатися в "Козацькому" безкоштовно 2 тижні або за гроші переїхати у "Конгрес-готель" у Пущі-Водиці. Також Криклій попередив, що той, хто хоче йти додому - може це зробити, але доведеться сплатити штраф у 17 тис грн. за порушення карантину. Під час спілкування з міністром люди дійшли до компромісного варіанту: всі лишатимуться у "Козацькому", а через три дні охочим зроблять ПЛР-тести на коронавірус. Хто отримає негативний результат - може відправлятися додому на самоізоляцію. Нагадаємо, літаки з евакуйованими українцями прилетіли до Борисполя вдень 29 та вночі 30 березня.
30 березня  ▪  Станіслав Козлюк  ▪  
У зв'язку з пандемією коронавірусу COVID-19 в Україні впроваджений загальнонаціональний карантин. Скасовані авіарейси, міжміські пасажирські перевезення, у великих містах закрили метрополітен. У Києві дозволено пересуватися лише наземним транспортом: не більше 10 людей в маршрутках і 20 людей у автобусах, троллейбусах і трамваях. Також заборонено заходити у громадський транспорт без масок. 18 березня став першим днем без метро у Києві.
18 березня  ▪  Станіслав Козлюк  ▪  
Близько сотні мітингувальників зібралися зранку 17 березня на площі Конституції біля будівлі Верховної Ради у Києві. Вони вимагали від депутатів парламенту відмовитися від роботи у звичайному режимі, піти на карантин до 3 квітня й не ухвалювати в цей період "антидержавницьких рішень". Організатором акції виступив Рух опору капітуляції. Мітингувальники тримали у руках плакати "Раду - на карантин!", "Не інфікуй країну диктатурою" тощо. Частина протестувальників була у респіраторах, протигазах і захисних костюмах. Нагадаємо, минулого тижня стало відомо, що Україна нібито погодилася на створення "консультаційної ради" при переговорній групі у Мінську за участі проросійських бойовиків. Це спричинило масові протести у Києві.
17 березня  ▪  Станіслав Козлюк  ▪  
Кілька тисяч людей пройшли маршем у Києві на День добровольця. Серед учасників маршу були представники добровольчих батальйонів, волонтери, медики та активісти. Близько 10-ї ранку вони зібралися на Михайлівській площі, звідки близько 11:30 рушили до урядового кварталу. Дорогою вони скандували "Слава Україні!", "Слава добровольцям!" тощо. Завершився марш на вул. Банковій, під стінами Офісу президента. Там учасники акції вимагали від президента відмовитися від створення Консультативної ради при переговорній групі у Мінську, не вносити змін у Конституцію щодо децентралізації, які можуть легалізувати території Донбасу, контрольовані проросійськими бойовиками. Також присутні наполягали на звільненні керівника ОП Андрія Єрмака та запровадженні карантину для Верховної Ради.
14 березня  ▪  Станіслав Козлюк  ▪  
1234567891011121314 Наступні 25 →