Валерія Бурлакова Media Officer українського офісу Amnesty International

«Мурка» у театрі абсурду: апеляційний суд почав розглядати справу Луценка

Політика
20 Листопада 2012, 23:23

Розглядати апеляцію Юрія Луценка на рішення Печерського районного суду від 17 серпня 2012 року Київський апеляційний суд, що на Солом'янці, мав почати о 10 ранку 20 листопада. Це було відомо заздалегідь. Чи привезуть до столиці екс-міністра внутрішніх справ, який відбуває покарання у Чернігівській області, ніхто не знав до останньої хвилини…

Однак вже на під'їзді до хмарочосів апеляційного суду, стає ясно: Луценко тут. Правоохоронці стоять на кожному кроці. Хто разом з десятьма колегами охороняє від невідомої напасті "хвіртку" інстанції, хто навпочіпки курить, ховаючись за кіоском.

Журналістів реєструють як відвідувачів судового засідання, однак до зали не пускають. Численні оператори та фотографи змушені знімати екран у конференц-залі будівлі: тут, у кімнаті із височенною скляною стелею та роялем, можна подивитись пряму трансляцію процесу.

007

Захист починає з прохання дати правову оцінку діям Печерського районного суду. Що саме варто було б оцінити, обвинувачені – Юрій Луценко та засуджені разом із ним працівники Департаменту карного розшуку Володимир Тарасенко та Олег Павленов – та їхні адвокати можуть перелічувати годинами.

Інколи це відверто дивні речі. Зокрема, відсутність у справі внутрішньої міліцейської інструкції №007, що передбачає дії під час проведення оперативно-розшукових справ. Вона неодноразово згадується у справі, однак не була досліджена у ході попередніх судових засідань. "Луценка визнали винним на підставі документу, якого ніхто не бачив", – підкреслює один із захисників.

Читайте також: Юрій Луценко: Я обов'язково братиму участь у президентській кампанії 2015-го року

Адвокат екс-міністра, Олексій Баганець, просить суд долучити до справи й поширену у ЗМІ заяву Олексія Донського – обізнаного у справі прокурора, який доручив провести оперативні заходи у відношенні водія колишнього першого заступника голови СБУ Володимира Сацюка Валентина Давиденка. Пан Донський, підкреслює захист, сам просить викликати його до суду у якості свідка… Інший адвокат просить викликати в якості свідків й прокурорів Миколу Голомшу та В'ячеслава Перча, а також підкреслює: в апеляційному суді мали б провести судове слідство.

Представники прокуратури мають власний погляд на речі. "Твердження про те, що суд посилався на інструкцію №007 є безпідставним, – переконує суд Дмитро Лобань. – У вироку немає посилання на цю інструкцію".

"Сторінка 17 вироку…, – відповідає екс-міністр. – Інструкція №007". За його словами, у матеріалах справи вона згадується щонайменше 8 разів.

Втім, вже на початку засідання Юрій Луценко, здається, налаштований не спробувати довести свою правоту, а хоча б зайвий раз підкреслити абсурдність того, що відбувається. "Я не вбачаю потреби розглядати свою кримінальну справу, – каже він. – Це суд над Печерським судом, а можливо й над всією системою правосуддя в Україні". Може, "хоч в якомусь суді викличуть усіх свідків, доставлять усі документи", – висловлює сподівання екс-міністр. Вже за кілька годин він зрозуміє, що вони були марними.

Тим часом перший "акт" добігає кінця: Юрій Луценко повідомляє, що у Менському таборі йому було відмовлено у зустрічі із захисниками – тому він не зміг підготуватись до засідання. На це суд виділяє йому 30 хвилин, оголошуючи перерву.

Читайте також: Юрій Луценко про мікрогетьманство в опозиції

"Користуючись нагодою…"

"Нічого ж по справі не сказав!, – тихо бурчить молода журналістка. – Аби засвітитись…". Вона ділиться зі знайомим враженнями від полум'яного виступу Олександра Турчинова, який витратив перерву аби поспілкуватись з журналістами – та поїхав собі. Незабаром такою нагодою скористається і Арсеній Яценюк.

"Приблизно 5 числа", повідомляє Турчинов, апеляційний суд вже провів засідання по справі Луценка – "у закритому режимі". За інформацією політика, там був "визначений формат розгляду справи".

"Весь світ слідкує за цим фарсом, – підкреслює він. – Нічого спільного із судовим процесом це немає". Каже, спілкувався із Луценком. "Настрій у нього бойовий, він продовжує жартувати".

У залі суду, який тим часом знов розпочинає свою роботу, Юрій Луценко не жартує. Вся справа проти нього, підкреслює екс-міністр, побудована навколо постанови 109-07, підписаної ще у 2007 році, коли міністром внутрішніх справ була зовсім інша людина – пан Цушко. "Саме ця постанова є підставою для оперативних дій", – зазначає Юрій Луценко. Підкреслює він і те, що постанова суду, на підставі якої прослуховувався телефон Давиденка, не скасована досі. "Телефони Давиденка прослуховувались не за вказівкою Луценка чи інших обвинувачених, а за рішенням суду, підставою для якого була не нами підписана постанова!", – наголошує Луценко.

Захист ще раз нагадує апеляційному суду про всі свої клопотання. Хоча раніше, кажуть адвокати, "не було задоволено жодного клопотання захисту щодо виклику жодного свідка".  "Немає підстав викликати додаткових свідків!", – лаконічно відповідають прокурори.

"Я обіцяв, що слово "дебіл" використовувати не буду, – обіцяє не ображати їх екс-міністр. – Скажу… продукт схрещення дятла та дуба. Чому прокуратура у своїй оцінці не посилається на жодну норму закону?"

"Просто напишіть: "Луценко має сидіти. Доказів не потрібно", – радить він.  Замислившись над пропозицією, суд знов видаляється на перерву.

Перед журналістами з'являється Арсеній Яценюк. "Ми вимагаємо, щоб Партія регіонів і президент зупинилися в арештах політичних опонентів!", – довго пояснює він рецепт успіху. Бо "цей суд", переконаний Арсеній Петрович, "нічого не вирішить". Суд, тим часом, вирішує відмовити захисту у клопотаннях.

Читайте також: Останнє слово Юрія Луценка у Печерському суді

"Слово!"

Тільки-но суддя починає монотонно зачитувати матеріали, у залі суду зчиняється галас. Юрій Луценко хоче зробити заяву, підкреслюючи, що має на це право. "Дайте мені слово", – просить він. "Слово!", – скандують присутні у залі. Суд "надає" слово екс-міністру, терміново оголошуючи нову перерву.

За підвгодини засідання починається знов. Луценку дозволяють говорити. "Цей суд є продовженням фарсу", – констатує він, розповідаючи, що інформація про відхилення клопотань з'явилась в інтернеті ще до початку самого суду.

"Як пояснити дії суддів? Все це безглуздя, яке відбувається? – запитує Луценко. – Мені навіть не зачитували обвинувачення у Печерському суді. Мене судять за порушення інструкції, якої я ніколи у суді не бачив".

"Ви проститутки, – зрештою звертається до суддів екс-міністр. – Ви також живете в цій країні. І ваші діти будуть жити в цій країні". Вирок Луценку, переконаний він, є мізером у порівнянні зі знищенням правової держави. "Але так довго тривати не буде!", – додає Луценко. У залі чути оплески.

Суд починає зачитувати матеріали по суті справи. Хтось з присутніх голосно вмикає музику. "Не спи, моя рідна земля! Прокинься, моя Україно!", – лунає у залі пісня гурту "Мандри". Наступною піснею обирають "Я піду в далекі гори…". "Виключіть, якщо можна!", – раптом просить суддя. "Продовжуйте свою ганебну справу й не відволікайтесь", – радять йому. "Ви заважаєте журналістам", – наголошує суддя. "Неправда", – сміються журналісти у далекому конференц-залі. Далі грає "Мурка".

Закінчивши оголошення матеріалів по суті справи, суд видаляється на чергову перерву.

Читайте також: Свідок у справі Луценка: Краще пройти Афганістан, ніж допити у Генпрокуратури

"Не за себе»

"Підтримую апеляцію", – тільки й чути після неї. "Підтримую свою апеляцію та інші", – відповідають всі по черзі на питання суду. "Підтримую все, що шкодить діючому режиму, в тому числі і апеляції", – каже Луценко. За 5 хвилин суд, що починає нагадувати ОВК на 223 окрузі, оголошує ще одну перерву. Після неї стає відомо, що прокурори апеляцію не підтримують.

Йде шоста година засідання. Сплять деякі з журналістів, спить літній чоловік на лаві зали суду. Захист знов і знов підкреслює абсурдність ситуації. "Немає події злочину, – втомлено каже Баганець. – Немає, бо було рішення суду, яке було виконане. До чого тут Луценко? Який злочин він вчинив?"

"Так званого потерпілого при розгляді справи ми не бачимо, – вчергове нагадують представники Луценка. – Людина не приходить, присилає телеграми, що він не вважає себе потерпілим і що йому не було заподіяно ніякої шкоди. Немає потерпілого – немає складу злочину".

Суддям пропонують закрити кримінальну справу за відсутності у діях обвинувачених складу злочину.

Черга доходить до Юрія Луценка. Він каже, що говоритиме "дуже коротко", бо відмова щодо клопотань переконала його: "у потрясанні тут повітря немає сенсу". Він знов і знов нагадує, що відповідає за дії, у яких його звинувачують, не міністр внутрішніх справ, а керівник оперативного підрозділу  – у даному випадку, карного розшуку. Він зауважує, що рішення апеляційного суду про дозвіл на прослуховування ніхто не скасовував, тож воно залишається законним. Підкреслює, що прокуратура мала право та обов'язок вжити заходів щодо усунення "незаконної діяльності", однак у той час "все це погоджувала".

Зрештою, Луценко просто просить суд визнати невинними "хлопців" – Павленова та Тарасенко. "Навіщо з них, людей, що 20 років у карному розшуку, робити цапів-відбувайлів?, – запитує він. – Хто в таких умовах буде займатись розкриттям злочинів? Який дурень піде служити? Прокурор, який підписує законність наших дій, потім нас і саджає".

Луценко каже: він переконаний у виграші у Європейському суді. Переконаний, що в Україні зміниться влада. "Мій термін закінчується за 36 днів, – додає екс-міністр. – Я б'юсь не за себе".

Посилаючись на те, що робочий день скінчився, судді вирішують продовжити засідання у середу.