Ось, мовляв ховрашок, себто українське телебачення щойно було тут, а значить воно живе і воно існує. Та незважаючи на безперечні аргументи ховрашка, як не було, так і не видно. І де подівся – нікому невідомо. Чи він здох, чи віддали за газ сусідам, чи просто він ніколи не народжувався, не суть важливо. А ці кругленькі бібочки, які часом з’являються на шляху, насправді міг накласти хто завгодно. Будь який інший ховрашок, але не український. Така собі провокація.
Насправді українського телебачення не існує. Саме українського. І цю невтішну істину було доведено в процесі церемонії нагородження лауреатів 12-ї телевізійної премії «Телетріумф», яку чомусь іменують національною. Про яку націю йдеться, на жаль, не уточнюють. Хоча і так все зрозуміло. У цьому мали нагоду переконатися всі, кому пощастило туди потрапити і кому пощастило споглядати дійство по телевізору. І ті й інші вже не перший рік знають, що еталоном гумору може бути тільки 95 квартал, а найкращим кіно щось сопливе зняте для експорт до Росії.
Червона доріжка оточена "професійною" масовкою
На жаль, на голубий екран потрапило далеко не все шоу з пафосною назвою «Телетріумф», бо як виявилось згодом в нашій країні знову буяє цензура і не виключено, що з легкої руки найбільш палких її противників – журналістів. Пильні учасники дійства згодом виявили, що з телевізійної версії, яка і без того була обрізаною, видалили промову одного з лауреатів, ведучого ток-шоу «Свобода слова» на ICTV Андрія Куликова, який мав «нахабство» натякнути на неприємні тенденції, що останнім часом спостерігаються на телебаченні.
Шановні гості поспішають на свій Тріумф, дрес-коди дотримано
Задля справедливості варто зазначити, що сама церемонія нагородження відбувалась на досить високому рівні. Організатори постарались на славу і вбахали в дійство чималі гроші. Палац «Україна» ледь вмістив усіх гостей. Червона доріжка була не просто застелена на сходах, а й відгороджена спеціальною стіною з банером і підсвічена прожекторами. Навмисно найняті люди (ймовірно, студенти, себто піддані, «співочого ректора»), при появі шановних гостей, плескали в долоні і кричали. Деяких VIPів підвозили до червоної доріжки на лімузинах і вони мов зірки Голлівуду прямували під грім овацій. Інші ж, мабуть страждаючи від надмірної скромності, намагалися проникнути до Палацу бічними виходами. Та намарно. Вже в фойє вони потрапляли під пильне око журналістів, сховатися від яких того дня не судилося нікому. Хоч не хочеш, а мусіли позувати для камер роздавати інтерв’ю і фотографуватися на фоні банерів з логотипами спонсорів. Власне основна публіка запрошена на «Телетріумф» і були працівники ЗМІ. Одні в якості гостей, а інші – попрацювати.
Свято вітчизняних телевізійників насправді мало чим відрізнялося від схожих богемних тусовок в Москві. Не той масштаб, не той шик і дещо скромніша публіка, бо ж провінція, але вектор загалом вибрано «правильний». Була лишень одна деталь, яка дещо псувала загальне приємне враження і виразно підкреслювала, що свято відбувається таки не в «століце нашей родіни», а в Києві. Дзвінкий мелодійний гул хай поганенького, але такого «родного язика» псували окремі вкраплення несвідомих селюхів, які дозволяли собі гелготати на своєму «малоросійському нарєчії». Їх було не надто багато, та зважаючи, що вони все-таки були і «співали» не по нотах, то вуха в’янули.
«Он яка вона українська мода!», – промовив один з таких несвідомих селюхів пильно вдивляючись в богемну публіку, яка «тусувалась» в очікуванні початку свята. А подивитись і справді було на що. Хай не брешуть ті, хто каже, що в Україні криза. Правий все-таки Микола Янович, безпробудно наголошуючи на «пакращенні». Хто хоч краєчком ока мав нагоду глянути на гостей «Телетріумфу», міг переконатися, що жодна криза нам ніколи і не загрожувала. Золото, діаманти, хутра, дизайнерські сукні, розкішні декольте панянок і вишукані костюми успішних кавалерів, хіба ж це біда? Завжди б таку кризу…
Декольте від Тали Калатай – Телетріумф за два кроки до Playboy
А декольте і справді були фантастичні. Але усіх перевершила ведуча Тала Калатай, яка вийшла на сцену з таким декольтище, що навіть її колега ведучий довго не міг взяти себе в руки, пріючи коло такого дива. Втім не Тала стала головною родзинкою вечора, а розкішна Розіта зі своїм рядженим-судженим. Її краса щоправда була занадто затиснута сукнею і заважала повноцінно дихати, але таку дрібничку затьмив вже сам факт появи теледіви.
Cкандальна парочка: майор Мельниченко і теледіва Розинська у променях слави
Тільки-но прочинилися двері і в фойє Палацу Україна вплила пара Розинська-Мельниченко всі захвилювались. Кореспонденти навперебій кинулись брати інтерв’ю, розпитувати про життя буття, а закохані тільки стискали одне одному руки, тулилися, мов школярі і щасливо посміхалися. Розіта від задоволення надувала губки, пускала бісиків, майор терся об неї і відповідав на каверзні запитання. Збоку стовбичило кілька міцних хлопців, які пильнували аби ніхто не дай Боже чогось не заподіяв цій прекрасній парочці. А що ані терористів ані хуліганів на свято не пустили, то майор і ведуча були в повній безпеці. Якби не настирливе прохання організаторів всістися нарешті на місця, бо має початися дійство, марафон з інтерв’ю Мельниченка-Розинської напевне б не закінчився ніколи. Та хтось здогадався вимкнути світло і гості посунули до зали.
Церемонію нагородження розділили на дві частини. Одна потрапила до телевізора в записі і трохи «підстрижена», а другу залишили для своїх. Вперемішку з оголошенням переможців на великому екрані крутили веселі ролики про телебачення і часом випускали артистів поспівати.
Яскравим промінчиком в шоу виявився зовсім не виступ Світлани Лободи з дівчатами, які задирали ноги демонструючи свої білі рейтузи, а колишня зірка інтернету, а тепер вже всесвітньо відома французька співачка ZAZ. Було приємно дивитися на зірку світової величини абсолютно не заражену зоряною хворобою. Вона стрибала по сцені, співала і насолоджувалась вже від самого факту, що дарує слухачам гарну музику. Втім, здається багато зоряних гостей церемонії такого дива не сприйняли. Не гламурненько якось…
Не гламурна ZAZ приємна несподіванка
Загалом гарне дійство церемонії, знову ж таки, вперто псували деякі ведучі і лауреати, розмовляючи «малоросійським нарєчієм». Ще перед початком, голос з-за кадру вишуканою українською задав правильний тон заходу, але ті його «тупо» проігнорували. В результаті вийшло, як вийшло. Сказано – провінція. Зате ненароком виконали «удосконалений» закон про мови. Малоросійська меншина використала своїх 10 відсотків…
